Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

розмір зображення конфесія Марі Тарпангл Marie TharpМарі Тарп і Брюс Гізен Марі Тарп і Брюс ГізенНародилася30 липня 1920

Мері Тарп

Мері Тарп

Марі Тарп
англ. Marie Tharp
image
Марі Тарп і Брюс Гізен
Марі Тарп і Брюс Гізен
Народилася30 липня 1920(1920-07-30)[1][2][3]
Іпсіланті, Воштено, Мічиган, США[1]
Померла23 серпня 2006(2006-08-23)[4][1][…] (86 років)
Наяк, Рокленд, Нью-Йорк, США[5]
·рак молочної залози
Місце проживанняНью-Йорк[6]
Країнаimage США
Діяльністькартографка, океанолог, геологиня
Alma materУніверситет Мічигану[7]
d[7]
Університет Огайо[7]
Галузьокеанографія[7] і геологія[7]
Закладd[7]
Колумбійський університет[7]
Науковий ступіньбакалавр (1943) і магістр (1944)
Членствоd[7]
Нагороди
image Марі Тарп у Вікісховищі
image
Батиметричний глобус Марі Тарп і Брюса Гізена
image
Рукописна карта, створена Тарп-Гізеном, зображує ранні розробки розуміння дна океану (1957)

Марі Тарп (нар. 30 липня 1920(1920липня30) — пом. 23 серпня 2006) — американська геологиня й океанографічна картографка, яка у партнерстві з Брюсом Гізеном створила першу наукову карту ложе Атлантичного океану. Робота Тарп розкрила детальну топографію та багатовимірний географічний ландшафт дна океану. Її мапа містила точніші картографічні зображення Серединно-Атлантичного хребта та її відкриття рифтової долини вздовж його осі, що спричинило зміну парадигми в науці про Землю та прийняття теорій тектоніки плит і дрейфу материків.

Ранні роки

Марі Тарп народилася 30 липня 1920 року в Іпсіланті, штат Мічиган, єдиною дитиною в сім'ї Берти Луїзи Тарп, вчительки німецької та латинської мови, та Вільяма Едгара Тарпа, ґрунтознавця-картографа Міністерства сільського господарства США. Вона часто супроводжувала батька на польових роботах, так відбулось її знайомство з картографією. Попри це, інтерес до польової роботи вона не проявляла, оскільки в той час це вважалося чоловічою роботою.

Через характер роботи Вільяма Тарпа сім'я постійно переїжджала, поки він не вийшов на пенсію у 1931 році. До того часу Марі змінила багато шкіл в Алабамі, Айові, Мічигані та Індіані, через що їй було важко налагодити дружбу. Її мати, яка померла, коли Марі було 15 років, була її найближчою знайомою. Повний навчальний рік у Флоренсі, штат Алабама, особливо вплинув на неї. Там, на уроці сучасної науки, вона дізналася про сучасних вчених і їхні дослідницькі проєкти. Крім того, вона отримала можливість відвідувати шкільні екскурсії на вихідних, щоб вивчати дерева та скелі.

Освіта

Після виходу на пенсію Вільям Тарп з сім'єю переїхав на ферму в Бельфаунтейні, штат Огайо, де Марі невдовзі закінчила середню школу. Під впливом своєї матері, вчительки, вона взяла рік перерви перед вступом до коледжу; після закінчення навчання вона теж планувала стати вчителем. Залишившись на фермі допомагати після смерті матері у 1936 році, Марі пізніше вступила до коледжу. Батько порадив вибрати предметом вивчення той, який їй не тільки подобається, але й забезпечить кар'єру та фінансову безпеку. Тарп закінчила Огайський університет у 1943 році зі ступенем бакалавра з англійської мови та музики та чотирма другорядними спеціальностями.

Після нападу Японії на Перл-Гарбор багато молодих людей кинули навчання, щоб приєднатися до збройних сил. Під час Другої світової війни більше жінок змогли працювати в галузях, де переважали чоловіки, як-от геологія нафти та газу. Менш ніж 4 % усіх докторських ступенів у галузі наук про Землю на той час здобули жінки. Пройшовши курс геології в Огайо, Тарп прийняли на анн-арборську програму нафтової геології в Університеті Мічигану, де здобула ступінь магістра.

Тарп влаштувалася молодшим геологом у компанію Stanolind Oil у Талсі, штат Оклахома, але невдовзі зрозуміла, що це її не задовольняє. Жінкам у той час не можна було їздити на польові екскурсії у пошуках нафти та газу. Працюючи в офісі, вона збирала карти та дані для чоловіків, які йшли у похід. Ще працюючи геологом у компанії Stanolind Oil, Тарп вступила на факультет математики в Університет Талси, здобувши другий ступінь бакалавра.

Кар'єра

До 1948 року Тарп провела чотири роки в Талсі та шукала наступний крок у кар'єрі. Вона переїхала до Нью-Йорка та спочатку намагалася влаштуватися у Американському музеї природознавства, але, дізнавшись, наскільки трудомісткими є палеонтологічні дослідження, вона шукала посади в Колумбійському університеті. Зрештою вона знайшла роботу над проєктом у Моріса Юінга, засновника Геологічної обсерваторії Ламонта (нині Земна обсерваторія Ламонта–Догерті). Цікаво, що під час співбесіди на роботу Тарп не згадала, що має ступінь магістра геології. Тарп стала однією з перших жінок, які працювали в геологічній обсерваторії Ламонта.

Там вона познайомилася з Брюсом Гізеном, і на початку спільної роботи вони використовували фотодані для пошуку збитих військові літаків у часи Другої світової війни. Зрештою вона працювала виключно на Гізена, малюючи ложе океану. Тарп працювала та постійно просувалась по службі з 1952 до 1968 рік, коли її посаду скоротили та перевели на грантовий статус через політику лабораторії, пов'язану з Гізеном (Тарп залишалася на грантовій посаді до смерті Гізена у 1977 році). Через холодну війну уряд США заборонив публікувати мапи морського ложа, побоюючись, що ними можуть скористатися радянські підводні човни.

Протягом перших 18 років їхньої співпраці Гізен збирав батиметричні дані на борту дослідницького корабля «Вема», Тарп складала мапи на основі цих даних, оскільки жінкам у той час заборонялося працювати на кораблях. Пізніше вона змогла приєднатися до експедиції 1968 року зі збору даних. Вона незалежно використала дані, зібрані з дослідницького корабля «Атлантис» Океанографічного інституту Вудс-Гоул, і сейсмографічні дані підводних землетрусів. Її робота з Гізеном стала першою систематичною спробою скласти мапу всього дна океану.

Ще в середині XIX століття Джон Мюррей і Йоган Гьорт приблизно окреслили підводний гірський хребет в Атлантиці. Марі Тарп також виявила рифтову долину на своїх більш точних графічних зображеннях Серединно-Атлантичного хребта, які базувалися на нових даних вимірювань, отриманих за допомогою ехолота. Їй знадобився рік, щоб переконати в цьому Брюса Гізена. Пізніше вона також склала мапу інших серединно-океанічних хребтів.

Теорія дрейфу материків

До початку 1950-х років вчені дуже мало знали про структуру ложе океану. Хоча вивчення геології на суші дешевше та легше, загальну структуру Землі неможливо зрозуміти без знання структури та еволюції морського дна.

У 1952 році Тарп ретельно вирівняла профілі зондування з «Атлантиса», отримані у 1946—1952 роках, і один профіль з військово-морського корабля «Стюарт», придбаного у 1921 році. Вона створила в цілому приблизно шість профілів, що простягаються із заходу на схід через Північну Атлантику. Завдяки цьому вона змогла вивчити батиметрію північних ділянок Серединно-Атлантичного хребта. Тарп ідентифікувала вирівняну V-подібну структуру, що безперервно проходить через вісь хребта, вважаючи, що це може бути рифтова долина. На її думку, рифтова долина утворилася внаслідок розриву поверхні океану. Спочатку Гізен не був переконаний, оскільки ця ідея підтримувала б суперечливу, на час, теорію про дрейф материків. У той час багато вчених, включно з Гізеном, вважали, що дрейф материків неможливий. Натомість надавав перевагу гіпотезі про розширення Землі, відкидаючи пояснення як «дівчачі балачки».

Невдовзі Гізен найняв Говарда Фостера для визначення розташування епіцентрів землетрусів в океанах для проєкту, який пов'язує великомасштабні мулисті потоки з підводними землетрусами. Створення цієї карти епіцентрів землетрусів виявилося корисним додатковим набором даних для вивчення батиметрії Серединно-Атлантичного хребта. Коли карту епіцентрів землетрусів Фостера наклали на профіль Серединно-Атлантичного хребта Тарп, стало зрозуміло, що розташування цих землетрусів збігається з рифтовою долиною Тарп. Після об'єднання цих двох наборів даних Тарп переконалася, що рифтова долина справді існує в межах Серединно-Атлантичного хребта. Лише побачивши, що розташування епіцентрів землетрусів збігається з рифтовою долиною Тарп, Гізен прийняв гіпотезу та звернулася до альтернативних теорій тектоніки плит і дрейфу материків.

image
Картина Серединно-океанічного хребта Генріха Беранна (1977) на основі наукових профілів Марі Тарп і Брюса Гізена

У 1957 році Тарп і Гізен опублікували свою першу фізико-географічну мапу Північної Атлантики. Хоча, ім'я Тарп не фігурує в жодній з основних статей з тектоніки плит, які Гізен та інші публікували між 1959 і 1963 роками. Тарп продовжила працювати з аспірантами-асистентами над подальшим нанесенням на мапу протяжності центральної рифтової долини. Тарп визначила, що рифтова долина простягається разом із Серединно-Атлантичним хребтом до Південної Атлантики, і знайшла подібну структуру долини в Індійському океані, Аравійському морі, Червоному морі й Аденській затоці, що свідчило про наявність глобальної океанічної рифтової зони. Згодом, у співпраці з австрійським пейзажистом Генріхом Беранном, Тарп і Гізен створили свою мапу всього океанічного ложа, яка побачила світ у 1977 році від National Geographic як «Дно світового океану». Попри те, що її пізніше визнали автором роботу над Серединно-Атлантичним хребтом, саме Гізен, який у 1956 році опублікував її, отримав визнання за це відкриття.

Останні роки життя

Після смерті Гізена Тарп продовжувала працювати на факультеті Колумбійського університету до 1983 року, після чого вийшла на пенсію та керувала бізнесом з розповсюдження карт у Саут-Найку. У 1995 році Тарп пожертвувала свою колекцію карт і нотатки Відділу карт і географії Бібліотеки Конгресу. У 1997 році Тарп отримала подвійну нагороду від Бібліотеки Конгресу, яка назвала її одним із чотирьох найвидатніших картографів XX століття та додала її праці до виставки на святкуванні 100-річчя свого Відділу географії та карт. У 2001 році Тарп нагородили першою щорічною нагородою Lamont-Doherty Heritage в її рідному інституті за роботу всього життя як першовідкривачу океанографії. Тарп померла від раку в Наяку, штат Нью-Йорк, 23 серпня 2006 року у віці 86 років.

Особисте життя

У 1948 році вона вийшла заміж за Девіда Фланагана та переїхала з ним до Нью-Йорка. У 1952 році вони розлучилися.

Нагороди та відзнаки

Як і багато жінок-науковців своєї епохи, Марі Тарп отримала визнання не одразу. Серед її нагород:

  • 1978 — Медаль Габбарда Національного географічного товариства
  • 1996 — Премія Товариства жінок-географів за видатні досягнення
  • 1999 — Премія Океанографічного інституту Вудс-Гоулз Мері Сірз як першовідкривачу океанографії
  • 2001 — Премія Lamont-Doherty Earth Observatory Heritage

Спадщина

У 1997 році Бібліотека Конгресу визнала Тарп однією з чотирьох найвидатніших картографів XX століття. На її честь створили посаду професора-дослідника Марі Тарп Ламонт.

Стипендія Марі Тарп

Стипендія Марі Тарп, створена Ламонтом у 2004 році, є конкурсною академічною стипендією, яка надається жінкам-дослідницям для роботи в Інституті Землі Колумбійського університету. Стипендіати отримують можливість працювати з викладачами, науковими співробітниками, постдокторантами та аспірантами, і протягом 3 місяців вони отримують фінансову допомогу у розмірі до 30 000 доларів США.

Посмертне визнання

У 2009 році Google Earth додала шар історичної мапи Марі Тарп, що дозволило користувачам переглядати мапу океану Тарп за допомогою інтерфейсу Google Earth. Галі Фелт у 2013 році написала про Тарп книгу «Дослідження: Історія чудової жінки, яка намалювала дно океану», яку New York Times назвала «красномовним свідченням важливості Тарп і сили уяви Фелт».

Вона з'явилась як анімаційний персонаж у «Загублених світах планети Земля», дев'ятому епізоді фільму Ніла Дерасса Тайсона «Космос: Подорож у просторі», її озвучила акторка Аманда Сейфред. У цьому епізоді розповідається про відкриття Серединно-Атлантичного хребта, в епізоді її визнають не лише впливовою науковицею, але вченою, яка подолала сексизм, щоб зробити внесок у свою галузь. Історія її життя описана в трьох книжках для дітей: «Розгадування загадок під водою: Марі Тарп на карті дна океану» Роберта Берлі, проілюстрована Раулем Колоною, «Океан говорить: Як Марі Тарп розкрила найбільшу таємницю океану» Джесса Кіттінга, ілюстрації Кеті Гікі, «Океан Марі: Марі Тарп на карті гір під водою» (2020), написана та проілюстрована Джозі Джеймс. Цю книжку з малюнками про життя Тарп Національна асоціація викладання наук визнала найкращою книгою STEM 2021 року, Національною рада з соціальних досліджень у 2021 році назвала видатною книгою у галузі соціальних дослідженнь для юних читачів.

У 2015 році на її честь Міжнародний астрономічний союз назвав місячний кратер Тарп.

У 2022 році некомерційний проєкт дослідження океану назвав свою 72-футову дослідницьку шхуну на її честь.

Вибіркові публікації

  • Tharp, Marie; Heezen, Bruce C.; Ewing, Maurice (1959). The floors of the oceans: I. The North Atlantic. Т. 65. Geological Society of America. doi:10.1130/SPE65-p1.
  • Heezen, B C; Bunce, Elizabeth T; Hersey, J B; Tharp, Marie (1964). Chain and Romanche fracture zones. Deep-Sea Research and Oceanographic Abstracts. 11 (1): 11—33. Bibcode:1964DSROA..11...11H. doi:10.1016/0011-7471(64)91079-4.
  • Heezen, B C; Tharp, Marie (1965). Tectonic fabric of the atlantic and indian oceans and continental drift. Philosophical Transactions of the Royal Society of London A. 258 (1088): 90—106. Bibcode:1965RSPTA.258...90H. doi:10.1098/rsta.1965.0024.
  • Tharp, Marie; Friedman, Gerald M (2002). Mapping the world ocean floor. Northeastern Geology and Environmental Sciences. 24 (2): 142—149..

Додаткова література

  • C250 Celebrates 250 Columbians Ahead of Their Time: Entry on Marie Tharp.
  • Woods Hole Oceeanographic Institution. «.»
  • The Earth Institute at Columbia University. «.»
  • The Earth Institute at Columbia University. « Earth Institute News, August 23, 2006.
  • Nelson, Valerie. «Marie Tharp, 86; Pioneering Maps Altered Views on Seafloor Geology.» The Los Angeles Times, September 4, 2006.
  • Hall, Stephen S. «The Contrary Map Maker» The New York Times Magazine, December 31, 2006.
  • Felt, Hali (2012). Soundings: The Story of the Remarkable Woman Who Mapped the Ocean Floor. New York: Henry Holt and Co. ISBN .
  • James, Josie (2020), «Marie's Ocean: Marie Tharp Maps the Mountains Under the Sea». Henry Holt and Co. (BYR), Holt Books for Young Readers.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1029813035 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  4. http://www.nytimes.com/2006/08/26/obituaries/26tharp.html
  5. http://www.columbia.edu/cu/news/06/08/tharp.html
  6. https://www.sciencenews.org/article/marie-tharp-maps-plate-tectonics-seafloor-cartography
  7. http://www.iswg.org/resources/oral-histories
  8. Marie Tharp // Physics Today — Melville, USA: AIP Publishing, 2018. — ISSN 0031-9228; 1945-0699 — doi:10.1063/PT.6.6.20180730A
    d:Track:Q27991300d:Track:Q1088523d:Track:Q61661571d:Track:Q30d:Track:Q3101080
  9. Marie Tharp | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 7 лютого 2019.
  10. Lamont–Doherty Earth Observatory Bestows Heritage Award on Marie Tharp, Pioneer of Modern Oceanography, Published Jul 10, 2001, Retrieved Oct 12, 2014
  11. Erin Blakemore: Seeing Is Believing: How Marie Tharp Changed Geology Forever. In: Smithsonian Magazine, 30. August 2016.
  12. Earth Institute: Marie Tharp's Adventures in Mapping the Seafloor, In Her Own Words. Columbia Climate School, 24. Juli 2020.
  13. Higgs, Bettie Matheson (13 липня 2020). Understanding the Earth: the contribution of Marie Tharp. Geological Society, London, Special Publications (англ.). 506: SP506–2019–248. doi:10.1144/SP506-2019-248. ISSN 0305-8719. {{}}: |hdl-access= вимагає |hdl= ()
  14. Felt, Hali (June 2017). Marie Tharp - Plate Tectonics Pioneer (PDF). Geological Society of America.
  15. Yount, L. (2006). Modern Marine Science: Exploring the Deep. Facts On File, Incorporated. ISBN .
  16. Blakemore, Erin (30 серпня 2016). Seeing Is Believing: How Marie Tharp Changed Geology Forever. Smithsonian (англ.).
  17. Barton, Cathy (2002). Marie Tharp, oceanographic cartographer, and her contributions to the revolution in the Earth sciences. Geological Society, London, Special Publications. 192 (1): 215—228. Bibcode:2002GSLSP.192..215B. CiteSeerX 10.1.1.1032.1530. doi:10.1144/gsl.sp.2002.192.01.11.
  18. Tharp, Marie (12 грудня 2006). . . Архів оригіналу за 8 січня 2007. Процитовано 2 червня 2008.
  19. A Student's Guide to Earth Science, Volume 2. Greenwood Publishing Group. 2004. ISBN .
  20. Evans, R. (November 2002). Plumbing Depths to Reach New Heights. Library of Congress. Процитовано 2 червня 2008.
  21. Betsy Mason: Marie Tharp's groundbreaking maps brought the seafloor to the world. In: [Science News], 13 January 2021.
  22. Sabine Höhler: A Sound Survey: The Technological Perception of Ocean Depth, 1850—1930. In: Transforming Spaces. The Topological Turn in Technology Studies.
  23. North, Gary W. (1 січня 2010). Marie Tharp: The lady who showed us the ocean floors. Physics and Chemistry of the Earth, Parts A/B/C (англ.). 35 (15–18): 881—886. Bibcode:2010PCE....35..881N. doi:10.1016/j.pce.2010.05.007. ISSN 1474-7065.
  24. Barton, C. (2002). Marie Tharp, oceanographic cartographer, and her contributions to the revolution in the Earth sciences. Geological Society, London, Special Publications. 192 (1): 215—228. Bibcode:2002GSLSP.192..215B. CiteSeerX 10.1.1.1032.1530. doi:10.1144/GSL.SP.2002.192.01.11.
  25. Doel, R.E.; Levin, T.J.; Marker, M.K. (2006). Extending modern cartography to the ocean depths: military patronage, Cold War priorities, and the Heezen-Tharp mapping project, 1952–1959. Journal of Historical Geography. 32 (3): 605—626. doi:10.1016/j.jhg.2005.10.011.
  26. Tharp, Marie (1999). Chapter 2: Connect the Dots: Mapping the Seafloor and Discovering the Mid-ocean Ridge. У Lippsett, Laurence (ред.). Lamont–Doherty Earth Observatory of Columbia, Twelve Perspectives on the First Fifty Years 1949-1999. Lamont–Doherty Earth Observatory of Columbia University, Palisades, NY. OCLC 43636190.
  27. Felt, Hali (2017). ROCK STARS: Marie Tharp - Plate Tectonics Pioneer. GSA Today. 27: 32—33.
  28. Wills, Matthew (8 жовтня 2016). The Mother of Ocean Floor Cartography. JSTOR. Процитовано 14 жовтня 2016. While working with the North Atlantic data, she noted what must have been a rift between high undersea mountains. This suggested earthquake activity, which then [was] only associated with [the] fringe theory of continental drift. Heezen infamously dismissed his assistant's idea as "girl talk." But she was right, and her thinking helped to vindicate Alfred Wegener's 1912 theory of moving continents. Yet Tharp's name isn't on any of the key papers that Heezen and others published about plate tectonics between 1959–1963, which brought this once-controversial idea to the mainstream of earth sciences.
  29. Lawrence, David M. (2002). Upheaval from the abyss : ocean floor mapping and the Earth science. Rutgers University Press. ISBN . OCLC 605755403.
  30. PennState - College of Earth and Mineral Sciences - Marie Tharp.
  31. Primary Sources in Science Classrooms: Mapping the Ocean Floor, Marie Tharp, and Making Arguments from Evidence (Part 1) | Teaching with the Library of Congress. blogs.loc.gov. 8 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  32. Jarvis, Brooke (9 грудня 2014). . mentalfloss.com (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 листопада 2022.
  33. (26 серпня 2006). Marie Tharp, Oceanographic Cartographer, Dies at 86. New York Times. Процитовано 9 квітня 2012.
  34. Felt, Hali (2012). Soundings: The Story of the Remarkable Woman Who Mapped The Ocean Floor. Henry Holt.
  35. Marie Tharp. Physics Today (EN) . 30 липня 2018. doi:10.1063/PT.6.6.20180730a.
  36. Join Us in Celebrating #MarieTharp100. State of the Planet (англ.). 23 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  37. Lamont's Marie Tharp: She Drew the Maps That Shook the World. State of the Planet (англ.). 27 липня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  38. (PDF). earth.columbia.edu. Columbia University. 2013. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2012. Процитовано 11 листопада 2022.
  39. . earth.columbia.edu. The Earth Institute, Columbia University. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 22 серпня 2016.
  40. . The Earth Institute Columbia University. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 6 лютого 2019.
  41. Marie Tharp. Penn State College of Earth and Mineral Sciences. Процитовано 6 лютого 2019.
  42. Google Earth drops into the oceans. Guardian News. 2 лютого 2009. Процитовано 13 вересня 2020.
  43. Washburn, Michael (25 січня 2013). Floating Ideas: Soundings, About Marie Tharp, by Hali Felt. New York Times. Процитовано 13 вересня 2020.
  44. Algar, Jim (7 травня 2014). Cosmos Episode 9 'The Lost Worlds of Planet Earth': Amanda Seyfried walks us through Earth's early past. Tech Times. Процитовано 13 вересня 2020.
  45. The RV Marie Tharp: Ocean Research Project's steel polar expedition schooner. Ocean Research Project. Процитовано 11 травня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

rozmir zobrazhennya konfesiya Mari Tarpangl Marie TharpMari Tarp i Bryus Gizen Mari Tarp i Bryus GizenNarodilasya30 lipnya 1920 1920 07 30 1 2 3 Ipsilanti Voshteno Michigan SShA 1 Pomerla23 serpnya 2006 2006 08 23 4 1 86 rokiv Nayak Roklend Nyu Jork SShA 5 rak molochnoyi zaloziMisce prozhivannyaNyu Jork 6 Krayina SShADiyalnistkartografka okeanolog geologinyaAlma materUniversitet Michiganu 7 d 7 Universitet Ogajo 7 Galuzokeanografiya 7 i geologiya 7 Zakladd 7 Kolumbijskij universitet 7 Naukovij stupinbakalavr 1943 i magistr 1944 Chlenstvod 7 Nagorodimedal Gabbarda 1978 d 1996 d 1999 d 2004 Mari Tarp u Vikishovishi Batimetrichnij globus Mari Tarp i Bryusa Gizena Rukopisna karta stvorena Tarp Gizenom zobrazhuye ranni rozrobki rozuminnya dna okeanu 1957 Mari Tarp nar 30 lipnya 1920 1920lipnya30 pom 23 serpnya 2006 amerikanska geologinya j okeanografichna kartografka yaka u partnerstvi z Bryusom Gizenom stvorila pershu naukovu kartu lozhe Atlantichnogo okeanu Robota Tarp rozkrila detalnu topografiyu ta bagatovimirnij geografichnij landshaft dna okeanu Yiyi mapa mistila tochnishi kartografichni zobrazhennya Seredinno Atlantichnogo hrebta ta yiyi vidkrittya riftovoyi dolini vzdovzh jogo osi sho sprichinilo zminu paradigmi v nauci pro Zemlyu ta prijnyattya teorij tektoniki plit i drejfu materikiv Ranni rokiMari Tarp narodilasya 30 lipnya 1920 roku v Ipsilanti shtat Michigan yedinoyu ditinoyu v sim yi Berti Luyizi Tarp vchitelki nimeckoyi ta latinskoyi movi ta Vilyama Edgara Tarpa gruntoznavcya kartografa Ministerstva silskogo gospodarstva SShA Vona chasto suprovodzhuvala batka na polovih robotah tak vidbulos yiyi znajomstvo z kartografiyeyu Popri ce interes do polovoyi roboti vona ne proyavlyala oskilki v toj chas ce vvazhalosya cholovichoyu robotoyu Cherez harakter roboti Vilyama Tarpa sim ya postijno pereyizhdzhala poki vin ne vijshov na pensiyu u 1931 roci Do togo chasu Mari zminila bagato shkil v Alabami Ajovi Michigani ta Indiani cherez sho yij bulo vazhko nalagoditi druzhbu Yiyi mati yaka pomerla koli Mari bulo 15 rokiv bula yiyi najblizhchoyu znajomoyu Povnij navchalnij rik u Florensi shtat Alabama osoblivo vplinuv na neyi Tam na uroci suchasnoyi nauki vona diznalasya pro suchasnih vchenih i yihni doslidnicki proyekti Krim togo vona otrimala mozhlivist vidviduvati shkilni ekskursiyi na vihidnih shob vivchati dereva ta skeli OsvitaPislya vihodu na pensiyu Vilyam Tarp z sim yeyu pereyihav na fermu v Belfauntejni shtat Ogajo de Mari nevdovzi zakinchila serednyu shkolu Pid vplivom svoyeyi materi vchitelki vona vzyala rik perervi pered vstupom do koledzhu pislya zakinchennya navchannya vona tezh planuvala stati vchitelem Zalishivshis na fermi dopomagati pislya smerti materi u 1936 roci Mari piznishe vstupila do koledzhu Batko poradiv vibrati predmetom vivchennya toj yakij yij ne tilki podobayetsya ale j zabezpechit kar yeru ta finansovu bezpeku Tarp zakinchila Ogajskij universitet u 1943 roci zi stupenem bakalavra z anglijskoyi movi ta muziki ta chotirma drugoryadnimi specialnostyami Pislya napadu Yaponiyi na Perl Garbor bagato molodih lyudej kinuli navchannya shob priyednatisya do zbrojnih sil Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilshe zhinok zmogli pracyuvati v galuzyah de perevazhali choloviki yak ot geologiya nafti ta gazu Mensh nizh 4 usih doktorskih stupeniv u galuzi nauk pro Zemlyu na toj chas zdobuli zhinki Projshovshi kurs geologiyi v Ogajo Tarp prijnyali na ann arborsku programu naftovoyi geologiyi v Universiteti Michiganu de zdobula stupin magistra Tarp vlashtuvalasya molodshim geologom u kompaniyu Stanolind Oil u Talsi shtat Oklahoma ale nevdovzi zrozumila sho ce yiyi ne zadovolnyaye Zhinkam u toj chas ne mozhna bulo yizditi na polovi ekskursiyi u poshukah nafti ta gazu Pracyuyuchi v ofisi vona zbirala karti ta dani dlya cholovikiv yaki jshli u pohid She pracyuyuchi geologom u kompaniyi Stanolind Oil Tarp vstupila na fakultet matematiki v Universitet Talsi zdobuvshi drugij stupin bakalavra Kar yeraDo 1948 roku Tarp provela chotiri roki v Talsi ta shukala nastupnij krok u kar yeri Vona pereyihala do Nyu Jorka ta spochatku namagalasya vlashtuvatisya u Amerikanskomu muzeyi prirodoznavstva ale diznavshis naskilki trudomistkimi ye paleontologichni doslidzhennya vona shukala posadi v Kolumbijskomu universiteti Zreshtoyu vona znajshla robotu nad proyektom u Morisa Yuinga zasnovnika Geologichnoyi observatoriyi Lamonta nini Zemna observatoriya Lamonta Dogerti Cikavo sho pid chas spivbesidi na robotu Tarp ne zgadala sho maye stupin magistra geologiyi Tarp stala odniyeyu z pershih zhinok yaki pracyuvali v geologichnij observatoriyi Lamonta Tam vona poznajomilasya z Bryusom Gizenom i na pochatku spilnoyi roboti voni vikoristovuvali fotodani dlya poshuku zbitih vijskovi litakiv u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Zreshtoyu vona pracyuvala viklyuchno na Gizena malyuyuchi lozhe okeanu Tarp pracyuvala ta postijno prosuvalas po sluzhbi z 1952 do 1968 rik koli yiyi posadu skorotili ta pereveli na grantovij status cherez politiku laboratoriyi pov yazanu z Gizenom Tarp zalishalasya na grantovij posadi do smerti Gizena u 1977 roci Cherez holodnu vijnu uryad SShA zaboroniv publikuvati mapi morskogo lozha poboyuyuchis sho nimi mozhut skoristatisya radyanski pidvodni chovni Protyagom pershih 18 rokiv yihnoyi spivpraci Gizen zbirav batimetrichni dani na bortu doslidnickogo korablya Vema Tarp skladala mapi na osnovi cih danih oskilki zhinkam u toj chas zaboronyalosya pracyuvati na korablyah Piznishe vona zmogla priyednatisya do ekspediciyi 1968 roku zi zboru danih Vona nezalezhno vikoristala dani zibrani z doslidnickogo korablya Atlantis Okeanografichnogo institutu Vuds Goul i sejsmografichni dani pidvodnih zemletrusiv Yiyi robota z Gizenom stala pershoyu sistematichnoyu sproboyu sklasti mapu vsogo dna okeanu She v seredini XIX stolittya Dzhon Myurrej i Jogan Gort priblizno okreslili pidvodnij girskij hrebet v Atlantici Mari Tarp takozh viyavila riftovu dolinu na svoyih bilsh tochnih grafichnih zobrazhennyah Seredinno Atlantichnogo hrebta yaki bazuvalisya na novih danih vimiryuvan otrimanih za dopomogoyu eholota Yij znadobivsya rik shob perekonati v comu Bryusa Gizena Piznishe vona takozh sklala mapu inshih seredinno okeanichnih hrebtiv Teoriya drejfu materikivDo pochatku 1950 h rokiv vcheni duzhe malo znali pro strukturu lozhe okeanu Hocha vivchennya geologiyi na sushi deshevshe ta legshe zagalnu strukturu Zemli nemozhlivo zrozumiti bez znannya strukturi ta evolyuciyi morskogo dna U 1952 roci Tarp retelno virivnyala profili zonduvannya z Atlantisa otrimani u 1946 1952 rokah i odin profil z vijskovo morskogo korablya Styuart pridbanogo u 1921 roci Vona stvorila v cilomu priblizno shist profiliv sho prostyagayutsya iz zahodu na shid cherez Pivnichnu Atlantiku Zavdyaki comu vona zmogla vivchiti batimetriyu pivnichnih dilyanok Seredinno Atlantichnogo hrebta Tarp identifikuvala virivnyanu V podibnu strukturu sho bezperervno prohodit cherez vis hrebta vvazhayuchi sho ce mozhe buti riftova dolina Na yiyi dumku riftova dolina utvorilasya vnaslidok rozrivu poverhni okeanu Spochatku Gizen ne buv perekonanij oskilki cya ideya pidtrimuvala b superechlivu na chas teoriyu pro drejf materikiv U toj chas bagato vchenih vklyuchno z Gizenom vvazhali sho drejf materikiv nemozhlivij Natomist nadavav perevagu gipotezi pro rozshirennya Zemli vidkidayuchi poyasnennya yak divchachi balachki Nevdovzi Gizen najnyav Govarda Fostera dlya viznachennya roztashuvannya epicentriv zemletrusiv v okeanah dlya proyektu yakij pov yazuye velikomasshtabni mulisti potoki z pidvodnimi zemletrusami Stvorennya ciyeyi karti epicentriv zemletrusiv viyavilosya korisnim dodatkovim naborom danih dlya vivchennya batimetriyi Seredinno Atlantichnogo hrebta Koli kartu epicentriv zemletrusiv Fostera naklali na profil Seredinno Atlantichnogo hrebta Tarp stalo zrozumilo sho roztashuvannya cih zemletrusiv zbigayetsya z riftovoyu dolinoyu Tarp Pislya ob yednannya cih dvoh naboriv danih Tarp perekonalasya sho riftova dolina spravdi isnuye v mezhah Seredinno Atlantichnogo hrebta Lishe pobachivshi sho roztashuvannya epicentriv zemletrusiv zbigayetsya z riftovoyu dolinoyu Tarp Gizen prijnyav gipotezu ta zvernulasya do alternativnih teorij tektoniki plit i drejfu materikiv Kartina Seredinno okeanichnogo hrebta Genriha Beranna 1977 na osnovi naukovih profiliv Mari Tarp i Bryusa Gizena U 1957 roci Tarp i Gizen opublikuvali svoyu pershu fiziko geografichnu mapu Pivnichnoyi Atlantiki Hocha im ya Tarp ne figuruye v zhodnij z osnovnih statej z tektoniki plit yaki Gizen ta inshi publikuvali mizh 1959 i 1963 rokami Tarp prodovzhila pracyuvati z aspirantami asistentami nad podalshim nanesennyam na mapu protyazhnosti centralnoyi riftovoyi dolini Tarp viznachila sho riftova dolina prostyagayetsya razom iz Seredinno Atlantichnim hrebtom do Pivdennoyi Atlantiki i znajshla podibnu strukturu dolini v Indijskomu okeani Aravijskomu mori Chervonomu mori j Adenskij zatoci sho svidchilo pro nayavnist globalnoyi okeanichnoyi riftovoyi zoni Zgodom u spivpraci z avstrijskim pejzazhistom Genrihom Berannom Tarp i Gizen stvorili svoyu mapu vsogo okeanichnogo lozha yaka pobachila svit u 1977 roci vid National Geographic yak Dno svitovogo okeanu Popri te sho yiyi piznishe viznali avtorom robotu nad Seredinno Atlantichnim hrebtom same Gizen yakij u 1956 roci opublikuvav yiyi otrimav viznannya za ce vidkrittya Ostanni roki zhittyaPislya smerti Gizena Tarp prodovzhuvala pracyuvati na fakulteti Kolumbijskogo universitetu do 1983 roku pislya chogo vijshla na pensiyu ta keruvala biznesom z rozpovsyudzhennya kart u Saut Najku U 1995 roci Tarp pozhertvuvala svoyu kolekciyu kart i notatki Viddilu kart i geografiyi Biblioteki Kongresu U 1997 roci Tarp otrimala podvijnu nagorodu vid Biblioteki Kongresu yaka nazvala yiyi odnim iz chotiroh najvidatnishih kartografiv XX stolittya ta dodala yiyi praci do vistavki na svyatkuvanni 100 richchya svogo Viddilu geografiyi ta kart U 2001 roci Tarp nagorodili pershoyu shorichnoyu nagorodoyu Lamont Doherty Heritage v yiyi ridnomu instituti za robotu vsogo zhittya yak pershovidkrivachu okeanografiyi Tarp pomerla vid raku v Nayaku shtat Nyu Jork 23 serpnya 2006 roku u vici 86 rokiv Osobiste zhittyaU 1948 roci vona vijshla zamizh za Devida Flanagana ta pereyihala z nim do Nyu Jorka U 1952 roci voni rozluchilisya Nagorodi ta vidznakiYak i bagato zhinok naukovciv svoyeyi epohi Mari Tarp otrimala viznannya ne odrazu Sered yiyi nagorod 1978 Medal Gabbarda Nacionalnogo geografichnogo tovaristva 1996 Premiya Tovaristva zhinok geografiv za vidatni dosyagnennya 1999 Premiya Okeanografichnogo institutu Vuds Goulz Meri Sirz yak pershovidkrivachu okeanografiyi 2001 Premiya Lamont Doherty Earth Observatory HeritageSpadshinaU 1997 roci Biblioteka Kongresu viznala Tarp odniyeyu z chotiroh najvidatnishih kartografiv XX stolittya Na yiyi chest stvorili posadu profesora doslidnika Mari Tarp Lamont Stipendiya Mari Tarp Stipendiya Mari Tarp stvorena Lamontom u 2004 roci ye konkursnoyu akademichnoyu stipendiyeyu yaka nadayetsya zhinkam doslidnicyam dlya roboti v Instituti Zemli Kolumbijskogo universitetu Stipendiati otrimuyut mozhlivist pracyuvati z vikladachami naukovimi spivrobitnikami postdoktorantami ta aspirantami i protyagom 3 misyaciv voni otrimuyut finansovu dopomogu u rozmiri do 30 000 dolariv SShA Posmertne viznannya U 2009 roci Google Earth dodala shar istorichnoyi mapi Mari Tarp sho dozvolilo koristuvacham pereglyadati mapu okeanu Tarp za dopomogoyu interfejsu Google Earth Gali Felt u 2013 roci napisala pro Tarp knigu Doslidzhennya Istoriya chudovoyi zhinki yaka namalyuvala dno okeanu yaku New York Times nazvala krasnomovnim svidchennyam vazhlivosti Tarp i sili uyavi Felt Vona z yavilas yak animacijnij personazh u Zagublenih svitah planeti Zemlya dev yatomu epizodi filmu Nila Derassa Tajsona Kosmos Podorozh u prostori yiyi ozvuchila aktorka Amanda Sejfred U comu epizodi rozpovidayetsya pro vidkrittya Seredinno Atlantichnogo hrebta v epizodi yiyi viznayut ne lishe vplivovoyu naukoviceyu ale vchenoyu yaka podolala seksizm shob zrobiti vnesok u svoyu galuz Istoriya yiyi zhittya opisana v troh knizhkah dlya ditej Rozgaduvannya zagadok pid vodoyu Mari Tarp na karti dna okeanu Roberta Berli proilyustrovana Raulem Kolonoyu Okean govorit Yak Mari Tarp rozkrila najbilshu tayemnicyu okeanu Dzhessa Kittinga ilyustraciyi Keti Giki Okean Mari Mari Tarp na karti gir pid vodoyu 2020 napisana ta proilyustrovana Dzhozi Dzhejms Cyu knizhku z malyunkami pro zhittya Tarp Nacionalna asociaciya vikladannya nauk viznala najkrashoyu knigoyu STEM 2021 roku Nacionalnoyu rada z socialnih doslidzhen u 2021 roci nazvala vidatnoyu knigoyu u galuzi socialnih doslidzhenn dlya yunih chitachiv U 2015 roci na yiyi chest Mizhnarodnij astronomichnij soyuz nazvav misyachnij krater Tarp U 2022 roci nekomercijnij proyekt doslidzhennya okeanu nazvav svoyu 72 futovu doslidnicku shhunu na yiyi chest Vibirkovi publikaciyiTharp Marie Heezen Bruce C Ewing Maurice 1959 The floors of the oceans I The North Atlantic T 65 Geological Society of America doi 10 1130 SPE65 p1 Heezen B C Bunce Elizabeth T Hersey J B Tharp Marie 1964 Chain and Romanche fracture zones Deep Sea Research and Oceanographic Abstracts 11 1 11 33 Bibcode 1964DSROA 11 11H doi 10 1016 0011 7471 64 91079 4 Heezen B C Tharp Marie 1965 Tectonic fabric of the atlantic and indian oceans and continental drift Philosophical Transactions of the Royal Society of London A 258 1088 90 106 Bibcode 1965RSPTA 258 90H doi 10 1098 rsta 1965 0024 Tharp Marie Friedman Gerald M 2002 Mapping the world ocean floor Northeastern Geology and Environmental Sciences 24 2 142 149 Dodatkova literaturaC250 Celebrates 250 Columbians Ahead of Their Time Entry on Marie Tharp Woods Hole Oceeanographic Institution The Earth Institute at Columbia University The Earth Institute at Columbia University Earth Institute News August 23 2006 Nelson Valerie Marie Tharp 86 Pioneering Maps Altered Views on Seafloor Geology The Los Angeles Times September 4 2006 Hall Stephen S The Contrary Map Maker The New York Times Magazine December 31 2006 Felt Hali 2012 Soundings The Story of the Remarkable Woman Who Mapped the Ocean Floor New York Henry Holt and Co ISBN 9780805092158 James Josie 2020 Marie s Ocean Marie Tharp Maps the Mountains Under the Sea Henry Holt and Co BYR Holt Books for Young Readers ISBN 9781250214737PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1029813035 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 http www nytimes com 2006 08 26 obituaries 26tharp html http www columbia edu cu news 06 08 tharp html https www sciencenews org article marie tharp maps plate tectonics seafloor cartography http www iswg org resources oral histories Marie Tharp Physics Today Melville USA AIP Publishing 2018 ISSN 0031 9228 1945 0699 doi 10 1063 PT 6 6 20180730A d Track Q27991300d Track Q1088523d Track Q61661571d Track Q30d Track Q3101080 Marie Tharp Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 7 lyutogo 2019 Lamont Doherty Earth Observatory Bestows Heritage Award on Marie Tharp Pioneer of Modern Oceanography Published Jul 10 2001 Retrieved Oct 12 2014 Erin Blakemore Seeing Is Believing How Marie Tharp Changed Geology Forever In Smithsonian Magazine 30 August 2016 Earth Institute Marie Tharp s Adventures in Mapping the Seafloor In Her Own Words Columbia Climate School 24 Juli 2020 Higgs Bettie Matheson 13 lipnya 2020 Understanding the Earth the contribution of Marie Tharp Geological Society London Special Publications angl 506 SP506 2019 248 doi 10 1144 SP506 2019 248 ISSN 0305 8719 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Felt Hali June 2017 Marie Tharp Plate Tectonics Pioneer PDF Geological Society of America Yount L 2006 Modern Marine Science Exploring the Deep Facts On File Incorporated ISBN 9781604130669 Blakemore Erin 30 serpnya 2016 Seeing Is Believing How Marie Tharp Changed Geology Forever Smithsonian angl Barton Cathy 2002 Marie Tharp oceanographic cartographer and her contributions to the revolution in the Earth sciences Geological Society London Special Publications 192 1 215 228 Bibcode 2002GSLSP 192 215B CiteSeerX 10 1 1 1032 1530 doi 10 1144 gsl sp 2002 192 01 11 Tharp Marie 12 grudnya 2006 Arhiv originalu za 8 sichnya 2007 Procitovano 2 chervnya 2008 A Student s Guide to Earth Science Volume 2 Greenwood Publishing Group 2004 ISBN 031332901X Evans R November 2002 Plumbing Depths to Reach New Heights Library of Congress Procitovano 2 chervnya 2008 Betsy Mason Marie Tharp s groundbreaking maps brought the seafloor to the world In Science News 13 January 2021 Sabine Hohler A Sound Survey The Technological Perception of Ocean Depth 1850 1930 In Transforming Spaces The Topological Turn in Technology Studies North Gary W 1 sichnya 2010 Marie Tharp The lady who showed us the ocean floors Physics and Chemistry of the Earth Parts A B C angl 35 15 18 881 886 Bibcode 2010PCE 35 881N doi 10 1016 j pce 2010 05 007 ISSN 1474 7065 Barton C 2002 Marie Tharp oceanographic cartographer and her contributions to the revolution in the Earth sciences Geological Society London Special Publications 192 1 215 228 Bibcode 2002GSLSP 192 215B CiteSeerX 10 1 1 1032 1530 doi 10 1144 GSL SP 2002 192 01 11 Doel R E Levin T J Marker M K 2006 Extending modern cartography to the ocean depths military patronage Cold War priorities and the Heezen Tharp mapping project 1952 1959 Journal of Historical Geography 32 3 605 626 doi 10 1016 j jhg 2005 10 011 Tharp Marie 1999 Chapter 2 Connect the Dots Mapping the Seafloor and Discovering the Mid ocean Ridge U Lippsett Laurence red Lamont Doherty Earth Observatory of Columbia Twelve Perspectives on the First Fifty Years 1949 1999 Lamont Doherty Earth Observatory of Columbia University Palisades NY OCLC 43636190 Felt Hali 2017 ROCK STARS Marie Tharp Plate Tectonics Pioneer GSA Today 27 32 33 Wills Matthew 8 zhovtnya 2016 The Mother of Ocean Floor Cartography JSTOR Procitovano 14 zhovtnya 2016 While working with the North Atlantic data she noted what must have been a rift between high undersea mountains This suggested earthquake activity which then was only associated with the fringe theory of continental drift Heezen infamously dismissed his assistant s idea as girl talk But she was right and her thinking helped to vindicate Alfred Wegener s 1912 theory of moving continents Yet Tharp s name isn t on any of the key papers that Heezen and others published about plate tectonics between 1959 1963 which brought this once controversial idea to the mainstream of earth sciences Lawrence David M 2002 Upheaval from the abyss ocean floor mapping and the Earth science Rutgers University Press ISBN 978 0813530284 OCLC 605755403 PennState College of Earth and Mineral Sciences Marie Tharp Primary Sources in Science Classrooms Mapping the Ocean Floor Marie Tharp and Making Arguments from Evidence Part 1 Teaching with the Library of Congress blogs loc gov 8 zhovtnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Jarvis Brooke 9 grudnya 2014 mentalfloss com angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 11 listopada 2022 26 serpnya 2006 Marie Tharp Oceanographic Cartographer Dies at 86 New York Times Procitovano 9 kvitnya 2012 Felt Hali 2012 Soundings The Story of the Remarkable Woman Who Mapped The Ocean Floor Henry Holt Marie Tharp Physics Today EN 30 lipnya 2018 doi 10 1063 PT 6 6 20180730a Join Us in Celebrating MarieTharp100 State of the Planet angl 23 lipnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 Lamont s Marie Tharp She Drew the Maps That Shook the World State of the Planet angl 27 lipnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 PDF earth columbia edu Columbia University 2013 Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2012 Procitovano 11 listopada 2022 earth columbia edu The Earth Institute Columbia University Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2016 The Earth Institute Columbia University Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 6 lyutogo 2019 Marie Tharp Penn State College of Earth and Mineral Sciences Procitovano 6 lyutogo 2019 Google Earth drops into the oceans Guardian News 2 lyutogo 2009 Procitovano 13 veresnya 2020 Washburn Michael 25 sichnya 2013 Floating Ideas Soundings About Marie Tharp by Hali Felt New York Times Procitovano 13 veresnya 2020 Algar Jim 7 travnya 2014 Cosmos Episode 9 The Lost Worlds of Planet Earth Amanda Seyfried walks us through Earth s early past Tech Times Procitovano 13 veresnya 2020 The RV Marie Tharp Ocean Research Project s steel polar expedition schooner Ocean Research Project Procitovano 11 travnya 2022 Posilannya

Дата публікації:
Топ