Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2018) |
Комп'ю́терна мере́жа — система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа — це система зв'язку через кабельне чи бездротове середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання. Для передачі інформації можуть бути використані різні фізичні явища, як правило — різні види електричних сигналів чи електромагнітного випромінювання. Середовищами передавання у комп'ютерних мережах можуть бути , та спеціальні мережеві кабелі: коаксіальні кабелі, виті пари, волоконно-оптичні кабелі, радіохвилі, світлові сигнали.
Базові поняття
Мережева модель OSI (базова еталонна модель взаємодії відкритих систем, англ. Open Systems Interconnection Basic Reference Model, 1978 р.) — абстрактна мережева модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів.
Будь-який протокол моделі OSI повинен взаємодіяти або з протоколами свого рівня, або з протоколами на одиницю вище або нижче за свій рівень. Взаємодії з протоколами свого рівня називаються горизонтальними, а з рівнями на одиницю вище або нижче — вертикальними. Будь-який протокол моделі OSI може виконувати лише функції свого рівня і не може виконувати функцій іншого рівня, що не виконується в протоколах альтернативних моделей.
Призначення комунікаційних мереж
- Доступ до інформації — доступ до місць концентрування інформації (HTTP-, FTP-сервери, сервери баз даних).
- Сигналізація (електронна пошта, сервіси коротких повідомлень),
- Сумісне використання технічних ресурсів (мережні принтери, сховища даних, сервери застосунків).
- Розподілення навантаження (кластеризація, розпаралелювання).
- Віддалене керування (моніторинг, віддалене виконання процесів)
- Забезпечення надійності (кластеризація, резервування (пристроїв та каналів))
Основні можливості комп'ютерних мереж
- Можливість швидкої передачі інформації на великі відстані;
- Оперативний пошук інформації;
- Обмін інформацією в режимі offline;
- Обмін текстовою, звуковою та відеоінформацією у реальному часі;
- Можливість збереження інформації, розміщеної на серверах Internet, на локальному комп'ютері для подальшої обробки;
- Можливість інтерактивності і оперативного зворотного зв'язку.
Класифікація комунікаційних мереж
Комп'ютерна мережа | |
Названо на честь | мережа[d] і комп'ютер |
---|---|
Досліджується в | комп'ютерні мережі[d] |
Зображений на | d |
Комп'ютерна мережа у Вікісховищі |
Класифікація за областю дії
Класифікація комунікаційних мереж за областю дії враховує географічний район, охоплений мережею та, в меншому ступені, розмір мережі. Виділяються типи:
- персональні мережі (Personal Area Networks - PAN)
- локальні мережі (Local Area Networks — LAN)
- кампусні мережі (Campus Area Network)
- глобальні мережі (Wide Area Networks — WAN)
Локальні мережі звичайно займають обсяг одного чи декількох поряд розміщених будинків. Кількість пристроїв, що складають мережу, типово не перевищує декількох тисяч. Загальною практикою є розподілення великих локальних мереж на робочі групи. Малі локальні мережі (10-20 робочих місць) можуть утворювати єдину робочу групу.
Кампусні мережі типово об'єднають декілька локальних мереж і територіально охоплюють декілька міських кварталів, або навіть територію невеликого міста. Прикладами кампусних мереж є корпоративні мережі великих підприємств, операторів зв'язку, навчальних закладів. Кількість задіяних пристроїв може складати десятки тисяч пристроїв, або навіть більше. Загальною рисою локальних та кампусних мереж є наявність єдиної служби підтримки мережі, єдиного адміністративного керування та загальної технічної політики.
Глобальні мережі розміщуються на великих географічних просторах. Практично для глобальних мереж не існує обмежень на обсяг. Глобальні мережі об'єднують велику кількість локальних та кампусних мереж. Суттєвою рисою їх є відсутність єдиної адміністративної підпорядкованості. Найкращим прикладом глобальної мережі є Internet.
В доповнення теми слід зазначити спеціальні випадки, коли вказані типи мереж можуть бути скомбіновані. Наприклад, глобальна мережа може надавати середовище для створення корпоративних мереж, що об'єднують дуже віддалені вузли. Існуючі технології віртуальних мереж (про них буде пізніше) забезпечують можливість використання принципів функціонування локальних та корпоративних для комунікацій віддалених об'єктів, з'єднаних через глобальну мережу.
Класифікація за топологією
Комунікаційні мережі можуть класифікуватися також за топологією з'єднання пристроїв. Базовими є такі топології:
- шинна
- кільце
- зірка
- комбінована
При використанні шинної топології пристрої мережі з'єднані таким чином, що дані, які передаються між будь-якою парою пристроїв є доступні для всіх інших пристроїв мережі. Визначення, якому саме пристрою та звідки виконується передача, забезпечується шляхом аналізу даних, що передаються всіма пристроями мережі. Надзвичайно проста, але й найменш ефективна топологія. Прикладом мережі з шинною топологією є загально відомий стандарт Ethernet.
В мережі з топологією кільця дані передаються в одному напрямку. Деякі реалізації кільцевих мереж є дещо ефективнішими за шинні мережі (наприклад, ранні реалізації стандарту Token Ring були приблизно в 1,5 раза ефективніші за Ethernet), але взагалі це топології близького рівня. В обох типах у кожен момент часу дані можуть передаватися лише між однією парою пристроїв.
Зіркоподібні мережі мають у складі обов'язковий службовий елемент — комутатор. Комутатор не бере участі у комунікаціях безпосередньо, але забезпечує зв'язок між будь-якою парою пристроїв, які потребують комунікації. Складність та ефективність комутатора значною мірою визначає ефективність всієї мережі.
Характерною рисою розглянутих типів є можливість їх типового застосування на обмеженій території, оскільки зростання довжини комунікаційних каналів призводить до зниження їхньої ефективності та зростання ціни. Наприклад, декілька локальних мереж робочих груп, створених згідно з шинною топологією, можуть бути з'єднані за топологією зорі, а підключення до всесвітньої мережі Internet в найпоширеніших випадках виконується за стільниковою топологією.
Класифікація згідно з використаними протоколами
Для взаємодії пристроїв в будь-якій комунікаційній мережі використовуються набори правил, обов'язкові для дотримання всіма пристроями в мережі. Такі набори правил називаються протоколами. Протоколи, які регламентують порядок передачі найменших одиниць інформації між пристроями в мережі, мають назву транспортних протоколів. Прикладами транспортних протоколів є такі:
Протокол TCP/IP на сьогодні є найпоширенішим транспортним протоколом. Це базовий протокол мережі Internet. NetBEUI — протокол, який використовується в однорангових мережах невеликих робочих груп. Це імплементація досить давно розробленого стандарту NetBIOS, впроваджена фірмою Microsoft та реалізована в сімействі операційних систем Windows. Як іншу варіацію стандарту NetBIOS можна розглядати протокол NetBIOS поверх TCP/IP, який є більш функціональним, ніж NetBEUI, але, строго кажучи, це є окремим випадком TCP/IP.
IPX/SPX — транспортний протокол, який був дуже поширений у середині 90-х років минулого сторіччя, головним чином завдяки популярності операційної системи NetWare фірми Novell. По функціональності IPX/SPX наближається до TCP/IP, зокрема він містить засоби для комунікацій в глобальних мережах. На сьогодні IPX/SPX поступово витісняється протоколом TCP/IP. Навіть останні версії операційної системи NetWare вже використовують як основний протокол TCP/IP. AppleTalk — у багатьох аспектах нагадує IPX/SPX. Розроблений для комунікацій комп'ютерів серії Macintosh фірми Apple, цей протокол використовується в мережах робочих груп, поступово звільняючи місце для використання протоколу TCP/IP.
Принципи комунікації
- Адресація . Multicast (англ. групова передача) — спеціальна форма широкомовлення, при якій копії пакетів прямують певній підмножині адресатів.
- Комутація. Комутація — процес з'єднання абонентів комунікаційної мережі через транзитні вузли. Комунікаційні мережі повинні забезпечувати зв'язок своїх абонентів між собою. Як правило, в мережах загального доступу неможливо надати кожній парі абонентів власну фізичну лінію зв'язку, яким вони могли б монопольно «володіти» і використовувати у будь-який час. Тому в мережі завжди застосовується який-небудь спосіб комутації абонентів, який забезпечує розділення наявних фізичних каналів між декількома сеансами зв'язку і між абонентами мережі.
- Маршрутизація. Маршрутизація (англ. Routing) — процес визначення маршруту доставки інформації в мережах зв'язку. Маршрути можуть задаватися адміністративно (статичні маршрути), або обчислюватися за допомогою алгоритмів маршрутизації, базуючись на інформації про топологію і стан мережі, отриманої за допомогою протоколів маршрутизації (динамічні маршрути). Маршрутизація в комп'ютерних мережах виконується спеціальними програмно-апаратними засобами — маршрутизаторами; у простих конфігураціях може виконуватися і комп'ютерами загального призначення, відповідно налагодженими.
- Моніторинг. Моніторинг мережі — робота системи, яка виконує постійне спостереження за комп'ютерною мережею у пошуках повільних або несправних систем і яка при виявленні збоїв повідомляє про них мережевого адміністратора за допомогою пошти, пейджера або інших засобів сповіщення. Наприклад, для того, щоб визначити стан вебсервера, програма, що виконує моніторинг, може періодично відправляти запит HTTP на здобуття сторінки; для поштових серверів можна відправити тестове повідомлення по SMTP і отримати по IMAP або Pop3.
Технології локальних мереж
В локальних мережах, як правило, використовується середовище передачі даних, що розділяється, і основна роль відводиться протоколам фізичного і канального рівнів, оскільки ці рівні найбільшою мірою відображають специфіку локальних мереж. Мережева технологія — це погоджений набір стандартних протоколів та програмно-апаратних засобів, які їх реалізовують, достатній для побудови локальної обчислювальної мережі. Мережеві технології називають базовими технологіями або мережевою архітектурою локальних мереж. Мережева технологія або архітектура визначає топологію і метод доступу до середовища передачі даних, кабельну систему або середовище передачі даних, формат мережевих кадрів тип кодування сигналів, швидкість передачі в локальній мережі. У сучасних локальних обчислювальних мережах широкого поширення набули такі технології або мережева архітектура, як: Ethernet, Token-ring, Arcnet, FDDI.
Мережеві технології локальних мереж Ieee802.3/Ethernet
Зараз ця мережна технологія найпопулярніша у світі. Популярність забезпечується простими, надійними і недорогими технологіями. У класичній локальній мережі Ethernet застосовується стандартний коаксіальний кабель двох видів (товстий і тонкий). Проте найбільшого поширення набула версія Ethernet, яка використовує як середовище передачі виті пари, оскільки монтаж і обслуговування їх набагато простіший.
У локальних мережах Ethernet застосовуються топології типу «шина» і типу «пасивна зірка», а метод доступу (CSMA/CD).
Стандарт Ieee802.3 залежно від типу середовища передачі даних має модифікації:
- 10BASE5 (товстий коаксіальний кабель) — забезпечує швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і довжину сегменту до 500 м;
- 10BASE2 (тонкий коаксіальний кабель) — забезпечує швидкість передачі даних 10 Мбіт/с і довжину сегменту до 200 м;;
- 10base-t (неекранована вита пара) — дозволяє створювати мережу топології «зірка». Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100 м. Загальна кількість вузлів не повинна перевищувати 1024;
- 10base-f (оптоволоконний кабель) — дозволяє створювати мережу топології «зірка». Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 2000 м.
У розвиток мережної технології Ethernet створені високошвидкісні варіанти: Ieee802.3u/Fast Ethernet і Ieee802.3z/Gigabit Ethernet. Основна топологія, яка використовується в локальних мережах Fast Ethernet і Gigabit Ethernet — пасивна зірка.
Мережева технологія Fast Ethernet забезпечує швидкість передачі 100 Мбіт/с і має три модифікації:
- 100BASE-T4 — використовується неекранована вита пара. Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100 м;
- 100base-tx — використовуються дві виті пари (неекранована і екранована). Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 100 м;
- 100base-fx — використовується оптоволоконний кабель (два волокна в кабелі). Відстань від концентратора до кінцевого вузла до 2000 м;.
Мережна технологія локальних мереж Gigabit Ethernet — забезпечує швидкість передачі 1000 Мбіт/с. Існують такі модифікації стандарту:
- 1000base-sx — застосовується оптоволоконний кабель з довжиною хвилі світлового сигналу 850 нм.
- 1000base-lx — використовується оптоволоконний кабель з довжиною хвилі світлового сигналу 1300 нм.
- 1000base-cx — використовується екранована вита пара.
- 1000base-t — застосовується неекранована вита пара.
Локальні мережі Fast Ethernet і Gigabit Ethernet сумісні з локальними мережами, виконаними за технологією (стандарту) Ethernet, тому легко і просто сполучати сегменти Ethernet, Fast Ethernet і Gigabit Ethernet в єдину обчислювальну мережу.
Мережеві технології локальних мереж Ieee802.5/Token-ring передбачає використання середовища передачі даних, яке утворюється об'єднанням всіх вузлів в кільце, що розділяється. Мережа Token-ring має зоряно-кільцеву топологію (основна кільцева і зоряна додаткова топологія). Для доступу до середовища передачі даних використовується маркерний метод (детермінований маркерний метод). Стандарт підтримує виту пару (екрановану і неекрановану) і оптоволоконний кабель. Максимальне число вузлів на кільці — 260, максимальна довжина кільця — 4000 м. Швидкість передачі даних до 16 Мбіт/с.
Мережеві технології локальних мереж Ieee802.4/Arcnet як топологію локальна мережа Arcnet використовує «шину» і «пасивну зірку». Підтримує екрановану і неекрановану виту пару і оптоволоконний кабель.
У мережі Arcnet для доступу до середовища передачі даних використовується метод передачі повноважень. Локальна мережа Arcnet — це одна із старих мереж і користувалася великою популярністю. Серед основних переваг локальної мережі Arcnet можна назвати високу надійність, низьку вартість адаптерів та гнучкість. Основним недолікам мережі є низька швидкість передачі інформації (2,5 Мбіт/с). Максимальна кількість абонентів — 255. Максимальна довжина мережі — 6000 метрів.
Мережеві технології локальної мережі FDDI (Fiber Distributed Data Interface) — стандартизована специфікація для мережевої архітектури високошвидкісної передачі даних по оптоволоконних лініях. Швидкість передачі — 100 Мбіт/с. Ця технологія багато в чому базується на архітектурі Token-ring і використовується детермінований маркерний доступ до середовища передачі даних. Максимальна протяжність кільця мережі — 100 км. Максимальна кількість абонентів мережі — 500. Мережа FDDI — це дуже високонадійна мережа, яка створюється на основі двох оптоволоконних кілець, створюючих основну і резервну дороги передачі даних між вузлами.
Технології
Технологія ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line — Асиметрична цифрова абонентська лінія) входить до числа технологій високошвидкісної передачі даних, відомих як технології DSL (Digital Subscriber Line — Цифрова абонентська лінія) що мають загальне позначення xDSL. Детальніше див. в Бібліотеці.
Технологія VDSL (Very high bitrate Digital Subscriber Line — надвисокошвидкісна цифрова абонентська лінія) є найбільш високошвидкісною технологією xDSL.Вона забезпечує швидкість передачі даних «низхідного» потоку в межах від 13 до 54 Мбіт/с, а швидкість передачі даних «висхідного» потоку в межах від 1,5 до 33 Мбіт/с, причому по одній витій парі телефонних дротів. Технологія VDSL може розглядатися як економічно ефективна альтернатива прокладенню волоконно-оптичного кабелю до кінцевого користувача. Проте, максимальна відстань передачі даних для цієї технології становить від 300 до 1700 метрів.
Існує також симетричний варіант VDSL (до 33 Мбіт/с в кожному напрямі). Технологія VDSL може використовуватися з тими ж цілями, що і ADSL (використовувати паралельно телефонну лінію для високошвидкісної передачі даних і традиційного телефонного зв'язку).
Технологія (ISDN Digital Subscriber Line — цифрова абонентська лінія IDSN) забезпечує повністю дуплексну передачу даних на швидкості до 144 Кбіт/с. На відміну від ADSL можливості обмежуються лише передачею даних. Технологія HomePNA 1.0 (1 Мбіт/с) використовує метод IEEE 802.3 (CSMA/CD) (Ethernet) доступу до середовища передачі. Смуга пропускання сигналу розташована в межах від 5,5 Мгц до 9.5 Мгц, що дозволяє не впливати на роботу ADSL і VDSL — пристроїв і телефонів. У HomePNA застосовується багатократне кодування одиничного бітового імпульсу. Усередині кожного мережевого інтерфейсу коло приймача адаптується до різних рівнів перешкод, які можуть виникнути в лінії. На додаток до цього передавальний вузол може варіювати рівень сигналу. Приймаючий і передавальний термінали постійно контролюють умови проходження сигналу і підстроюють свої параметри під ці умови. Саме ця адаптивність дозволила істотно понизити вимоги до середовища передачі. По суті, технологія HPNA — це мегабітний Ethernet, що працює по телефонних дротах. Це дозволяє використовувати велику кількість Ethernet — сумісних програм, драйверів, застосунків і устаткування.
Технологія PON (Passive Optical Networks) пасивні оптичні мережі або оптичні мережі з пасивним розподілом — це оптична кабельна система з топологією дерева, що використовує пасивні оптичні розгалужувачі 1:n. Між центральним вузлом і віддалені абонентськими вузлами створюється повністю пасивна оптична мережа, що має топологію дерева. У проміжних вузлах дерева розміщуються пасивні оптичні розгалужувачі, що роздають загальний сигнал джерела на багато абонентських приймачів. Висхідні потоки від абонентів йдуть по зворотному каналу з використанням протоколу множинного доступу з тимчасовим розділенням (TDMA).
Технологія MPLS (Multiprotocol Label Switching) — мультипротокольна комутація на основі міток, розроблена комітетом IETF, з'явилася в результаті злиття різних фірмових механізмів, таких, як IP Switching (Ipsilon Networks), Tag Switching (Cisco Systems), Aris (IBM) і Cell Switch Router (Toshiba). В її основі лежить принцип відображення мережевих адрес на спеціальні мітки, які можуть використовуватися для маршрутизації пакетів. У архітектурі MPLS зібрані найвдаліші елементи всіх згаданих фірмових механізмів, і завдяки зусиллям IETF і компаній, зацікавлених в швидкому просуванні даної технології на ринку, вона перетворилася на стандарт Internet.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Computer network |
Джерела
Література
- Комп'ютерні мережі: [навчальний посібник] / А. Г. Микитишин, М. М. Митник, П. Д. Стухляк, В. В. Пасічник. — Львів: «Магнолія 2006», 2013. — 256 с.
- Буров Є. В. Комп'ютерні мережі: підручник / Євген Вікторович Буров. — Львів: «Магнолія 2006», 2010. — 262 с.
Посилання
- Все про комп'ютерні мережі, інтернет та комп'ютери. [ 16 Вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Ромашко С. М. Конспект лекцій з дисципліни «Комп'ютерні мережі і телекомунікації» — Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. — 61с. [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про комп'ютерні мережі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2018 Komp yu terna mere zha sistema zv yazku mizh dvoma chi bilshe komp yuterami U shirshomu rozuminni komp yuterna merezha ce sistema zv yazku cherez kabelne chi bezdrotove seredovishe sami komp yuteri riznogo funkcionalnogo priznachennya i merezheve obladnannya Dlya peredachi informaciyi mozhut buti vikoristani rizni fizichni yavisha yak pravilo rizni vidi elektrichnih signaliv chi elektromagnitnogo viprominyuvannya Seredovishami peredavannya u komp yuternih merezhah mozhut buti ta specialni merezhevi kabeli koaksialni kabeli viti pari volokonno optichni kabeli radiohvili svitlovi signali Bazovi ponyattyaMerezheva model OSI bazova etalonna model vzayemodiyi vidkritih sistem angl Open Systems Interconnection Basic Reference Model 1978 r abstraktna merezheva model dlya komunikacij i rozrobki merezhevih protokoliv Bud yakij protokol modeli OSI povinen vzayemodiyati abo z protokolami svogo rivnya abo z protokolami na odinicyu vishe abo nizhche za svij riven Vzayemodiyi z protokolami svogo rivnya nazivayutsya gorizontalnimi a z rivnyami na odinicyu vishe abo nizhche vertikalnimi Bud yakij protokol modeli OSI mozhe vikonuvati lishe funkciyi svogo rivnya i ne mozhe vikonuvati funkcij inshogo rivnya sho ne vikonuyetsya v protokolah alternativnih modelej Priznachennya komunikacijnih merezhDostup do informaciyi dostup do misc koncentruvannya informaciyi HTTP FTP serveri serveri baz danih Signalizaciya elektronna poshta servisi korotkih povidomlen Sumisne vikoristannya tehnichnih resursiv merezhni printeri shovisha danih serveri zastosunkiv Rozpodilennya navantazhennya klasterizaciya rozparalelyuvannya Viddalene keruvannya monitoring viddalene vikonannya procesiv Zabezpechennya nadijnosti klasterizaciya rezervuvannya pristroyiv ta kanaliv Osnovni mozhlivosti komp yuternih merezhMozhlivist shvidkoyi peredachi informaciyi na veliki vidstani Operativnij poshuk informaciyi Obmin informaciyeyu v rezhimi offline Obmin tekstovoyu zvukovoyu ta videoinformaciyeyu u realnomu chasi Mozhlivist zberezhennya informaciyi rozmishenoyi na serverah Internet na lokalnomu komp yuteri dlya podalshoyi obrobki Mozhlivist interaktivnosti i operativnogo zvorotnogo zv yazku Klasifikaciya komunikacijnih merezhKomp yuterna merezhaNazvano na chestmerezha d i komp yuterDoslidzhuyetsya vkomp yuterni merezhi d Zobrazhenij nad Komp yuterna merezha u VikishovishiKlasifikaciya za oblastyu diyi Klasifikaciya komunikacijnih merezh za oblastyu diyi vrahovuye geografichnij rajon ohoplenij merezheyu ta v menshomu stupeni rozmir merezhi Vidilyayutsya tipi personalni merezhi Personal Area Networks PAN lokalni merezhi Local Area Networks LAN kampusni merezhi Campus Area Network globalni merezhi Wide Area Networks WAN Lokalni merezhi zvichajno zajmayut obsyag odnogo chi dekilkoh poryad rozmishenih budinkiv Kilkist pristroyiv sho skladayut merezhu tipovo ne perevishuye dekilkoh tisyach Zagalnoyu praktikoyu ye rozpodilennya velikih lokalnih merezh na robochi grupi Mali lokalni merezhi 10 20 robochih misc mozhut utvoryuvati yedinu robochu grupu Kampusni merezhi tipovo ob yednayut dekilka lokalnih merezh i teritorialno ohoplyuyut dekilka miskih kvartaliv abo navit teritoriyu nevelikogo mista Prikladami kampusnih merezh ye korporativni merezhi velikih pidpriyemstv operatoriv zv yazku navchalnih zakladiv Kilkist zadiyanih pristroyiv mozhe skladati desyatki tisyach pristroyiv abo navit bilshe Zagalnoyu risoyu lokalnih ta kampusnih merezh ye nayavnist yedinoyi sluzhbi pidtrimki merezhi yedinogo administrativnogo keruvannya ta zagalnoyi tehnichnoyi politiki Globalni merezhi rozmishuyutsya na velikih geografichnih prostorah Praktichno dlya globalnih merezh ne isnuye obmezhen na obsyag Globalni merezhi ob yednuyut veliku kilkist lokalnih ta kampusnih merezh Suttyevoyu risoyu yih ye vidsutnist yedinoyi administrativnoyi pidporyadkovanosti Najkrashim prikladom globalnoyi merezhi ye Internet V dopovnennya temi slid zaznachiti specialni vipadki koli vkazani tipi merezh mozhut buti skombinovani Napriklad globalna merezha mozhe nadavati seredovishe dlya stvorennya korporativnih merezh sho ob yednuyut duzhe viddaleni vuzli Isnuyuchi tehnologiyi virtualnih merezh pro nih bude piznishe zabezpechuyut mozhlivist vikoristannya principiv funkcionuvannya lokalnih ta korporativnih dlya komunikacij viddalenih ob yektiv z yednanih cherez globalnu merezhu Klasifikaciya za topologiyeyu Komunikacijni merezhi mozhut klasifikuvatisya takozh za topologiyeyu z yednannya pristroyiv Bazovimi ye taki topologiyi shinna kilce zirka kombinovana Pri vikoristanni shinnoyi topologiyi pristroyi merezhi z yednani takim chinom sho dani yaki peredayutsya mizh bud yakoyu paroyu pristroyiv ye dostupni dlya vsih inshih pristroyiv merezhi Viznachennya yakomu same pristroyu ta zvidki vikonuyetsya peredacha zabezpechuyetsya shlyahom analizu danih sho peredayutsya vsima pristroyami merezhi Nadzvichajno prosta ale j najmensh efektivna topologiya Prikladom merezhi z shinnoyu topologiyeyu ye zagalno vidomij standart Ethernet V merezhi z topologiyeyu kilcya dani peredayutsya v odnomu napryamku Deyaki realizaciyi kilcevih merezh ye desho efektivnishimi za shinni merezhi napriklad ranni realizaciyi standartu Token Ring buli priblizno v 1 5 raza efektivnishi za Ethernet ale vzagali ce topologiyi blizkogo rivnya V oboh tipah u kozhen moment chasu dani mozhut peredavatisya lishe mizh odniyeyu paroyu pristroyiv Zirkopodibni merezhi mayut u skladi obov yazkovij sluzhbovij element komutator Komutator ne bere uchasti u komunikaciyah bezposeredno ale zabezpechuye zv yazok mizh bud yakoyu paroyu pristroyiv yaki potrebuyut komunikaciyi Skladnist ta efektivnist komutatora znachnoyu miroyu viznachaye efektivnist vsiyeyi merezhi Harakternoyu risoyu rozglyanutih tipiv ye mozhlivist yih tipovogo zastosuvannya na obmezhenij teritoriyi oskilki zrostannya dovzhini komunikacijnih kanaliv prizvodit do znizhennya yihnoyi efektivnosti ta zrostannya cini Napriklad dekilka lokalnih merezh robochih grup stvorenih zgidno z shinnoyu topologiyeyu mozhut buti z yednani za topologiyeyu zori a pidklyuchennya do vsesvitnoyi merezhi Internet v najposhirenishih vipadkah vikonuyetsya za stilnikovoyu topologiyeyu Klasifikaciya zgidno z vikoristanimi protokolami Dlya vzayemodiyi pristroyiv v bud yakij komunikacijnij merezhi vikoristovuyutsya nabori pravil obov yazkovi dlya dotrimannya vsima pristroyami v merezhi Taki nabori pravil nazivayutsya protokolami Protokoli yaki reglamentuyut poryadok peredachi najmenshih odinic informaciyi mizh pristroyami v merezhi mayut nazvu transportnih protokoliv Prikladami transportnih protokoliv ye taki TCP IP NetBEUI IPX SPX AppleTalk Protokol TCP IP na sogodni ye najposhirenishim transportnim protokolom Ce bazovij protokol merezhi Internet NetBEUI protokol yakij vikoristovuyetsya v odnorangovih merezhah nevelikih robochih grup Ce implementaciya dosit davno rozroblenogo standartu NetBIOS vprovadzhena firmoyu Microsoft ta realizovana v simejstvi operacijnih sistem Windows Yak inshu variaciyu standartu NetBIOS mozhna rozglyadati protokol NetBIOS poverh TCP IP yakij ye bilsh funkcionalnim nizh NetBEUI ale strogo kazhuchi ce ye okremim vipadkom TCP IP IPX SPX transportnij protokol yakij buv duzhe poshirenij u seredini 90 h rokiv minulogo storichchya golovnim chinom zavdyaki populyarnosti operacijnoyi sistemi NetWare firmi Novell Po funkcionalnosti IPX SPX nablizhayetsya do TCP IP zokrema vin mistit zasobi dlya komunikacij v globalnih merezhah Na sogodni IPX SPX postupovo vitisnyayetsya protokolom TCP IP Navit ostanni versiyi operacijnoyi sistemi NetWare vzhe vikoristovuyut yak osnovnij protokol TCP IP AppleTalk u bagatoh aspektah nagaduye IPX SPX Rozroblenij dlya komunikacij komp yuteriv seriyi Macintosh firmi Apple cej protokol vikoristovuyetsya v merezhah robochih grup postupovo zvilnyayuchi misce dlya vikoristannya protokolu TCP IP Principi komunikaciyiAdresaciya Multicast angl grupova peredacha specialna forma shirokomovlennya pri yakij kopiyi paketiv pryamuyut pevnij pidmnozhini adresativ Komutaciya Komutaciya proces z yednannya abonentiv komunikacijnoyi merezhi cherez tranzitni vuzli Komunikacijni merezhi povinni zabezpechuvati zv yazok svoyih abonentiv mizh soboyu Yak pravilo v merezhah zagalnogo dostupu nemozhlivo nadati kozhnij pari abonentiv vlasnu fizichnu liniyu zv yazku yakim voni mogli b monopolno voloditi i vikoristovuvati u bud yakij chas Tomu v merezhi zavzhdi zastosovuyetsya yakij nebud sposib komutaciyi abonentiv yakij zabezpechuye rozdilennya nayavnih fizichnih kanaliv mizh dekilkoma seansami zv yazku i mizh abonentami merezhi Marshrutizaciya Marshrutizaciya angl Routing proces viznachennya marshrutu dostavki informaciyi v merezhah zv yazku Marshruti mozhut zadavatisya administrativno statichni marshruti abo obchislyuvatisya za dopomogoyu algoritmiv marshrutizaciyi bazuyuchis na informaciyi pro topologiyu i stan merezhi otrimanoyi za dopomogoyu protokoliv marshrutizaciyi dinamichni marshruti Marshrutizaciya v komp yuternih merezhah vikonuyetsya specialnimi programno aparatnimi zasobami marshrutizatorami u prostih konfiguraciyah mozhe vikonuvatisya i komp yuterami zagalnogo priznachennya vidpovidno nalagodzhenimi Monitoring Monitoring merezhi robota sistemi yaka vikonuye postijne sposterezhennya za komp yuternoyu merezheyu u poshukah povilnih abo nespravnih sistem i yaka pri viyavlenni zboyiv povidomlyaye pro nih merezhevogo administratora za dopomogoyu poshti pejdzhera abo inshih zasobiv spovishennya Napriklad dlya togo shob viznachiti stan vebservera programa sho vikonuye monitoring mozhe periodichno vidpravlyati zapit HTTP na zdobuttya storinki dlya poshtovih serveriv mozhna vidpraviti testove povidomlennya po SMTP i otrimati po IMAP abo Pop3 Tehnologiyi lokalnih merezhV lokalnih merezhah yak pravilo vikoristovuyetsya seredovishe peredachi danih sho rozdilyayetsya i osnovna rol vidvoditsya protokolam fizichnogo i kanalnogo rivniv oskilki ci rivni najbilshoyu miroyu vidobrazhayut specifiku lokalnih merezh Merezheva tehnologiya ce pogodzhenij nabir standartnih protokoliv ta programno aparatnih zasobiv yaki yih realizovuyut dostatnij dlya pobudovi lokalnoyi obchislyuvalnoyi merezhi Merezhevi tehnologiyi nazivayut bazovimi tehnologiyami abo merezhevoyu arhitekturoyu lokalnih merezh Merezheva tehnologiya abo arhitektura viznachaye topologiyu i metod dostupu do seredovisha peredachi danih kabelnu sistemu abo seredovishe peredachi danih format merezhevih kadriv tip koduvannya signaliv shvidkist peredachi v lokalnij merezhi U suchasnih lokalnih obchislyuvalnih merezhah shirokogo poshirennya nabuli taki tehnologiyi abo merezheva arhitektura yak Ethernet Token ring Arcnet FDDI Merezhevi tehnologiyi lokalnih merezh Ieee802 3 Ethernet Zaraz cya merezhna tehnologiya najpopulyarnisha u sviti Populyarnist zabezpechuyetsya prostimi nadijnimi i nedorogimi tehnologiyami U klasichnij lokalnij merezhi Ethernet zastosovuyetsya standartnij koaksialnij kabel dvoh vidiv tovstij i tonkij Prote najbilshogo poshirennya nabula versiya Ethernet yaka vikoristovuye yak seredovishe peredachi viti pari oskilki montazh i obslugovuvannya yih nabagato prostishij U lokalnih merezhah Ethernet zastosovuyutsya topologiyi tipu shina i tipu pasivna zirka a metod dostupu CSMA CD Standart Ieee802 3 zalezhno vid tipu seredovisha peredachi danih maye modifikaciyi 10BASE5 tovstij koaksialnij kabel zabezpechuye shvidkist peredachi danih 10 Mbit s i dovzhinu segmentu do 500 m 10BASE2 tonkij koaksialnij kabel zabezpechuye shvidkist peredachi danih 10 Mbit s i dovzhinu segmentu do 200 m 10base t neekranovana vita para dozvolyaye stvoryuvati merezhu topologiyi zirka Vidstan vid koncentratora do kincevogo vuzla do 100 m Zagalna kilkist vuzliv ne povinna perevishuvati 1024 10base f optovolokonnij kabel dozvolyaye stvoryuvati merezhu topologiyi zirka Vidstan vid koncentratora do kincevogo vuzla do 2000 m U rozvitok merezhnoyi tehnologiyi Ethernet stvoreni visokoshvidkisni varianti Ieee802 3u Fast Ethernet i Ieee802 3z Gigabit Ethernet Osnovna topologiya yaka vikoristovuyetsya v lokalnih merezhah Fast Ethernet i Gigabit Ethernet pasivna zirka Merezheva tehnologiya Fast Ethernet zabezpechuye shvidkist peredachi 100 Mbit s i maye tri modifikaciyi 100BASE T4 vikoristovuyetsya neekranovana vita para Vidstan vid koncentratora do kincevogo vuzla do 100 m 100base tx vikoristovuyutsya dvi viti pari neekranovana i ekranovana Vidstan vid koncentratora do kincevogo vuzla do 100 m 100base fx vikoristovuyetsya optovolokonnij kabel dva volokna v kabeli Vidstan vid koncentratora do kincevogo vuzla do 2000 m Merezhna tehnologiya lokalnih merezh Gigabit Ethernet zabezpechuye shvidkist peredachi 1000 Mbit s Isnuyut taki modifikaciyi standartu 1000base sx zastosovuyetsya optovolokonnij kabel z dovzhinoyu hvili svitlovogo signalu 850 nm 1000base lx vikoristovuyetsya optovolokonnij kabel z dovzhinoyu hvili svitlovogo signalu 1300 nm 1000base cx vikoristovuyetsya ekranovana vita para 1000base t zastosovuyetsya neekranovana vita para Lokalni merezhi Fast Ethernet i Gigabit Ethernet sumisni z lokalnimi merezhami vikonanimi za tehnologiyeyu standartu Ethernet tomu legko i prosto spoluchati segmenti Ethernet Fast Ethernet i Gigabit Ethernet v yedinu obchislyuvalnu merezhu Merezhevi tehnologiyi lokalnih merezh Ieee802 5 Token ring peredbachaye vikoristannya seredovisha peredachi danih yake utvoryuyetsya ob yednannyam vsih vuzliv v kilce sho rozdilyayetsya Merezha Token ring maye zoryano kilcevu topologiyu osnovna kilceva i zoryana dodatkova topologiya Dlya dostupu do seredovisha peredachi danih vikoristovuyetsya markernij metod determinovanij markernij metod Standart pidtrimuye vitu paru ekranovanu i neekranovanu i optovolokonnij kabel Maksimalne chislo vuzliv na kilci 260 maksimalna dovzhina kilcya 4000 m Shvidkist peredachi danih do 16 Mbit s Merezhevi tehnologiyi lokalnih merezh Ieee802 4 Arcnet yak topologiyu lokalna merezha Arcnet vikoristovuye shinu i pasivnu zirku Pidtrimuye ekranovanu i neekranovanu vitu paru i optovolokonnij kabel U merezhi Arcnet dlya dostupu do seredovisha peredachi danih vikoristovuyetsya metod peredachi povnovazhen Lokalna merezha Arcnet ce odna iz starih merezh i koristuvalasya velikoyu populyarnistyu Sered osnovnih perevag lokalnoyi merezhi Arcnet mozhna nazvati visoku nadijnist nizku vartist adapteriv ta gnuchkist Osnovnim nedolikam merezhi ye nizka shvidkist peredachi informaciyi 2 5 Mbit s Maksimalna kilkist abonentiv 255 Maksimalna dovzhina merezhi 6000 metriv Merezhevi tehnologiyi lokalnoyi merezhi FDDI Fiber Distributed Data Interface standartizovana specifikaciya dlya merezhevoyi arhitekturi visokoshvidkisnoyi peredachi danih po optovolokonnih liniyah Shvidkist peredachi 100 Mbit s Cya tehnologiya bagato v chomu bazuyetsya na arhitekturi Token ring i vikoristovuyetsya determinovanij markernij dostup do seredovisha peredachi danih Maksimalna protyazhnist kilcya merezhi 100 km Maksimalna kilkist abonentiv merezhi 500 Merezha FDDI ce duzhe visokonadijna merezha yaka stvoryuyetsya na osnovi dvoh optovolokonnih kilec stvoryuyuchih osnovnu i rezervnu dorogi peredachi danih mizh vuzlami TehnologiyiTehnologiya ADSL Asymmetric Digital Subscriber Line Asimetrichna cifrova abonentska liniya vhodit do chisla tehnologij visokoshvidkisnoyi peredachi danih vidomih yak tehnologiyi DSL Digital Subscriber Line Cifrova abonentska liniya sho mayut zagalne poznachennya xDSL Detalnishe div v Biblioteci Tehnologiya VDSL Very high bitrate Digital Subscriber Line nadvisokoshvidkisna cifrova abonentska liniya ye najbilsh visokoshvidkisnoyu tehnologiyeyu xDSL Vona zabezpechuye shvidkist peredachi danih nizhidnogo potoku v mezhah vid 13 do 54 Mbit s a shvidkist peredachi danih vishidnogo potoku v mezhah vid 1 5 do 33 Mbit s prichomu po odnij vitij pari telefonnih drotiv Tehnologiya VDSL mozhe rozglyadatisya yak ekonomichno efektivna alternativa prokladennyu volokonno optichnogo kabelyu do kincevogo koristuvacha Prote maksimalna vidstan peredachi danih dlya ciyeyi tehnologiyi stanovit vid 300 do 1700 metriv Isnuye takozh simetrichnij variant VDSL do 33 Mbit s v kozhnomu napryami Tehnologiya VDSL mozhe vikoristovuvatisya z timi zh cilyami sho i ADSL vikoristovuvati paralelno telefonnu liniyu dlya visokoshvidkisnoyi peredachi danih i tradicijnogo telefonnogo zv yazku Tehnologiya ISDN Digital Subscriber Line cifrova abonentska liniya IDSN zabezpechuye povnistyu dupleksnu peredachu danih na shvidkosti do 144 Kbit s Na vidminu vid ADSL mozhlivosti obmezhuyutsya lishe peredacheyu danih Tehnologiya HomePNA 1 0 1 Mbit s vikoristovuye metod IEEE 802 3 CSMA CD Ethernet dostupu do seredovisha peredachi Smuga propuskannya signalu roztashovana v mezhah vid 5 5 Mgc do 9 5 Mgc sho dozvolyaye ne vplivati na robotu ADSL i VDSL pristroyiv i telefoniv U HomePNA zastosovuyetsya bagatokratne koduvannya odinichnogo bitovogo impulsu Useredini kozhnogo merezhevogo interfejsu kolo prijmacha adaptuyetsya do riznih rivniv pereshkod yaki mozhut viniknuti v liniyi Na dodatok do cogo peredavalnij vuzol mozhe variyuvati riven signalu Prijmayuchij i peredavalnij terminali postijno kontrolyuyut umovi prohodzhennya signalu i pidstroyuyut svoyi parametri pid ci umovi Same cya adaptivnist dozvolila istotno poniziti vimogi do seredovisha peredachi Po suti tehnologiya HPNA ce megabitnij Ethernet sho pracyuye po telefonnih drotah Ce dozvolyaye vikoristovuvati veliku kilkist Ethernet sumisnih program drajveriv zastosunkiv i ustatkuvannya Tehnologiya PON Passive Optical Networks pasivni optichni merezhi abo optichni merezhi z pasivnim rozpodilom ce optichna kabelna sistema z topologiyeyu dereva sho vikoristovuye pasivni optichni rozgaluzhuvachi 1 n Mizh centralnim vuzlom i viddaleni abonentskimi vuzlami stvoryuyetsya povnistyu pasivna optichna merezha sho maye topologiyu dereva U promizhnih vuzlah dereva rozmishuyutsya pasivni optichni rozgaluzhuvachi sho rozdayut zagalnij signal dzherela na bagato abonentskih prijmachiv Vishidni potoki vid abonentiv jdut po zvorotnomu kanalu z vikoristannyam protokolu mnozhinnogo dostupu z timchasovim rozdilennyam TDMA Tehnologiya MPLS Multiprotocol Label Switching multiprotokolna komutaciya na osnovi mitok rozroblena komitetom IETF z yavilasya v rezultati zlittya riznih firmovih mehanizmiv takih yak IP Switching Ipsilon Networks Tag Switching Cisco Systems Aris IBM i Cell Switch Router Toshiba V yiyi osnovi lezhit princip vidobrazhennya merezhevih adres na specialni mitki yaki mozhut vikoristovuvatisya dlya marshrutizaciyi paketiv U arhitekturi MPLS zibrani najvdalishi elementi vsih zgadanih firmovih mehanizmiv i zavdyaki zusillyam IETF i kompanij zacikavlenih v shvidkomu prosuvanni danoyi tehnologiyi na rinku vona peretvorilasya na standart Internet Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Computer networkModel OSI Ethernet Internet Teoriya grafiv Komutaciya komp yuterni merezhi Komutovana liniya zv yazku Overlejna merezha Konfiguraciya merezhi Korporativni merezhi Telekomunikacijni merezhi Telekomunikacijna merezha Koristuvach merezhi peredavannya danihDzherelaLiteraturaKomp yuterni merezhi navchalnij posibnik A G Mikitishin M M Mitnik P D Stuhlyak V V Pasichnik Lviv Magnoliya 2006 2013 256 s ISBN 978 617 574 087 3 Burov Ye V Komp yuterni merezhi pidruchnik Yevgen Viktorovich Burov Lviv Magnoliya 2006 2010 262 s ISBN 966 8340 69 8PosilannyaVse pro komp yuterni merezhi internet ta komp yuteri 16 Veresnya 2013 u Wayback Machine Romashko S M Konspekt lekcij z disciplini Komp yuterni merezhi i telekomunikaciyi Lviv LRIDU NADU 2006 61s 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro komp yuterni merezhi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi