Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Медичний університет Астани - вищий навчальний медичний заклад у місті Астана, заснований за наказом Ради Міністрів КазРСР від 26 жовтня 1964 року. Спочатку університет отримав назву Целиноградський Державний Медичний Інститут (ЦДМІ), а в 2009 р. перейменований в Медичний університет Астани і став першим акціонерним товариством серед медичних вузів Казахстану .
| Медичний університет Астани | |
|---|---|
| 51°10′53″ пн. ш. 71°24′57″ сх. д. / 51.1814° пн. ш. 71.4157° сх. д. | |
| Країна |  СРСР і  Казахстан |
| Засновано | 1964 |
| Сайт | amu.kz |
Історія
Відкриття інституту
Постанову про відкриття інституту було ухвалено 26 жовтня 1964 року Радою Міністрів КазРСР. Організатором та координатором майбутнього інституту був призначений кандидат медичних наук А. Р. Рахішев. Починаючи з жовтня 1964 року для здійснення викладацької діяльності в ЦДМІ приїхали викладачі з Алмати, серед них кандидати медичних наук Станіслав Дмитрович Полєтаєв та П. А. Пак, а також кандидат наук, завідувач кафедри біології Р. Н. Гагаріна. Станом на 5 листопада в інституті числилось 15 викладачів та були створені кафедри біології, латинської мови, нормальної анатомії, іноземних мов, а згодом кафедри хімії та фізики. Заняття в інституті розпочалися 12 грудня 1964 року.
Правління ВНЗ
Першим ректором інституту у 1964 році було призначено кандидата медичних наук Станіслава Дмитровича Полєтаєва, який працював у Казахському науково-дослідному інституті туберкульозу заступником директора з наукової роботи. Проректором з навчальної роботи призначено доцента, кандидата медичних наук А. Р. Рахішева, який раніше працював у Карагандинському медичному інституті. Він же очолив і одну з перших кафедр – нормальної анатомії. Методичну комісію, створену в травні 1965 року, очолив доцент Ф. З. Балакін. Функції Вченої Ради виконувала міжкафедральна нарада аж до 22 червня 1965, коли наказом Міністерства охорони здоров'я КазРСР був затверджений перший склад Вченої Ради інституту у складі 17 осіб. При Полєтаєві були сформовані всі основні кафедри інституту та збудовано перший студентський гуртожиток. У 1970 році на зміну Полєтаєву прийшов кандидат медичних наук, доцент Микола Михайлович Хоменко. Цього ж року в інституті відкрилася дисертаційна рада із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей «Хірургія» та «Нормальна анатомія», яка стала першою в Астані. Також було розпочато будівництво двох нових корпусів гуртожитку та проведено модернізацію лекційних залів. Після Хоменка, в 1978 році, інститут очолив професор Валентин Гаврилович Корпачов, великий учений -патофізіолог, основоположник експериментальної реаніматології в Республіці Казахстан. В інституті було організовано клуби за інтересами та добудовано студентські гуртожитки.
З 1997 року інститут очолив член-кореспондент НАН Райс Кажкенович Тулєбаєв. У той же рік інститут було реорганізовано в Акмолінську державну медичну академію. До 2001 року в академії було відкрито 3 дисертаційні ради. З 2001 року академію очолив професор Полат Казимбетович Казимбет, великий вчений у галузі медичної радіобіології. При ньому було відкрито факультет удосконалення лікарів з 6 кафедрами: акушерства та гінекології, травматології та ортопедії, педіатрії, хірургії, внутрішніх хвороб, анестезіології та реаніматології. У 2004 році академію очолив академік АМН РК, професор, доктор медичних наук Жаксилик Акмурзайович Доскалієв. При академії було створено навчально-методичне об'єднання медичних вузів РК та відкрито відділ розвитку державної мови. Почав виходити щоквартальний науково-практичний журнал республіканського значення «Оториноларингологія». З жовтня 2007 року академію очолив доктор медичних наук Тимур Салаватович Тапбергенов. При ньому ухвалою Уряду Республіки Казахстан № 451 від 13 травня 2008 року республіканське державне казенне підприємство «Казахська державна медична академія» Міністерства охорони здоров'я Республіки Казахстан реорганізовано в акціонерне товариство «Казахська медична академія» зі стовідсотковою участю держави у статутному капіталі. З грудня 2008 р. академію очолив доктор медичних наук, професор, заслужений діяч РК, Ph.D. Жаксибай Шаймарданович Жумаділов . 6 січня 2009 року АТ «Казахська медична академія» перетворено на АТ «Медичний Університет Астана», який увійшов до складу Національного медичного холдингу.
З 2010 року до 2019 року університет очолював доктор медичних наук, заслужений діяч Республіки Казахстан Мажит Зейнуллович Шайдаров.
У 2019 році ректором був колишній міністр освіти Литви професор Дайнюс Павалькіс, який пропрацював на посаді ректора столичного медвузу до 2021 року.
З 2021 року посаду ректора займає Камалжан Талгатович Надиров.
| Ректори університету | |||
|---|---|---|---|
| # | Дата | Титул | Ім'я |
| 1 | 1964-1970 | Кандидат медичних наук | Полєтаєв, Станіслав Дмитрович |
| 2 | 1970-1978 | Кандидат медичних наук, доцент | Хоменко, Миколо Михайловичу |
| 3 | 1978-1997 | Професор | Корпачов, Валентин Гаврилович |
| 4 | 1997-2001 | Член-кореспондент НАН, професор, доктор медичних наук | Тулебаєв, Райс Кажкенович |
| 5 | 2001-2004 | Професор | Казимбет, Полат Казимбетович |
| 6 | 2004-2007 | Академік АМН РК, професор, доктор медичних наук | Доскалієв, Жаксилик Акмурзайович |
| 7 | 2007-2008 | Доктор медичних наук | Тапбергенов, Тимур Салаватович |
| 8 | 2008-2010 | Заслужений діяч РК, професор, доктор медичних наук, Ph.D. | Жумадилов, Жаксибай Шаймарданович |
| 9 | 2010-2019 | Заслужений діяч РК, доктор медичних наук | Шайдаров, Мажит Зейннулович |
| 10 | 2019-2021 | Доктор медичних наук | Дайнюс, Павалькіс |
| 11 | з 2021 | Камалжан Талгатович Надиров | |
Наукова та педагогічна діяльність
Після заснування інституту, восени 1964 року на перший курс вступило 100 студентів. У лютому 1965 року з Алма-Атинського, Карагандинського, Семипалатинського та інших медичних інститутів на другий курс перевелися ще 100 студентів. До 1967 року сформувались 35 кафедр. У 1973 році створено першу міжкафедральну науково-дослідну лабораторію.
Станом на 1974 рік в університеті було захищено 15 докторських та 72 кандидатських дисертацій, а на 35 кафедрах працювало 226 викладачів, з них 4 доктори та 86 кандидатів медичних наук. В університеті навчалося понад 2400 студентів. В 1989 році було створено факультет з підготовки середніх медичних працівників, а 1990 році на базі міжкафедральної лабораторії відкрилася центральна науково-дослідна лабораторія.
Перше казахське відділення відкрилося в університеті у 1990 році. Того ж року до академії приєднано степногірський факультет «Медико-біологічної справи», а в 2002 році відкрито факультети «Фармація», «Стоматологія», «Факультет Східної медицини» та «Факультет середніх медпрацівників».
Станом на 2010 рік в університеті працювало 51 докторів наук, 33 професори, понад 180 кандидатів наук та 69 доцентів. За час існування університету освіту в ньому здобуло понад 13,5 тисячі лікарів.
| Кафедри університета на 1967 рік | |||
|---|---|---|---|
| # | Рік заснування | Кафедра | Завідуючий |
| 1 | 1964 | Кафедра латинскої мови | Н. М. Лемпель |
| 2 | 1964 | Кафедра біології | Р. Н. Гагаріна |
| 3 | 1964 | Кафедра хімії | В. І. Вологіна |
| 4 | 1964 | Кафедра іноземних мов | І. П. Сердюк |
| 5 | 1964 | Кафедра фізіології | П. А. Пак |
| 6 | 1964 | Кафедра нормальної анатомії | А. Р. Рахішев |
| 7 | 1964 | Кафедра фізики | |
| 8 | 1964 | Кафедра гістології | Ф. С. Балакін |
| 9 | 1964 | Кафедра нормальної фізіології | Р. Д. Колесінська |
| 10 | 1964 | Кафедра філософії | Н. С. Гагарін |
| 11 | 1964 | Кафедра мікробіології | В. А. Файншмідт |
| 12 | 1964 | Кафедра біохімії | В. К. Захарова |
| 13 | 1965 | Кафедра патологічної анатомії | Б. М. Шапіро |
| 14 | 1965 | Кафедра фармакології | Л. С. Грєбнєва |
| 15 | 1965 | Кафедра патологічной фізіології | В. Р. Файтельберг-Бланк |
| 16 | 1965 | Кафедра пропедевтики внутрішніх захуворювань | А. В. Кропельницька |
| 17 | 1965 | Кафедра загальної хірургії | В. М. Удод |
| 18 | 1965 | Кафедра оперативної хірургії | В. М. Клебанов |
| 19 | 1966 | Кафедра рентгенології та радіології | Ю. Г. Шендрик |
| 20 | 1966 | Кафедра загальної гігієни | І. І. Філатов |
| 21 | 1966 | Кафедра факультетської терапії | І. А. Мельник |
| 22 | 1966 | Кафедра факультетської хірургії | Ю. А. Волох |
| 23 | 1966 | Кафедра шкірних і венеричних захворювань | А. П. Ващенкова |
| 24 | 1967 | Кафедра очних захворювань | Н. Д. Кудряшова |
| 25 | 1967 | Кафедра ЛОР-захворювань | З. Ш. Шаіхов |
| 26 | 1967 | Кафедра нервових захворювань | Р. В. Мамічев |
| 27 | 1967 | Кафедра туберкульозу | С. Д. Полєтаєв |
| 28 | 1967 | Кафедра госпітальної терапії | Г. М. Казантінова |
| 29 | 1967 | Кафедра госпітальної хірургії | Н. Ф. Хохлов |
| 30 | 1967 | Кафедра інфекційних захворювань | В. П. Осіпов |
| 31 | 1967 | Кафедра акушерства і гінекології | Г. І. Забірова |
| 32 | 1967 | Кафедра психіатрії | П. Г. Петраченков |
| 33 | 1967 | Кафедра судебної медицини | С. В. Шершавкін |
| 34 | 1967 | Кафедра дитячих захворювань | Д. П. Чучупалов |
| 35 | 1967 | Кафедра соціальної гігієни і організації охорони здоров'я | Ю. Д. Шитіков |
Філії університету
Всього з 1997 по 2001 рік на базі університету було створено десять філій наукових центрів та науково-дослідних інститутів, зокрема філія НДІ кардіології, філія НДІ туберкульозу та філія НЦ проблем формування здорового способу життя Республіки Казахстан.
| Філії університету | ||
|---|---|---|
| # | Філія | Директор |
| 1 | НЦ хірургії | проф. К. К. Ахметов |
| 2 | НЦ охорони материнства та дитинства | проф. К. Ж. Кульбаєва |
| 3 | НДІ онкології та радіології | проф. А. К. Макішев |
| 4 | НДІ туберкульозу | проф. А. І. Колос |
| 5 | НЦ урології | буд. м. н. Е. Ж. Єнсебаєв |
| 6 | НДІ кардіології | проф. Т. З. Сейсембеков |
| 7 | НДІ шкірно-венеричних хвороб | доц. Г. Р. Батпєнова |
| 8 | НДІ очних хвороб | доц. З. У. Ахмед'янова |
| 9 | НЦ педіатрії та дитячої хірургії | проф. А. Е. Єрекєшов |
| 10 | НЦ проблем формування здорового способу життя РК | проф. Е. Д. Далєнов |
Університет сьогодні
Факультети
На сьогоднішній день університет проводить набір на навчання за такими спеціальностями:
- Загальна медицина
- Стоматологія
- Громадська охорона здоров'я
- Сестринська справа
- Фармація
- Кінезітерапія
- Педіатрія
Місія та цілі
Після відкриття вузу в 1964 році змінилася не лише назва закладу, а й збільшилася кількість спеціальностей, були впроваджені кредитні технології навчання та триступенева система освіти - бакалаврат, магістратура, докторантура, аспірантура, академікатура. Рейтинг університету постійно зростає і протягом кількох років університет входить до трійки провідних медичних вузів Республіки Казахстан.
Медичний університет Астана в перспективі має стати:
- Лідером у системі вищої, післявузівської та безперервної медичної освіти, інновацій у сферіохорони здоров'я
- Науково-клінічним центром передових медичних технологій, інтелектуальних розробок;
- Центром формування та впровадження стандартів корпоративного управління;
- Центром формування наукового, соціально-культурного, освітнього середовища та інфраструктури.
Головні пріоритети розвитку:
- розвиток людських ресурсів;
- надання якісної медичної освіти;
- створення власної клінічної бази;
- вдосконалення вузівської науки;
- інтеграція у міжнародне освітнє та наукове співтовариство.
Виходячи зі сформульованої місії вузом було визначено такі цілі:
- Забезпечення якості підготовки професійно та морально досконалих фахівців для системи охорони здоров'я Республіки Казахстан, конкурентоспроможних, що володіють інноваційними технологіями, знаннями та гармонійно розвинених професіоналів, здатних надавати якісні та безпечні медичні послуги в умовах глобалізації світової спільноти;
- Вдосконалення освітньої діяльності;
- Організація інноваційної клінічної діяльності;
- Вдосконалення науково-дослідної роботи;
- Удосконалення системи післявузівської та безперервної професійної освіти, сильної наукової школи, інновацій у сфері охорони здоров'я та фармації;
- Розвиток стратегічного планування діяльності;
- Зміцнення операційної діяльності, управління фінансами та активами;
- Формування та впровадження стандартів корпоративної етики, джерела інформації та технологій, формування наукового, соціально-культурного, здорового корпоративного середовища, довіри до системи охорони здоров'я.
Згідно основних цілей сформовано стратегічні напрями розвитку Університету:
- Стратегічне спрямування: Формування лідерських позицій у галузі вищої медичної освіти
- Забезпечення високого рівня якості освітніх послуг, які надає АТ «Медичний університет Нур-Султан»
- Забезпечення оптимального обсягу та структури освітніх послуг
- Забезпечення комплексного підходу при наданні освітніх послуг (соціальний аспект)
- Стратегічне спрямування: Підвищення ефективності корпоративного управління. Розвиток кадрового, інтелектуального та матеріально-технічного потенціалу
- Розвиток людських ресурсів та інтелектуального потенціалу
- Удосконалення системи управління
- Розвиток матеріально-технічної бази
- Оцінка системи якості діяльності університету
- Удосконалення механізмів фінансової політики
- Стратегічне спрямування: Розвиток медичної науки та практики, післявузівської та додаткової освіти
- Модернізація науково-медичної інфраструктури
- Розширення обсягів та забезпечення якості післявузівської та додаткової освіти
- Забезпечення дочірніх організацій Холдингу та системи охорони здоров'я РК висококваліфікованими медичними кадрами
- Впровадження ефективного менеджменту науково-медичної діяльності
- Підвищення конкурентоспроможності наукових досліджень та інтеграція до міжнародного дослідницького простору
Примітки
- Медицинский университет Астана, Журнал «Вестник» [Архівовано 2013-12-19 у Wayback Machine.], 26 января 2011
- University Medical Center возглавил Жаксыбай Жумадилов - Новости Казахстана и мира на сегодня (рос.). 24.kz. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
Посилання
- Офіційний сайт університету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Medichnij universitet Astani vishij navchalnij medichnij zaklad u misti Astana zasnovanij za nakazom Radi Ministriv KazRSR vid 26 zhovtnya 1964 roku Spochatku universitet otrimav nazvu Celinogradskij Derzhavnij Medichnij Institut CDMI a v 2009 r perejmenovanij v Medichnij universitet Astani i stav pershim akcionernim tovaristvom sered medichnih vuziv Kazahstanu 1 Medichnij universitet Astani51 10 53 pn sh 71 24 57 sh d 51 1814 pn sh 71 4157 sh d 51 1814 71 4157Krayina SRSR i KazahstanZasnovano1964Sajtamu kz Zmist 1 Istoriya 1 1 Vidkrittya institutu 1 2 Pravlinnya VNZ 1 3 Naukova ta pedagogichna diyalnist 1 4 Filiyi universitetu 2 Universitet sogodni 2 1 Fakulteti 3 Misiya ta cili 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriyared Vidkrittya institutured Postanovu pro vidkrittya institutu bulo uhvaleno 26 zhovtnya 1964 roku Radoyu Ministriv KazRSR Organizatorom ta koordinatorom majbutnogo institutu buv priznachenij kandidat medichnih nauk A R Rahishev Pochinayuchi z zhovtnya 1964 roku dlya zdijsnennya vikladackoyi diyalnosti v CDMI priyihali vikladachi z Almati sered nih kandidati medichnih nauk Stanislav Dmitrovich Polyetayev ta P A Pak a takozh kandidat nauk zaviduvach kafedri biologiyi R N Gagarina Stanom na 5 listopada v instituti chislilos 15 vikladachiv ta buli stvoreni kafedri biologiyi latinskoyi movi normalnoyi anatomiyi inozemnih mov a zgodom kafedri himiyi ta fiziki Zanyattya v instituti rozpochalisya 12 grudnya 1964 roku Pravlinnya VNZred Pershim rektorom institutu u 1964 roci bulo priznacheno kandidata medichnih nauk Stanislava Dmitrovicha Polyetayeva yakij pracyuvav u Kazahskomu naukovo doslidnomu instituti tuberkulozu zastupnikom direktora z naukovoyi roboti Prorektorom z navchalnoyi roboti priznacheno docenta kandidata medichnih nauk A R Rahisheva yakij ranishe pracyuvav u Karagandinskomu medichnomu instituti Vin zhe ocholiv i odnu z pershih kafedr normalnoyi anatomiyi Metodichnu komisiyu stvorenu v travni 1965 roku ocholiv docent F Z Balakin Funkciyi Vchenoyi Radi vikonuvala mizhkafedralna narada azh do 22 chervnya 1965 koli nakazom Ministerstva ohoroni zdorov ya KazRSR buv zatverdzhenij pershij sklad Vchenoyi Radi institutu u skladi 17 osib Pri Polyetayevi buli sformovani vsi osnovni kafedri institutu ta zbudovano pershij studentskij gurtozhitok U 1970 roci na zminu Polyetayevu prijshov kandidat medichnih nauk docent Mikola Mihajlovich Homenko Cogo zh roku v instituti vidkrilasya disertacijna rada iz zahistu kandidatskih disertacij zi specialnostej Hirurgiya ta Normalna anatomiya yaka stala pershoyu v Astani Takozh bulo rozpochato budivnictvo dvoh novih korpusiv gurtozhitku ta provedeno modernizaciyu lekcijnih zaliv Pislya Homenka v 1978 roci institut ocholiv profesor Valentin Gavrilovich Korpachov velikij uchenij patofiziolog osnovopolozhnik eksperimentalnoyi reanimatologiyi v Respublici Kazahstan V instituti bulo organizovano klubi za interesami ta dobudovano studentski gurtozhitki Z 1997 roku institut ocholiv chlen korespondent NAN Rajs Kazhkenovich Tulyebayev U toj zhe rik institut bulo reorganizovano v Akmolinsku derzhavnu medichnu akademiyu Do 2001 roku v akademiyi bulo vidkrito 3 disertacijni radi Z 2001 roku akademiyu ocholiv profesor Polat Kazimbetovich Kazimbet velikij vchenij u galuzi medichnoyi radiobiologiyi Pri nomu bulo vidkrito fakultet udoskonalennya likariv z 6 kafedrami akusherstva ta ginekologiyi travmatologiyi ta ortopediyi pediatriyi hirurgiyi vnutrishnih hvorob anesteziologiyi ta reanimatologiyi U 2004 roci akademiyu ocholiv akademik AMN RK profesor doktor medichnih nauk Zhaksilik Akmurzajovich Doskaliyev Pri akademiyi bulo stvoreno navchalno metodichne ob yednannya medichnih vuziv RK ta vidkrito viddil rozvitku derzhavnoyi movi Pochav vihoditi shokvartalnij naukovo praktichnij zhurnal respublikanskogo znachennya Otorinolaringologiya Z zhovtnya 2007 roku akademiyu ocholiv doktor medichnih nauk Timur Salavatovich Tapbergenov Pri nomu uhvaloyu Uryadu Respubliki Kazahstan 451 vid 13 travnya 2008 roku respublikanske derzhavne kazenne pidpriyemstvo Kazahska derzhavna medichna akademiya Ministerstva ohoroni zdorov ya Respubliki Kazahstan reorganizovano v akcionerne tovaristvo Kazahska medichna akademiya zi stovidsotkovoyu uchastyu derzhavi u statutnomu kapitali Z grudnya 2008 r akademiyu ocholiv doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach RK Ph D Zhaksibaj Shajmardanovich Zhumadilov 2 6 sichnya 2009 roku AT Kazahska medichna akademiya peretvoreno na AT Medichnij Universitet Astana yakij uvijshov do skladu Nacionalnogo medichnogo holdingu Z 2010 roku do 2019 roku universitet ocholyuvav doktor medichnih nauk zasluzhenij diyach Respubliki Kazahstan Mazhit Zejnullovich Shajdarov U 2019 roci rektorom buv kolishnij ministr osviti Litvi profesor Dajnyus Pavalkis yakij propracyuvav na posadi rektora stolichnogo medvuzu do 2021 roku Z 2021 roku posadu rektora zajmaye Kamalzhan Talgatovich Nadirov Rektori universitetu Data Titul Im ya 1 1964 1970 Kandidat medichnih nauk Polyetayev Stanislav Dmitrovich 2 1970 1978 Kandidat medichnih nauk docent Homenko Mikolo Mihajlovichu 3 1978 1997 Profesor Korpachov Valentin Gavrilovich 4 1997 2001 Chlen korespondent NAN profesor doktor medichnih nauk Tulebayev Rajs Kazhkenovich 5 2001 2004 Profesor Kazimbet Polat Kazimbetovich 6 2004 2007 Akademik AMN RK profesor doktor medichnih nauk Doskaliyev Zhaksilik Akmurzajovich 7 2007 2008 Doktor medichnih nauk Tapbergenov Timur Salavatovich 8 2008 2010 Zasluzhenij diyach RK profesor doktor medichnih nauk Ph D Zhumadilov Zhaksibaj Shajmardanovich 9 2010 2019 Zasluzhenij diyach RK doktor medichnih nauk Shajdarov Mazhit Zejnnulovich 10 2019 2021 Doktor medichnih nauk Dajnyus Pavalkis 11 z 2021 Kamalzhan Talgatovich Nadirov Naukova ta pedagogichna diyalnistred Pislya zasnuvannya institutu voseni 1964 roku na pershij kurs vstupilo 100 studentiv U lyutomu 1965 roku z Alma Atinskogo Karagandinskogo Semipalatinskogo ta inshih medichnih institutiv na drugij kurs perevelisya she 100 studentiv Do 1967 roku sformuvalis 35 kafedr U 1973 roci stvoreno pershu mizhkafedralnu naukovo doslidnu laboratoriyu Stanom na 1974 rik v universiteti bulo zahisheno 15 doktorskih ta 72 kandidatskih disertacij a na 35 kafedrah pracyuvalo 226 vikladachiv z nih 4 doktori ta 86 kandidativ medichnih nauk V universiteti navchalosya ponad 2400 studentiv V 1989 roci bulo stvoreno fakultet z pidgotovki serednih medichnih pracivnikiv a 1990 roci na bazi mizhkafedralnoyi laboratoriyi vidkrilasya centralna naukovo doslidna laboratoriya Pershe kazahske viddilennya vidkrilosya v universiteti u 1990 roci Togo zh roku do akademiyi priyednano stepnogirskij fakultet Mediko biologichnoyi spravi a v 2002 roci vidkrito fakulteti Farmaciya Stomatologiya Fakultet Shidnoyi medicini ta Fakultet serednih medpracivnikiv Stanom na 2010 rik v universiteti pracyuvalo 51 doktoriv nauk 33 profesori ponad 180 kandidativ nauk ta 69 docentiv Za chas isnuvannya universitetu osvitu v nomu zdobulo ponad 13 5 tisyachi likariv Kafedri universiteta na 1967 rik Rik zasnuvannya Kafedra Zaviduyuchij 1 1964 Kafedra latinskoyi movi N M Lempel 2 1964 Kafedra biologiyi R N Gagarina 3 1964 Kafedra himiyi V I Vologina 4 1964 Kafedra inozemnih mov I P Serdyuk 5 1964 Kafedra fiziologiyi P A Pak 6 1964 Kafedra normalnoyi anatomiyi A R Rahishev 7 1964 Kafedra fiziki 8 1964 Kafedra gistologiyi F S Balakin 9 1964 Kafedra normalnoyi fiziologiyi R D Kolesinska 10 1964 Kafedra filosofiyi N S Gagarin 11 1964 Kafedra mikrobiologiyi V A Fajnshmidt 12 1964 Kafedra biohimiyi V K Zaharova 13 1965 Kafedra patologichnoyi anatomiyi B M Shapiro 14 1965 Kafedra farmakologiyi L S Gryebnyeva 15 1965 Kafedra patologichnoj fiziologiyi V R Fajtelberg Blank 16 1965 Kafedra propedevtiki vnutrishnih zahuvoryuvan A V Kropelnicka 17 1965 Kafedra zagalnoyi hirurgiyi V M Udod 18 1965 Kafedra operativnoyi hirurgiyi V M Klebanov 19 1966 Kafedra rentgenologiyi ta radiologiyi Yu G Shendrik 20 1966 Kafedra zagalnoyi gigiyeni I I Filatov 21 1966 Kafedra fakultetskoyi terapiyi I A Melnik 22 1966 Kafedra fakultetskoyi hirurgiyi Yu A Voloh 23 1966 Kafedra shkirnih i venerichnih zahvoryuvan A P Vashenkova 24 1967 Kafedra ochnih zahvoryuvan N D Kudryashova 25 1967 Kafedra LOR zahvoryuvan Z Sh Shaihov 26 1967 Kafedra nervovih zahvoryuvan R V Mamichev 27 1967 Kafedra tuberkulozu S D Polyetayev 28 1967 Kafedra gospitalnoyi terapiyi G M Kazantinova 29 1967 Kafedra gospitalnoyi hirurgiyi N F Hohlov 30 1967 Kafedra infekcijnih zahvoryuvan V P Osipov 31 1967 Kafedra akusherstva i ginekologiyi G I Zabirova 32 1967 Kafedra psihiatriyi P G Petrachenkov 33 1967 Kafedra sudebnoyi medicini S V Shershavkin 34 1967 Kafedra dityachih zahvoryuvan D P Chuchupalov 35 1967 Kafedra socialnoyi gigiyeni i organizaciyi ohoroni zdorov ya Yu D Shitikov Filiyi universitetured Vsogo z 1997 po 2001 rik na bazi universitetu bulo stvoreno desyat filij naukovih centriv ta naukovo doslidnih institutiv zokrema filiya NDI kardiologiyi filiya NDI tuberkulozu ta filiya NC problem formuvannya zdorovogo sposobu zhittya Respubliki Kazahstan Filiyi universitetu Filiya Direktor 1 NC hirurgiyi prof K K Ahmetov 2 NC ohoroni materinstva ta ditinstva prof K Zh Kulbayeva 3 NDI onkologiyi ta radiologiyi prof A K Makishev 4 NDI tuberkulozu prof A I Kolos 5 NC urologiyi bud m n E Zh Yensebayev 6 NDI kardiologiyi prof T Z Sejsembekov 7 NDI shkirno venerichnih hvorob doc G R Batpyenova 8 NDI ochnih hvorob doc Z U Ahmed yanova 9 NC pediatriyi ta dityachoyi hirurgiyi prof A E Yerekyeshov 10 NC problem formuvannya zdorovogo sposobu zhittya RK prof E D DalyenovUniversitet sogodnired Fakultetired Na sogodnishnij den universitet provodit nabir na navchannya za takimi specialnostyami Zagalna medicina Stomatologiya Gromadska ohorona zdorov ya Sestrinska sprava Farmaciya Kineziterapiya PediatriyaMisiya ta cilired Pislya vidkrittya vuzu v 1964 roci zminilasya ne lishe nazva zakladu a j zbilshilasya kilkist specialnostej buli vprovadzheni kreditni tehnologiyi navchannya ta tristupeneva sistema osviti bakalavrat magistratura doktorantura aspirantura akademikatura Rejting universitetu postijno zrostaye i protyagom kilkoh rokiv universitet vhodit do trijki providnih medichnih vuziv Respubliki Kazahstan Medichnij universitet Astana v perspektivi maye stati Liderom u sistemi vishoyi pislyavuzivskoyi ta bezperervnoyi medichnoyi osviti innovacij u sferiohoroni zdorov ya Naukovo klinichnim centrom peredovih medichnih tehnologij intelektualnih rozrobok Centrom formuvannya ta vprovadzhennya standartiv korporativnogo upravlinnya Centrom formuvannya naukovogo socialno kulturnogo osvitnogo seredovisha ta infrastrukturi Golovni prioriteti rozvitku rozvitok lyudskih resursiv nadannya yakisnoyi medichnoyi osviti stvorennya vlasnoyi klinichnoyi bazi vdoskonalennya vuzivskoyi nauki integraciya u mizhnarodne osvitnye ta naukove spivtovaristvo Vihodyachi zi sformulovanoyi misiyi vuzom bulo viznacheno taki cili Zabezpechennya yakosti pidgotovki profesijno ta moralno doskonalih fahivciv dlya sistemi ohoroni zdorov ya Respubliki Kazahstan konkurentospromozhnih sho volodiyut innovacijnimi tehnologiyami znannyami ta garmonijno rozvinenih profesionaliv zdatnih nadavati yakisni ta bezpechni medichni poslugi v umovah globalizaciyi svitovoyi spilnoti Vdoskonalennya osvitnoyi diyalnosti Organizaciya innovacijnoyi klinichnoyi diyalnosti Vdoskonalennya naukovo doslidnoyi roboti Udoskonalennya sistemi pislyavuzivskoyi ta bezperervnoyi profesijnoyi osviti silnoyi naukovoyi shkoli innovacij u sferi ohoroni zdorov ya ta farmaciyi Rozvitok strategichnogo planuvannya diyalnosti Zmicnennya operacijnoyi diyalnosti upravlinnya finansami ta aktivami Formuvannya ta vprovadzhennya standartiv korporativnoyi etiki dzherela informaciyi ta tehnologij formuvannya naukovogo socialno kulturnogo zdorovogo korporativnogo seredovisha doviri do sistemi ohoroni zdorov ya Zgidno osnovnih cilej sformovano strategichni napryami rozvitku Universitetu Strategichne spryamuvannya Formuvannya liderskih pozicij u galuzi vishoyi medichnoyi osviti Zabezpechennya visokogo rivnya yakosti osvitnih poslug yaki nadaye AT Medichnij universitet Nur Sultan Zabezpechennya optimalnogo obsyagu ta strukturi osvitnih poslug Zabezpechennya kompleksnogo pidhodu pri nadanni osvitnih poslug socialnij aspekt Strategichne spryamuvannya Pidvishennya efektivnosti korporativnogo upravlinnya Rozvitok kadrovogo intelektualnogo ta materialno tehnichnogo potencialu Rozvitok lyudskih resursiv ta intelektualnogo potencialu Udoskonalennya sistemi upravlinnya Rozvitok materialno tehnichnoyi bazi Ocinka sistemi yakosti diyalnosti universitetu Udoskonalennya mehanizmiv finansovoyi politiki Strategichne spryamuvannya Rozvitok medichnoyi nauki ta praktiki pislyavuzivskoyi ta dodatkovoyi osviti Modernizaciya naukovo medichnoyi infrastrukturi Rozshirennya obsyagiv ta zabezpechennya yakosti pislyavuzivskoyi ta dodatkovoyi osviti Zabezpechennya dochirnih organizacij Holdingu ta sistemi ohoroni zdorov ya RK visokokvalifikovanimi medichnimi kadrami Vprovadzhennya efektivnogo menedzhmentu naukovo medichnoyi diyalnosti Pidvishennya konkurentospromozhnosti naukovih doslidzhen ta integraciya do mizhnarodnogo doslidnickogo prostoruPrimitkired Medicinskij universitet Astana Zhurnal Vestnik Arhivovano 2013 12 19 u Wayback Machine 26 yanvarya 2011 University Medical Center vozglavil Zhaksybaj Zhumadilov Novosti Kazahstana i mira na segodnya ros 24 kz 5 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 21 bereznya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Posilannyared Oficijnij sajt universitetu Otrimano z https uk wikipedia org wiki Medichnij universitet Astani