Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Левко́ Іва́нович Медве́дь (5 (18) червня 1905, Чорна Гребля — 22 лютого 1982, Київ) — український гігієніст. Академік Академії медичних наук СРСР (1969). Заслужений діяч науки УРСР (15.06.1965). Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках.
| Левко Іванович Медведь | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 5 (18) червня 1905 М’якохід, Бершадський район, Україна | |||
| Помер | 22 лютого 1982 (76 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія Українська РСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | лікар, гігієніст, міністр | |||
| Alma mater | Київський медичний інститут | |||
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця[1] | |||
| Відомі учні | Сова Ромен Юхимович | |||
| Аспіранти, докторанти | Сова Ромен Юхимович | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Нагороди |
| |||
Біографія
Народився 5 червня (18 червня) 1905 року в селі Чорна Гребля, (нині Бершадського району Вінницької області). Його батьки, Іван Васильович і Ксенія Михайлівна, мали невеличку земельну ділянку, виховували шістьох дітей. З малих років Левко працював підпаском у маєтку графа Потоцького.
1915 року закінчив із похвальною грамотою церковнопарафіяльну школу, згодом — двокласну школу. Від 1918 року Левко Медведь працював сезонним робітником, пізніше — підручним слюсаря, слюсарем на цукровому заводі у селищі Красносілка на Вінниччині. На цьому заводі вступив до комсомольської організації.
Від 1921 року Левко поєднував працю на заводі з навчанням у профтехшколі. В цей час його обрали депутатом сільської ради. 1924 року за путівкою комсомолу поїхав на навчання до Вінницького хіміко-фармацевтичного інституту. 1927 року із відзнакою закінчив інститут і отримав диплом про набуття фаху фармацевта-провізора.
У 1927—1930 роках працював головою профспілки медичних працівників міста Вінниці.
1929 року став членом ВКП(б).
У 1930 році працював завідувачем інформаційного сектору Вінницького окружного комітету КП(б)У, завідувачем Вінницького окружного аптекоуправлінням. З 1931 року — керівник Вінницького міського відділу охорони здоров'я. Одночасно читав курс лекцій з організації охорони здоров'я і аптечної справи у фармацевтичному інституті. Був ініціатором створення Вінницького виробничого медичного інституту (1932), працював і першим директором цього інституту.
Навесні 1933 року був призначений завідувачем агітаційно-масового відділу Жмеринського міськрайонного комітету КП(б)У Вінницької області, а у 1934 році — завідувачем відділу охорони здоров'я Дніпровського пароплавства. Виконуючи нові службові обов'язки, Медвідь звернувся до Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР із проханням дозволити йому продовжити навчання у Київському медичному інституті. З урахуванням вищої фармацевтичної освіти він був прийнятий відразу на другий курс санітарно-гігієнічного факультету. 1935 року отримав нове призначення, відтепер у столиці УРСР, і став керівником Київського обласного відділу охорони здоров'я.
15 березня 1936 року Медведя призначають першим заступником наркома охорони здоров'я УРСР. Одночасно він продовжував навчання в медичному інституті, який закінчив у 1939 році. Того ж року вступив до аспірантури Київського інституту гігієни праці і професійних захворювань. Тема його наукових досліджень — сільськогосподарська токсикологія.
У травні 1941 року був призначений директором Першого Київського медичного інституту. З початком німецько-радянської війни за рішенням Раднаркому УРСР два київські медичні інститути були об'єднані і під керівництвом Медведя переведені до Харкова, потім до Челябінська. Навесні 1944 року у Челябінську він захистив кандидатську дисертацію з питань гігієни і токсикології ртутьорганічних сполук і очолив кафедру гігієни праці.
У 1943 році медичний інститут знов був переведений до Києва. Медвідь здійснював практичне керівництво відновленням лікарських установ столиці поряд із відповідальними завданнями стосовно санітарної протиепідемічної служби та ін. Одночасно з квітня 1945 року продовжував працювати 1-м заступником народного комісара (міністра) охорони здоров'я УРСР.
У березні 1947—1952 роках був міністром охорони здоров'я УРСР. Одночасно у 1944—1951 роках завідував кафедрою гігієни праці Київського медичного інституту.
У 1952—1964 роках працював директором Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань. Від 1964 року — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту гігієни і токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас (Київ).
Автор понад 260 наукових праць, в тому числі 7 монографій та посібників, що охоплюють питання гігієни села та сільськогосподарської праці, організації охорони здоров'я, історії медицини як науки, токсикології пестицидів. Л. І. Медвідь — почесний президент Міжнародної асоціації сільської медицини, член Міжнародної академії з охорони довкілля.
Помер 22 лютого 1982 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
З нагоди 100-річчя від дня народження вченого-академіка Левка Івановича Медвідя було встановлено меморіальну дошку на приміщенні школи у селі М'якохід (Чорна Гребля).
Родина
Дружина — науковиця . Донька — науковиця, співробітниця Інституту екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя (1937—2015). Онук — доктор медичних наук, професор (нар. 1953). Онука — художниця (нар. 1956). Зять — доктор медичних наук, професор Ісаак Трахтенберг (1923—2023).
Праці
- Л. И. Медведь. Гигиена труда по применению инсектофунгицидов в сельском хозяйстве (1958).
- Л. И. Медведь — ред. Справочник по пестицидам (гигиена применения в токсикологии) (1961).
- Л. И. Медведь — ред. Гигиена труда в сельскохозяйственном производстве (1981).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 1987), орденами «Знак Пошани» (1961, 1966).
Пам'ять
У місті Бершадь є вулиця Левка Медведя.
Див. також
[[Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України]]
Примітки
- http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/1929/1/1.pdf
- Медведь Володимир Ісакович
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 16 грудня 2010.
Література
- Кундієв Ю. І. Медведь Левко Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 427—428.
Посилання
- Бершадь.ua. Медвідь Левко Іванович
- (укр.)
| Попередник: | Міністри охорони здоров'я УРСР 1947—1952 | Наступник: |
| ' |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Levko Iva novich Medve d 5 18 chervnya 1905 19050618 Chorna Greblya 22 lyutogo 1982 Kiyiv ukrayinskij gigiyenist Akademik Akademiyi medichnih nauk SRSR 1969 Zasluzhenij diyach nauki URSR 15 06 1965 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 3 go sklikan Kandidat u chleni CK KP b U v 1949 1952 rokah Levko Ivanovich MedvedNarodivsya 5 18 chervnya 1905 M yakohid Bershadskij rajon UkrayinaPomer 22 lyutogo 1982 1982 02 22 76 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska RSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist likar gigiyenist ministrAlma mater Kiyivskij medichnij institutZaklad Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya 1 Vidomi uchni Sova Romen YuhimovichAspiranti doktoranti Sova Romen YuhimovichPartiya VKP b Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Medved BiografiyaNarodivsya 5 chervnya 18 chervnya 1905 roku v seli Chorna Greblya nini Bershadskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Jogo batki Ivan Vasilovich i Kseniya Mihajlivna mali nevelichku zemelnu dilyanku vihovuvali shistoh ditej Z malih rokiv Levko pracyuvav pidpaskom u mayetku grafa Potockogo 1915 roku zakinchiv iz pohvalnoyu gramotoyu cerkovnoparafiyalnu shkolu zgodom dvoklasnu shkolu Vid 1918 roku Levko Medved pracyuvav sezonnim robitnikom piznishe pidruchnim slyusarya slyusarem na cukrovomu zavodi u selishi Krasnosilka na Vinnichchini Na comu zavodi vstupiv do komsomolskoyi organizaciyi Vid 1921 roku Levko poyednuvav pracyu na zavodi z navchannyam u proftehshkoli V cej chas jogo obrali deputatom silskoyi radi 1924 roku za putivkoyu komsomolu poyihav na navchannya do Vinnickogo himiko farmacevtichnogo institutu 1927 roku iz vidznakoyu zakinchiv institut i otrimav diplom pro nabuttya fahu farmacevta provizora U 1927 1930 rokah pracyuvav golovoyu profspilki medichnih pracivnikiv mista Vinnici 1929 roku stav chlenom VKP b U 1930 roci pracyuvav zaviduvachem informacijnogo sektoru Vinnickogo okruzhnogo komitetu KP b U zaviduvachem Vinnickogo okruzhnogo aptekoupravlinnyam Z 1931 roku kerivnik Vinnickogo miskogo viddilu ohoroni zdorov ya Odnochasno chitav kurs lekcij z organizaciyi ohoroni zdorov ya i aptechnoyi spravi u farmacevtichnomu instituti Buv iniciatorom stvorennya Vinnickogo virobnichogo medichnogo institutu 1932 pracyuvav i pershim direktorom cogo institutu Navesni 1933 roku buv priznachenij zaviduvachem agitacijno masovogo viddilu Zhmerinskogo miskrajonnogo komitetu KP b U Vinnickoyi oblasti a u 1934 roci zaviduvachem viddilu ohoroni zdorov ya Dniprovskogo paroplavstva Vikonuyuchi novi sluzhbovi obov yazki Medvid zvernuvsya do Narodnogo komisariatu ohoroni zdorov ya URSR iz prohannyam dozvoliti jomu prodovzhiti navchannya u Kiyivskomu medichnomu instituti Z urahuvannyam vishoyi farmacevtichnoyi osviti vin buv prijnyatij vidrazu na drugij kurs sanitarno gigiyenichnogo fakultetu 1935 roku otrimav nove priznachennya vidteper u stolici URSR i stav kerivnikom Kiyivskogo oblasnogo viddilu ohoroni zdorov ya 15 bereznya 1936 roku Medvedya priznachayut pershim zastupnikom narkoma ohoroni zdorov ya URSR Odnochasno vin prodovzhuvav navchannya v medichnomu instituti yakij zakinchiv u 1939 roci Togo zh roku vstupiv do aspiranturi Kiyivskogo institutu gigiyeni praci i profesijnih zahvoryuvan Tema jogo naukovih doslidzhen silskogospodarska toksikologiya U travni 1941 roku buv priznachenij direktorom Pershogo Kiyivskogo medichnogo institutu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni za rishennyam Radnarkomu URSR dva kiyivski medichni instituti buli ob yednani i pid kerivnictvom Medvedya perevedeni do Harkova potim do Chelyabinska Navesni 1944 roku u Chelyabinsku vin zahistiv kandidatsku disertaciyu z pitan gigiyeni i toksikologiyi rtutorganichnih spoluk i ocholiv kafedru gigiyeni praci U 1943 roci medichnij institut znov buv perevedenij do Kiyeva Medvid zdijsnyuvav praktichne kerivnictvo vidnovlennyam likarskih ustanov stolici poryad iz vidpovidalnimi zavdannyami stosovno sanitarnoyi protiepidemichnoyi sluzhbi ta in Odnochasno z kvitnya 1945 roku prodovzhuvav pracyuvati 1 m zastupnikom narodnogo komisara ministra ohoroni zdorov ya URSR U berezni 1947 1952 rokah buv ministrom ohoroni zdorov ya URSR Odnochasno u 1944 1951 rokah zaviduvav kafedroyu gigiyeni praci Kiyivskogo medichnogo institutu U 1952 1964 rokah pracyuvav direktorom Kiyivskogo naukovo doslidnogo institutu gigiyeni praci ta profzahvoryuvan Vid 1964 roku direktor Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu gigiyeni i toksikologiyi pesticidiv polimernih i plastichnih mas Kiyiv Avtor ponad 260 naukovih prac v tomu chisli 7 monografij ta posibnikiv sho ohoplyuyut pitannya gigiyeni sela ta silskogospodarskoyi praci organizaciyi ohoroni zdorov ya istoriyi medicini yak nauki toksikologiyi pesticidiv L I Medvid pochesnij prezident Mizhnarodnoyi asociaciyi silskoyi medicini chlen Mizhnarodnoyi akademiyi z ohoroni dovkillya Mogila Levka Medvedya Pomer 22 lyutogo 1982 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Memorialna doshka na budinku po vulici Stanislavskogo 2 v yakomu meshkav Levko Medved u 1948 1982 rokah Z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya vchenogo akademika Levka Ivanovicha Medvidya bulo vstanovleno memorialnu doshku na primishenni shkoli u seli M yakohid Chorna Greblya Rodina Druzhina naukovicya Donka naukovicya spivrobitnicya Institutu ekogigiyeni ta toksikologiyi im L I Medvedya 1937 2015 Onuk doktor medichnih nauk profesor nar 1953 Onuka hudozhnicya nar 1956 Zyat doktor medichnih nauk profesor Isaak Trahtenberg 1923 2023 PraciL I Medved Gigiena truda po primeneniyu insektofungicidov v selskom hozyajstve 1958 L I Medved red Spravochnik po pesticidam gigiena primeneniya v toksikologii 1961 L I Medved red Gigiena truda v selskohozyajstvennom proizvodstve 1981 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 1987 ordenami Znak Poshani 1961 1966 Pam yatU misti Bershad ye vulicya Levka Medvedya Div takozh Naukovij centr preventivnoyi toksikologiyi harchovoyi ta himichnoyi bezpeki imeni akademika L I Medvedya Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini Primitkihttp ir librarynmu com bitstream 123456789 1929 1 1 pdf Medved Volodimir Isakovich Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 16 grudnya 2010 LiteraturaKundiyev Yu I Medved Levko Ivanovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 427 428 PosilannyaBershad ua Medvid Levko Ivanovich ukr Poperednik Ministri ohoroni zdorov ya URSR 1947 1952 Nastupnik