Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Мегабад (перс. پیرانشهر & مهاباد — Mahâbâd, курд. مەھاباد — Mehabad, азерб. Məhəbad) — місто в Ірані в провінції Західний Азербайджан, адміністративний центр шахрестану Мегабад, що вважається столицею Іранського Курдистану.
| Мегабад перс. مهاباد — Mahâbâd, курд. مەھاباد — Mehabad, азерб. Məhəbad | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 36°45′54″ пн. ш. 45°43′15″ сх. д. / 36.76500000002777568° пн. ш. 45.72100000002777165° сх. д.Координати: 36°45′54″ пн. ш. 45°43′15″ сх. д. / 36.76500000002777568° пн. ш. 45.72100000002777165° сх. д. | ||||
| Країна | Іран | |||
| Адмінодиниця | d | |||
| Столиця для | Мехабадська Республіка і d | |||
| Населення | 149 000 (2012) | |||
| Висота НРМ | 1324 м[1] | |||
| Водойма | d | |||
| Телефонний код | (+98) 0442 | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 125446 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | mohabad-ag.ir | |||
| Мапа | ||||
  Мегабад Мегабад (Іран) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Мегабад у Вікісховищі | ||||
Історія
На початку I тис. до н. е. район Мегабад був центром царства Манна. Потім був частиною Мідії. В околицях міста збереглися також вирубані в скелях гробниці і інші пам'ятники епохи Сасанідів. Саме місто до XX століття носило ім'я Союгбулаг. Місто було засноване в XVI столітті лідером курдського племені мукрі Будак-Султаном, що встановив в Саблакі свою резиденцію; князівство мукрі проіснувало до середини XIX століття, і з тих пір район відомий у курдів як «Мукрінський Курдистан».
У 1609–1610 рр.. район став ареною боротьби мукрінців, під проводом «Золоторукого хана», проти шаха Аббаса I — події, оспівані в курдському епосі «Фортеця Дим-Дим». Після перемоги шах Аббас піддав район розгрому і виселив багатьох мукрінців в Хорасан.
Наприкінці 1912 року Соуджбулак був окупований росіянами і, при номінальному збереженні суверенітету шаха і влади місцевого губернатора, фактичною владою в місті став російський віце-консул. Під час Першої світової війни його кілька разів завойовували то російські війська, то турки; ці роки залишилися в пам'яті населення як час страшного лиха.
У 1935 р. місто було зруйноване повінню, відбудовано заново і отримло нинішнє ім'я.
У 1941 р. окупований Червоною Армією, але незабаром залишений, так що Мукрінський Курдистан виявився нейтральною територією між радянською та англійської зонами окупації. У 1946 р. столиця . Під час іранської революції 1979 р. контролювався Демократичною партією Іранського Курдистану;
3 вересня 1979 року був підданий бомбардуванню і з боєм захоплений «Правоохоронцями ісламської революції».
Влітку 2005 року Мегабад став ареною нових курдських хвилювань. У місті був убитий (за офіційною версією при спробі до втечі під час арешту) молодий курдський активіст Шван Кадер, якого вважали одним з організаторів демонстрацій; його тіло прив'язали до військового вантажівці і проволокли через все місто. Відповіддю курдів було масове повстання (26 липня, охопило не тільки Мегабад, а й ще 10 міст; державні установи були розгромлені. В область було введено до 100 тис. солдатів, оголошено надзвичайний стан і комендантську годину. У жовтні відбулися нові демонстрації і зіткнення з поліцією, приводом до яких став смертний вирок двом молодим курдам, звинуваченим у вбивстві поліцейського офіцера.
Загальні відомості
Населення 162 тис. чол. Аеропорт, університет («Мегабадський ісламський університет»). Місто знаходиться на висоті 1300 метрів і відоме своїм здоровим помірним кліматом і лікувальними мінеральними джерелами.
Мегабад — культурний центр Іранського Курдистану. Говір Мегабаду, що відноситься до діалекту сорані, є літературною мовою іранських курдів. У Мегабаді народилися і писали такі відомі серед курдів поети, як Амін (Саїд Мухаммед Амін Шейхо-аль-Іслам Мукрі, 1920–1986), Хажар (Абдуррахман Шарафкан, 1920–1990) та інші.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.2 °C (77.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.5 °С (27.5 °F).
| Клімат Мегабада | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 1,7 | 3,9 | 9,9 | 16,2 | 22,5 | 28,4 | 32,7 | 32,3 | 28,1 | 20,4 | 12,5 | 5,2 | 17,8 |
| Середня температура, °C | −2,5 | −0,4 | 4,9 | 10,5 | 15,9 | 20,9 | 25,2 | 24,6 | 20,6 | 13,9 | 7 | 0,9 | 11,8 |
| Середній мінімум, °C | −7,7 | −6,1 | −0,9 | 4,3 | 8,7 | 12,4 | 16,5 | 16 | 11,3 | 6,4 | 0,8 | −4,2 | 4,8 |
| Норма опадів, мм | 43.5 | 46 | 68.2 | 67.8 | 44.9 | 10.8 | 3.1 | 2.1 | 1.8 | 27.3 | 41.7 | 43.6 | 400.8 |
| Днів з опадами | 10,8 | 10,6 | 12,4 | 12,7 | 10,7 | 3,9 | 1,7 | 1,4 | 1,7 | 7,3 | 7,5 | 9,5 | 90,2 |
| Вологість повітря, % | 74.3 | 72.1 | 64.1 | 57.8 | 50.9 | 39.9 | 35.8 | 35.9 | 37 | 50.4 | 64 | 72.4 | 54.6 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Примітки
- GeoNames — 2005.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
Література
- Дым-дым. — Советский писатель, 1974.
Посилання
- Офіційний сайт [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Megabad pers پیرانشهر amp مهاباد Mahabad kurd مەھاباد Mehabad azerb Mehebad misto v Irani v provinciyi Zahidnij Azerbajdzhan administrativnij centr shahrestanu Megabad sho vvazhayetsya stoliceyu Iranskogo Kurdistanu Megabad pers مهاباد Mahabad kurd مەھاباد Mehabad azerb Mehebad MegabadOsnovni dani36 45 54 pn sh 45 43 15 sh d 36 76500000002777568 pn sh 45 72100000002777165 sh d 36 76500000002777568 45 72100000002777165 Koordinati 36 45 54 pn sh 45 43 15 sh d 36 76500000002777568 pn sh 45 72100000002777165 sh d 36 76500000002777568 45 72100000002777165 Krayina IranAdminodinicya dStolicya dlya Mehabadska Respublika i dNaselennya 149 000 2012 Visota NRM 1324 m 1 Vodojma dTelefonnij kod 98 0442Chasovij poyas UTC 3 30GeoNames 125446 Miska vlada Vebsajt mohabad ag ir Mapa MegabadMegabad Iran Megabad u VikishovishiIstoriyaNa pochatku I tis do n e rajon Megabad buv centrom carstva Manna Potim buv chastinoyu Midiyi V okolicyah mista zbereglisya takozh virubani v skelyah grobnici i inshi pam yatniki epohi Sasanidiv Same misto do XX stolittya nosilo im ya Soyugbulag Misto bulo zasnovane v XVI stolitti liderom kurdskogo plemeni mukri Budak Sultanom sho vstanoviv v Sablaki svoyu rezidenciyu knyazivstvo mukri proisnuvalo do seredini XIX stolittya i z tih pir rajon vidomij u kurdiv yak Mukrinskij Kurdistan U 1609 1610 rr rajon stav arenoyu borotbi mukrinciv pid provodom Zolotorukogo hana proti shaha Abbasa I podiyi ospivani v kurdskomu eposi Fortecya Dim Dim Pislya peremogi shah Abbas piddav rajon rozgromu i viseliv bagatoh mukrinciv v Horasan Naprikinci 1912 roku Soudzhbulak buv okupovanij rosiyanami i pri nominalnomu zberezhenni suverenitetu shaha i vladi miscevogo gubernatora faktichnoyu vladoyu v misti stav rosijskij vice konsul Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni jogo kilka raziv zavojovuvali to rosijski vijska to turki ci roki zalishilisya v pam yati naselennya yak chas strashnogo liha U 1935 r misto bulo zrujnovane povinnyu vidbudovano zanovo i otrimlo ninishnye im ya U 1941 r okupovanij Chervonoyu Armiyeyu ale nezabarom zalishenij tak sho Mukrinskij Kurdistan viyavivsya nejtralnoyu teritoriyeyu mizh radyanskoyu ta anglijskoyi zonami okupaciyi U 1946 r stolicya Pid chas iranskoyi revolyuciyi 1979 r kontrolyuvavsya Demokratichnoyu partiyeyu Iranskogo Kurdistanu 3 veresnya 1979 roku buv piddanij bombarduvannyu i z boyem zahoplenij Pravoohoroncyami islamskoyi revolyuciyi Vlitku 2005 roku Megabad stav arenoyu novih kurdskih hvilyuvan U misti buv ubitij za oficijnoyu versiyeyu pri sprobi do vtechi pid chas areshtu molodij kurdskij aktivist Shvan Kader yakogo vvazhali odnim z organizatoriv demonstracij jogo tilo priv yazali do vijskovogo vantazhivci i provolokli cherez vse misto Vidpoviddyu kurdiv bulo masove povstannya 26 lipnya ohopilo ne tilki Megabad a j she 10 mist derzhavni ustanovi buli rozgromleni V oblast bulo vvedeno do 100 tis soldativ ogolosheno nadzvichajnij stan i komendantsku godinu U zhovtni vidbulisya novi demonstraciyi i zitknennya z policiyeyu privodom do yakih stav smertnij virok dvom molodim kurdam zvinuvachenim u vbivstvi policejskogo oficera Zagalni vidomostiMegabad 1959 Naselennya 162 tis chol Aeroport universitet Megabadskij islamskij universitet Misto znahoditsya na visoti 1300 metriv i vidome svoyim zdorovim pomirnim klimatom i likuvalnimi mineralnimi dzherelami Megabad kulturnij centr Iranskogo Kurdistanu Govir Megabadu sho vidnositsya do dialektu sorani ye literaturnoyu movoyu iranskih kurdiv U Megabadi narodilisya i pisali taki vidomi sered kurdiv poeti yak Amin Sayid Muhammed Amin Shejho al Islam Mukri 1920 1986 Hazhar Abdurrahman Sharafkan 1920 1990 ta inshi KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 25 2 C 77 4 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 2 5 S 27 5 F Klimat Megabada Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 7 3 9 9 9 16 2 22 5 28 4 32 7 32 3 28 1 20 4 12 5 5 2 17 8 Serednya temperatura C 2 5 0 4 4 9 10 5 15 9 20 9 25 2 24 6 20 6 13 9 7 0 9 11 8 Serednij minimum C 7 7 6 1 0 9 4 3 8 7 12 4 16 5 16 11 3 6 4 0 8 4 2 4 8 Norma opadiv mm 43 5 46 68 2 67 8 44 9 10 8 3 1 2 1 1 8 27 3 41 7 43 6 400 8 Dniv z opadami 10 8 10 6 12 4 12 7 10 7 3 9 1 7 1 4 1 7 7 3 7 5 9 5 90 2 Vologist povitrya 74 3 72 1 64 1 57 8 50 9 39 9 35 8 35 9 37 50 4 64 72 4 54 6 Dzherelo WeatherbasePrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021 LiteraturaDym dym Sovetskij pisatel 1974 PosilannyaOficijnij sajt 8 lipnya 2017 u Wayback Machine