Сергій Степанович Мацапура (15 лютого 1919 — 17 березня 1998) — радянський військовик-танкіст, Герой Радянського Союзу (1945).
Мацапура Сергій Степанович | |
---|---|
Народження | 15 лютого 1919 Брагінський район, Білорусь |
Смерть | 17 березня 1998 (79 років) Москва, Росія |
Поховання | Щербинський цвинтар |
Країна | СРСР |
Звання | капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 15 лютого 1919 року в селі Гдень (нині в Брагінському районі, Гомельська область, південна Білорусь) у селянській родині. Закінчив 7 класів. Працював трактористом у колгоспі.
З листопада 1939 року в РСЧА.
На фронтах Німецько-радянської війни з 1941 року.
Особливо відзначився у січні 1945 року. Механік-водій танку 49-ї гвардійської танкової бригади 2-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії (1-й Білоруський фронт) гвардії старшина С.Мацапура з 14 по 23 січня на своєму танку з боями пройшов 500 км не зробивши жодної вимушеної зупинки. Загалом його танк відпрацював 186 мотогодин. Брав участь у захопленні міст: Блендув, Сохачев, Любень та Іновроцлав (Польща).
16 січня 1945 року при захопленні міста Сохачев стрімко увірвавшись до міста, вогнем і гусеницями знищив: автомашин — 16, гармат — 1, мінометів — 4, кулеметів — 6, солдат та офіцерів — 65 чол.
При захоплені міста Любень екіпажем його танку знищено 2 літаки з льотним складом.
22 січня 1945 року в боях за місто Іновроцлав, в складі групи із 4 танків стрімко захопив центр міста, залізничну станцію та аеродром противника. Після чого вийшовши за західну частину міста і пересік шосейні дороги, чим відрізали шляхи відступу противнику. Усю ніч, ведучи бій в розташуванні ворога у західній частині Іновроцлава утримав західну окраїну міста до підходу своєї частини. В цих боях екіпажем танку знищено: паротяг — 1, літаків — 3, автомашин — 15, солдат і офіцерів противника — 49 чол.
Після війни, в 1947 році демобілізований.
В 1951 році закінчив курси при Володимирській офіцерській школі МВС СРСР. Служив у МВС СРСР.
З 1965 року капітан міліції С. С. Мацапура вийшов у запас. Працював у Москві випробувачем на науково-виробничому об'єднані.
Звання та нагороди
27 лютого 1945 року Сергію Степановичу Мацапурі присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Також нагороджений:
- орденом Леніна
- орденом Вітчизняної війни І ступеня
- орденом Червоної Зірки
- медалями
Праці
- «Товариш сержант»/ Москва, 1976
Посилання
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — . (рос.)
- Нагородні листи С. С. Мацапури на сайті «Подвиг народа» [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Macapura Sergij Stepanovich Macapura 15 lyutogo 1919 19190215 17 bereznya 1998 radyanskij vijskovik tankist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Macapura Sergij StepanovichNarodzhennya15 lyutogo 1919 1919 02 15 Braginskij rajon BilorusSmert17 bereznya 1998 1998 03 17 79 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaSherbinskij cvintarKrayina SRSRZvannyakapitanVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 15 lyutogo 1919 roku v seli Gden nini v Braginskomu rajoni Gomelska oblast pivdenna Bilorus u selyanskij rodini Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav traktoristom u kolgospi Z listopada 1939 roku v RSChA Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku Osoblivo vidznachivsya u sichni 1945 roku Mehanik vodij tanku 49 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi 2 go gvardijskogo tankovogo korpusu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 j Biloruskij front gvardiyi starshina S Macapura z 14 po 23 sichnya na svoyemu tanku z boyami projshov 500 km ne zrobivshi zhodnoyi vimushenoyi zupinki Zagalom jogo tank vidpracyuvav 186 motogodin Brav uchast u zahoplenni mist Blenduv Sohachev Lyuben ta Inovroclav Polsha 16 sichnya 1945 roku pri zahoplenni mista Sohachev strimko uvirvavshis do mista vognem i gusenicyami znishiv avtomashin 16 garmat 1 minometiv 4 kulemetiv 6 soldat ta oficeriv 65 chol Pri zahopleni mista Lyuben ekipazhem jogo tanku znisheno 2 litaki z lotnim skladom 22 sichnya 1945 roku v boyah za misto Inovroclav v skladi grupi iz 4 tankiv strimko zahopiv centr mista zaliznichnu stanciyu ta aerodrom protivnika Pislya chogo vijshovshi za zahidnu chastinu mista i peresik shosejni dorogi chim vidrizali shlyahi vidstupu protivniku Usyu nich veduchi bij v roztashuvanni voroga u zahidnij chastini Inovroclava utrimav zahidnu okrayinu mista do pidhodu svoyeyi chastini V cih boyah ekipazhem tanku znisheno parotyag 1 litakiv 3 avtomashin 15 soldat i oficeriv protivnika 49 chol Pislya vijni v 1947 roci demobilizovanij V 1951 roci zakinchiv kursi pri Volodimirskij oficerskij shkoli MVS SRSR Sluzhiv u MVS SRSR Z 1965 roku kapitan miliciyi S S Macapura vijshov u zapas Pracyuvav u Moskvi viprobuvachem na naukovo virobnichomu ob yednani Zvannya ta nagorodi27 lyutogo 1945 roku Sergiyu Stepanovichu Macapuri prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Takozh nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyamiPraci Tovarish serzhant Moskva 1976PosilannyaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 ros Nagorodni listi S S Macapuri na sajti Podvig naroda 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros