Ганна Степанівна Матійко (7 січня 1909, Івки, нині Богуславський район, Київська область — 4 жовтня 1981, Одеса) — український письменник, публіцист, журналіст. Членкиня Одеської обласної організації спілки радянських письменників України (1955).
Ганна Степанівна Матійко | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 7 січня 1910 с. Івки, нині Богуславський район, Київська область | |||
Померла | 4 жовтня 1981 (71 рік) м. Одеса | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | письменник, публіцист, журналіст | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1930—1965 | |||
Напрямок | література | |||
Жанр | художня проза | |||
| ||||
Життєпис
Ганна Степанівна Матійко народилася 7 січня 1909 року в селі Івки, на Київщині, у бідній родині. Мати її родом з Дибинець, втікаючи від злиднів, опинилася в Одесі, де згодом працювала покоївкою. Батько, івківчанин, також опинився в Одесі, де спочатку був «хлопчиком на побігеньках» у ресторані, згодом працював там на кухні. Тут, в Одесі, батько вивчився на лікаря та пропрацював у медицині понад двадцять років, а також зустрів дівчину, на якій згодом одружився.
1917 року Ганна з батьками повернулася до рідного села, де пішла до місцевої початкової школи одразу до другого класу. Ганна вчилася добре, але вже за рік померла мати, і батько забрав доню до Одеси. В Одесі під час громадянської війни був вбитий її батько, так дев'ятилітня дівчинка залишилася круглою сиротою, ще й власник будинку, в якому вона мешкала, вигнав її на вулицю. Одного разу вона пішла на Куяльницький лиман, де набрала півмішка солі і з тією сіллю пішла на станцію Одеса-Сортувальна. Потягом з Одеси дісталася до Миронівки, а звідти пішки до Івок. Сіль, яку вона привезла, стала у пригоді, оскільки, бабуся міняла сіль на хліб. Разом з бабусею, крім Ганни мешкало ще четверо дітей-сиріт і вона, як найстарша серед усіх дітей мала працювати. Так, одного дня, бабуся влаштувала Ганну на один рік наймичкою до лікаря Сингалевича. Як старша з дітей, то вона працювала і день, і ніч, не беручи до уваги свій зовсім юний вік. За цю працю Сингалевич платив їй один пуд (близько 16 кг) жита на місяць. 1921 року закінчила початкову школу.
1923 року Ганна поїхала до Одеси шукати кращих заробітків. Оселилася в Одесі. По сусідству мешкала ткаля, працівниця Одеської джгутової фабрики, яка виховувала малу дитину. Отож робітниця взяла малу сироту Ганну за няньку для своєї дитини. 1925 року на фабриці розпочався набір працівників другої зміни. Через те, що було їй усього 15 років, то вона не мала права працювати ткалею. В такому віці брали навчатися до школи ФЗН, що діяла при фабриці. За допомоги знайомої ткалі їй вдалося влаштуватися на Одеську джгутову фабрику. На фабриці біля ткацького механічного верстату працювала чотири години і чотири години навчалася у школі ФЗН та отримувала платню 13 карбованців на місяць. Працюючи на фабриці Ганна Матійко закінчила дворічну радянсько-партійну школу при ЦК КП(б)У.
1930 року в місцевому журналі було надруковане перше оповідання Ганни Матійко під назвою «Ворог». Матійко була активним дописувачем фабричної стінгазети «Джгутарка» і Ганну, як активного дописувача, 1932 року направили на обласні курси газетних працівників. По закінченню курсів Ганна Матійко вступила до Харківського комуністичного газетного технікуму, який закінчила 1933 року. Потім навчалася на Вищих літературних курсах при Літературному інституті імені О. М. Горького у Москві.
Від 1931 року безперервно на журналістській роботі у Станиславі (нині Івано-Франківськ), Одесі. Спочатку завідувала відділом в газеті «Шлях залізничника», що видавалася при структурному підрозділі Міністерства шляхів сполучення СРСР — Одеській залізниці. Згодом працювала літпрацівником в одеській обласній газеті «Чорноморська Комуна». Працюючи у цій газеті, вона почала писати нариси та оповідання для дітей.
Під час німецько-радянської війни перебувала в евакуації в одному з районів Алма-Атинської області Казахської РСР, де працювала редактором районної газети «Шлях Леніна». Після закінчення війни повернулася з евакуації до Одеси, де продовжила працювати в одеській обласній газеті «Чорноморська Комуна» — завідувала відділом листів, а згодом була заступником завідувача відділу партійного життя. У 1949—1959 роках, працювала редактором газети «Шляхом Леніна» Приміського району міста Одеси. 1955 року стала членкинею Одеської обласної організації спілки радянських письменників України.
У 1953 році в Одесі вийшла друком її перша книжка «Сад миру», а потім упродовж 1955—1965 років вийшли ще чотири книжки — «Оповідання» (1955), «Квіти дружби» (1958), «Жива казка» (1959), «Великий скарб» (1965).
4 жовтня 1981 року, на 72-му році життя, Ганна Степанівна Матійко померла. Похована в Одесі.
Твори
- «Сад миру» (1953).
- «Оповідання». — Київ: Молодь, 1955.
- «Квіти дружби [ 7 вересня 2019 у Wayback Machine.]». — Київ: 1958.
- «Жива казка». — Київ: 1959.
- «Великий скарб». — Одеса: Маяк, 1965. — 197 с.
Примітки
- Ніколенко, 1994.
- Д. С. Григораш Матійко Ганна Степанівна [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Знаменні і пам'ятні дати Одещини, 2019.
- Поліщук О. «Родич» «Чорноморки» [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.] // Чорноморські новини. — № 097 (21257). — 8 грудня 2011.
Джерела
- Знаменні і пам'ятні дати Одещини. 2020 рік: календар / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін.; Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського; від. краєзнавч. літ. і бібліогр.; підгот. Т. О. Андросова; комп'ют. набір О. А. Булгакова; худож. оформ. та заг. редагування О. М. Ласкевич; відп. за вип. О. А. Булгакова. — Одеса : МПП «Квадрат», 2019. — С. 5.
- Ніколенко І. Богуславщина: Нариси з історії краю. — Богуслав : МПП «Квадрат», 1994. — С. 52—55.
- П. Т. Маркушевський Матійко Ганна Степанівна [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія. — Київ, 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 308.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ganna Stepanivna Matijko 7 sichnya 1909 Ivki nini Boguslavskij rajon Kiyivska oblast 4 zhovtnya 1981 Odesa ukrayinskij pismennik publicist zhurnalist Chlenkinya Odeskoyi oblasnoyi organizaciyi spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini 1955 Ganna Stepanivna MatijkoNarodilasya7 sichnya 1910 1910 01 07 s Ivki nini Boguslavskij rajon Kiyivska oblastPomerla4 zhovtnya 1981 1981 10 04 71 rik m OdesaGromadyanstvo SRSRDiyalnistpismennik publicist zhurnalistMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1930 1965NapryamokliteraturaZhanrhudozhnya proza U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Matijko ZhittyepisGanna Stepanivna Matijko narodilasya 7 sichnya 1909 roku v seli Ivki na Kiyivshini u bidnij rodini Mati yiyi rodom z Dibinec vtikayuchi vid zlidniv opinilasya v Odesi de zgodom pracyuvala pokoyivkoyu Batko ivkivchanin takozh opinivsya v Odesi de spochatku buv hlopchikom na pobigenkah u restorani zgodom pracyuvav tam na kuhni Tut v Odesi batko vivchivsya na likarya ta propracyuvav u medicini ponad dvadcyat rokiv a takozh zustriv divchinu na yakij zgodom odruzhivsya 1917 roku Ganna z batkami povernulasya do ridnogo sela de pishla do miscevoyi pochatkovoyi shkoli odrazu do drugogo klasu Ganna vchilasya dobre ale vzhe za rik pomerla mati i batko zabrav donyu do Odesi V Odesi pid chas gromadyanskoyi vijni buv vbitij yiyi batko tak dev yatilitnya divchinka zalishilasya krugloyu sirotoyu she j vlasnik budinku v yakomu vona meshkala vignav yiyi na vulicyu Odnogo razu vona pishla na Kuyalnickij liman de nabrala pivmishka soli i z tiyeyu sillyu pishla na stanciyu Odesa Sortuvalna Potyagom z Odesi distalasya do Mironivki a zvidti pishki do Ivok Sil yaku vona privezla stala u prigodi oskilki babusya minyala sil na hlib Razom z babuseyu krim Ganni meshkalo she chetvero ditej sirit i vona yak najstarsha sered usih ditej mala pracyuvati Tak odnogo dnya babusya vlashtuvala Gannu na odin rik najmichkoyu do likarya Singalevicha Yak starsha z ditej to vona pracyuvala i den i nich ne beruchi do uvagi svij zovsim yunij vik Za cyu pracyu Singalevich plativ yij odin pud blizko 16 kg zhita na misyac 1921 roku zakinchila pochatkovu shkolu 1923 roku Ganna poyihala do Odesi shukati krashih zarobitkiv Oselilasya v Odesi Po susidstvu meshkala tkalya pracivnicya Odeskoyi dzhgutovoyi fabriki yaka vihovuvala malu ditinu Otozh robitnicya vzyala malu sirotu Gannu za nyanku dlya svoyeyi ditini 1925 roku na fabrici rozpochavsya nabir pracivnikiv drugoyi zmini Cherez te sho bulo yij usogo 15 rokiv to vona ne mala prava pracyuvati tkaleyu V takomu vici brali navchatisya do shkoli FZN sho diyala pri fabrici Za dopomogi znajomoyi tkali yij vdalosya vlashtuvatisya na Odesku dzhgutovu fabriku Na fabrici bilya tkackogo mehanichnogo verstatu pracyuvala chotiri godini i chotiri godini navchalasya u shkoli FZN ta otrimuvala platnyu 13 karbovanciv na misyac Pracyuyuchi na fabrici Ganna Matijko zakinchila dvorichnu radyansko partijnu shkolu pri CK KP b U 1930 roku v miscevomu zhurnali bulo nadrukovane pershe opovidannya Ganni Matijko pid nazvoyu Vorog Matijko bula aktivnim dopisuvachem fabrichnoyi stingazeti Dzhgutarka i Gannu yak aktivnogo dopisuvacha 1932 roku napravili na oblasni kursi gazetnih pracivnikiv Po zakinchennyu kursiv Ganna Matijko vstupila do Harkivskogo komunistichnogo gazetnogo tehnikumu yakij zakinchila 1933 roku Potim navchalasya na Vishih literaturnih kursah pri Literaturnomu instituti imeni O M Gorkogo u Moskvi Vid 1931 roku bezperervno na zhurnalistskij roboti u Stanislavi nini Ivano Frankivsk Odesi Spochatku zaviduvala viddilom v gazeti Shlyah zaliznichnika sho vidavalasya pri strukturnomu pidrozdili Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Odeskij zaliznici Zgodom pracyuvala litpracivnikom v odeskij oblasnij gazeti Chornomorska Komuna Pracyuyuchi u cij gazeti vona pochala pisati narisi ta opovidannya dlya ditej Pid chas nimecko radyanskoyi vijni perebuvala v evakuaciyi v odnomu z rajoniv Alma Atinskoyi oblasti Kazahskoyi RSR de pracyuvala redaktorom rajonnoyi gazeti Shlyah Lenina Pislya zakinchennya vijni povernulasya z evakuaciyi do Odesi de prodovzhila pracyuvati v odeskij oblasnij gazeti Chornomorska Komuna zaviduvala viddilom listiv a zgodom bula zastupnikom zaviduvacha viddilu partijnogo zhittya U 1949 1959 rokah pracyuvala redaktorom gazeti Shlyahom Lenina Primiskogo rajonu mista Odesi 1955 roku stala chlenkineyu Odeskoyi oblasnoyi organizaciyi spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini U 1953 roci v Odesi vijshla drukom yiyi persha knizhka Sad miru a potim uprodovzh 1955 1965 rokiv vijshli she chotiri knizhki Opovidannya 1955 Kviti druzhbi 1958 Zhiva kazka 1959 Velikij skarb 1965 4 zhovtnya 1981 roku na 72 mu roci zhittya Ganna Stepanivna Matijko pomerla Pohovana v Odesi Tvori Sad miru 1953 Opovidannya Kiyiv Molod 1955 Kviti druzhbi 7 veresnya 2019 u Wayback Machine Kiyiv 1958 Zhiva kazka Kiyiv 1959 Velikij skarb Odesa Mayak 1965 197 s PrimitkiNikolenko 1994 D S Grigorash Matijko Ganna Stepanivna 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Znamenni i pam yatni dati Odeshini 2019 Polishuk O Rodich Chornomorki 27 chervnya 2020 u Wayback Machine Chornomorski novini 097 21257 8 grudnya 2011 DzherelaZnamenni i pam yatni dati Odeshini 2020 rik kalendar Departament kulturi nacionalnostej religij ta ohoroni ob yektiv kulturnoyi spadshini Odes oblderzhadmin Odeska oblasna universalna naukova biblioteka imeni M S Grushevskogo vid krayeznavch lit i bibliogr pidgot T O Androsova komp yut nabir O A Bulgakova hudozh oform ta zag redaguvannya O M Laskevich vidp za vip O A Bulgakova Odesa MPP Kvadrat 2019 S 5 Nikolenko I Boguslavshina Narisi z istoriyi krayu Boguslav MPP Kvadrat 1994 S 52 55 P T Markushevskij Matijko Ganna Stepanivna 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv 1995 T 3 K N S 308