Михайло Васи льович Матю шин 1861 Нижній Новгород 14 жовтня 1934 Ленінград російський художник музикант теоретик мистецт

Михайло Васи́льович Матю́шин (1861, Нижній Новгород — 14 жовтня 1934, Ленінград) — російський художник, музикант, теоретик мистецтва, один з лідерів російського авангарду першої половини 20 ст. Композитор футуристичної опери , 1910, що прославила Казимира Малевича.

Михайло Васильович Матюшин
рос. Михаил Васильевич Матюшин


Михайло Матюшин в 1913 році. фрагмент фотографії К. Булли

Народження	1861(1861) Нижній Новгород, Російська імперія
Смерть	14 жовтня 1934(1934-10-14)
	Ленінград, СРСР
Національність	росіянин
Країна	Російська імперія,СРСР
Жанр	опера
Навчання	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Діяльність	композитор, художник, видавець, унаочнювач, музикант, рисувальник, art theorist
Напрямок	Авангардизм, Кубофутуризм
Вплив на
Роботи в колекції	Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[1] і Міський музей (Амстердам)^[2]^[3]^[4]



Матюшин Михайло Васильович у Вікісховищі

Біографія

З 1877 по 1881 рік навчався в Московській Консерваторії за класом скрипки, і потім працював скрипалем Придворного оркестру. З 1894 по 1905 рік відвідував Малювальну школу Товариства заохочення мистецтв, потім — школу-студію .

Матюшин і його дружина входили в круг росіян кубофутуристів -. Разом з ними там були: ( Давид Бурлюк, Василь Каменський, Велимир Хлєбніков тощо. Вони зустрічалися у будинку Матюшиных на Пісочній вулиці в Петербурзі (нині на , ). Там кубофутуристи заснували видавництво «Журавель», 1910 року вийшла перша збірка кубофутуристів . До 1917 в цьому видавництві Михайло Матюшин випустив 20 футуристичних книг. Похований в Мартишкіно (історичний район міста Ломоносов).

Творчий шлях

Матюшин на портреті роботи Олени Гуро, 1903

Портрет Михайла Матюшина (К. Малевич, 1913).

Михайло Матюшин, як і деякі інші художники того часу, пройшов через модернізм у бік авангарду. Його творчість далека від революційності й радикалізму інших представників авангарду. Його загострене почуття «іншого як себе», безперестанний погляд у самі глибини власних душевних і духовних переживань, стали його характерною особливістю. Творчий пошук, бажання аналізу, дозволили Матюшину стати педагогом і теоретиком нового мистецтва.

В нашому житті ми так вправно уміємо ховатися за слово або в нього виряджатися, що все що нас оточує, так насичується цією дією слова, що ми перестаємо помічати життя і значення усіх речей і їх самостійну цінність. Нове мистецтво… учить розуміти світ через простий безпосередній акт руху самого тіла, через міміку, жест. І люди повільно, але вірно, навчаючись цій мові, обженуть своє втомлене, стомлене слово, що приховувало так довго своїми запиленими, вицвілими завісами живе тіло природи і самої людини
— Катерина Бобринська

.

У живописі, починаючи з середини 1910-х років, Матюшин розвивав ідею «розширеного розглядування», що виникла під впливом теорії «четвертого виміру» математика-теософа П. Д. Успенського. Разом зі своїми учнями він організував групу (від «вЗОР» і «Відати»). Окрім духовного аспекту теорія розширеного розглядування включає ідею об'єднання присмеркового (точка зору до 180 градусів) і денного (точка зору близько 30-60 градусів) зору для збагачення вражень і знань про натуру.

В період роботи М. В. Матюшина в (Державний Інститут Художньої Культури) група «Зорвед» проводила дослідження в області дії кольору на спостерігача, в результаті яких були відкриті формотворні властивості кольору, — тобто вплив відтінку кольору на сприйняття форми спостерігачем. При тривалому спостереженні холодні відтінки роблять форму «незграбною», колір зірчить, теплі відтінки навпаки створюють відчуття округлості форми, колір круглиться. Дослідники зараховують музику М.Матюшина до музичного авангарду. Вважають, що головним був пошук «нового світлочуття», «звукового світлоспостереження», який виражався як в його музиці так і в літературних маніфестах (маніфест М.Матюшина «До керівництва нових поділів тону») і в «артефактах», як, наприклад, перша футуристична опера «Перемога над сонцем».

Сім'я

— друга дружина, поетеса і художниця.
Матюшина (до шлюбу Громозова) Ольга Костянтинівна — третя дружина, письменниця.

Публікації М. Матюшина

О книге Метценже-Глеза «О кубизме» // Союз молодежи. № 3, Санкт-Петербург, 1913
Футуризм в Петербурге // Первый журнал русских футуристов. № 1-2. Москва, 1914
Руководство к изучению четвертого тона для скрипки. Петроград, 1915
О выставке последних футуристов. // Весенний альманах «Очарованный странник». Петроград, 1916
Закономерности изменяемости цветовых отношений. // Справочник по цвету. Москва-Ленинград, 1932. Переиздание: Михаил Матюшин. Справочник по цвету. Закономерность изменяемости цветовых сочетаний — М.: Д. Аронов, 2007. — 72 с. — .
О старой и новой музыке // : Факсимильное издание. Подготовка текста, публикация, вступ. статья . — М., , 2003. — .

Пам'ять

2006 року в Санкт-Петербурзі відкрився , в домі на Пісочній вулиці, де жили Матюшин и Гуро (в наш час — , будинок 10).

Джерела

Жадова Л. А. Цветовая система Матюшина // Искусство. — 1974. — № 8. — С. 38—42.
Н. И. Костров."М. В. Матюшин и его ученики". Публикация и комментарии А. В. Повелихиной. / Панорама искусств № 13. М. : « советский художник», 1990. C. 190–214.
Малевич о себе. Современники о Малевиче: В 2-х т. М.: RA, 2004. С. по указ.
Михаил Матюшин. Профессор академии художеств. — М.: НТ-Принт, 2007.
Маргарета Тильберг. Цветная Вселенная. Михаил Матюшин об искусстве и зрении. — М.: Новое литературное обозрение, 2008.
Шестнадцать пятниц: Вторая волна ленинградского авангарда: В 2-х ч. Experiment/Эксперимент: Журнал русской культуры. № 16: / * Издание подготовила Елена Спицына. LA (USA), 2010. С. по указ
Горячева Т. В. Статья Михаила Матюшина «О старой и новой музыке» в альманахе «Уновис» // Вопросы искусствознания. — 2003. — № 1.
Михаил Матюшин. Творческий путь художника. — Музей органической культуры. Коломна. 2011.

Примітки

http://www.moma.org/collection/works/80508
Landschap
Achterkarton
Troye
Енциклопедія «Кругосвет»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

Михайло Матюшин. Професор академії мистецтв / Mikhail Matyushin: Professor of Academy of Arts / книга, присвячена педагогічній спадщині Матюшина [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
kubofut.html М. Матюшин. Російський Кубофутуризм (уривок з неопублікованої книги)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
М. Матюшин. Довідник за кольором. Закономірність змінності колірних поєднань [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
- tv.ru/news/8913/ репортаж з відкриття виставки в С.Петербурге в 2008^{[недоступне посилання з червня 2019]}
текстова розшифровка бесіди про творчість Матюшина, 7 квітня 1991 [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.]

[[http://www.moma.org/collection/works/80508_http://www.moma.org/collection/works/80508]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.moma.org/collection/works/80508

[[https://www.stedelijk.nl/nl/collectie/85463-mikhail-matyushin-landschap_Landschap]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] Landschap

[[https://www.stedelijk.nl/nl/collectie/82017-mikhail-matyushin-achterkarton_Achterkarton]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] Achterkarton

[[https://www.stedelijk.nl/nl/collectie/2854-kazimir-malevich-troye_Troye]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] Troye

[5] Енциклопедія «Кругосвет»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]

[3]

[4]