Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Кароліїна Огісало фін Maria Karoliina Ohisalo нар 8 березня 1985 Гельсінкі фінська політична діячка та дослідниця

Марія Огісало

Марія Огісало

Марія Кароліїна Огісало (фін. Maria Karoliina Ohisalo; нар. 8 березня 1985, Гельсінкі) — фінська політична діячка та дослідниця. Обіймає посаду міністра внутрішніх справ Фінляндії з 2019 року, голови зелених з 2019 року, а також була співголовою з 2013 по 2014 рік. Вона є членом з 2017 року. На вона була обрана членом парламенту від .

Марія Огісало
фін. Maria Ohisalo
image
Марія Огісало
Огісало у грудні 2019 року
Міністр внутрішніх справ Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з6.6.2019–
ПрезидентСаулі Нійністе
Прем'єр-міністрАнтті Рінне
Санна Марін
ПопередникКай Миккянен
Лідер Зелених
На посаді з15.6.2019–
ПопередникПекка Гаавісто
Народилася8 березня 1985(1985-03-08) (39 років)
Гельсінки
Виборчий округ
Відома якполітична діячка, соціолог
ГромадянствоФінляндія
Національністьфінка
ОсвітаУніверситет Гельсінкі
Alma materd (2004), Гельсінський університет (2011) і d (2017)
Політична партіяЗелений союз
У шлюбі зМійка Йоханссон
Релігіяєвангельсько-лютеранська
Нагороди
image image
mariaohisalo.fi
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Раннє життя

Огісало народилася 1985 року у Весалі, Гельсінкі, в сім'ї двадцятирічних батьків. Дитинство Огісало прожила бідно в передмісті Гельсінкі. Один рік вона провела у притулку. Батьки іноді були безробітними, іноді вони працювали на тимчасових роботах. Проблема з алкоголем батька в кінцевому підсумку призвела до того, що батьки розійшлися. Мати, з іншого боку, продовжувала вчитися, працюючи вечорами й у вихідні дні. У юності Марія займалася футболом і легкою атлетикою.

Кар'єра

Огісало закінчила спортивну гімназію Мякелянрінне 2004 року й отримала ступінь магістра політичних наук в Гельсінському університеті 2011 року за спеціальністю соціальна політика. 2017 року Огісало захистила докторську дисертацію з соціології на кафедрі соціальних наук . У період 2014—2017 років Огісало була членом Ради Спілки студентів вищих навчальних закладів в області соціальних наук.

Огісало професійно вивчала феномен бідності у Сокці, центрі компетенції соціального сектору столичного району Гельсінкі, та продовольчу допомогу в Університеті Східної Фінляндії, а також працювала дослідницею у Фонді Y.

Політична кар'єра

Марія Огісало виступила на партійній конференції «Зелених» в Оулу 2015 року

Вона приєдналася до зелених 2008 року. На Огісало отримала 612 голосів у Гельсінкі та була обрана заступником уповноваженого. 2013 року вона була членом молодіжної ради, а протягом решти 2014—2017 років вона була членом правління . Огісало була обрана до на 4400 голосами.

Огісало очолювала робочу групу з міжнародних справ (ViNO) 2011 року. 2012 року вона була членом правління організації та відповідала за міжнародні відносини. 2013 року вона була співголовою ViNO разом з Велі-Матті Партаненом, а 2014 року з Ааро Гаккіненом.

Огісало була членом робочої групи з програми соціальної та медичної політики Зеленого союзу з 2010 по 2011 рік. Вона була членом делегації партії зелених з 2013 по 2015 рік. У червні 2015 року вона була обрана заступником голови партії.

Огісало була кандидатом на і набрала 3 089 голосів. Вона також була кандидатом на парламентських виборах 2015 року, отримавши 4087 голосів і залишившись на відстані 109 голосів від місця в парламенті.

На парафіяльних виборах 2010 року Огісало була обрана членом парафіяльної ради , але вона подала у відставку, коли переїхала з району в жовтні 2011 року. У період 2015—2018 років вона є членом Гельсінської об'єднаної церковної ради та парафіяльної ради парафії Павла.

2012 року Огісало очолювала молодіжну робочу групу при з питань з питань майбутньої співпраці Північних країн. Вона також була членом правління 2012 року.

Огісало була висунута на посаду голови зелених на засіданні партії в Тампере 2017 року та привернула увагу після того, як зайняла друге місце як відносно невідомий на той час кандидат. Огісало була призначена офіційним заступником голови зелених 18 вересня 2018 року після того, як взяв відпустку через хворобу.

Як член парламенту і міністр 2019 року

Огісало брала участь у і була обрана членом парламенту від . Огісало отримала 11 897 голосів і стала сьомою кандидатурою серед жінок у країні. У червні 2019 року зелені вирішили призначити Огісало на посаду міністра внутрішніх справ в .

Марія Охісало була обрана головою Партії Зелених на конференції Партії Зелених в Порі 15 червня 2019 року. У своєму програмному виступі Охісало підкреслила, що боротьба зі зміною клімату і бідністю є ключовим політичним завданням. «Я знаю, що таке бідність в цьому суспільстві. Я жила в ній, я бачила її, я вивчала її» — сказала Огісало, посилаючись на своє дитинство і кар'єру дослідниці соціальних проблем.

Особисте життя

Огісало грала у футбол у «ФК Конту» та «ФК Вікінг», а також займалася легкою атлетикою в «Кіса-Вейко» в Гельсінкі. Ставши дорослою, Огісало вигравала нагороди з велоспорту. Nintendo була для неї важливим захопленням.

Огісало вийшла заміж за Мійка Йоханссона у грудні 2019 року. Влітку 2021 року вона повідомила, що вагітна і що передбачувана дата пологів ― грудень того ж року.

Джерела

  1. . Ylen Vaalikone 2015 (фін.). Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 27 березня 2021.
  2. de Fresnes, Tulikukka (15.6.2019). . Yle Uutiset. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 15.6.2019.
  3. Pohjanpalo, Olli (11.4.2013). . Helsingin Sanomat. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 2.10.2013.
  4. Lapintie, Lassi (23.11.2013). . YLE Uutiset. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 25.11.2013.
  5. . kotiliesi.fi. 14.1.2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 26.6.2018.
  6. Ohisalo, Maria. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2013. Процитовано 2.10.2013.
  7. Hujanen, Miikka (27.8.2013). . Helsingin Uutiset. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 2.10.2013.
  8. . Kotiliesi.fi (fi-FI) . 14 січня 2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 18 червня 2018.
  9. . Yhteiskunta-alan korkeakoulutetut ry. 29.11.2013. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 3.12.2013.
  10. . Itä-Suomen yliopisto. 12.8.2013. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2.10.2013.
  11. Ilari Tapio: «Vihreiden uusi Super-Maria», Kainuun Sanomat 15.6.2019, s. A8
  12. . Vaalit. 14.6.2013. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 2.10.2013.
  13. . HUS. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11.2.2014.
  14. . Kaupunginvaltuuston pöytäkirja. Helsingin kaupunki. 11.12.2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11.2.2014.
  15. . Oikeusministeriö. 13.4.2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 14.4.2017.
  16. . Vihreät De Gröna. с. Sosiaali- ja terveyspoliittinen työryhmä. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 2.10.2013.
  17. . Vihreät De Gröna. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 6.12.2013.
  18. Korkki, Jari (6.6.2015). . Yle Uutiset. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 6.6.2015.
  19. . Uusi Suomi. 29.10.2013. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 29.10.2013.
  20. . Vaalit. 30.5.2014. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 4.6.2014.
  21. . Vaalit. 22.4.2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 6.6.2015.
  22. . Vino.fi. 17.6.2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27.7.2014.
  23. (PDF). Kallion seurakunta. 13.10.2011. Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2021. Процитовано 2.10.2013.
  24. . Paavalin seurakunta. 9.11.2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 11.3.2015.
  25. . Ulkoasiainministeriö. 24.10.2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2.10.2013.
  26. . Vihreä Lanka. 18.6.2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30.4.2019.
  27. . Ilta-Sanomat. 18.9.2018. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 18.9.2018.
  28. . Yle. 18.4.2019. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 6.3.2020.
  29. Neihumn, Alec (15.4.2019). . MTV Uutiset. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 15.4.2019.
  30. . Iltalehti (фін.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 червня 2019.
  31. . Vihreät (фін.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  32. . Yle Uutiset (рос.). Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  33. Ohisalo, Maria. . Maria Ohisalon verkkosivut. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 18.10.2013.
  34. . 25.8.1998. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 19 квітня 2022.
  35. Muhonen, Teemy & Luukka, Teemu (18.9.2018). . Helsingin Sanomat. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 19.9.2018.
  36. . www.iltalehti.fi (фін.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 31 грудня 2019.
  37. . Ilta-Sanomat (фін.). 7 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Огісало
  • Офіційний сайт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Karoliyina Ogisalo fin Maria Karoliina Ohisalo nar 8 bereznya 1985 Gelsinki finska politichna diyachka ta doslidnicya Obijmaye posadu ministra vnutrishnih sprav Finlyandiyi z 2019 roku golovi zelenih z 2019 roku a takozh bula spivgolovoyu z 2013 po 2014 rik Vona ye chlenom z 2017 roku Na vona bula obrana chlenom parlamentu vid Mariya Ogisalofin Maria OhisaloMariya OgisaloOgisalo u grudni 2019 rokuMinistr vnutrishnih sprav FinlyandiyiNini na posadiNa posadi z6 6 2019 PrezidentSauli NijnistePrem yer ministrAntti Rinne Sanna MarinPoperednikKaj MikkyanenLider ZelenihNa posadi z15 6 2019 PoperednikPekka GaavistoNarodilasya8 bereznya 1985 1985 03 08 39 rokiv GelsinkiViborchij okrugVidoma yakpolitichna diyachka sociologGromadyanstvoFinlyandiyaNacionalnistfinkaOsvitaUniversitet GelsinkiAlma materd 2004 Gelsinskij universitet 2011 i d 2017 Politichna partiyaZelenij soyuzU shlyubi zMijka JohanssonReligiyayevangelsko lyuteranskaNagorodimariaohisalo fi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaOgisalo narodilasya 1985 roku u Vesali Gelsinki v sim yi dvadcyatirichnih batkiv Ditinstvo Ogisalo prozhila bidno v peredmisti Gelsinki Odin rik vona provela u pritulku Batki inodi buli bezrobitnimi inodi voni pracyuvali na timchasovih robotah Problema z alkogolem batka v kincevomu pidsumku prizvela do togo sho batki rozijshlisya Mati z inshogo boku prodovzhuvala vchitisya pracyuyuchi vechorami j u vihidni dni U yunosti Mariya zajmalasya futbolom i legkoyu atletikoyu Kar yeraOgisalo zakinchila sportivnu gimnaziyu Myakelyanrinne 2004 roku j otrimala stupin magistra politichnih nauk v Gelsinskomu universiteti 2011 roku za specialnistyu socialna politika 2017 roku Ogisalo zahistila doktorsku disertaciyu z sociologiyi na kafedri socialnih nauk U period 2014 2017 rokiv Ogisalo bula chlenom Radi Spilki studentiv vishih navchalnih zakladiv v oblasti socialnih nauk Ogisalo profesijno vivchala fenomen bidnosti u Sokci centri kompetenciyi socialnogo sektoru stolichnogo rajonu Gelsinki ta prodovolchu dopomogu v Universiteti Shidnoyi Finlyandiyi a takozh pracyuvala doslidniceyu u Fondi Y Politichna kar yera source source source source source source Mariya Ogisalo vistupila na partijnij konferenciyi Zelenih v Oulu 2015 roku Vona priyednalasya do zelenih 2008 roku Na Ogisalo otrimala 612 golosiv u Gelsinki ta bula obrana zastupnikom upovnovazhenogo 2013 roku vona bula chlenom molodizhnoyi radi a protyagom reshti 2014 2017 rokiv vona bula chlenom pravlinnya Ogisalo bula obrana do na 4400 golosami Ogisalo ocholyuvala robochu grupu z mizhnarodnih sprav ViNO 2011 roku 2012 roku vona bula chlenom pravlinnya organizaciyi ta vidpovidala za mizhnarodni vidnosini 2013 roku vona bula spivgolovoyu ViNO razom z Veli Matti Partanenom a 2014 roku z Aaro Gakkinenom Ogisalo bula chlenom robochoyi grupi z programi socialnoyi ta medichnoyi politiki Zelenogo soyuzu z 2010 po 2011 rik Vona bula chlenom delegaciyi partiyi zelenih z 2013 po 2015 rik U chervni 2015 roku vona bula obrana zastupnikom golovi partiyi Ogisalo bula kandidatom na i nabrala 3 089 golosiv Vona takozh bula kandidatom na parlamentskih viborah 2015 roku otrimavshi 4087 golosiv i zalishivshis na vidstani 109 golosiv vid miscya v parlamenti Na parafiyalnih viborah 2010 roku Ogisalo bula obrana chlenom parafiyalnoyi radi ale vona podala u vidstavku koli pereyihala z rajonu v zhovtni 2011 roku U period 2015 2018 rokiv vona ye chlenom Gelsinskoyi ob yednanoyi cerkovnoyi radi ta parafiyalnoyi radi parafiyi Pavla 2012 roku Ogisalo ocholyuvala molodizhnu robochu grupu pri z pitan z pitan majbutnoyi spivpraci Pivnichnih krayin Vona takozh bula chlenom pravlinnya 2012 roku Ogisalo bula visunuta na posadu golovi zelenih na zasidanni partiyi v Tampere 2017 roku ta privernula uvagu pislya togo yak zajnyala druge misce yak vidnosno nevidomij na toj chas kandidat Ogisalo bula priznachena oficijnim zastupnikom golovi zelenih 18 veresnya 2018 roku pislya togo yak vzyav vidpustku cherez hvorobu Yak chlen parlamentu i ministr 2019 roku Ogisalo brala uchast u i bula obrana chlenom parlamentu vid Ogisalo otrimala 11 897 golosiv i stala somoyu kandidaturoyu sered zhinok u krayini U chervni 2019 roku zeleni virishili priznachiti Ogisalo na posadu ministra vnutrishnih sprav v Mariya Ohisalo bula obrana golovoyu Partiyi Zelenih na konferenciyi Partiyi Zelenih v Pori 15 chervnya 2019 roku U svoyemu programnomu vistupi Ohisalo pidkreslila sho borotba zi zminoyu klimatu i bidnistyu ye klyuchovim politichnim zavdannyam Ya znayu sho take bidnist v comu suspilstvi Ya zhila v nij ya bachila yiyi ya vivchala yiyi skazala Ogisalo posilayuchis na svoye ditinstvo i kar yeru doslidnici socialnih problem Osobiste zhittyaOgisalo grala u futbol u FK Kontu ta FK Viking a takozh zajmalasya legkoyu atletikoyu v Kisa Vejko v Gelsinki Stavshi dorosloyu Ogisalo vigravala nagorodi z velosportu Nintendo bula dlya neyi vazhlivim zahoplennyam Ogisalo vijshla zamizh za Mijka Johanssona u grudni 2019 roku Vlitku 2021 roku vona povidomila sho vagitna i sho peredbachuvana data pologiv gruden togo zh roku Dzherela Ylen Vaalikone 2015 fin Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 27 bereznya 2021 de Fresnes Tulikukka 15 6 2019 Yle Uutiset Arhiv originalu za 18 chervnya 2019 Procitovano 15 6 2019 Pohjanpalo Olli 11 4 2013 Helsingin Sanomat Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 2 10 2013 Lapintie Lassi 23 11 2013 YLE Uutiset Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 25 11 2013 kotiliesi fi 14 1 2018 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 26 6 2018 Ohisalo Maria PDF Arhiv originalu PDF za 5 listopada 2013 Procitovano 2 10 2013 Hujanen Miikka 27 8 2013 Helsingin Uutiset Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 2 10 2013 Kotiliesi fi fi FI 14 sichnya 2018 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2018 Yhteiskunta alan korkeakoulutetut ry 29 11 2013 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 3 12 2013 Ita Suomen yliopisto 12 8 2013 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 2 10 2013 Ilari Tapio Vihreiden uusi Super Maria Kainuun Sanomat 15 6 2019 s A8 Vaalit 14 6 2013 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 2 10 2013 HUS Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 11 2 2014 Kaupunginvaltuuston poytakirja Helsingin kaupunki 11 12 2013 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 11 2 2014 Oikeusministerio 13 4 2017 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 14 4 2017 Vihreat De Grona s Sosiaali ja terveyspoliittinen tyoryhma Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 2 10 2013 Vihreat De Grona Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 6 12 2013 Korkki Jari 6 6 2015 Yle Uutiset Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2015 Procitovano 6 6 2015 Uusi Suomi 29 10 2013 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 29 10 2013 Vaalit 30 5 2014 Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 4 6 2014 Vaalit 22 4 2015 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 6 6 2015 Vino fi 17 6 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 27 7 2014 PDF Kallion seurakunta 13 10 2011 Arhiv originalu PDF za 7 listopada 2021 Procitovano 2 10 2013 Paavalin seurakunta 9 11 2014 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 11 3 2015 Ulkoasiainministerio 24 10 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 10 2013 Vihrea Lanka 18 6 2017 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 30 4 2019 Ilta Sanomat 18 9 2018 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 18 9 2018 Yle 18 4 2019 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 6 3 2020 Neihumn Alec 15 4 2019 MTV Uutiset Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 15 4 2019 Iltalehti fin Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 5 chervnya 2019 Vihreat fin Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 30 bereznya 2021 Yle Uutiset ros Arhiv originalu za 17 lipnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2021 Ohisalo Maria Maria Ohisalon verkkosivut Arhiv originalu za 9 grudnya 2013 Procitovano 18 10 2013 25 8 1998 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2022 Muhonen Teemy amp Luukka Teemu 18 9 2018 Helsingin Sanomat Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 19 9 2018 www iltalehti fi fin Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2019 Ilta Sanomat fin 7 lipnya 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 9 lipnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mariya Ogisalo Oficijnij sajt

Дата публікації:
Топ