Марія Крюгер (пол. Maria Krüger; нар. 6 вересня 1904 у Варшаві — пом. 13 серпня 1999 там само) — польська письменниця, всередині ХХ століття була керівницею дитячих програм на польському радіо, працювала на телебаченні. Автор популярної дитячої передачі «Miś z okienka». Видавала як свої авторські казки, пригодницькі твори, так і перекази народної творчості. Найпопулярніший твір письменниці — «Каролінка», що була перекладена на багато європейських мов.
Марія Крюгер | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 6 вересня 1904[1] Варшава, Російська імперія | |||
Померла | 13 серпня 1999 (94 роки) Варшава, Республіка Польща | |||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Країна | Республіка Польща Російська імперія | |||
Діяльність | журналістка, дитяча письменниця, сценаристка, письменниця | |||
Сфера роботи | d | |||
Alma mater | Варшавський університет і d | |||
Magnum opus | d, Q9274171? і d | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | Галина Белінська | |||
Нагороди | d | |||
| ||||
Біографія
Марія Людвіга Крюгер народилася 6 вересня 1904 року у Варшаві. Іноді роком її народження вказується 1911, що є помилкою.
У 1929 році Марі закінчила Академію Політичних Наук у Варшаві. У 1934-36 роках вчилася на гуманітарному факультеті Варшавського Університету.
Як літератор дебютувала у 1928—1929 роках у популярному журналі для дітей старшого шкільного віку «Płomyczka». До війни часто друкувалася в інших дитячих і дорослих періодичних виданнях: «Świerszczyk», «Płomyk», «Dziatwa», «Słonko», «Poranek».
У 1933-39 роках була членом Об'єднання польських журналістів. Саме тоді почала працювати на польському радіо. У роки гітлерівської окупації Марія Крюгер співпрацювала з демократичної групою «Epoka». У 1944 році брала участь у Варшавському повстанні.
Після завершення Другої світової війни Крюгер кілька років була працівником польської дипломатичної місії у Берні. Повернувшись на батьківщину, вона деякий час очолювала відділ дитячих програм на польському радіо (1950-52), а пізніше — на телебаченні (1955-56). Вона придумала найпопулярнішу дитячу передачу «Miś z okienka». Головний її герой — ведмідь, що часто розмовляв з юними глядачами про книжки.
Період 1950-60-х років був для письменниці найактивнішим: майже щороку з друку виходила нова книга. Це були казки, пригодницькі повісті, історичні оповідання, народні легенди та перекази. У 1959 році з'явився найвідоміший твір письменниці «Каролінка». За мотивами цієї книги у 1995 році було поставлено виставу, а у 2008 році було знято фільм. Великою популярністю у польських підлітків користувалися історичні книги — повість «Рік пурпурової троянди» та збірка оповідань «Легенди польської землі». Остання книга польської письменниці з'явилася у 1997 році.
Померла письменниця 13 серпня 1999 року у Варшаві.
Твори
- 1930 — «Наші приятелі»
- 1945 — «Школа наречених»
- 1957 — «Петра»
- 1958 — «Казки»
- 1959 — «Каролінка»
- 1960 — «Рік пурпурової троянди»
- 1962 — «Клімек і Клементинка»
- 1964 — «Вухо, диня, сто двадцять п'ять!»
- 1970 — «Привіт, Каролінко!»
- 1975 — «Принцеса Білосніжка»
- 1976 — «Золота корона. Оповідання з історії Польщі»
- 1981 — «Серце дзвону»
- 1988 — «Відповідна дівчина»
- 1997 — «Найкращі байки»
- 1997 — «То ми!»
Фільмографія
- «Яйце» / пол. Jajko (1959, мультфільм; сценарист, режисер)
- «Принцеса і осел» / пол. Królewna i osiołek (1959, мультфільм; сценарист)
- пол. Lajkonik (1960, мультфільм; сценарист, режисер)
- «Чайник» / пол. Czajnik (1961, мультфільм; режисер)
- «Рік пурпурової троянди» / пол. Godzina pasowej rózy (1963, співавт. сценарію)
- / пол. Dziadek do orzechów (1967, співавт. сценарію)
- та інші...
Джерела
- http://www.livelib.ru/author/231455 [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)]
- Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny: T. 4, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. — Warszawa: WSiP, 1996. — s. 388.
- Ушневич С., Деркачова О. Літературна казка Польщі. Дискурсус, 2014. 326 с.
- https://bibliogid.ru/archive/muzej-knigi/portret-knigi/570-poteryannaya-businka [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- ПроДетЛит — 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Kryuger pol Maria Kruger nar 6 veresnya 1904 u Varshavi pom 13 serpnya 1999 tam samo polska pismennicya vseredini HH stolittya bula kerivniceyu dityachih program na polskomu radio pracyuvala na telebachenni Avtor populyarnoyi dityachoyi peredachi Mis z okienka Vidavala yak svoyi avtorski kazki prigodnicki tvori tak i perekazi narodnoyi tvorchosti Najpopulyarnishij tvir pismennici Karolinka sho bula perekladena na bagato yevropejskih mov Mariya KryugerNarodilasya6 veresnya 1904 1904 09 06 1 Varshava Rosijska imperiyaPomerla13 serpnya 1999 1999 08 13 94 roki Varshava Respublika PolshaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaDiyalnistzhurnalistka dityacha pismennicya scenaristka pismennicyaSfera robotidAlma materVarshavskij universitet i dMagnum opusd Q9274171 i dBatkodBrati sestriGalina BelinskaNagorodidU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kryuger BiografiyaMariya Lyudviga Kryuger narodilasya 6 veresnya 1904 roku u Varshavi Inodi rokom yiyi narodzhennya vkazuyetsya 1911 sho ye pomilkoyu U 1929 roci Mari zakinchila Akademiyu Politichnih Nauk u Varshavi U 1934 36 rokah vchilasya na gumanitarnomu fakulteti Varshavskogo Universitetu Yak literator debyutuvala u 1928 1929 rokah u populyarnomu zhurnali dlya ditej starshogo shkilnogo viku Plomyczka Do vijni chasto drukuvalasya v inshih dityachih i doroslih periodichnih vidannyah Swierszczyk Plomyk Dziatwa Slonko Poranek U 1933 39 rokah bula chlenom Ob yednannya polskih zhurnalistiv Same todi pochala pracyuvati na polskomu radio U roki gitlerivskoyi okupaciyi Mariya Kryuger spivpracyuvala z demokratichnoyi grupoyu Epoka U 1944 roci brala uchast u Varshavskomu povstanni Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Kryuger kilka rokiv bula pracivnikom polskoyi diplomatichnoyi misiyi u Berni Povernuvshis na batkivshinu vona deyakij chas ocholyuvala viddil dityachih program na polskomu radio 1950 52 a piznishe na telebachenni 1955 56 Vona pridumala najpopulyarnishu dityachu peredachu Mis z okienka Golovnij yiyi geroj vedmid sho chasto rozmovlyav z yunimi glyadachami pro knizhki Period 1950 60 h rokiv buv dlya pismennici najaktivnishim majzhe shoroku z druku vihodila nova kniga Ce buli kazki prigodnicki povisti istorichni opovidannya narodni legendi ta perekazi U 1959 roci z yavivsya najvidomishij tvir pismennici Karolinka Za motivami ciyeyi knigi u 1995 roci bulo postavleno vistavu a u 2008 roci bulo znyato film Velikoyu populyarnistyu u polskih pidlitkiv koristuvalisya istorichni knigi povist Rik purpurovoyi troyandi ta zbirka opovidan Legendi polskoyi zemli Ostannya kniga polskoyi pismennici z yavilasya u 1997 roci Pomerla pismennicya 13 serpnya 1999 roku u Varshavi Tvori1930 Nashi priyateli 1945 Shkola narechenih 1957 Petra 1958 Kazki 1959 Karolinka 1960 Rik purpurovoyi troyandi 1962 Klimek i Klementinka 1964 Vuho dinya sto dvadcyat p yat 1970 Privit Karolinko 1975 Princesa Bilosnizhka 1976 Zolota korona Opovidannya z istoriyi Polshi 1981 Serce dzvonu 1988 Vidpovidna divchina 1997 Najkrashi bajki 1997 To mi Filmografiya Yajce pol Jajko 1959 multfilm scenarist rezhiser Princesa i osel pol Krolewna i osiolek 1959 multfilm scenarist pol Lajkonik 1960 multfilm scenarist rezhiser Chajnik pol Czajnik 1961 multfilm rezhiser Rik purpurovoyi troyandi pol Godzina pasowej rozy 1963 spivavt scenariyu pol Dziadek do orzechow 1967 spivavt scenariyu ta inshi Dzherelahttp www livelib ru author 231455 4 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Wspolczesni polscy pisarze i badacze literatury Slownik biobibliograficzny T 4 pod red J Czachowskiej A Szalagan Warszawa WSiP 1996 s 388 Ushnevich S Derkachova O Literaturna kazka Polshi Diskursus 2014 326 s https bibliogid ru archive muzej knigi portret knigi 570 poteryannaya businka 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine ProDetLit 2019 d Track Q124821483