Маріо Барді

Маріо Барді (італ. Mario Bardi; 1922, Палермо, Італія — 1988, Мілан, Італія) — італійський художник, представник течії неореалізму. Народився на острові Сицилія. Працював переважно у техніці пейзажу.

Маріо Барді
Народження	січень 1922 Палермо, Королівство Італія
Смерть	7 вересня 1998(1998-09-07)^[1] (76 років)
	Мілан, Італія
Країна	Італія  Королівство Італія
Навчання	^d
Діяльність	художник
Напрямок	^d, реалізм і ^d
Роки творчості	1951^[1] — 1998^[1]
Вчитель	^d і ^d
Роботи в колекції	^d, ^d, ^d і Музей Новеченто (Мілан)
Нагороди	^d

Біографія

У 1947 році, після полишення навчання на інженера, вступив до , де здобув вищу освіту в 1951 році.

У тому ж році переїхав на північ Італії до міста Аоста у регіоні Валле-д'Аоста. У 1954 році переїхав працювати у Турин, на початку 1960-х працював у Мілані, де познайомився зі стилем неореалізму. Маріо Барді отримав багато премій та нагород, зокрема Premio Suzzara у 1963 році й у 1964 й 1966 рр. Помер у Мілані від серцевого нападу 7 вересня 1998 року.

Сицилійський письменник Леонардо Шаша, відзначаючи тісний зв'язок художника з рідним островом, писав про нього: «На картинах Барді немає нічого, чого б не можна було пояснити Сицилією».

Музеї

• Міська галерея Модерну е Contemporanea (Santhia), Італія
• Музей Багерія
• Bondarte, Музей сучасного зовнішньої меццана-мортільєнго (BI)

Стиль

Вони писали йому багато художніх критиків, в тому числі: Vittorio Fagone (1965), Renata Usiglio (1965), Леонардо Шаша (1967), Mario De Micheli (1968), Raffaele De Grada (1984), Alfonso Gatto (1974), Ennio Cavallo (1990), Giorgio Seveso (1998), Luigi Bonifacio, , , , Antonio Carbè, , Nicoletta Colombo, , , Maria Luisa Florio, Alvarez Gonzalo Garcia, , Mario Lepore, Alberto Machiavello, Renzo Margonari, Giorgio Mascherpa, Aurelio Natali, Franco Passoni, Mario Portalupi, Gianni Prè, Franco Presicci, Edoardo Rebulla, Giuseppe Servello, Gino Traversi, Carlo A. Galimberti, , , , , , .

Виставки

Маріо Барді Він брав участь у виставках в декількох європейських країнах протягом більш як півстоліття.

• 1952 Аоста — Salone Ducale del Municipio.
• 1953 Аоста — Sede del Club Alpino Italiano.
• 1960 Galleria , Мілан.
• 1961 Мілан — Galleria del Tornese.
• 1964 Бусто-Арсіціо — Galleria S.Maria di Piazza; Мілан — Galleria 32.
• 1965  — Galleria S.Giorgio; Турин — Galleria San Diego; Палермо — Libreria Flaccovio.
• 1967 Мілан — Galleria 32.
• 1968 Палермо — Galleria La Robinia.
• 1969 Мілан — Galleria L'Agrifoglio.
• 1970 Рим — Galleria Russo; Верона — Galleria Ghelfi; Палермо — Galleria Le Robinia.
• 1971 Мессина — Galleria 70.
• 1972 Мілан — Galleria Carini.
• 1973 Палермо — Galleria La Robinia.
• 1974 и 1975 Мілан — Galleria Boccioni и Galleria La Nuova Sfera; Катанія — New Gallery.
• 1977 Бріндізі — Galleria Il Falanto.
• 1978 Палермо — Sala Esposizioni Comune Женева, Швейцарія — Galerie Delal.
• 1979 Неаполь — Galleria L'apogeo.
• 1980 Рим — Galleria L'Indicatore.
• 1982 Палермо — Galleria La Robinia.
• 1984 Мілан — Spazio d'Arte Aleph e Galleria Carini; Galleria Arte in Cornice.
• 1988 Мілан — Galleria Carini e Salone della Banca Popolare; Потенца — Salone del Seminario Arcivescovile; Брешіа — Galleria «9 Colonne».
• 1991 Мілан — Spazio d'Arte Nuovo Aleph.
• 1993 , Палермо.
• 1995 Мілан — Університет Луїджі Бокконі, Мілан.
• 1996 Мілан — Galleria «Re di Quadri».
• 1997 Гельсінкі, Фінляндія — Spazio d'arte «Zaza Oy»; Ювяскюля, Фінляндія, Nurmi — Galleria del Comune di Ювяскюля;
• Мессина — Galleria d'arte «L'Airone»; Берлін, Німеччина — Galleria «Rathaus Treptow».
• 1998 «Omaggio a Mario Bardi», NuovoAleph, Мілан; «Incontro di Immagini», Galleria Ciovasso, Мілан; «Arte Sacra», , Бусто-Арсіціо.
• 1999 «Le stagioni della luce», Galleria Lazzaro, Мілан.
• 2000 «Sicile, île de beauté», , Кутанс, Нормандія, Франція.
• 2001 «Mario Bardi, grafiche dal 1947 al 1996», Nuovoaleph, Мілан; «Il Convito della Bellezza, Arte Sacra», Потенца, Salone Pontificio; La pittura in Lombardia nel XX secolo, , Мілан; «Il canto del mare», Мацара-дель-Валло; Mario Bardi, Disegni, Nuovoaleph, Мілан.
• 2002 Museo d'arte delle del ‘900 «G.Bargellini» Pieve di Cento (Болонья); «ll segno, il colore e l'espressione», San Donato Milanese, Мілан.
• 2003 «Omaggio a Mario Bardi», Teatro , Мілан; «Omaggio a Mario Bardi», S.A.C.C.— Onlus, Cassina De’ Pecchi, Мілан.
• 2004 «Mario Bardi: Opere su carta», Nuovoaleph, Мілан.
• 2006 «Mario Bardi: Selezione antologica», Famiglia Artistica Milanese, Мілан; Mario Bardi: Mostra antologica 1975/1998, A.M. Ruta, Galleria Sessantuno, Палермо.
• 2007 Estasi di primavera, Comune di Мессина,

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. Sveva Alagna (24 червня 2006). L 'Isola di Mario Bardi nella retrospettiva inaugurata alla Galleria 61 La Repubblica
3. Bardi Mario Galleria del Premio Suzzara
4. Raffaele De Grada (8 сентября 1998 года).Он умер Маріо Барді Художник света и цвета гавань 'Сицилии в Мілан [ 5 грудня 2015 у Wayback Machine.] Corriere della Sera
5. L' Isola di Mario Bardi nella retrospettiva inaugurata alla Galleria 61 La Repubblica, Sveva Alagna (24 июня 2006)
6. [s.n.] (1984). Storia dell'arte in Sicilia [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.], volume 2. Palermo: Edizioni del Sole, pgg 243
7. [1] [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] Bibliografia. Alcune testimonianze critiche. Accesso settembre 2016

Література

• Mario Bardi. Opere, 1960—1990, Palermo, Albergo dei Poveri, 1993
• F. Grasso, Mario Bardi: una evocazione fantastica della realtà siciliana, Palermo, 1998.
• D. Cara, Grafica Contemporanea, Milano 1960.
• L. Budigna, M. Bardi su «Le Arti», Milano 1965, n. 5.
• R. Usiglio, M. Bardi, su «D'Ars Agency», Milano, anno IV, n. 5.
• F. Grasso, Artisti di Sicilia, Palermo, 1968.
• , Mario Bardi, «Vie Nuove», 1969.
• Enciclopedia Seda, Milano 1969.
• N. Vasile, Bardi, «Meridione», a.XV, n.1 e 2.
• L. Budigna, Bardi, «Meridione», a.XV, n.3 e 4.
• F. Grasso, La Sicilia di Mario Bardi, Roma — Caltanissetta 1970.
• Dino Villani, Pittori allo Specchio, Milano 1071.
• M. Monteverdi, Artisti in vetrina, Milano.
• E. Fabiani, Mario Bardi, su «Notizie d'Arte», 1973, Milano.
• A. Gatto, Memoria Barocca, cartella di 5 litografie, Palermo 1974.
• E. Pietraforte, Cardinali, Gattopardi, La Sicilia di Mario Bardi, su «L'Avanti», 2/11/1973.
• N. D'Alessandro, Situazione della Pittura in Sicilia, Palermo 1975.
• , Mario Bardi, Milano 1976.
• R. Ciuni, Presentazione della Personale «La Robinia», Palermo 1976.
• , I miti del potere, 5 incisioni di M. Bardi, Palermo-Milano 1977.
• A. Scotti, Variazioni Barocche di Mario Bardi, «Il Quadrante» n. 12, Roma 1978.
• , Palermo nella memoria, «Giornale di Sicilia», 6 marzo 1982.
• Dino Villani, Artisti Contemporanei nelle Mostre di Milano del 1973/74, Milano 1980.
• F. Grasso, Ottocento e Novecento in Sicilia, in «Storia della Sicilia», vol.X Palermo 1981.
• , Il , Milano 1986.
• M. Ganchi, Le devianze barocche, Palermo 1986.
• G. Bonanno, Cercando l'Arte Contemporanea, Palermo 1986.
• I. Mattarella, Arte Contemporanea in SantaMaria Odigitria, Palermo 1986.
• Giuseppe Quatriglio, L'ambiguo barocco di Mario Bardi, «Nuovi Quaderni del Meridione», Palermo, agosto 1987.
• , Mario Bardi, polemica su tela, «Giornale di Sicilia», 1/3/1989.
• V. Consolo, Guida alla città pomposa, testo con tre incisioni di Mario Bardi, Milano 1990.
• , Tra cronaca e memoria, Milano 1998.
• Giovanni Bonanno, Novecento in Sicilia, Palermo 1990.
• N. D'Alessandro, Pittura in Sicilia dal futurismo al post-moderno, Palermo 1991.

Див. також

• Магічний реалізм
• Реалізм

Примітки

• Офіційний сайт Барді [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]