Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марті́н Міге́ль де Гуе́мес (ісп. Martín Miguel de Güemes, 8 лютого 1785, Сальта — 17 червня 1821, провінція Сальта) — воєначальник і відомий каудильйо, який захищав північно-західну Аргентину від армії іспанських роялістів під час Війни за незалежність Аргентини.
| Мартін Мігель де Гуемес | |
|---|---|
| ісп. Martín Miguel de Güemes | |
 | |
| Народився | 8 лютого 1785[1] Сальта, Ріо-де-ла-Плата[2] |
| Помер | 17 червня 1821 (36 років) Q127179318?, Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати[3] ·вогнепальне поранення[4] |
| Поховання | d[5], d[5], d[5] і d[5] |
| Країна | Аргентина Ріо-де-ла-Плата  Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати |
| Діяльність | військовослужбовець, політик, гаучо |
| Знання мов | іспанська |
| Учасник | Війна за незалежність Аргентини[2], Громадянська війна в Аргентині і d[2] |
| Посада | d |
| Військове звання | генерал |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d[6] |
| Діти | d |
| |
Біографія
Гуемес народився в Сальті в заможній родині. Його батько, Габріель де Гуемес Монтеро, народився в Сантандері, в іспанській провінції Кантабрія, був освіченою людиною і служив королівським скарбником іспанської корони. Він подбав про те, щоб його син здобув хорошу освіту з приватними вчителями, які навчали його філософським і науковим знанням свого часу. Його матір'ю була Марія Магдалена де Гоєчеа-і-ла-Корте, іспансько-португальського походження, народжена в Жужуї.
Його відправили на навчання до у Буенос-Айресі. У віці 23 років він почав свою військову кар'єру та взяв участь в обороні Буенос-Айреса під час [en], де Гуемес став відомим, коли разом зі своїми кавалеристами атакував і захопив озброєне британське торгове судно Justine, яке пришвартувалося на мілководді. Після формування першої місцевої урядової хунти під час Травневої революції 1810 року він приєднався до армії, призначеної для боротьби з іспанськими військами у , які перемогли в битві при Суїпачі (на території сучасної Болівії). Потім він повернувся в Буенос-Айрес і взяв участь в облозі Монтевідео.
Гуемес повернувся до Сальти в 1815 році і організував опір проти роялістів (сил, лояльних до Іспанії), використовуючи місцевих гаучо, навчених партизанській тактиці. Він був призначений губернатором провінції Сальта, а в листопаді того ж року генерал Хосе Рондо, призначений лідером кампанії в Перу замість Хосе де Сан-Мартіна, зазнав поразки та спробував відібрати зброю у гаучо Сальти. Гуемес відмовився, і верховний директор провінцій Ріо-де-ла-Плата Ігнасіо Альварес Томас послав війська на допомогу Рондо. Врешті-решт було досягнуто домовленості, за якою Гуемес продовжував очолювати свої сили і допомагав арміям, надісланим з Буенос-Айреса.
Кілька днів потому новому верховному директору Хуану Мартіну де Пуейрредону довелося усунути підозри щодо здібностей Гуемеса, вирушивши до Сальти, і він був настільки задоволений тим, що побачив, що підвищив Ґуемеса до майор-полковника. Генерали Хосе де Сан-Мартін і Мануель Бельграно також підтримали Гуемеса. У листі генерала-рояліста до віцекороля Перу пояснювалося, що армія Гуемеса веде «майже безкарно повільну, але виснажливу та шкідливу війну».
На початку 1817 року роялістський маршал вдерся в провінцію Сальта зі великою кількістю досвідчених солдатів. Гуемес організував народну армію і 1 березня повернув під контроль Умауаку. Роялістська армія чисельністю 5400 чоловік із щойно прибулими підкріпленнями була зустрінута відступом на випаленій землі та безперервними атаками партизанів. Де-ла-Серна прибув до Сальти 16 квітня, але населення чинило опір. Зіткнувшись із сутичками, падінням морального духу та новинами про перемогу Сан-Мартіна в битві при Чакабуко, роялістські війська відступили на північ.
Потім Гуемеса лишили напризволяще, оскільки Сан-Мартін був змушений залишитися в Чилі на три роки, а Бельграно був відкликаний до провінції Санта-Фе для боротьби з федералістськими прихильниками Хосе Хервасіо Артігаса від імені централістського уряду Буенос-Айреса, який тепер очолював Хосе Рондо. У березні 1819 року нова роялістська армія вдерлася на північний захід Аргентини. Гуемес не отримав підкріплення і вдався до вимагання грошей силою у землевласників вищого класу Сальти. У лютому 1820 року чергова хвиля іспанських військ вторглася в Сан-Сальвадор-де-Жужуй і Сальту, але зрештою була відбита.
1820 рік став переломним моментом тривалої громадянської війни в Аргентині, коли провінції воювали між собою та з Буенос-Айресом після падіння центрального уряду при битві при Сепеді. Гуемес опинився з ворогами на двох фронтах: роялістські війська на півночі та [en], губернатор Тукумана, на півдні. Араос уклав союз із багатими землевласниками Сальти, які виступали проти Гуемеса, і розгромив його 3 квітня 1821 року. із Сальти, в якому домінували консерватори, з посади губернатора. Його гаучо повернули владу в травні. Однак невдовзі полковник Хосе Марія Вальдес, іспанський полководець на службі в роялістській армії, скористався своїм знанням місцевості, пообіцяв землевласникам поважати їхню власність і за їх підтримки знову зайняв Сальту 7 червня. Гуемес втік з міста, але був застрелений у спину. Він зумів дістатися до свого табору в [en], віддав останні накази своїй армії та помер від ран 17 червня. Його люди відбили Сальту у роялістів, цього разу остаточно, 22 липня.
У масовій культурі
Дія фільму 1942 року [en]» розгортається під час війн, у яких брав участь Гуемес.
Примітки
- https://catalogo.bn.gov.ar/F/?func=direct&local_base=BNA10&doc_number=000046419
- A 239 años del nacimiento del héroe nacional Martín Miguel de Güemes
- En la Quebrada de la Horqueta Urtubey rindió homenaje al héroe nacional Martín Miguel de Güemes
- Güemes, líder revolucionario — 2023.
- https://www.salta.gob.ar/contenidos/biografia-de-martin-miguel-de-guemes-8#:~:text=18%20de%20junio%20de%201821,actuales%20calle%20Mitre%20esquina%20Caseros).
- http://www.revistaenie.clarin.com/literatura/reivindicacion-Carmen-Puch-mujer-Guemes_0_364163748.html
- Cornejo, Atilio (1971). Historia de Güemes. Buenos Aires, p. 46
- Gallo, Claudio Rodolfo (2014). "Claroscuros" de la Historia Argentina. Dunken. с. 44.
Посилання
- (ісп.) El Historiador. , by Felipe Pigna.
- (ісп.) Chamber of Deputies of Salta. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marti n Mige l de Gue mes isp Martin Miguel de Guemes 8 lyutogo 1785 Salta 17 chervnya 1821 provinciya Salta voyenachalnik i vidomij kaudiljo yakij zahishav pivnichno zahidnu Argentinu vid armiyi ispanskih royalistiv pid chas Vijni za nezalezhnist Argentini Martin Migel de Guemesisp Martin Miguel de GuemesNarodivsya8 lyutogo 1785 1785 02 08 1 Salta Rio de la Plata 2 Pomer17 chervnya 1821 1821 06 17 36 rokiv Q127179318 Ob yednani provinciyi Rio de la Plati 3 vognepalne poranennya 4 Pohovannyad 5 d 5 d 5 i d 5 KrayinaArgentina Rio de la Plata Ob yednani provinciyi Rio de la PlatiDiyalnistvijskovosluzhbovec politik gauchoZnannya movispanskaUchasnikVijna za nezalezhnist Argentini 2 Gromadyanska vijna v Argentini i d 2 PosadadVijskove zvannyageneralBrati sestridU shlyubi zd 6 Ditid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGuemes narodivsya v Salti v zamozhnij rodini Jogo batko Gabriel de Guemes Montero narodivsya v Santanderi v ispanskij provinciyi Kantabriya buv osvichenoyu lyudinoyu i sluzhiv korolivskim skarbnikom ispanskoyi koroni Vin podbav pro te shob jogo sin zdobuv horoshu osvitu z privatnimi vchitelyami yaki navchali jogo filosofskim i naukovim znannyam svogo chasu Jogo matir yu bula Mariya Magdalena de Goyechea i la Korte ispansko portugalskogo pohodzhennya narodzhena v Zhuzhuyi Jogo vidpravili na navchannya do u Buenos Ajresi U vici 23 rokiv vin pochav svoyu vijskovu kar yeru ta vzyav uchast v oboroni Buenos Ajresa pid chas en de Guemes stav vidomim koli razom zi svoyimi kavaleristami atakuvav i zahopiv ozbroyene britanske torgove sudno Justine yake prishvartuvalosya na milkovoddi Pislya formuvannya pershoyi miscevoyi uryadovoyi hunti pid chas Travnevoyi revolyuciyi 1810 roku vin priyednavsya do armiyi priznachenoyi dlya borotbi z ispanskimi vijskami u yaki peremogli v bitvi pri Suyipachi na teritoriyi suchasnoyi Boliviyi Potim vin povernuvsya v Buenos Ajres i vzyav uchast v oblozi Montevideo Guemes povernuvsya do Salti v 1815 roci i organizuvav opir proti royalistiv sil loyalnih do Ispaniyi vikoristovuyuchi miscevih gaucho navchenih partizanskij taktici Vin buv priznachenij gubernatorom provinciyi Salta a v listopadi togo zh roku general Hose Rondo priznachenij liderom kampaniyi v Peru zamist Hose de San Martina zaznav porazki ta sprobuvav vidibrati zbroyu u gaucho Salti Guemes vidmovivsya i verhovnij direktor provincij Rio de la Plata Ignasio Alvares Tomas poslav vijska na dopomogu Rondo Vreshti resht bulo dosyagnuto domovlenosti za yakoyu Guemes prodovzhuvav ocholyuvati svoyi sili i dopomagav armiyam nadislanim z Buenos Ajresa Kilka dniv potomu novomu verhovnomu direktoru Huanu Martinu de Puejrredonu dovelosya usunuti pidozri shodo zdibnostej Guemesa virushivshi do Salti i vin buv nastilki zadovolenij tim sho pobachiv sho pidvishiv Guemesa do major polkovnika Generali Hose de San Martin i Manuel Belgrano takozh pidtrimali Guemesa U listi generala royalista do vicekorolya Peru poyasnyuvalosya sho armiya Guemesa vede majzhe bezkarno povilnu ale visnazhlivu ta shkidlivu vijnu Na pochatku 1817 roku royalistskij marshal vdersya v provinciyu Salta zi velikoyu kilkistyu dosvidchenih soldativ Guemes organizuvav narodnu armiyu i 1 bereznya povernuv pid kontrol Umauaku Royalistska armiya chiselnistyu 5400 cholovik iz shojno pribulimi pidkriplennyami bula zustrinuta vidstupom na vipalenij zemli ta bezperervnimi atakami partizaniv De la Serna pribuv do Salti 16 kvitnya ale naselennya chinilo opir Zitknuvshis iz sutichkami padinnyam moralnogo duhu ta novinami pro peremogu San Martina v bitvi pri Chakabuko royalistski vijska vidstupili na pivnich Smert Guemesa 1910 Statuya Martina Migelya de Guemesa v Salti Potim Guemesa lishili naprizvolyashe oskilki San Martin buv zmushenij zalishitisya v Chili na tri roki a Belgrano buv vidklikanij do provinciyi Santa Fe dlya borotbi z federalistskimi prihilnikami Hose Hervasio Artigasa vid imeni centralistskogo uryadu Buenos Ajresa yakij teper ocholyuvav Hose Rondo U berezni 1819 roku nova royalistska armiya vderlasya na pivnichnij zahid Argentini Guemes ne otrimav pidkriplennya i vdavsya do vimagannya groshej siloyu u zemlevlasnikiv vishogo klasu Salti U lyutomu 1820 roku chergova hvilya ispanskih vijsk vtorglasya v San Salvador de Zhuzhuj i Saltu ale zreshtoyu bula vidbita 1820 rik stav perelomnim momentom trivaloyi gromadyanskoyi vijni v Argentini koli provinciyi voyuvali mizh soboyu ta z Buenos Ajresom pislya padinnya centralnogo uryadu pri bitvi pri Sepedi Guemes opinivsya z vorogami na dvoh frontah royalistski vijska na pivnochi ta en gubernator Tukumana na pivdni Araos uklav soyuz iz bagatimi zemlevlasnikami Salti yaki vistupali proti Guemesa i rozgromiv jogo 3 kvitnya 1821 roku iz Salti v yakomu dominuvali konservatori z posadi gubernatora Jogo gaucho povernuli vladu v travni Odnak nevdovzi polkovnik Hose Mariya Valdes ispanskij polkovodec na sluzhbi v royalistskij armiyi skoristavsya svoyim znannyam miscevosti poobicyav zemlevlasnikam povazhati yihnyu vlasnist i za yih pidtrimki znovu zajnyav Saltu 7 chervnya Guemes vtik z mista ale buv zastrelenij u spinu Vin zumiv distatisya do svogo taboru v en viddav ostanni nakazi svoyij armiyi ta pomer vid ran 17 chervnya Jogo lyudi vidbili Saltu u royalistiv cogo razu ostatochno 22 lipnya U masovij kulturiDiya filmu 1942 roku en rozgortayetsya pid chas vijn u yakih brav uchast Guemes Primitkihttps catalogo bn gov ar F func direct amp local base BNA10 amp doc number 000046419 A 239 anos del nacimiento del heroe nacional Martin Miguel de Guemes En la Quebrada de la Horqueta Urtubey rindio homenaje al heroe nacional Martin Miguel de Guemes Guemes lider revolucionario 2023 https www salta gob ar contenidos biografia de martin miguel de guemes 8 text 18 20de 20junio 20de 201821 actuales 20calle 20Mitre 20esquina 20Caseros http www revistaenie clarin com literatura reivindicacion Carmen Puch mujer Guemes 0 364163748 html Cornejo Atilio 1971 Historia de Guemes Buenos Aires p 46 Gallo Claudio Rodolfo 2014 Claroscuros de la Historia Argentina Dunken s 44 ISBN 9870276210Posilannya isp El Historiador by Felipe Pigna isp Chamber of Deputies of Salta