Василь Іванович Мартинов | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 квітня 1938 Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю | |||
Помер | 13 березня 2006 (67 років) Львів | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | поет, письменник, журналіст | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
Васи́ль Іва́нович Марти́нов (16 квітня 1938, Благодаренського району Ставропольського краю — 13 березня 2006, Львів) — український журналіст, письменник, поет, член НСПУ, Львів.
Життєпис
Уродженець Росії, родина перебралася на Золочівщину 1953 року.
Працював у редакції Золочівської районної газети «Народне слово» (з 1956 року, тоді — «Серп і молот»). Керував створеним при редакції літературним об'єднанням ім. Степана Тудора. Закінчив навчання в Львівському державному університеті імені І. Франка.
З композитором Б. Янівським написав 7 пісень до спектаклю «Одурений чоловік» Мольєра у постановці 1985 року, Дрогобицький український музично-драматичний театр.
Видані його гумористично-сатиричні, поетичні збірки (в тому числі для дітей), збірки приказок та прислів'їв:
- «Сонцелюби», 1977
- «Термінове відрядження», Львів, 1981
- «Заповіт графомана», «Бібліотека Перця», 1984
- «Проспект радості», 1985
- «Тепло материнського дому», 1988
- «Поглиблений склероз», Львів, 1990
- «Верблюд на пенсії», 1992
- «Як кіт вуса загубив», 1993
- «Молодша губка — солодша губка», 1993
- «Вірю. Надіюсь. Люблю.», 1998
- «Синьозорий квітень», 2000
- збірка поезій Василя Мартинова «Чебрецевий легіт» — 2001 — з «Піснею про Володимира Івасюка», Валерій Квасневський написав музику
- «Магія Думного потоку», Львів, 2003, з однойменною повістю і щоденниковими записами — есе про Ліну Костенко.
Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде).
Помер у Львові, похований на Янівському цвинтарі.
Джерела
- [1]
- Прес-центр [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінки пам'яті Івасюка [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Кримська світлиця [ 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Премія ім. Олеся Гончара[недоступне посилання з липня 2019]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Martinov Primitki Vasil Ivanovich MartinovNarodivsya16 kvitnya 1938 1938 04 16 Oleksandriya Blagodarenskogo rajonu Stavropolskogo krayuPomer13 bereznya 2006 2006 03 13 67 rokiv LvivGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistpoet pismennik zhurnalistChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Vasi l Iva novich Marti nov 16 kvitnya 1938 Blagodarenskogo rajonu Stavropolskogo krayu 13 bereznya 2006 Lviv ukrayinskij zhurnalist pismennik poet chlen NSPU Lviv ZhittyepisUrodzhenec Rosiyi rodina perebralasya na Zolochivshinu 1953 roku Pracyuvav u redakciyi Zolochivskoyi rajonnoyi gazeti Narodne slovo z 1956 roku todi Serp i molot Keruvav stvorenim pri redakciyi literaturnim ob yednannyam im Stepana Tudora Zakinchiv navchannya v Lvivskomu derzhavnomu universiteti imeni I Franka Z kompozitorom B Yanivskim napisav 7 pisen do spektaklyu Odurenij cholovik Molyera u postanovci 1985 roku Drogobickij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr Vidani jogo gumoristichno satirichni poetichni zbirki v tomu chisli dlya ditej zbirki prikazok ta prisliv yiv Soncelyubi 1977 Terminove vidryadzhennya Lviv 1981 Zapovit grafomana Biblioteka Percya 1984 Prospekt radosti 1985 Teplo materinskogo domu 1988 Pogliblenij skleroz Lviv 1990 Verblyud na pensiyi 1992 Yak kit vusa zagubiv 1993 Molodsha gubka solodsha gubka 1993 Viryu Nadiyus Lyublyu 1998 Sinozorij kviten 2000 zbirka poezij Vasilya Martinova Chebrecevij legit 2001 z Pisneyu pro Volodimira Ivasyuka Valerij Kvasnevskij napisav muziku Magiya Dumnogo potoku Lviv 2003 z odnojmennoyu povistyu i shodennikovimi zapisami ese pro Linu Kostenko Laureat premiyi im O Gonchara za knigi Magiya Dumnogo potoku Uroki Lini Kostenko Nima dzvinicya Nanashka Uroki Irini Vilde Pomer u Lvovi pohovanij na Yanivskomu cvintari Dzherela 1 Pres centr 4 listopada 2014 u Wayback Machine Storinki pam yati Ivasyuka 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Krimska svitlicya 19 grudnya 2014 u Wayback Machine Premiya im Olesya Gonchara nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij