«Марс-3» — радянська автоматична міжпланетна станція четвертого покоління із серії КА «Марс», призначена для дослідження Марса як з орбіти, так безпосередньо з поверхні планети. Для цього АМС мала у своєму складі посадковий модуль. Розроблена в НВО ім. С. О. Лавочкіна.
Технічна характеристика конструкції
- Маса КА: 4625 кг
- Маса орбітального апарата: 3625 кг
- Маса посадкового модуля на поверхні марса: 355 кг.
Основу орбітального відсіку складав блок баків головної рухової установки циліндричної форми. До цього блоку кріпилися сонячні батареї, параболічна гостронаправлена антена, радіатори системи терморегулювання, апарат приземлення, і приладовий відсік.
Приладовий відсік був тороїдальний герметичний контейнер, у якому розміщувалися бортовий обчислювальний комплекс, системи навігації та орієнтації та інше. Зовні на приладовому відсіку кріпилися прилади астронавігації.
Посадковий модуль був сферою, закритою конічним аеродинамічним щитком. Згори на посадковий модуль був прикріплений тороїдальний приладово-парашутний відсік, що містив у собі сам парашут, і прилади, необхідні для забезпечення відведення, стабілізації, здійснення сходу з навколомарсіанської орбіти, гальмування і м'якої посадки.
До складу посадкового модуля входив марсохід, прилад оцінки прохідності — марса (ПрОП-М).
Перебіг космічної експедиції
Станція була запущена з космодрому Байконур за допомогою ракети-носія «Протон-К» 28 травня 1971 року о 19:26 за київським часом.
На відміну від АМС попереднього покоління, «Марс-3» був спочатку виведений на навколоземну орбіту, а потім, за допомогою розгінного Блоку Д, переведений на міжпланетну траєкторію. До моменту зближення з Марсом політ проходив за програмою.
2 грудня 1971 року була здійснена перша у світі м'яка посадка на поверхню Марса. Апарат почав передачу панорами навколишньої поверхні, але отримане зображення було сірим фоном з ледве помітною лінією горизонту. Через 14.5 секунд сигнал пропав. Те ж саме повторилося з іншим телефотометром. Згодом були висунені гіпотези про те, що причиною раптового зникнення сигналу з поверхні був коронний розряд в антенах передавача, або проблема з акумуляторною батареєю.
Орбітальний модуль продовжував дослідження Марса з орбіти до вичерпання азоту в системі орієнтації і стабілізації 23 серпня 1972 року.
Див. також
Посилання
- Зображення АМС Марс-3 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Космічні Апарати Марс-2 −3
- Flash-ролик про АМС Марс−3 [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Сигнал з Марса. Репортаж із Центру далекого космічного зв'язку [ 19 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mars 3 radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya chetvertogo pokolinnya iz seriyi KA Mars priznachena dlya doslidzhennya Marsa yak z orbiti tak bezposeredno z poverhni planeti Dlya cogo AMS mala u svoyemu skladi posadkovij modul Rozroblena v NVO im S O Lavochkina Mars 3 Mars 3 Poshtova marka SRSR 1972 Tehnichna harakteristika konstrukciyiMasa KA 4625 kg Masa orbitalnogo aparata 3625 kg Masa posadkovogo modulya na poverhni marsa 355 kg Osnovu orbitalnogo vidsiku skladav blok bakiv golovnoyi ruhovoyi ustanovki cilindrichnoyi formi Do cogo bloku kripilisya sonyachni batareyi parabolichna gostronapravlena antena radiatori sistemi termoregulyuvannya aparat prizemlennya i priladovij vidsik Priladovij vidsik buv toroyidalnij germetichnij kontejner u yakomu rozmishuvalisya bortovij obchislyuvalnij kompleks sistemi navigaciyi ta oriyentaciyi ta inshe Zovni na priladovomu vidsiku kripilisya priladi astronavigaciyi Posadkovij modul buv sferoyu zakritoyu konichnim aerodinamichnim shitkom Zgori na posadkovij modul buv prikriplenij toroyidalnij priladovo parashutnij vidsik sho mistiv u sobi sam parashut i priladi neobhidni dlya zabezpechennya vidvedennya stabilizaciyi zdijsnennya shodu z navkolomarsianskoyi orbiti galmuvannya i m yakoyi posadki Do skladu posadkovogo modulya vhodiv marsohid prilad ocinki prohidnosti marsa PrOP M Perebig kosmichnoyi ekspediciyiStanciya bula zapushena z kosmodromu Bajkonur za dopomogoyu raketi nosiya Proton K 28 travnya 1971 roku o 19 26 za kiyivskim chasom Na vidminu vid AMS poperednogo pokolinnya Mars 3 buv spochatku vivedenij na navkolozemnu orbitu a potim za dopomogoyu rozginnogo Bloku D perevedenij na mizhplanetnu trayektoriyu Do momentu zblizhennya z Marsom polit prohodiv za programoyu 2 grudnya 1971 roku bula zdijsnena persha u sviti m yaka posadka na poverhnyu Marsa Aparat pochav peredachu panorami navkolishnoyi poverhni ale otrimane zobrazhennya bulo sirim fonom z ledve pomitnoyu liniyeyu gorizontu Cherez 14 5 sekund signal propav Te zh same povtorilosya z inshim telefotometrom Zgodom buli visuneni gipotezi pro te sho prichinoyu raptovogo zniknennya signalu z poverhni buv koronnij rozryad v antenah peredavacha abo problema z akumulyatornoyu batareyeyu Orbitalnij modul prodovzhuvav doslidzhennya Marsa z orbiti do vicherpannya azotu v sistemi oriyentaciyi i stabilizaciyi 23 serpnya 1972 roku Div takozhSpisok shtuchnih ob yektiv na Marsi Doslidzhennya MarsaPosilannyaZobrazhennya AMS Mars 3 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kosmichni Aparati Mars 2 3 Flash rolik pro AMS Mars 3 19 listopada 2011 u Wayback Machine Signal z Marsa Reportazh iz Centru dalekogo kosmichnogo zv yazku 19 kvitnya 2011 u Wayback Machine