Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Емілій Лепід (лат. Marcus Aemilius Lepidus, 120-77 рр. до н. е.) — давньоримський політик, консул 78 р. до н. е. Очолив заколот проти Риму.
| Марк Емілій Лепід | |
|---|---|
| Народився | 120 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 77 до н. е.[1] Сардинія, Італія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[d][1] |
| Посада | римський губернатор, претор, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Партія | популяри |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| Рід | d |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | Аппулея[1][1] |
| Діти | Луцій Корнелій Сципіон Еміліан Азіатський, Марк Емілій Лепід[1][1], Луцій Емілій Лепід Павло[1][1] і d |
| |
Родина
Марк Емілій Лепід походив з давнього патриціанського роду Еміліїв. Син Квінта Емілія Лепіда. Був одружений з жінкою на ім'я Аппулея, від якої мав двох синів: Марка Емілія Лепіда, учасника другого тріумвірату, та Луція Емілія Лепіда Павла, консула 50 р. до н. е.
Всиновив Луція Корнелія Сципіона Азіатського, легата 77 р. до н. е.
Політична кар'єра
У 100 р. до н. е. Лепід брав участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна. У 89 р. до н. е., під час Союзницької війни, служив під Аскулом під проводом Гнея Помпея Страбона, імовірно, на посаді військового трибуна. Можливо, був легатом Сулли у 82-81 рр. до н. е., взяв Норбу. До 81 р. обіймав посаду претора. Протягом сулланських проскрипцій розбагатів, скупаючи майно проскрибованих.
У 80 р. до н. е. був пропретором Сицилії, де пригноблював місцеве населення. За це у 79 р. до н. е. був притягнутий до суду Квінтом Метеллом Целером та Квінтом Метеллом Непотом, але процес було зупинено на попередній стадії.
Лепід був супротивником Сулли і став консулом на 78 рік після закінчення його диктатури. Обранню Лепіда сприяв Гней Помпей, який, однак, вважався вірним прибічником Сулли. Крім того, Лепід ворожо ставився до другого консула того року, Квінта Лутація Катула Капітоліна, що призвело до нових заворушень із вступом обох консулів на посади. Під час свого консулату Лепід прийняв низку популістських рішень: відновив права народних трибунів, розподілення хлібу, повернення конфіскованих земель їх колишнім власникам.
Після смерті Сулли у 78 р. до н. е. Лепід боровся за те, щоб Суллу не ховали за державний кошт на Марсовому полі, але сенат (за підтримки Помпея і Катула) вирішив по-іншому, і був влаштований пишний похорон.
Заколот Лепіда
Незабаром після похорону Сулли Лепід почав готуватися до заколоту. Серед оголошених ним цілей було скасування реформ Сулли, а також повернення італікам відібраних Суллою земель. Лепіду вдалося зібрати коло себе багатьох тих, хто вижив у період громадянської війни 83-82 рр. до н. е. та у часи проскрипцій маріанців. Сенат позбавив Лепіда проконсульства у Трансальпійській Галлії, яке він раніше отримав в результаті жеребкування; у відповідь на це Лепід відкрито виступив проти Риму. Проти більша частина аристократії була проти дестабілізуючих становище дій Лепіда. Керувати військовими діями проти Лепіда доручили Помпею, оскільки консул Катул не був талановитим воєначальником. Помпей розбив прибічників Лепіда в Галлії, в той час як Лепід з великою армією прорвався до Риму і почав вимагати собі друге консульство. Після отримання звістки про перемоги Помпея римляни зрозуміли, що Лепід вже практично розбитий, і було прийнято рішення про збирання армії для його остаточного розгрому. На чолі війська став Катул, і поблизу Марсового поля сталася битва, яку Лепід програв.
Після цієї поразки Лепід втік спочатку до Етрурії, звідти — до Сардинії, те незабаром помер (можливо, від сухот), даремно намагаючись підняти там повстання. Частина сил, що залишилися, пішла до Іспанії до Квінта Серторія.
«Промова Лепіда до римського народу»
Саллюстій включив у свою незавершену «Історію» промову консула Лепіда до римського народу близько 78 р. до н. е., однак вважається, що її склав сам Саллюстій і то є лише переказ промови, яка реально мала місце.
Джерела
Посилання
- http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Plutarch/Lives/Pompey*.html [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://en.wikisource.org/wiki/Epitome_of_Roman_History/Book_2#11 [Архівовано 31 грудня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Appian/Civil_Wars/1 (англ.)
- http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Plutarch/Lives/Pompey (англ.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
- Любкер Ф. Aemilii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 29–31.
- Н. О. Эмилии // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLа. — С. 760–762.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Emilij Lepid lat Marcus Aemilius Lepidus 120 77 rr do n e davnorimskij politik konsul 78 r do n e Ocholiv zakolot proti Rimu Mark Emilij LepidNarodivsya 120 do n e Starodavnij RimPomer 77 do n e 1 Sardiniya ItaliyaKrayina Starodavnij RimDiyalnist davnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya mov latinaSuspilnij stan patricij 1 i shlyahtich d 1 Posada rimskij gubernator pretor davnorimskij senator d 2 i konsul 2 Partiya populyariKonfesiya davnorimska religiyaRid dBatko nevidomoMati nevidomoU shlyubi z Appuleya 1 1 Diti Lucij Kornelij Scipion Emilian Aziatskij Mark Emilij Lepid 1 1 Lucij Emilij Lepid Pavlo 1 1 i d Mediafajli u VikishovishiRodinaMark Emilij Lepid pohodiv z davnogo patricianskogo rodu Emiliyiv Sin Kvinta Emiliya Lepida Buv odruzhenij z zhinkoyu na im ya Appuleya vid yakoyi mav dvoh siniv Marka Emiliya Lepida uchasnika drugogo triumviratu ta Luciya Emiliya Lepida Pavla konsula 50 r do n e Vsinoviv Luciya Korneliya Scipiona Aziatskogo legata 77 r do n e Politichna kar yeraU 100 r do n e Lepid brav uchast u pridushenni ruhu Luciya Appuleya Saturnina U 89 r do n e pid chas Soyuznickoyi vijni sluzhiv pid Askulom pid provodom Gneya Pompeya Strabona imovirno na posadi vijskovogo tribuna Mozhlivo buv legatom Sulli u 82 81 rr do n e vzyav Norbu Do 81 r obijmav posadu pretora Protyagom sullanskih proskripcij rozbagativ skupayuchi majno proskribovanih U 80 r do n e buv propretorom Siciliyi de prignoblyuvav misceve naselennya Za ce u 79 r do n e buv prityagnutij do sudu Kvintom Metellom Celerom ta Kvintom Metellom Nepotom ale proces bulo zupineno na poperednij stadiyi Lepid buv suprotivnikom Sulli i stav konsulom na 78 rik pislya zakinchennya jogo diktaturi Obrannyu Lepida spriyav Gnej Pompej yakij odnak vvazhavsya virnim pribichnikom Sulli Krim togo Lepid vorozho stavivsya do drugogo konsula togo roku Kvinta Lutaciya Katula Kapitolina sho prizvelo do novih zavorushen iz vstupom oboh konsuliv na posadi Pid chas svogo konsulatu Lepid prijnyav nizku populistskih rishen vidnoviv prava narodnih tribuniv rozpodilennya hlibu povernennya konfiskovanih zemel yih kolishnim vlasnikam Pislya smerti Sulli u 78 r do n e Lepid borovsya za te shob Sullu ne hovali za derzhavnij kosht na Marsovomu poli ale senat za pidtrimki Pompeya i Katula virishiv po inshomu i buv vlashtovanij pishnij pohoron Zakolot LepidaNezabarom pislya pohoronu Sulli Lepid pochav gotuvatisya do zakolotu Sered ogoloshenih nim cilej bulo skasuvannya reform Sulli a takozh povernennya italikam vidibranih Sulloyu zemel Lepidu vdalosya zibrati kolo sebe bagatoh tih hto vizhiv u period gromadyanskoyi vijni 83 82 rr do n e ta u chasi proskripcij marianciv Senat pozbaviv Lepida prokonsulstva u Transalpijskij Galliyi yake vin ranishe otrimav v rezultati zherebkuvannya u vidpovid na ce Lepid vidkrito vistupiv proti Rimu Proti bilsha chastina aristokratiyi bula proti destabilizuyuchih stanovishe dij Lepida Keruvati vijskovimi diyami proti Lepida doruchili Pompeyu oskilki konsul Katul ne buv talanovitim voyenachalnikom Pompej rozbiv pribichnikiv Lepida v Galliyi v toj chas yak Lepid z velikoyu armiyeyu prorvavsya do Rimu i pochav vimagati sobi druge konsulstvo Pislya otrimannya zvistki pro peremogi Pompeya rimlyani zrozumili sho Lepid vzhe praktichno rozbitij i bulo prijnyato rishennya pro zbirannya armiyi dlya jogo ostatochnogo rozgromu Na choli vijska stav Katul i poblizu Marsovogo polya stalasya bitva yaku Lepid prograv Pislya ciyeyi porazki Lepid vtik spochatku do Etruriyi zvidti do Sardiniyi te nezabarom pomer mozhlivo vid suhot daremno namagayuchis pidnyati tam povstannya Chastina sil sho zalishilisya pishla do Ispaniyi do Kvinta Sertoriya Promova Lepida do rimskogo narodu Sallyustij vklyuchiv u svoyu nezavershenu Istoriyu promovu konsula Lepida do rimskogo narodu blizko 78 r do n e odnak vvazhayetsya sho yiyi sklav sam Sallyustij i to ye lishe perekaz promovi yaka realno mala misce DzherelaSallyustij SvetonijPosilannyahttp penelope uchicago edu Thayer E Roman Texts Plutarch Lives Pompey html 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl http en wikisource org wiki Epitome of Roman History Book 2 11 Arhivovano 31 grudnya 2009 u Wayback Machine angl http penelope uchicago edu Thayer E Roman Texts Appian Civil Wars 1 angl http penelope uchicago edu Thayer E Roman Texts Plutarch Lives Pompey angl Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 Lyubker F Aemilii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 29 31 d Track Q45270579d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 N O Emilii Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLa S 760 762 d Track Q23892992d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24507356d Track Q15076182