Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мардєрс Скуєньекс (22 червня 1886, Рига — 12 липня 1941, Москва) — латвійський політик, публіцист і статистик, що брав активну участь у створенні незалежної Латвійської держави. Співавтор Конституції Латвії. Займав низку державних посад, зокрема, в 1926—1928 і в 1931—1933 роках був прем'єр-міністром Латвії.
| Мардєрс Скуєньекс | |
|---|---|
| Marģers Skujenieks | |
 | |
| Директор Державного статистичного бюро Латвії | |
| 1918 — 1940 | |
| Міністр внутрішніх справ Латвії | |
| 17 грудня 1926 — 24 січня 1928 | |
| Прем'єр-міністр Латвії | |
| 19 грудня 1926 — 23 січня 1928 | |
| Попередник | Артурс Алберінгс |
| Наступник | Петеріс Юрашевскіс |
| Прем'єр-міністр Латвії | |
| 6 грудня 1931 — 23 березня 1933 | |
| Попередник | Карліс Улманіс |
| Наступник | Адолфс Бльодніекс |
| Міністр фінансів Латвії | |
| 21 лютого 1932 — 23 березня 1933 | |
| Віцепремєрміністр Латвії | |
| 1934 — 1938 | |
| Народився | 22 червня 1886[1] Рига, Російська імперія |
| Помер | 12 липня 1941 (55 років) Москва, СРСР |
| Відомий як | політик, статистик, економіст |
| Країна | Латвія і Російська імперія |
| Політична партія | d |
| Батько | Едвартс Скуєньекс |
| Мати | Луїза Скуєньеце |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Мардєрс Скуєньекс народився 22 червня 1886 року в Ризі у сім'ї письменника та публіциста [lv] та театральної критикині Луїзи Скуєньеце (яка була племінницею Юріса Алунанса).
Ще до двадцятирічного віку Скуєньекс приєднується до соціал-демократів. З 1907 по 1911 рік здобуває університетську освіту в Москві, особливо зосереджуючись на вивченні історії, економіки та статистики Латвії. Навчання не завершив.
В 1912 році виходить друком книга Скуєньекса «Національне питання в Латвії» (латис. «Nacionālais jautājums Latvijā»). Ця книга важлива як з точки зору відстоювання в ній національних інтересів латишів, так і з точки зору її значущості для статистичної науки. В ній було вперше було виокремлено демографічну статистику Латвії як територіальної одиниці. В той час, як інші довоєнні видання вкупі подавали дані, що стосувалися Балтійського регіону, в праці Скуєньекса вперше визначено кількість населення та його національний склад суто для території Латвії.
До 1918 Скуєньекс працював на посадах, пов'язаних із роботою зі статистичними даними: в Статистичному управління Комітету біженців у Ризі і в Статистичному департаменті Земельної ради Відземе.
В роки Першої світової війни брав активну участь в забезпеченні продовольством латвійських біженців, а також разом з іншими соціал-демократами долучився до розробки планів автономії Латвії. В своїх публіцистичних творах Скуєньекс активно пропагував ідею економічної та політичної незалежності Латвії.
В 1918 році він головував на засіданнях Демократичного блоку — нелегального об'єднання латвійських партій, метою яких було проголошення незалежності Латвії. Мардєрс Скуєньекс брав участь в засіданні Національної ради 18 листопада 1918 року, під час якого було проголошено незалежність Латвії.
В 1919 році, коли було створено Державне статистичне бюро Латвії, Мардєрса Скуєньекса призначено його директором. Влітку 1920 — на 4 роки раніше, ніж в сусідніх Литві та Естонії, — під керівництвом Скуєньекса було проведено перший перепис населення Латвії. В 1925 році проведено другий перепис.
Скуєньекса, який здобув великий авторитет завдяки своїм статтям, присвяченим національному питанню в Латвії, було обрано головою Конституційного комітету, завданням якого була розробка Конституції Латвійської Республіки. Скуєньекс зробив великий внесок в розробку тексту Конституції. Зокрема, саме він наполіг на лаконічності і однозначності формулювань, закладених в ній, що було зроблено задля унеможливлення хибних прочитань основного закону.
19 грудня 1926 року Скуєньекса було призначено прем'єр-міністром Латвії. Перебував на цій посаді до 23 січня 1928 року. Одночасно з цим був міністром внутрішніх справ. Очолюваний Скуєньексом уряд 1926—1928 років відомий як лівий уряд. Повторно був прем'єр-міністром з 6 грудня 1931 року по 23 березня 1933 року. Цей період діяльності Скуєньекса як прем'єр-міністра позначений більш правою політикою порівняно з попереднім терміном.
З 21 лютого 1932 року по 23 березня 1933 року займав посаду міністра фінансів.
Після перевороту 1934 року стає віцепрем'єр-міністром в авторитарному уряді, очолюваному Карлісом Улманісом. В 1938 йде з посади.
У 1940, після окупації Латвії Радянським Союзом, Мардєрс Скуєньекс був заарештований окупаційною владою. Його вивезли до Москви і 12 липня 1941 року розстріляли в Луб'янській в'язниці.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1050519175 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . LA.LV (латис.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 лютого 2021.
- Ījabs, Ivars; Ints, Tõnu; Mitrulevičius, Gintaras; Saharov, Kristjan. (PDF) (англ.). Riga: Friedrich-Ebert-Stiftung Riga Office. с. 81. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- . www.csp.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- Pleps Jānis. Par Latvijas Republikas Satversmi: vēsture un mūsdienas // Latvijas Vēstnesis. — 2012. — Num. 91 (06). з джерела 25 жовтня 2020. Процитовано.
- . www.mk.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- . www.iem.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- . www.fm.gov.lv (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
Джерела
- Ījabs, Ivars; Ints, Tõnu; Mitrulevičius, Gintaras; Saharov, Kristjan. (PDF) (англ.). Riga: Friedrich-Ebert-Stiftung Riga Office. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- Pleps Jānis. Par Latvijas Republikas Satversmi: vēsture un mūsdienas // Latvijas Vēstnesis. — 2012. — Num. 91 (06). з джерела 25 жовтня 2020. Процитовано.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mardyers Skuyeneks 22 chervnya 1886 1886 06 22 Riga 12 lipnya 1941 1941 07 12 Moskva latvijskij politik publicist i statistik sho brav aktivnu uchast u stvorenni nezalezhnoyi Latvijskoyi derzhavi Spivavtor Konstituciyi Latviyi Zajmav nizku derzhavnih posad zokrema v 1926 1928 i v 1931 1933 rokah buv prem yer ministrom Latviyi Mardyers SkuyeneksMargers SkujenieksMardyers SkuyeneksDirektor Derzhavnogo statistichnogo byuro Latviyi1918 1940Ministr vnutrishnih sprav Latviyi17 grudnya 1926 24 sichnya 1928Prem yer ministr Latviyi19 grudnya 1926 23 sichnya 1928PoperednikArturs AlberingsNastupnikPeteris YurashevskisPrem yer ministr Latviyi6 grudnya 1931 23 bereznya 1933PoperednikKarlis UlmanisNastupnikAdolfs BlodnieksMinistr finansiv Latviyi21 lyutogo 1932 23 bereznya 1933Vicepremyerministr Latviyi1934 1938Narodivsya22 chervnya 1886 1886 06 22 1 Riga Rosijska imperiyaPomer12 lipnya 1941 1941 07 12 55 rokiv Moskva SRSRVidomij yakpolitik statistik ekonomistKrayinaLatviya i Rosijska imperiyaPolitichna partiyadBatkoEdvarts SkuyeneksMatiLuyiza SkuyeneceNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMardyers Skuyeneks narodivsya 22 chervnya 1886 roku v Rizi u sim yi pismennika ta publicista lv ta teatralnoyi kritikini Luyizi Skuyenece yaka bula pleminniceyu Yurisa Alunansa She do dvadcyatirichnogo viku Skuyeneks priyednuyetsya do social demokrativ Z 1907 po 1911 rik zdobuvaye universitetsku osvitu v Moskvi osoblivo zoseredzhuyuchis na vivchenni istoriyi ekonomiki ta statistiki Latviyi Navchannya ne zavershiv V 1912 roci vihodit drukom kniga Skuyeneksa Nacionalne pitannya v Latviyi latis Nacionalais jautajums Latvija Cya kniga vazhliva yak z tochki zoru vidstoyuvannya v nij nacionalnih interesiv latishiv tak i z tochki zoru yiyi znachushosti dlya statistichnoyi nauki V nij bulo vpershe bulo viokremleno demografichnu statistiku Latviyi yak teritorialnoyi odinici V toj chas yak inshi dovoyenni vidannya vkupi podavali dani sho stosuvalisya Baltijskogo regionu v praci Skuyeneksa vpershe viznacheno kilkist naselennya ta jogo nacionalnij sklad suto dlya teritoriyi Latviyi Do 1918 Skuyeneks pracyuvav na posadah pov yazanih iz robotoyu zi statistichnimi danimi v Statistichnomu upravlinnya Komitetu bizhenciv u Rizi i v Statistichnomu departamenti Zemelnoyi radi Vidzeme V roki Pershoyi svitovoyi vijni brav aktivnu uchast v zabezpechenni prodovolstvom latvijskih bizhenciv a takozh razom z inshimi social demokratami doluchivsya do rozrobki planiv avtonomiyi Latviyi V svoyih publicistichnih tvorah Skuyeneks aktivno propaguvav ideyu ekonomichnoyi ta politichnoyi nezalezhnosti Latviyi V 1918 roci vin golovuvav na zasidannyah Demokratichnogo bloku nelegalnogo ob yednannya latvijskih partij metoyu yakih bulo progoloshennya nezalezhnosti Latviyi Mardyers Skuyeneks brav uchast v zasidanni Nacionalnoyi radi 18 listopada 1918 roku pid chas yakogo bulo progolosheno nezalezhnist Latviyi V 1919 roci koli bulo stvoreno Derzhavne statistichne byuro Latviyi Mardyersa Skuyeneksa priznacheno jogo direktorom Vlitku 1920 na 4 roki ranishe nizh v susidnih Litvi ta Estoniyi pid kerivnictvom Skuyeneksa bulo provedeno pershij perepis naselennya Latviyi V 1925 roci provedeno drugij perepis Skuyeneksa yakij zdobuv velikij avtoritet zavdyaki svoyim stattyam prisvyachenim nacionalnomu pitannyu v Latviyi bulo obrano golovoyu Konstitucijnogo komitetu zavdannyam yakogo bula rozrobka Konstituciyi Latvijskoyi Respubliki Skuyeneks zrobiv velikij vnesok v rozrobku tekstu Konstituciyi Zokrema same vin napolig na lakonichnosti i odnoznachnosti formulyuvan zakladenih v nij sho bulo zrobleno zadlya unemozhlivlennya hibnih prochitan osnovnogo zakonu 19 grudnya 1926 roku Skuyeneksa bulo priznacheno prem yer ministrom Latviyi Perebuvav na cij posadi do 23 sichnya 1928 roku Odnochasno z cim buv ministrom vnutrishnih sprav Ocholyuvanij Skuyeneksom uryad 1926 1928 rokiv vidomij yak livij uryad Povtorno buv prem yer ministrom z 6 grudnya 1931 roku po 23 bereznya 1933 roku Cej period diyalnosti Skuyeneksa yak prem yer ministra poznachenij bilsh pravoyu politikoyu porivnyano z poperednim terminom Z 21 lyutogo 1932 roku po 23 bereznya 1933 roku zajmav posadu ministra finansiv Pislya perevorotu 1934 roku staye viceprem yer ministrom v avtoritarnomu uryadi ocholyuvanomu Karlisom Ulmanisom V 1938 jde z posadi U 1940 pislya okupaciyi Latviyi Radyanskim Soyuzom Mardyers Skuyeneks buv zaareshtovanij okupacijnoyu vladoyu Jogo vivezli do Moskvi i 12 lipnya 1941 roku rozstrilyali v Lub yanskij v yaznici PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1050519175 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LA LV latis Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 28 lyutogo 2021 ijabs Ivars Ints Tonu Mitrulevicius Gintaras Saharov Kristjan PDF angl Riga Friedrich Ebert Stiftung Riga Office s 81 ISBN 978 9934 8794 8 7 Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 www csp gov lv angl Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 27 lyutogo 2021 Pleps Janis Par Latvijas Republikas Satversmi vesture un musdienas Latvijas Vestnesis 2012 Num 91 06 z dzherela 25 zhovtnya 2020 Procitovano www mk gov lv angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 www iem gov lv angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 www fm gov lv angl Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 Dzherelaijabs Ivars Ints Tonu Mitrulevicius Gintaras Saharov Kristjan PDF angl Riga Friedrich Ebert Stiftung Riga Office ISBN 978 9934 8794 8 7 Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2021 Procitovano 28 lyutogo 2021 Pleps Janis Par Latvijas Republikas Satversmi vesture un musdienas Latvijas Vestnesis 2012 Num 91 06 z dzherela 25 zhovtnya 2020 Procitovano