Манліо Джованні Брозіо (італ. Manlio Giovanni Brosio; нар. 10 липня 1897, Турин — 14 березня 1980, Турин) — італійський державний діяч, дипломат.
Манліо Брозіо | |||
---|---|---|---|
італ. Manlio Brosio | |||
4-й Генеральний секретар НАТО | |||
1 серпня 1964 — 1 жовтня 1971 | |||
Попередник | Дірк Стіккер | ||
Наступник | Йозеф Лунс | ||
Військовий міністр Італійського Королівства | |||
10 грудня 1945 — 1 липня 1946 | |||
Попередник | |||
Наступник | |||
Народився | 10 липня 1897 Турин, Італія | ||
Помер | 14 березня 1980 (82 роки) Турин, Італія | ||
Відомий як | політик, дипломат, адвокат | ||
Країна | Італія і Королівство Італія | ||
Національність | Італієць | ||
Alma mater | Туринський університет | ||
Політична партія | Ліберальна партія Італії | ||
Професія | юрист | ||
Нагороди | |||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Біографія
З юних років активно цікавився політикою.
Під час Першої світової війни добровільно вступив до армії. Служив у званні молодшого лейтенанта в частинах альпійських стрільців. Нагороджений Срібною медаллю.
Після війни вступив до руху «Ліберальна революція» (італ. Rivoluzione Liberale).
Під час фашистської диктатури був адвокатом в Турині.
Після падіння фашизму, під час німецької окупації стає членом Комітету національного визволення в Римі.
Після звільнення Італії, стає генеральним секретарем Ліберальної партії.
Жовтень 1944 — червень 1945 — міністр без портфеля в першому і другому уряді Бономі.
Червень — листопад 1945 — заступник голови Ради Міністрів Італії в уряді Паррі.
Грудень 1945 — липень 1946 — військовий міністр в уряді Де Гаспері.
1947–1951 — посол Італії в СРСР (Москва).
1951–1955 — посол Італії у Великій Британії (Лондон).
1955–1960 — посол Італії в США (Вашингтон).
1960–1964 — посол Італії у Франції (Париж).
1964–1971 — Генеральний секретар НАТО.
1972–1976 — сенатор Італії від Ліберальної партії і голова групи Ліберальної партії в Сенаті.
З січня 1979 року — голова Атлантичного комітету Італії.
Нагороди
- Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (1955)
- Президентська медаль Свободи (США, 1971)
Примітки
- ,. Ячини, Стефан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- В. І. Головченко. Брозіо Манліо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Bròsio, Manlio Giovanni [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manlio Dzhovanni Brozio ital Manlio Giovanni Brosio nar 10 lipnya 1897 18970710 Turin 14 bereznya 1980 Turin italijskij derzhavnij diyach diplomat Manlio Brozioital Manlio BrosioManlio Brozio4 j Generalnij sekretar NATO1 serpnya 1964 1 zhovtnya 1971PoperednikDirk StikkerNastupnikJozef LunsVijskovij ministr Italijskogo Korolivstva10 grudnya 1945 1 lipnya 1946PoperednikNastupnikNarodivsya10 lipnya 1897 1897 07 10 Turin ItaliyaPomer14 bereznya 1980 1980 03 14 82 roki Turin ItaliyaVidomij yakpolitik diplomat advokatKrayinaItaliya i Korolivstvo ItaliyaNacionalnistItaliyecAlma materTurinskij universitetPolitichna partiyaLiberalna partiya ItaliyiProfesiyayuristNagorodiVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Prezidentska medal Svobodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ yunih rokiv aktivno cikavivsya politikoyu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dobrovilno vstupiv do armiyi Sluzhiv u zvanni molodshogo lejtenanta v chastinah alpijskih strilciv Nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Pislya vijni vstupiv do ruhu Liberalna revolyuciya ital Rivoluzione Liberale Pid chas fashistskoyi diktaturi buv advokatom v Turini Pislya padinnya fashizmu pid chas nimeckoyi okupaciyi staye chlenom Komitetu nacionalnogo vizvolennya v Rimi Pislya zvilnennya Italiyi staye generalnim sekretarem Liberalnoyi partiyi Zhovten 1944 cherven 1945 ministr bez portfelya v pershomu i drugomu uryadi Bonomi Cherven listopad 1945 zastupnik golovi Radi Ministriv Italiyi v uryadi Parri Gruden 1945 lipen 1946 vijskovij ministr v uryadi De Gasperi 1947 1951 posol Italiyi v SRSR Moskva 1951 1955 posol Italiyi u Velikij Britaniyi London 1955 1960 posol Italiyi v SShA Vashington 1960 1964 posol Italiyi u Franciyi Parizh 1964 1971 Generalnij sekretar NATO 1972 1976 senator Italiyi vid Liberalnoyi partiyi i golova grupi Liberalnoyi partiyi v Senati Z sichnya 1979 roku golova Atlantichnogo komitetu Italiyi NagorodiKavaler Velikogo hresta ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 1955 Prezidentska medal Svobodi SShA 1971 Primitki Yachini Stefan Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaV I Golovchenko Brozio Manlio Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaBrosio Manlio Giovanni 25 lipnya 2014 u Wayback Machine