Степан Кирилович Мамонов нар 1901 пом 1974 радянський воєначальник часів Другої світової війни генерал лейтенант 1944 Ст



Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»	Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мамонов.

Життєпис

Народився 10 (23) грудня 1901(19011223) року в селі Рисьєвка, нині Бугурусланського району Оренбурзької області Росії, в селянській родині. Росіянин.

У лавах Червоної армії з 1919 року. Член ВКП(б) з 1921 року. У 1924 році закінчив командні піхотні курси. Протягом 1924—1931 років обіймав посади командира взводу, роти, начальника полкової школи.

З 1932 року проходив військову службу на Далекому Сході, де обіймав посади начальника штабу и командира стрілецького полку, начальника штабу стрілецької дивізії.

З 1938 року — командир 22-ї стрілецької дивізії (1-ша Приморська армія, Далекосхідний фронт). Дивізія під його командуванням брала участь у боях на озері Хасан (29 липня — 11 серпня 1938 року).

З 3 липня 1939 року комбриг С. К. Мамонов — командир 40-ї стрілецької дивізії тієї ж армії. 7 жовтня 1941 року йому присвоєно військове звання генерал-майор.

З січня 1942 року — заступник командувача 25-ї армії Далекосхідного фронту, з серпня — командир 39-го стрілецького корпусу, а з жовтня того ж року — командувач 15-ї армії на Далекому Сході. 13 вересня 1944 року присвоєно військове звання генерал-лейтенант.

Учасник радянсько-японської війни 1945 року. Брав участь у розгромі японської Квантунської армії на сунгарійському напрямку. Під його командуванням війська 15-ї армії в умовах бездоріжжя і розлиття річок успішно форсували річку Амур, оволоділи двома укріпленими районами і розгромили війська супротивника в районі Тунцзян — Цзямуси.

У вересні 1945 року звільнений з посади командувача 15-ї армії. У 1947 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу СРСР. З 1947 року — командир стрілецького корпусу, з 1950 року — помічник командувача військ Уральського військового округу, з 1957 року — перший заступник командувача військ Воронезького військового округу.

У грудні 1960 року генерал-лейтенант С. К. Мамонов вийшов у запас. Мешкав у Воронежі, де й помер 25 квітня 1974 року. Похований на Комінтернівському кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 1-го ступеня (08.09.1945) і медалями.

Посилання

Біографія на «Хронос» [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)
Енциклопедія сайту МО РФ. (рос.)
Сторінки російської історії^{[недоступне посилання з липня 2019]}. (рос.)