Малі́ Передримихи — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.
село Малі Передримихи | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Жовківська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1386 |
Населення | 143 особи |
Площа | 0,521 км² |
Густота населення | 274,470 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80360 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°03′10″ пн. ш. 24°05′42″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 24.09500° сх. д.Координати: 50°03′10″ пн. ш. 24°05′42″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 24.09500° сх. д. |
Місцева влада | |
Карта | |
Малі Передримихи | |
Малі Передримихи | |
Мапа | |
Історія
Малі Передримихи (пол. Przedrzymichy Małe) — село, належало до Жовківського повіту, 10.5 км на схід від Жовкви, 9 км на пн. від Куликова. На схід лежать Зіболки, на пд. Великі Передримихи, на пд.-зах. Смереків, на зах. Блищиводи, на пн.-зах. Туринка. Село лежить в басейні р. Буг, між р. Желдець від сходу і р. Свинею від заходу, у низовині (узгір'я 254 м); на північ від нього — узгір'я «Лисячий пісок» (237 м).
Перша згадка про село Малі Передримихи датується XVII століттям, як королівські володіння, що управлялися королівськими державцями з Мервич. Урочища навколо села були вкриті лісами і використовувалися, як місця для королівських полювань. З кінця XVII століття вони із королівської власності стають власністю домініканського монастиря у Жовкві і частково володіння графів Дідушицьких. Управитель графа Дідушицького Шидшелігрський, який жив у Мервичах, на початку XVIII століття почав оселяти на урочищі Грабів перших поселенців. Це були панчизняні хлопи — переселенці з Мазурщини (Дідушицькі мали там маєтки), а також взяті в полон татари. Приблизно в цей час домініканський костел поселив кілька родин церковних хлопів.
Перший перепис населення в Малих Передримихах було зроблено в 1787 році при австрійському імператорі Йосифі (). В селі нараховувалося 30 сімей. Половину населення становили церковні і панські хлопи, які відбували панщину і несли оброки. Решту — становили шляхтичі, звільнені від феодальної служби, але вони платили камеральний податок. Більшість кметів — шляхтичів переселилися з Великих Передримих, що й дало назву селу — Малі Передримихи. Кмети належали до дрібної шляхти. Село в адміністративному відношенні належало до Туринки.
У першій половині XIX століття, після скасування панщини, графи Дідушицькі провели парцелярію своїх ґрунтів. Значну частину землі купили польські переселенці, завдяки чому швидко зросло польське населення, яке по кількості в селі на 1860—1876 роки зрівнювалося з українським. Класове розшарування селянства посилилось після скасування кріпосного права в 1848 році. В середовищі селян виділилися заможні, які мали від 25 до 30 моргів поля і лісів, 40 гектарами землі володів священик.
В роки першої світової війни багато жителів села було мобілізовано в австро-угорську армію. У полоні російської армії були Лозиньський та Войтевич. Обидва були відправлені в Росію і повернулися в 1918 році.
На початку двадцятих років XX століття цей край попав під владу буржуазно-поміщицької Польщі. Становище жителів села погіршується. Через малоземелля 25 родин села в 1925 році виїхало у Францію. У наступні роки еміграція в чужі краї стала постійною. Земля, через несталу агротехніку, не радувала врожаями селян. Почалась нова хвиля еміграції жителів села у далеку Канаду. У 1932—1939 роках посилилась класова політика польського уряду. Приблизно в 30-х роках серед селян села Малі Передримихи поширюється ідеї самостійності України, які пропагують члени Організації Українських Націоналістів (ОУН).
3 вересня 1939 року цей край опинився під владою більшовиків. Почався процес колективізації сільського господарства і вивезення заможних родин в Сибір. Але планам більшовиків перешкодив напад Гітлерівських військ на СРСР 22 червня 1941 року. Почався період німецької окупації. Деяких жителів села було відправлено на роботу в Німеччину.
Боротьбу з німецькими загарбниками проводить Українська Повстанська Армія (УПА). Могила і великий березовий хрест на сільському цвинтарі є свідченням того що в рядах УПА були і малопередриміхівці, один із них Василь Яворський.
В радяньсько — німецькій війні настав переломний час, фашисти відступають на захід. В липні 1944 року радянська армія вступила на терени Жовківщини. В її ряди було мобілізовано і малопередримихівців, їх використовували як гарматне м'ясо, посилаючи на передові рубежі атак. Армія УПА тепер веде боротьбу з більшовицькими військами.
Так, 21 березня 1945 року більшовики оточили ліс біля сіл Вершини, Малі Передримихи, Зіболки сотню куреня «Галайди» під командуванням сотенного «Перемоги», (Василь Василяшко). В сотні було тоді 167 повстанців. З боку військ НКВД було 6 тисяч бійців. 22 березня після цілоденного бою, у якому упало 40 повстанців та 17 було поранено, між ними і сотенний «Перемога», повстанцям вдалося перемогти енкаведистів і прорватися з оточення в ліси за шосе Кам'янка-Бузька — Великі Мости. Енкаведити втратили приблизно 480 солдатів вбитими, між ними вбитими були два полковники, два майори і майор-лікар.
Так, у 1942-43 роках на брамах садиб поляків з'явились карточки із надписами що спонукали поляків виселитись із села. Авторами були вояки УПА. Так, всупереч бажанням поляків із Малих Передримих виїхало приблизно 40-50 % дворів, а кількість тих, що залишились, наблизилася до теперішньої.
Але переселення у селі на цьому не зупинилось. У 1945-46 із села Малі Передримихи було виселлено 5 сімей, які мали відношення до УПА, і згодом повернулись додому. Натомість у село було переселено 5 інших сімей. Дві з них переселилися під час вирівнення кордону між СРСР і Польщею у 1945 році із села Старе Брусно і три сім'ї із Курників, де зараз Яворівський полігон.
У 1950 році на базі села Блищиводи і Малі Передримихи влада створює колгосп імені Лесі Українки. Через два роки колгоспи з'єднали з господарством села Смереків і назвали іменем Леніна. У 1973 році Блищиводи і Малі Передримихи були приєднані до колгоспу Підлісного тепер Зіболки, село входило до першої рільничої бригади. За роки більшовицької влади в селі було вибудовано лише один корівник та магазин в 1976. У 1936 у селі побудували школу.
Із розпаюванням майна ТзОВ «Підісне» майнові частки отримали жителі Малих Передримих, у процесі розпайовування землі Зіболківської сільської ради отримали і земельні частки у розмірі 2,5 гектара. Зараз в Малих Передримихах проживає понад 140 осіб і нараховується 54 двори, але проживають лише у 38, на інших проводиться забудова.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali Peredrimihi selo u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Nalezhit do Zhovkivskoyi miskoyi gromadi selo Mali PeredrimihiKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Zhovkivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1386Naselennya 143 osobiPlosha 0 521 km Gustota naselennya 274 470 osib km Poshtovij indeks 80360Telefonnij kod 380 3252Geografichni daniGeografichni koordinati 50 03 10 pn sh 24 05 42 sh d 50 05278 pn sh 24 09500 sh d 50 05278 24 09500 Koordinati 50 03 10 pn sh 24 05 42 sh d 50 05278 pn sh 24 09500 sh d 50 05278 24 09500Misceva vladaKartaMali PeredrimihiMali PeredrimihiMapaIstoriyaMali Peredrimihi pol Przedrzymichy Male selo nalezhalo do Zhovkivskogo povitu 10 5 km na shid vid Zhovkvi 9 km na pn vid Kulikova Na shid lezhat Zibolki na pd Veliki Peredrimihi na pd zah Smerekiv na zah Blishivodi na pn zah Turinka Selo lezhit v basejni r Bug mizh r Zheldec vid shodu i r Svineyu vid zahodu u nizovini uzgir ya 254 m na pivnich vid nogo uzgir ya Lisyachij pisok 237 m Persha zgadka pro selo Mali Peredrimihi datuyetsya XVII stolittyam yak korolivski volodinnya sho upravlyalisya korolivskimi derzhavcyami z Mervich Urochisha navkolo sela buli vkriti lisami i vikoristovuvalisya yak miscya dlya korolivskih polyuvan Z kincya XVII stolittya voni iz korolivskoyi vlasnosti stayut vlasnistyu dominikanskogo monastirya u Zhovkvi i chastkovo volodinnya grafiv Didushickih Upravitel grafa Didushickogo Shidsheligrskij yakij zhiv u Mervichah na pochatku XVIII stolittya pochav oselyati na urochishi Grabiv pershih poselenciv Ce buli panchiznyani hlopi pereselenci z Mazurshini Didushicki mali tam mayetki a takozh vzyati v polon tatari Priblizno v cej chas dominikanskij kostel poseliv kilka rodin cerkovnih hlopiv Pershij perepis naselennya v Malih Peredrimihah bulo zrobleno v 1787 roci pri avstrijskomu imperatori Josifi V seli narahovuvalosya 30 simej Polovinu naselennya stanovili cerkovni i panski hlopi yaki vidbuvali panshinu i nesli obroki Reshtu stanovili shlyahtichi zvilneni vid feodalnoyi sluzhbi ale voni platili kameralnij podatok Bilshist kmetiv shlyahtichiv pereselilisya z Velikih Peredrimih sho j dalo nazvu selu Mali Peredrimihi Kmeti nalezhali do dribnoyi shlyahti Selo v administrativnomu vidnoshenni nalezhalo do Turinki U pershij polovini XIX stolittya pislya skasuvannya panshini grafi Didushicki proveli parcelyariyu svoyih gruntiv Znachnu chastinu zemli kupili polski pereselenci zavdyaki chomu shvidko zroslo polske naselennya yake po kilkosti v seli na 1860 1876 roki zrivnyuvalosya z ukrayinskim Klasove rozsharuvannya selyanstva posililos pislya skasuvannya kriposnogo prava v 1848 roci V seredovishi selyan vidililisya zamozhni yaki mali vid 25 do 30 morgiv polya i lisiv 40 gektarami zemli volodiv svyashenik V roki pershoyi svitovoyi vijni bagato zhiteliv sela bulo mobilizovano v avstro ugorsku armiyu U poloni rosijskoyi armiyi buli Lozinskij ta Vojtevich Obidva buli vidpravleni v Rosiyu i povernulisya v 1918 roci Na pochatku dvadcyatih rokiv XX stolittya cej kraj popav pid vladu burzhuazno pomishickoyi Polshi Stanovishe zhiteliv sela pogirshuyetsya Cherez malozemellya 25 rodin sela v 1925 roci viyihalo u Franciyu U nastupni roki emigraciya v chuzhi krayi stala postijnoyu Zemlya cherez nestalu agrotehniku ne raduvala vrozhayami selyan Pochalas nova hvilya emigraciyi zhiteliv sela u daleku Kanadu U 1932 1939 rokah posililas klasova politika polskogo uryadu Priblizno v 30 h rokah sered selyan sela Mali Peredrimihi poshiryuyetsya ideyi samostijnosti Ukrayini yaki propaguyut chleni Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv OUN 3 veresnya 1939 roku cej kraj opinivsya pid vladoyu bilshovikiv Pochavsya proces kolektivizaciyi silskogo gospodarstva i vivezennya zamozhnih rodin v Sibir Ale planam bilshovikiv pereshkodiv napad Gitlerivskih vijsk na SRSR 22 chervnya 1941 roku Pochavsya period nimeckoyi okupaciyi Deyakih zhiteliv sela bulo vidpravleno na robotu v Nimechchinu Borotbu z nimeckimi zagarbnikami provodit Ukrayinska Povstanska Armiya UPA Mogila i velikij berezovij hrest na silskomu cvintari ye svidchennyam togo sho v ryadah UPA buli i maloperedrimihivci odin iz nih Vasil Yavorskij V radyansko nimeckij vijni nastav perelomnij chas fashisti vidstupayut na zahid V lipni 1944 roku radyanska armiya vstupila na tereni Zhovkivshini V yiyi ryadi bulo mobilizovano i maloperedrimihivciv yih vikoristovuvali yak garmatne m yaso posilayuchi na peredovi rubezhi atak Armiya UPA teper vede borotbu z bilshovickimi vijskami Tak 21 bereznya 1945 roku bilshoviki otochili lis bilya sil Vershini Mali Peredrimihi Zibolki sotnyu kurenya Galajdi pid komanduvannyam sotennogo Peremogi Vasil Vasilyashko V sotni bulo todi 167 povstanciv Z boku vijsk NKVD bulo 6 tisyach bijciv 22 bereznya pislya cilodennogo boyu u yakomu upalo 40 povstanciv ta 17 bulo poraneno mizh nimi i sotennij Peremoga povstancyam vdalosya peremogti enkavedistiv i prorvatisya z otochennya v lisi za shose Kam yanka Buzka Veliki Mosti Enkavediti vtratili priblizno 480 soldativ vbitimi mizh nimi vbitimi buli dva polkovniki dva majori i major likar Tak u 1942 43 rokah na bramah sadib polyakiv z yavilis kartochki iz nadpisami sho sponukali polyakiv viselitis iz sela Avtorami buli voyaki UPA Tak vsuperech bazhannyam polyakiv iz Malih Peredrimih viyihalo priblizno 40 50 dvoriv a kilkist tih sho zalishilis nablizilasya do teperishnoyi Ale pereselennya u seli na comu ne zupinilos U 1945 46 iz sela Mali Peredrimihi bulo viselleno 5 simej yaki mali vidnoshennya do UPA i zgodom povernulis dodomu Natomist u selo bulo pereseleno 5 inshih simej Dvi z nih pereselilisya pid chas virivnennya kordonu mizh SRSR i Polsheyu u 1945 roci iz sela Stare Brusno i tri sim yi iz Kurnikiv de zaraz Yavorivskij poligon U 1950 roci na bazi sela Blishivodi i Mali Peredrimihi vlada stvoryuye kolgosp imeni Lesi Ukrayinki Cherez dva roki kolgospi z yednali z gospodarstvom sela Smerekiv i nazvali imenem Lenina U 1973 roci Blishivodi i Mali Peredrimihi buli priyednani do kolgospu Pidlisnogo teper Zibolki selo vhodilo do pershoyi rilnichoyi brigadi Za roki bilshovickoyi vladi v seli bulo vibudovano lishe odin korivnik ta magazin v 1976 U 1936 u seli pobuduvali shkolu Iz rozpayuvannyam majna TzOV Pidisne majnovi chastki otrimali zhiteli Malih Peredrimih u procesi rozpajovuvannya zemli Zibolkivskoyi silskoyi radi otrimali i zemelni chastki u rozmiri 2 5 gektara Zaraz v Malih Peredrimihah prozhivaye ponad 140 osib i narahovuyetsya 54 dvori ale prozhivayut lishe u 38 na inshih provoditsya zabudova Primitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016