Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малоритський район біл Маларыцкі раён адміністративно територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі Адмі

Малоритський район

Малоритський район

Малоритський район (біл. Маларыцкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі. Адміністративний центр — місто Малорита. Утворений 1940 року.

Малоритський район
Маларыцкі раён
image
Герб[d] Прапор
image
Район на мапі області
Основні дані
Країна: image Білорусь
Область: image Берестейська область
Утворений: 15 січня 1940 року
Населення: 25 780 осіб (2009)
Площа: 1374 км²
Густота населення: 18,76 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: Малорита
Кількість сільських рад: 9
Кількість міст: 1
Кількість сіл: 76
Кількість хуторів: 2
image
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: www.malorita.brest-region.by
Мапа

Повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.

Географія

Територія району 1374 км² (14-е місце серед районів Білорусі), на сільгоспугіддя припадає — 597 км², на лісові масиви — 608 км². 99 % територій району знаходиться на висоті 150—170 м над рівнем моря, найвищий пункт 189 м (за 4 км на південь від Малорити). Поверхня — плоска рівнинна з окремими ділянками горбистих форм. Переважають заболочені дерново-карбонатні ґрунти, дерново-підзолисті ґрунти заболочені, торф'яно-болотисті.

Основні річки — Рита та Малорита, основні озера — Оріхівське, Олтуське та Мале, а також Луковське водосховище.

З корисних копалини зустрічаються залізні руди, цегляні глини і сапропелі, торф, силікатні і будівельні піски, відкрито велике родовище крейди.

Берестейський район Жабинківський район Кобринський район
Берестейський район image image Україна
image Україна image Україна image Україна

Історія

Район був створений 15 січня 1940 року із центром у місті Малорита, у складі Берестейської області. 12 жовтня 1940 року був розділений на 11 сільських рад: Оріхівську, Велику Риту, Гвізницьку, Збуразьку, Луківську, Ляховецьку, Масевитську, Мокранську, Олтуську, Радезьку, Хотиславську. З початку червня 1941 по липень 1944 — район був окупований німецькими військами. На території району діяло кілька партизанських загонів.

Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Берестейського надрайону («Круча») Берестейського окружного проводу ОУН.

16 липня 1954 року були ліквідовані Збуразька, Ляховецька, Масевитська та Радезька сільські ради. 8 серпня 1959 року до району було приєднано Осовську та Чорнянську сільські ради . 25 грудня 1962 року Малоритський район був ліквідований; м. Малорита, сільради Оріхівська, Велика Рита, Гвізницька, Луківська, Мокранська, Олтуська, Хотиславська увійшли до складу Берестейського району. Осовська та Чорнянська сільради передані Кобринському району. 6 січня 1965 року район був відновлений і всі сільські ради, крім Осовської, були повернуті до складу району. 23 грудня 1970 року Малорита була перетворена у місто районного підпорядкування.

При адміністративно-територіальній реорганізації деяких районів Берестейської області 17 вересня 2013 була ліквідована раніше утворена, Малоритська сільська рада, частина її території із селами , та Карпін передано до складу Олтуської сільської ради, інша частина його території із селами та передано до складу Хотиславської сільської ради.

Адміністративний устрій

До складу району входять 79 населених пунктів, із них: 1 місто Малорита, та 78 сільських населених пункти (76 сіл та 2 хутори). Адміністративно район розділений на 8 сільських рад:

До 17 вересня 2013 року також існувала Малоритська сільська рада.

Населення

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становила 25 780 осіб.

Національний склад

Національний склад населення району за переписом 2009 року:

все
населення		 білоруси українці росіяни
осіб відсоток осіб відсоток осіб відсоток
м. Малорита 11751 10285 87,5 % 730 6,2 % 653 5,6 %
Великоритська сільська рада 1813 1568 86,5 % 148 8,2 % 71 3,9 %
Гвізницька сільська рада 762 720 94,5 % 18 2,4 % 18 2,4 %
Луківська сільська рада 1144 1053 92,0 % 58 5,1 % 30 2,6 %
Малоритська сільська рада 1123 1031 91,8 % 52 4,6 % 33 2,9 %
Мокранська сільська рада 1880 1696 90,2 % 136 7,2 % 32 1,7 %
Олтуська сільська рада 2648 2413 91,1 % 165 6,2 % 46 1,7 %
Оріхівська сільська рада 1067 984 92,2 % 67 6,3 % 13 1,2 %
Хотиславська сільська рада 2196 1773 80,7 % 374 17,0 % 41 1,9 %
Чорнянська сільська рада 1396 1252 89,7 % 102 7,3 % 29 2,1 %
Малоритський район 25780 22775 88,3 % 1850 7,2 % 966 3,7 %

Мова

Рідна мова населення за переписом 2009 року:

все
населення		 білоруська російська українська
осіб відсоток осіб відсоток осіб відсоток
м. Малорита 11 751 5 014 42,7 % 6 286 53,5 % 362 3,1 %
Великоритська сільська рада 1 813 747 41,2 % 980 54,1 % 79 4,4 %
Гвізницька сільська рада 762 715 93,8 % 22 2,9 % 17 2,2 %
Луківська сільська рада 1 144 965 84,4 % 92 8,0 % 53 4,6 %
Малоритська сільська рада 1 123 805 71,7 % 280 24,9 % 25 2,2 %
Мокранська сільська рада 1 880 876 46,6 % 853 45,4 % 107 5,7 %
Олтуська сільська рада 2 648 2 372 89,6 % 118 4,5 % 126 4,8 %
Оріхівська сільська рада 1 067 769 72,1 % 261 24,5 % 35 3,3 %
Хотиславська сільська рада 2 196 1 130 51,5 % 835 38,0 % 223 10,2 %
Чорнянська сільська рада 1 396 1 197 85,7 % 93 6,7 % 75 5,4 %
Малоритський район 25 780 14 590 56,6 % 9 820 38,1 % 1 102 4,3 %

Примітки

  1. Результати перепису 2009 року (англ.), (рос.)
  2. «Державний земельний кадастр Республіки Білорусь» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (станом на 1 січня 2011 року)
  3. Леонюк В. Малоритський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 192. — .
  4. Володимир Сергійчук (17/2008). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  5. Решение Брестского областного совета депутатов № 305 от 17 сентября 2013 г. «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Берёзовского, Ивацевичского, Малоритского, Пинского районов Брестской области» [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 2 березня 2020. (англ.)
  7. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 2 березня 2020. (англ.)
  8. Малоритська сільська рада існувала до 17 вересня 2013 року.

Джерела

Посилання

  • Офіційний сайт Малоритського районного виконавчого комітету [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • Малоритський район [ 21 квітня 2009 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maloritskij rajon bil Malarycki rayon administrativno teritorialna odinicya u skladi Berestejskoyi oblasti Bilorusi Administrativnij centr misto Malorita Utvorenij 1940 roku Maloritskij rajonMalarycki rayonGerb d PraporRajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Berestejska oblastUtvorenij 15 sichnya 1940 rokuNaselennya 25 780 osib 2009 Plosha 1374 km Gustota naselennya 18 76 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr MaloritaKilkist silskih rad 9Kilkist mist 1Kilkist sil 76Kilkist hutoriv 2Mapa rajonuRajonna vladaVebstorinka www malorita brest region byMapa Povnistyu nalezhit do ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi ta ye chastinoyu Berestejshini GeografiyaTeritoriya rajonu 1374 km 14 e misce sered rajoniv Bilorusi na silgospugiddya pripadaye 597 km na lisovi masivi 608 km 99 teritorij rajonu znahoditsya na visoti 150 170 m nad rivnem morya najvishij punkt 189 m za 4 km na pivden vid Maloriti Poverhnya ploska rivninna z okremimi dilyankami gorbistih form Perevazhayut zabolocheni dernovo karbonatni grunti dernovo pidzolisti grunti zabolocheni torf yano bolotisti Osnovni richki Rita ta Malorita osnovni ozera Orihivske Oltuske ta Male a takozh Lukovske vodoshovishe Z korisnih kopalini zustrichayutsya zalizni rudi ceglyani glini i sapropeli torf silikatni i budivelni piski vidkrito velike rodovishe krejdi Berestejskij rajon Zhabinkivskij rajon Kobrinskij rajonBerestejskij rajon Ukrayina Ukrayina Ukrayina UkrayinaIstoriyaRajon buv stvorenij 15 sichnya 1940 roku iz centrom u misti Malorita u skladi Berestejskoyi oblasti 12 zhovtnya 1940 roku buv rozdilenij na 11 silskih rad Orihivsku Veliku Ritu Gviznicku Zburazku Lukivsku Lyahovecku Masevitsku Mokransku Oltusku Radezku Hotislavsku Z pochatku chervnya 1941 po lipen 1944 rajon buv okupovanij nimeckimi vijskami Na teritoriyi rajonu diyalo kilka partizanskih zagoniv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta pislyavoyennoyi ukrayinskoyi zbrojnoyi borotbi proti radyanskoyi okupacijnoyi vladi rajon nalezhav do Berestejskogo nadrajonu Krucha Berestejskogo okruzhnogo provodu OUN 16 lipnya 1954 roku buli likvidovani Zburazka Lyahovecka Masevitska ta Radezka silski radi 8 serpnya 1959 roku do rajonu bulo priyednano Osovsku ta Chornyansku silski radi 25 grudnya 1962 roku Maloritskij rajon buv likvidovanij m Malorita silradi Orihivska Velika Rita Gviznicka Lukivska Mokranska Oltuska Hotislavska uvijshli do skladu Berestejskogo rajonu Osovska ta Chornyanska silradi peredani Kobrinskomu rajonu 6 sichnya 1965 roku rajon buv vidnovlenij i vsi silski radi krim Osovskoyi buli povernuti do skladu rajonu 23 grudnya 1970 roku Malorita bula peretvorena u misto rajonnogo pidporyadkuvannya Pri administrativno teritorialnij reorganizaciyi deyakih rajoniv Berestejskoyi oblasti 17 veresnya 2013 bula likvidovana ranishe utvorena Maloritska silska rada chastina yiyi teritoriyi iz selami ta Karpin peredano do skladu Oltuskoyi silskoyi radi insha chastina jogo teritoriyi iz selami ta peredano do skladu Hotislavskoyi silskoyi radi Administrativnij ustrijDo skladu rajonu vhodyat 79 naselenih punktiv iz nih 1 misto Malorita ta 78 silskih naselenih punkti 76 sil ta 2 hutori Administrativno rajon rozdilenij na 8 silskih rad Velikoritska Gviznicka Lukivska Mokranska Oltuska Orihivska Hotislavska Chornyanska Do 17 veresnya 2013 roku takozh isnuvala Maloritska silska rada NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 25 780 osib Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2009 roku vse naselennya bilorusi ukrayinci rosiyaniosib vidsotok osib vidsotok osib vidsotokm Malorita 11751 10285 87 5 730 6 2 653 5 6 Velikoritska silska rada 1813 1568 86 5 148 8 2 71 3 9 Gviznicka silska rada 762 720 94 5 18 2 4 18 2 4 Lukivska silska rada 1144 1053 92 0 58 5 1 30 2 6 Maloritska silska rada 1123 1031 91 8 52 4 6 33 2 9 Mokranska silska rada 1880 1696 90 2 136 7 2 32 1 7 Oltuska silska rada 2648 2413 91 1 165 6 2 46 1 7 Orihivska silska rada 1067 984 92 2 67 6 3 13 1 2 Hotislavska silska rada 2196 1773 80 7 374 17 0 41 1 9 Chornyanska silska rada 1396 1252 89 7 102 7 3 29 2 1 Maloritskij rajon 25780 22775 88 3 1850 7 2 966 3 7 Mova Ridna mova naselennya za perepisom 2009 roku vse naselennya biloruska rosijska ukrayinskaosib vidsotok osib vidsotok osib vidsotokm Malorita 11 751 5 014 42 7 6 286 53 5 362 3 1 Velikoritska silska rada 1 813 747 41 2 980 54 1 79 4 4 Gviznicka silska rada 762 715 93 8 22 2 9 17 2 2 Lukivska silska rada 1 144 965 84 4 92 8 0 53 4 6 Maloritska silska rada 1 123 805 71 7 280 24 9 25 2 2 Mokranska silska rada 1 880 876 46 6 853 45 4 107 5 7 Oltuska silska rada 2 648 2 372 89 6 118 4 5 126 4 8 Orihivska silska rada 1 067 769 72 1 261 24 5 35 3 3 Hotislavska silska rada 2 196 1 130 51 5 835 38 0 223 10 2 Chornyanska silska rada 1 396 1 197 85 7 93 6 7 75 5 4 Maloritskij rajon 25 780 14 590 56 6 9 820 38 1 1 102 4 3 PrimitkiRezultati perepisu 2009 roku angl ros Derzhavnij zemelnij kadastr Respubliki Bilorus 4 bereznya 2016 u Wayback Machine stanom na 1 sichnya 2011 roku Leonyuk V Maloritskij rajon Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 192 ISBN 966 95063 0 1 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 385 Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Reshenie Brestskogo oblastnogo soveta deputatov 305 ot 17 sentyabrya 2013 g Ob izmeneniyah v administrativno territorialnom ustrojstve Beryozovskogo Ivacevichskogo Maloritskogo Pinskogo rajonov Brestskoj oblasti 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Belarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2020 angl Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 2 bereznya 2020 angl Maloritska silska rada isnuvala do 17 veresnya 2013 roku DzherelaLeonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 PosilannyaOficijnij sajt Maloritskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu 2 travnya 2009 u Wayback Machine Maloritskij rajon 21 kvitnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ