Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (травень 2020) |
Мали́нівка — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Малинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Рогатинська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 203 |
| Площа | 5,871 км² |
| Густота населення | 34,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77043 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′56″ пн. ш. 24°49′28″ сх. д. / 49.34889° пн. ш. 24.82444° сх. д.Координати: 49°20′56″ пн. ш. 24°49′28″ сх. д. / 49.34889° пн. ш. 24.82444° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
| Карта | |
  Малинівка | |
 Малинівка | |
| Мапа | |
До 2020 належало до Верхньолипицької сільської ради, та засноване, згідно з даними Облікової картки Верховної Ради України, у 17 столітті як хутір Цюцьків (чи, за іншими даними — Цюцькове). Однак, це малоймовірно. Імовірнішим є заснування присілка наприкінці XIX ст. Поступово розрослося до розмірів села й у 1968 році власне й було перейменоване на Малинівку.
Територія села становить 5,9 кв. км при 203 жителях.
Історія
Давніша історія села дуже мало відома. Однак відомо, що під час Першої світової війни фронт після Брусиловського прориву проходив близько 2-х кілометрів східніше села. В районі присілка фронт тримали турецькі, австрійські та німецькі частини. Північніше сусідами турецьких частин були формування Українських січових стрільців. Як пригадують старші люди села, до передової їду та амуніцію солдатам підвозили по вузькоколійці собаки. Про ті часи у навколишніх лісах нагадують глибокі шанці та сліди від вибухів снарядів.
Село було польсько-українським — в ньому жило 5 польських родин. Однак поляки, які жили в селі походили з "місцевих" та походили з навколишніх сіл, а не з етнічно польських земель.
За часів Польської держави у 1920-1939 роках, село входило гміни Липиці Долішньої (з 1949р. — Нижня Липиця).
Під час Другої світової війни місцеві українці боялися нападу поляків з с. Зеленова та с. Гутиська (Бережанський район), де була сильна польська самооборона та яку місцеві відділи УПА так і не змогли знищити протягом війни аж до депортації поляків до Польщі, а українців в Україну в 1944-1946 роках.
На початку 1944 році відповідно до рішення керівництва ВО-3 «Лисоня» про звільнення від польського елементу сіл та хуторів, що знаходились біля лісу, поляки в селі були ліквідовані. Але чи це була боївка СБ чи якийсь відділ УПА ВО «Лисоня» на даний час достеменно не відомо.
Після переходу фронту на Захід 5 вересня 1944 року, у Цюцькові відбувся великий бій куреня «Остапа» у складі сотень «Лісовики», «Чорноморці», пісдтаршинська школа «Чоса» із частинами НКВД, що тривав цілий день. Деякі малинівці про той бій ще пам'ятають, й кажуть, що він для наших партизанів був переможним. Але одночасно згадують, що під час того бою чи не більшість хат села було спалено через стрілянину протиборчих сторін. Люди з села на кілька тижнів вибралися до сусідніх сіл на Тернопільщині: Діброви та Тростянця.
За радянських часів село було окремою бригадою в колгоспі імені "Кірова" із конторою у Верхній Липиці.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
В селі є магазин, бібліотека, медпункт, клуб та початкова школа. В школі Міністерство освіти проводить експеримент одночасного навчання дітей різного віку через збитковість постійно довозити їх до Верхньої Липиці шкільним автобусом. Молоді в селі мало — старається виїхати туди, де є робота.
В селі працюють два чи три фермери, які мають власну техніку.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Malinivka Mali nivka selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Malinivka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Naselennya 203 Plosha 5 871 km Gustota naselennya 34 58 osib km Poshtovij indeks 77043 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 20 56 pn sh 24 49 28 sh d 49 34889 pn sh 24 82444 sh d 49 34889 24 82444 Koordinati 49 20 56 pn sh 24 49 28 sh d 49 34889 pn sh 24 82444 sh d 49 34889 24 82444 Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Malinivka Malinivka Mapa Do 2020 nalezhalo do Verhnolipickoyi silskoyi radi ta zasnovane zgidno z danimi Oblikovoyi kartki Verhovnoyi Radi Ukrayini u 17 stolitti yak hutir Cyuckiv chi za inshimi danimi Cyuckove Odnak ce malojmovirno Imovirnishim ye zasnuvannya prisilka naprikinci XIX st Postupovo rozroslosya do rozmiriv sela j u 1968 roci vlasne j bulo perejmenovane na Malinivku Teritoriya sela stanovit 5 9 kv km pri 203 zhitelyah IstoriyaDavnisha istoriya sela duzhe malo vidoma Odnak vidomo sho pid chas Pershoyi svitovoyi vijni front pislya Brusilovskogo prorivu prohodiv blizko 2 h kilometriv shidnishe sela V rajoni prisilka front trimali turecki avstrijski ta nimecki chastini Pivnichnishe susidami tureckih chastin buli formuvannya Ukrayinskih sichovih strilciv Yak prigaduyut starshi lyudi sela do peredovoyi yidu ta amuniciyu soldatam pidvozili po vuzkokolijci sobaki Pro ti chasi u navkolishnih lisah nagaduyut gliboki shanci ta slidi vid vibuhiv snaryadiv Selo bulo polsko ukrayinskim v nomu zhilo 5 polskih rodin Odnak polyaki yaki zhili v seli pohodili z miscevih ta pohodili z navkolishnih sil a ne z etnichno polskih zemel Za chasiv Polskoyi derzhavi u 1920 1939 rokah selo vhodilo gmini Lipici Dolishnoyi z 1949r Nizhnya Lipicya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni miscevi ukrayinci boyalisya napadu polyakiv z s Zelenova ta s Gutiska Berezhanskij rajon de bula silna polska samooborona ta yaku miscevi viddili UPA tak i ne zmogli znishiti protyagom vijni azh do deportaciyi polyakiv do Polshi a ukrayinciv v Ukrayinu v 1944 1946 rokah Na pochatku 1944 roci vidpovidno do rishennya kerivnictva VO 3 Lisonya pro zvilnennya vid polskogo elementu sil ta hutoriv sho znahodilis bilya lisu polyaki v seli buli likvidovani Ale chi ce bula boyivka SB chi yakijs viddil UPA VO Lisonya na danij chas dostemenno ne vidomo Pislya perehodu frontu na Zahid 5 veresnya 1944 roku u Cyuckovi vidbuvsya velikij bij kurenya Ostapa u skladi soten Lisoviki Chornomorci pisdtarshinska shkola Chosa iz chastinami NKVD sho trivav cilij den Deyaki malinivci pro toj bij she pam yatayut j kazhut sho vin dlya nashih partizaniv buv peremozhnim Ale odnochasno zgaduyut sho pid chas togo boyu chi ne bilshist hat sela bulo spaleno cherez strilyaninu protiborchih storin Lyudi z sela na kilka tizhniv vibralisya do susidnih sil na Ternopilshini Dibrovi ta Trostyancya Za radyanskih chasiv selo bulo okremoyu brigadoyu v kolgospi imeni Kirova iz kontoroyu u Verhnij Lipici 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu V seli ye magazin biblioteka medpunkt klub ta pochatkova shkola V shkoli Ministerstvo osviti provodit eksperiment odnochasnogo navchannya ditej riznogo viku cherez zbitkovist postijno dovoziti yih do Verhnoyi Lipici shkilnim avtobusom Molodi v seli malo starayetsya viyihati tudi de ye robota V seli pracyuyut dva chi tri fermeri yaki mayut vlasnu tehniku Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv