Макаров Юрій Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаров.

Ю́рій Бори́сович Мака́ров (30 жовтня 1970, Бровари, СРСР) — радянський та український футболіст атакувального плану, відомий перш за все завдяки виступам у білоцерківській «Росі», київському «Динамо-2» та білоруському «Ведрич-97». Майстер спорту СРСР (1987).

Юрій Макаров
Особисті дані
Повне ім'я	Макаров Юрій Борисович
Народження	30 жовтня 1970(1970-10-30) (53 роки)
	Бровари, СРСР
Зріст	176 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	півзахисник / нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987 СКА К 11 (4) 1987—1988 «Динамо» К 0 (0) 1988—1992 / «Рось» 162 (40) 1993—1994 «Динамо-2» К 34 (4) 1995 «Кристал» Ч 12 (2) 1996 «Рось» 6 (0) 1997—1998 «Ведрич-97» 43 (14)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1999 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1987 СРСР (U-17)  ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Юрій Макаров народився у Броварах, там же почав займатися футболом у місцевій СДЮШОР під керівництвом Володимира Подзігуна. Згодом перейшов до київської РШІСП. На рівні команд майстрів дебютував за СКА (Київ) у 1987 році. Згодом талановитий юнак привернув увагу селекціонерів київського «Динамо», у системі якого він незабаром і опинився. Того ж року в складі юнацької збірної СРСР здобув «золото» на . Втім, незважаючи на такий успіх, закріпитися у Києві Макаров так і не зміг — обмежився виступами за дублюючий склад динамівців і вже наступного року грав у іншому «Динамо» — з Білої Церкви. Саме з цим клубом, що згодом було перейменовано на «Рось», пов'язані основні успіхи Макарова у дорослому футболі. У складі білоцерківців Юрій провів більше ніж півтори сотні матчів, неодноразово стаючи найкращим бомбардиром команди.

У 1993 році Макаров здійснив другу спробу закріпитися у київському «Динамо», однак її результат виявився ідентичним першій. Провівши два сезони у «Динамо-2» він залишив клуб, а за деякий час з'явився у лавах чортківського «Кристала». У червні 1996 року провів один матч у складі броварського , після чого повернувся до добре знайомої йому «Росі».

Протягом 1997—1998 років Юрій Макаров виступав за білоруський «Ведрич-97», що став його останнім клубом у великому футболі. Кар'єру Макаров завершив у 1999 році виступами за футзальний клуб .

Після завершення активних виступів працював дитячим тренером у рідному місті, очолював футбольний клуб .

Досягнення

• Чемпіон світу серед юнацьких команд (U-17) (1):

• Майстер спорту СРСР (1987).

Примітки

1. (рос.) . «Football.ua». Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
2. . «Аматорский спорт». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• . «Український футбол. Історія та статистика». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)