У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаров Павло Олекса ндрович Мака ров рос Павел Александрович Макаров

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаров.

Павло́ Олекса́ндрович Мака́ров (рос. Павел Александрович Макаров; 10 листопада 1921 — 24 березня 1944) — радянський артилерист. Сержант. Герой Радянського Союзу (1944).

Макаров Павло Олександрович

Народження	10 листопада 1921(1921-11-10) ^d, Q27572261?, Череповецький район, Вологодська область
Смерть	24 березня 1944(1944-03-24) (22 роки) Городоцький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Павло Олександрович Макаров народився 10 листопада 1921 року в селі Рязань (нині Череповецького району Вологодської області). Росіянин. Член ВКП(б) з 1943 року.

Закінчив Череповецький механічний технікум. Працював у міській артілі.

В Радянській армії від лютого 1942 року. Відтоді на фронті. Був командиром гармати 7-го стрілецького полку 24-ї стрілецької дивізії (відомої ще як Залізна дивізія) 18-ї армії Першого Українського фронту (до 20 жовтня 1943 року це був Воронезький фронт).

У 7-й полк прибув у лютому 1942 року. Командир гармати 7-го стрілецького полку сержант Макаров відзначився в бою 24 березня 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції Першого Українського фронту. Противник за підтримки 19 танків намагався прорватися по шосе Сатанів — Гусятин в районі села Іванківці (Городоцький район Хмельницької області). Підпустивши ворога на 200—250 метрів, обслуга гармати відкрила вогонь прямою наводкою і підбила два танки. Павло загинув у цьому бою. Похований у братській могилі в селі Іванківці.

Звання Героя Радянського Союзу надано Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року посмертно. Нагороджений орденом Леніна, медаллю.

Іменем Героя названо вулиці в селищі Сатанів Городоцького району Хмельницької області та селищі Суда Череповецького району. Меморіальні дошки встановлено в місті Череповець і в селі Рязань на будинку, де він народився.

У лютому 1965 року постановою Ради Міністрів Української РСР Сатанівській середній школі надали ім'я Героя Радянського Союзу Павла Макарова.

Примітки

Степенко О. Д. Сатанів // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 209.

Література

Степенко О. Д. Сатанів // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 205—206.
Герои Советского Союза. — Т. 2. — Москва: Воениздат, 1988. — С. 16.
Артиллерист Макаров // Вологжане — Герои Советского Союза. — 2-е издание. — Вологодское отделение Северо-Западного книжного издательства, 1970. [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вербинский М. В., Ключников И. С. Живут традиции боевые. — Москва: Воениздат, 1973. — С. 113.
Павел Александрович Макаров, 1921—1944 // Семанов Сергей, Сегень Александр. Макаровы (Серия «Знаменитые русские фамилии»). — Москва: Издательство журнала «Наш современник», 2001. — С. 354.

Посилання

Комський Борис. Звитяжна хода «Залізної»: Мистецтво перемагати // Військо України. — № 7 (97). — 2008. — С. 33.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Макаров Павло Олександрович [ 19 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

[1] Степенко О. Д. Сатанів // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 209.