Майк Гілліс

Майк Гілліс (англ. Mike Gillis, нар. 1 грудня 1958, Садбері) — канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника.

Майк Гілліс
Народився	1 грудня 1958(1958-12-01) (65 років) Садбері, Канада
Зріст	185 см
Вага	88 кг
Позиція	крайній нападник
Кидок	лівий
Проф. клуби	«Колорадо Рокіз» «Бостон Брюїнс»
Драфт НХЛ	5-й загальний, «Колорадо Рокіз»
Ігрова кар'єра	1978 — 1984

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гілліс.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав 1975 року виступами за команду «Кінгстон Канадієнс» (ОЮХЛ).

1978 року був обраний на під 5-м загальним номером командою «Колорадо Рокіз». Три сезони відіграв за «Колорадо Рокіз».

У середині сезону 1980/81 перейшов до «Бостон Брюїнс». У складі «Брюїнс» провів чотири сезони.

Загалом провів 273 матчі в НХЛ, включаючи 27 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

Інше

З 1985 по 1990 тренував хокейну команду Університету Квінз, а згодом працював агентом хокеїстів, серед його клієнтів зокрема були Павло Буре, Маркус Неслунд, Боббі Голик і Майк Ріхтер.

Наприкінці сезону 2007/08 звільнилась посада генерального менеджера клубу «Ванкувер Канакс», яку згодом обійняв Гілліс. Він одразу повернув до клубу капітана команди Маркуса Неслунда, уклав дворічний контракт з Матсом Сундіном. У команді також з'явився Александр Барроуз. Як наслідок «Канакс» наступного сезону виграв Північно-західний дивізіон.

У липні 2009 укладено контракти з братами Седінами, а згодом підписано чотирирічний контракт з воротарем Роберто Луонго.

У 2010 до клубу приєдналися завдяки Гіллісу Мікаель Самуельссон з «Детройт Ред Вінгз» та Сергій Широков з КХЛ. Команда «Ванкувер Канакс» мала в кожній ланці яскравого лідера, серед гравців захисту були досвідчені Крістіан Ергофф і Брад Лукович, у нападі на високому рівні грали шведи Генрік Седін і його брат Даніель Седін. Але «Канакс» знову не проходить далі півфіналу конференції.

У наступне міжсезоння Гілліс вдається до нових обмінів і це дає результат. «Ванкувер» виходить у фінал Кубка Стенлі, де поступається «Бостон Брюїнс» за сумою семи матчів 3:4.

У сезоні 2011/12 «Канакс» вдруге виграє Кубок Президента.

Наступні сезони не такі успішні для «Ванкуверу», причому в сезоні 2013/14 команда взагалі опиняється поза зоною плей-оф, саме через це Гілліс був звільнений з посади генерального менеджера клубу 8 квітня 2014.

Нагороди

• Приз найкращому генеральному менеджеру НХЛ — 2011.

Статистика

Сезон	Клуб	Ліга	Регулярний сезон					Плей-оф
			І	Г	П	О	ШХ	І	Г	П	О	ШХ
1975–76	«Кінгстон Канадієнс»	ОЮХЛ	64	16	45	61	34	7	1	2	3	11
1976–77	«Кінгстон Канадієнс»	ОЮХЛ	4	2	2	4	4	—	—	—	—	—
1977–78	«Кінгстон Канадієнс»	ОЮХЛ	43	21	46	67	86	5	3	12	15	0
1978–79	«Колорадо Рокіз»	НХЛ	30	1	7	8	6	—	—	—	—	—
1978–79	«Філадельфія Фаєрбердс»	АХЛ	2	0	0	0	0	—	—	—	—	—
1979–80	«Колорадо Рокіз»	НХЛ	40	4	5	9	22	—	—	—	—	—
1979–80	«Форт-Верт Тексанс»	ЦПХЛ	29	9	13	22	43	—	—	—	—	—
1980–81	«Колорадо Рокіз»	НХЛ	51	11	7	18	54	—	—	—	—	—
1980–81	«Бостон Брюїнс»	НХЛ	17	2	4	6	15	1	0	0	0	0
1981–82	«Бостон Брюїнс»	НХЛ	53	9	8	17	54	11	1	2	3	6
1982–83	«Бостон Брюїнс»	НХЛ	5	0	1	1	0	12	1	3	4	2
1982–83	«Балтимор Скіпджекс»	АХЛ	74	32	81	113	33	—	—	—	—	—
1983–84	«Бостон Брюїнс»	НХЛ	50	6	11	17	35	3	0	0	0	2
1983–84	«Герші Берс»	АХЛ	26	8	21	29	13	—	—	—	—	—
Усього в ОЮХЛ			111	39	93	132	124	12	4	14	18	11
Усього в ЦПХЛ			29	9	13	22	43	—	—	—	—	—
Усього в АХЛ			102	40	102	142	46	—	—	—	—	—
Усього в НХЛ			246	33	43	76	186	27	2	5	7	10

Примітки

1. . CBC Sports. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 23 квітня 2008.
2. Canucks sign Red Wings' Samuelsson. Vancouver Sun. 3 липня 2009. Процитовано 16 вересня 2009.^{[недоступне посилання з 01.01.2017]}
3. . Globe and Mail. 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 20 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
4. . CBS Sports. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.

Посилання

• Майк Гілліс на сайті Легенди хокею (англ.)
• Майк Гілліс на сайті The Internet Hockey Database (англ.)