Майда́н — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Копичинецька міська громада. Центр колишньої сільради. До Майдану приєднано хутір Бенева. Через село проходить автошляхом Т 2011.
село Майдан | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Копичинецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060250060031594 |
Облікова картка | Майдан |
Основні дані | |
Засноване | 1584 |
Населення | 310 |
Територія | 1.858 км² |
Густота населення | 166.85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48266 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°05′30″ пн. ш. 25°48′42″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 25.81167° сх. д.Координати: 49°05′30″ пн. ш. 25°48′42″ сх. д. / 49.09167° пн. ш. 25.81167° сх. д. |
Відстань до обласного центру | 65.8 км |
Відстань до районного центру | 32.5 км |
Найближча залізнична станція | Гадинківці |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29 |
Карта | |
Майдан | |
Майдан | |
Мапа | |
Майдан у Вікісховищі |
Населення — 290 осіб (2003).
Історія
- 1680 року на підставі Журавненського договору спільна польсько-турецька комісія визначила кордони, за якими Майдан залишився в складі Корони Польської.
- Діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства.
- 1944 проходило з'єднання С. Ковпака.
- 1945 — Майдан спалений, залишилося 4 будинки.
- Від 1954 до квітня 1993 село належало до Федорівської сільради.
Населення зараз становить 1203 особи.
До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району.
З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610234, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстрований 171 виборець, явка 50,88%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 23,53%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 18,82%, за Європейську Солідарність — 12,94%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Володимир Бліхар (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 24,39%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 17,07%, за Миколу Дюшняка (самовисування) — 15,85%.
Пам'ятки
- церква Пресвятої Трійці (дерев'яна, 1927 перевезена зі с. Скородинці Чортківського району, УГКЦ)
- костьол (1897).
- Костел 1897
- Дзвіниця
- Церква
- Церква Пресвятої Трійці 1927
- Церква Пресвятої Трійці 1927
- Церква Пресвятої Трійці 1927
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа 1 ступ., клуб.
- Школа
- Сільська рада
Відомі люди
Йосипів Іван Романович — український військовик, учасник російсько-української війни.
У Майдані свого часу побував поет Андрій Малишко.
Примітки
- Підставка Р. Язловецький «ключ Поділля».— Бучач: Нова доба, 15 серпня 2014.— №; 33 (8603).— С. 4.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Двоє воїнів з Тернопільщини отримали нагороди від президента України посмертно - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
Література
- Уніят В., Оліярник М., Щавінський, В. Майдан // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 81—82. — .
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — .
- Majdan (8) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 913. (пол.)
село Майдан на castles.com.ua [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Majdan Majda n selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Kopichinecka miska gromada Centr kolishnoyi silradi Do Majdanu priyednano hutir Beneva Cherez selo prohodit avtoshlyahom T 2011 selo MajdanKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Kopichinecka miska gromadaKod KATOTTG UA61060250060031594Oblikova kartka Majdan Osnovni daniZasnovane 1584Naselennya 310Teritoriya 1 858 km Gustota naselennya 166 85 osib km Poshtovij indeks 48266Telefonnij kod 380 3557Geografichni daniGeografichni koordinati 49 05 30 pn sh 25 48 42 sh d 49 09167 pn sh 25 81167 sh d 49 09167 25 81167 Koordinati 49 05 30 pn sh 25 48 42 sh d 49 09167 pn sh 25 81167 sh d 49 09167 25 81167Vidstan do oblasnogo centru 65 8 kmVidstan do rajonnogo centru 32 5 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GadinkivciVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 kmMisceva vladaAdresa radi 48260 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Kopichinci vul 22 Sichnya bud 29KartaMajdanMajdanMapa Majdan u Vikishovishi Naselennya 290 osib 2003 Istoriya1680 roku na pidstavi Zhuravnenskogo dogovoru spilna polsko turecka komisiya viznachila kordoni za yakimi Majdan zalishivsya v skladi Koroni Polskoyi Diyali Prosvita Lug ta inshi tovaristva 1944 prohodilo z yednannya S Kovpaka 1945 Majdan spalenij zalishilosya 4 budinki Vid 1954 do kvitnya 1993 selo nalezhalo do Fedorivskoyi silradi Naselennya zaraz stanovit 1203 osobi Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Gusyatinskogo rajonu Z 30 lipnya 2018 r u skladi Kopichineckoyi miskoyi gromadi PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610234 roztashovana u primishenni klubu Rezultatizareyestrovanij 171 viborec yavka 50 88 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 23 53 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 18 82 za Yevropejsku Solidarnist 12 94 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Volodimir Blihar Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 24 39 za Romana Vasilickogo Ob yednannya Samopomich 17 07 za Mikolu Dyushnyaka samovisuvannya 15 85 Pam yatkicerkva Presvyatoyi Trijci derev yana 1927 perevezena zi s Skorodinci Chortkivskogo rajonu UGKC kostol 1897 Kostel 1897 Dzvinicya Cerkva Cerkva Presvyatoyi Trijci 1927 Cerkva Presvyatoyi Trijci 1927 Cerkva Presvyatoyi Trijci 1927Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola 1 stup klub Shkola Silska radaVidomi lyudiJosipiv Ivan Romanovich ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni U Majdani svogo chasu pobuvav poet Andrij Malishko PrimitkiPidstavka R Yazloveckij klyuch Podillya Buchach Nova doba 15 serpnya 2014 33 8603 S 4 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv VVRU 2019 7 stor 66 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Dvoye voyiniv z Ternopilshini otrimali nagorodi vid prezidenta Ukrayini posmertno 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 14 kvitnya 2024 LiteraturaPortal Ternopilshina Uniyat V Oliyarnik M Shavinskij V Majdan Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 81 82 ISBN 978 966 457 228 3 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 2010 ISBN 966 528 197 6 Majdan 8 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 913 pol selo Majdan na castles com ua 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine