Мазур Людмила Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мазур.

Людмила Олександрівна Мазур (3 листопада 1947 с. Сальниця Уланівського р-ну Вінницької обл. — 13 січня 2000) — українська мисткиня, засновниця станкового паперовитинання, член НСХУ (1990), лауреат республіканської премії ім. братів Тарасевичів (1994), дружина народного художника України, живописця і монументаліста Миколи Мазура, мати лауреата Шевченківської премії, народного художника України, скульптора Богдана Мазура та мистецтвознавця, викладача ХНУ Оксани Мазур.

Мазур Людмила Олександрівна
Народилася	3 листопада 1947(1947-11-03) Сальниця, Уланівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Померла	13 січня 2000(2000-01-13) (52 роки)
Діяльність	художниця
Членство	Національна спілка художників України
Лауреат республіканської премії ім. Олександра та Леонтія Тарасевичів (1994). Лауреат міської премії ім. Б. Хмельницького (1994). Лауреат обласної премії ім. В. Розвадовського (1999). Література Климчук О. І то не птах… //Україна. — 1990. — № 44. Гірник Г. З мого голосу //Українська культура. — 1998. — № 9-10 Климчук О. Чи я в лузі не калина була… //Людмила Мазур: Каталог творів. — Київ — Хмельницький: Міленіум, 2003. Гірник Г. Людмила Мазур: вертикаль духу //Сучасний художній музей: проблеми і перспективи. — Матеріали до науково-практичної конференції до 20-річчя Хмельницького обласного художнього музею. — Хмельницький. — 2006. Тихонюк О. Чиста лінія Людмили Мазур //Артанія. — 2010. — № 4 Посилання [[https://web.archive.org/web/20160415055023/http://cbs.km.ua/?dep=1&dep_up=113&dep_cur=155 Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] Хмельницька міська централізована бібліотечна система] Мистецька сторінка. Витинанки Людмили Мазур [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] Історія Людмили Мазур, яка заснувала абсолютно нову течію у мистецтві - khmelnychanka.info (укр.). 6 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.