Мавсол (д/н-353 рік до н. е.) — тиран, правитель Карії з 377 до 353 року до н. е. Походив з династії Гекатомнидів.
Життєпис
Був сином Гекатомна, засновника династії карійських володарів. Про молоді роки його нічого невідомо По смерті батька у 377 році до н. е. став володарем значної частини області Карії, що у Малій Азії. До того ж Мавсолу підкорялися сусідні острови, зокрема Кос, міста Гераклея на латнеї та Галікарнас.
Він продовжив політику на зміцнення своєї напівнезалежної держави від Перської імперії Ахеменідів. Так у 362 році до н. е. приєднався до повстання східних сатрапій проти Артаксеркса II Мнемона. Втім незабаром за надання з боку останнього нових привілеїв та земель (найперше у Лікії) Мавсол зрадив повстанців й перейшов на бік перського царя. Артаксеркс II визнав його як царя Карії, але Мавсол у свою чергу визнав перса як Великого царя й склав васальну присягу йому. Водночас він продовжував політику на приєднання до своїх володінь нових земель. Майже усі острови біля Карії були невдовзі підкорені владі Мавсола II. Були підкорені Хіос, Іонія. У 357 році до н. е. виступив проти Другого Афінського морського союзу. Успіху у боротьбі з ним дозволили Мавсолу зміцнити становище у Додеканесі. Так, у 355 році найбільший острів з них — Родос — визнав залежність від Карії. Тут Мавсол II посадив залежного від себе тирана.
У внутрішній політиці Мавсол впроваджував дві основні напрями: економічне зміцнення своєї влади. Для цього були підвищені або впроваджені нові податки. Це дало змоги накопичити карійцю величезні статки.
Іншим напрямком було проведення еллінізації карійської знаті. Мавсол був прихильником культури греків, всіляко підтримував її розвиток у своїх володіннях, запрошував видатних та здібних архітекторів, скульпторів, поетів, художників. При цьому значну увагу приділяв розбудові Галікарнасу, куди переніс столю держави з Міласи.
Храмом-гробницею Мавсола був Мавсолей.
Родина
Дружина — Артемісія II, донька Гекатомна і рідна сестра Мавсола
Дітей не було.
Примітки
- И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:96)
Джерела
- Simon Hornblower, Mausolus, Clarendon Press, Oxford 1982
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мавсол |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavsol d n 353 rik do n e tiran pravitel Kariyi z 377 do 353 roku do n e Pohodiv z dinastiyi Gekatomnidiv Moneta Mavsola IIZhittyepisBuv sinom Gekatomna zasnovnika dinastiyi karijskih volodariv Pro molodi roki jogo nichogo nevidomo Po smerti batka u 377 roci do n e stav volodarem znachnoyi chastini oblasti Kariyi sho u Malij Aziyi Do togo zh Mavsolu pidkoryalisya susidni ostrovi zokrema Kos mista Gerakleya na latneyi ta Galikarnas Vin prodovzhiv politiku na zmicnennya svoyeyi napivnezalezhnoyi derzhavi vid Perskoyi imperiyi Ahemenidiv Tak u 362 roci do n e priyednavsya do povstannya shidnih satrapij proti Artakserksa II Mnemona Vtim nezabarom za nadannya z boku ostannogo novih privileyiv ta zemel najpershe u Likiyi Mavsol zradiv povstanciv j perejshov na bik perskogo carya Artakserks II viznav jogo yak carya Kariyi ale Mavsol u svoyu chergu viznav persa yak Velikogo carya j sklav vasalnu prisyagu jomu Vodnochas vin prodovzhuvav politiku na priyednannya do svoyih volodin novih zemel Majzhe usi ostrovi bilya Kariyi buli nevdovzi pidkoreni vladi Mavsola II Buli pidkoreni Hios Ioniya U 357 roci do n e vistupiv proti Drugogo Afinskogo morskogo soyuzu Uspihu u borotbi z nim dozvolili Mavsolu zmicniti stanovishe u Dodekanesi Tak u 355 roci najbilshij ostriv z nih Rodos viznav zalezhnist vid Kariyi Tut Mavsol II posadiv zalezhnogo vid sebe tirana U vnutrishnij politici Mavsol vprovadzhuvav dvi osnovni napryami ekonomichne zmicnennya svoyeyi vladi Dlya cogo buli pidvisheni abo vprovadzheni novi podatki Ce dalo zmogi nakopichiti karijcyu velichezni statki Inshim napryamkom bulo provedennya ellinizaciyi karijskoyi znati Mavsol buv prihilnikom kulturi grekiv vsilyako pidtrimuvav yiyi rozvitok u svoyih volodinnyah zaproshuvav vidatnih ta zdibnih arhitektoriv skulptoriv poetiv hudozhnikiv Pri comu znachnu uvagu pridilyav rozbudovi Galikarnasu kudi perenis stolyu derzhavi z Milasi Hramom grobniceyu Mavsola buv Mavsolej RodinaDruzhina Artemisiya II donka Gekatomna i ridna sestra Mavsola Ditej ne bulo PrimitkiI L Znachko Yavorskij Ocherki istorii vyazhushih veshestv ot drevnejshih vremen do serediny XIX veka Izd Akademii Nauk SSSR 1963 S 497 s 96 DzherelaSimon Hornblower Mausolus Clarendon Press Oxford 1982 ISBN 0 19 814844 5Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mavsol