Ліщук Віталій Леонідович (нар. 14 травня 1986, Зоря, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР — пом. 22 травня 2014, поблизу смт Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ліщук Віталій Леонідович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 травня 1986 Зоря, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 22 травня 2014 (28 років) Ольгинка, Волноваський район, Донецька область, Україна |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
Народився Віталій Ліщук 14 травня 1986 року в селі Зоря Володимир-Волинського району. Виховувався у багатодітній родині, де окрім нього були ще три сестри. Після закінчення Зорянської загальноосвітньої школи працював у фермерському господарстві сусіднього села Білин. Строкову армійську службу проходив у Червонограді. Повернувшись, працював на Володимир-Волинському цукровому заводі, потім — на фермерському господарстві, а в останні роки — у приватного підприємця. Проживав із матір'ю, працював також на власному господарстві та допомагав сусідам і знайомим по роботі у приватному господарстві.
З початком російської збройної агресії з села Зоря мобілізували одинадцять чоловік, Віталія Ліщука в списках не було, хоча він і відслужив в армії. Разом із своїм товаришем він на початку березня 2014 року пішов до військкомату добровольцем.
Солдат, навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський. Проходив підготовку на Рівненському полігоні, 3-го травня побував удома, після чого відбув на Схід України у Донецьку область.
Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць. Віталій був серед чотирьох солдатів, які згоріли в підірваній ворогом бойовій машині піхоти. Його ідентифікували за залишками форми та військовим квитком, який частково вцілів, ховали у закритій труні, що пізніше спричинило чутки у селі, що він буцімто живий, лише лікується в госпіталі.
Удома залишилась мати Марія Іванівна та три сестри Ірина, Ліда і Наталія, які проживають окремо, батько Віталія помер кілька років тому.
27 травня Віталія поховали на кладовищі рідного села Зоря.
Нагороди та вшанування
4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули із Віталієм Ліщуком у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
27 червня у селі Зоря відбувся футбольний матч пам'яті загиблих героїв російсько-української війни між збірною командою Володимир-Волинського району та збірною учасників АТО, який присвячений пам'яті загиблих на війні жителів району та зокрема мешканцю Зорі Віталію Ліщуку.
На сайті Зорянської школи створено сторінку «Гордість школи» у пам'ять випускника школи Віталія Ліщука, який пішов добровольцем до Збройних сил та віддав своє життя за незалежність України.
Примітки
- (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- . Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 9 вересня 2015.
Джерела
- Ліщук Віталій Леонідович [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- На війну попросився добровольцем… [ 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // «День». 29-05.2014.
- Володимирщина у жалобі, не співає й птаха. Пам'ять житиме в словах: ранок, обстріл, Волноваха… // Архів. «Рідне місто». 22-05-2015.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lishuk Vitalij Leonidovich nar 14 travnya 1986 Zorya Volodimir Volinskij rajon Volinska oblast Ukrayinska RSR SRSR pom 22 travnya 2014 poblizu smt Olginka Volnovaskij rajon Donecka oblast Ukrayina soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Lishuk Vitalij Leonidovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya14 travnya 1986 1986 05 14 Zorya Volodimir Volinskij rajon Volinska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert22 travnya 2014 2014 05 22 28 rokiv Olginka Volnovaskij rajon Donecka oblast UkrayinaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 51 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Bij pid VolnovahoyuNagorodi ta vidznakiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lishuk BiografiyaNarodivsya Vitalij Lishuk 14 travnya 1986 roku v seli Zorya Volodimir Volinskogo rajonu Vihovuvavsya u bagatoditnij rodini de okrim nogo buli she tri sestri Pislya zakinchennya Zoryanskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli pracyuvav u fermerskomu gospodarstvi susidnogo sela Bilin Strokovu armijsku sluzhbu prohodiv u Chervonogradi Povernuvshis pracyuvav na Volodimir Volinskomu cukrovomu zavodi potim na fermerskomu gospodarstvi a v ostanni roki u privatnogo pidpriyemcya Prozhivav iz matir yu pracyuvav takozh na vlasnomu gospodarstvi ta dopomagav susidam i znajomim po roboti u privatnomu gospodarstvi Z pochatkom rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi z sela Zorya mobilizuvali odinadcyat cholovik Vitaliya Lishuka v spiskah ne bulo hocha vin i vidsluzhiv v armiyi Razom iz svoyim tovarishem vin na pochatku bereznya 2014 roku pishov do vijskkomatu dobrovolcem Soldat navidnik 3 go mehanizovanogo bataljonu 51 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi m Volodimir Volinskij Prohodiv pidgotovku na Rivnenskomu poligoni 3 go travnya pobuvav udoma pislya chogo vidbuv na Shid Ukrayini u Donecku oblast Razom iz pidrozdilom u travni 2014 roku nis sluzhbu na blokpostu 10 poblizu smt Olginka Volnovaskogo rajonu Uranci mizh 4 ta 6 godinami 22 travnya 2014 roku blokpost buv atakovanij prorosijskimi separatistami DNR yaki pid yihali na inkasatorskih mashinah ta pochali nespodivanij masovanij obstril iz vognepalnoyi zbroyi u tomu chisli z kulemetiv minometiv RPG PZRK V rezultati obstrilu zdetonuvav boyekomplekt v odnij z bojovih mashin sho prizvelo do zbilshennya lyudskih vtrat vnaslidok vibuhu U comu boyu zaginuli 16 bijciv 51 yi brigadi 14 zhovtnya v gospitali vid poranen pomer 17 j boyec Vitalij buv sered chotiroh soldativ yaki zgorili v pidirvanij vorogom bojovij mashini pihoti Jogo identifikuvali za zalishkami formi ta vijskovim kvitkom yakij chastkovo vciliv hovali u zakritij truni sho piznishe sprichinilo chutki u seli sho vin bucimto zhivij lishe likuyetsya v gospitali Udoma zalishilas mati Mariya Ivanivna ta tri sestri Irina Lida i Nataliya yaki prozhivayut okremo batko Vitaliya pomer kilka rokiv tomu 27 travnya Vitaliya pohovali na kladovishi ridnogo sela Zorya Nagorodi ta vshanuvannya4 chervnya 2015 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini razom iz inshimi bojovimi pobratimami yaki zaginuli iz Vitaliyem Lishukom u boyu pid Volnovahoyu za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi nagorodzhenij medallyu Zahisniku Vitchizni 27 chervnya u seli Zorya vidbuvsya futbolnij match pam yati zagiblih geroyiv rosijsko ukrayinskoyi vijni mizh zbirnoyu komandoyu Volodimir Volinskogo rajonu ta zbirnoyu uchasnikiv ATO yakij prisvyachenij pam yati zagiblih na vijni zhiteliv rajonu ta zokrema meshkancyu Zori Vitaliyu Lishuku Na sajti Zoryanskoyi shkoli stvoreno storinku Gordist shkoli u pam yat vipusknika shkoli Vitaliya Lishuka yakij pishov dobrovolcem do Zbrojnih sil ta viddav svoye zhittya za nezalezhnist Ukrayini Primitki ros Dzerkalo tizhnya 22 travnya 2014 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Procitovano 22 chervnya 2017 Korrespondent net 22 travnya 2014 Arhiv originalu za 30 travnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2017 Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 22 chervnya 2017 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2015 Arhiv originalu za 20 travnya 2018 Procitovano 9 veresnya 2015 DzherelaLishuk Vitalij Leonidovich 28 travnya 2015 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Na vijnu poprosivsya dobrovolcem 21 chervnya 2018 u Wayback Machine Den 29 05 2014 Volodimirshina u zhalobi ne spivaye j ptaha Pam yat zhitime v slovah ranok obstril Volnovaha Arhiv Ridne misto 22 05 2015 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi