Літургі чна руму нська мо ва або церко вноруму нська мо ва рум limba liturgică românească рум româna liturgică româna bi

Літургі́чна руму́нська мо́ва, або церко́вноруму́нська мо́ва (рум. limba liturgică românească, рум. româna liturgică / româna bisericească; ^[ru]румѫна бисѣричаскъ) — форма румунської мови, що вживалася у східнороманських православних, а потім і греко-католицьких церковних службах та веденні церковного діловодства у східно-романських землях з XVI століття. Характеризувався сильним церковнослов'янським впливом за одночасного збереження низки латинських архаїчних термінів часів раннього християнства. Хоча достовірних слідів поширення будь-якого християнства в Римській Дакії 101—271гг. поки не виявлено, мовний аналіз румунської мови, а також деякі знахідки ( IV століття) дозволяють судити про те, що християнізація романського населення, що залишилося, відбулася в напрямку з півдня на північ у IV—V століттях, тобто до приходу слов'ян. У цьому ранній римський обряд носив галло-римський характер остаточно X століття, що його витіснили православні культові атрибути.

Створена в 1865 році Румунська православна церква пориває з церковнослов'янською мовною традицією і починає використовувати під час служби літургійну румунську мову.

Латинські архаїзми

бисерикэ (церква) (вкрай архаїчний термін)
Думнезеу (Бог)
круче (хрест)
ынӂер (англ) (ӂ=g, j як в англійських іменах George, John)
ботез (хрещення)
мынека
минека
пэресимь
веспяринэ
преот
тотдяуна = пуруря та ін.

Слов'янізми

службэ
избэви
сфынт (святий)
жертфэ
маслу
духовническ
неказ = скырбэ (обидва слов'янізми)
милэ
славэ
рэскумпэрэтор = избэвитор
майкэ

Романо-слов'янські церковні дублети

acoperământ /акопeрэмынт/ = procovăț /проковэц/ — «покрив»
altar /алтар/ = jertfelnic /жертфелник/ - «вівтар»
alunga /алунга/ = goni /гонь/ - "виганяти"
asupri /асупри/ = prigoni /пригонь/ - «переслідувати»
asuprire /асуприрe/ = năvălire /нэвэлирe/
binecuvînta /бинекувынта/ = blagoslovi /благослови/
ceată /чятэ/ = cin /чин/
cerbice /чербиче/ = grumaz /грумаз/
cumândă /кумындэ/ = pomană /поманэ/
cumineca /куминека/ = împărtăși /ымпэртэши/, pricestui /причестуи/
cuminecătură /куминекэтурэ/ = împărtășanie /ымпэртэшание/
cuprinde /куприне/ = împila /ымпила/
dezlegare /дезлегарe/ = otpust /отпуст/
după-cinar /дупэ-чинар/ = pavecerniță /павечерницэ/
împlini /ымплини/ = săvârși /сэвырши/
împresura /ымпресура/ = obijdui /обиждуи/
îndurare /ындураре/ = milostivire /милостивире/
înserat = vecernie
luminătoare, luminăndă = svetilnă
laude = hvalite
martor /мартор/ = mucenic /мученик/
mări, mărire = slavă, slăvi
mâneca = a se scula foarte de dimineață
mânecat = utrenie
mântui, mântuire = izbăvi, izbăvire
miezo[a]ră = mijloceas
necaz = scârbă
nevoință = osârdie
o[a]ră = ceas
orologiu = ceaslov, polostav
patrafir = epitrahil
pănură = felon
răutate, răutăcios = pizmă, pizmaș
răscumpărător = izbăvitor
sărac = ticălos
scăpa, scăpare = izbăvi, izbăvire
șerb = rob
pururea = totdeauna
viers = glas
comoară = vistierie
carte = cnigă

Імена

Acaţiu (Акаціу) = Акакі
Блаж = Власіє
Laurenţiu (Лауренціу) = Lavrentie (Лаврентіє)
Sergiu (Серӂіу) = Serghie (Сергіє)
Vicenţiu (Vincenţiu) (Віченціу) = Vichentie (Вікентіє).

Див. також

Церковнослов'янська мова

Примітки

Мусорин А. Ю. Славянские языки православного мира [ 2022-03-30 у Wayback Machine.] — С. 109—110
Braniște Valeriu De la Blaj la Alba Iulia: articole politice — : Facla, 1980 — P. 313
Definitie: cnigă | DEX online. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 29 квітня 2022.

[1] Мусорин А. Ю. Славянские языки православного мира [ 2022-03-30 у Wayback Machine.] — С. 109—110

[2] Braniște Valeriu De la Blaj la Alba Iulia: articole politice — : Facla, 1980 — P. 313

[3] Definitie: cnigă | DEX online. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 29 квітня 2022.