Грумзінський ліс/Редернсвальде (нім. Grumsiner Forst/Redernswalde) — природний заповідник площею 6157,89 га у Бранденбурзі.
Ліс Грумзінер | |
Дата створення / заснування | 1 жовтня 1990 |
---|---|
Офіційна назва | нім. Grumsiner Forst/Redernswalde[1] |
Категорія охоронних зон IUCN | d[1] |
Країна | Німеччина[1] |
Адміністративна одиниця | Фрідріхсвальде Ангермюнде Йоахімстгаль Альтгюттендорф Цитен |
Статус спадщини | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Площа | 6157,89 га, 590,1 га, 274,3 га і 5850,03 га[1] |
Ліс Грумзінер у Вікісховищі |
Координати: 53°00′00″ пн. ш. 13°49′59″ сх. д. / 53.000000000028° пн. ш. 13.83330000002777638° сх. д.
Розташування
Природний заповідник розташований на північний схід від Берліна і поширюється на територію міст Ангермюнде (район Укермарк) та Йоахімсталь, а також муніципалітетів Альтюттендорф, Фрідріхсвальде та Цитен (останній район Барнім). Найвища точка Блоксберг — близько 139 м заввишки. Через заповідник проходить Автобан А11.
Історія
Ландшафт в основному сформувався в останній Віслинський льодовиковий період. Це залишило кінцеві морени та моренні плити, що призвело до сильного формування рельєфу ландшафту. Там утворилися вільхники, болота та озера. За часів НДР район був державним мисливським угіддям, це означало, що в'їзд був заборонений і без інтенсивного використання лісів. Заповідник був взятий під охорону одночасно із заснуванням як природного заповідника № 23 1 жовтня 1990 року. Через відсутність сільськогосподарського використання ліс міг би стати притулком для рідкісних видів тварин, таких як малий підорлик та чорний лелека. Завдяки позитивному розвитку території 590 гектарів Грумзіну 25 червня 2011 року стали об'єктом Світової спадщини Німеччини. У Німеччині стародавні букові ліси та праліси бука Карпат та інших регіонів Європи також включають національний парк Гайніх, національний парк Келлєрвальд-Едерзее, національний парк Ясмунд та частину Зерран національного парку Мюриц.
Флора і фауна
Площа природного заповідника площею 847,91 га визначена як . Є озера, мули та болота, що живляться атмосферними опадами, які відокремлюються від кінцевих морен льодовикового періоду. Тут також є букові ліси з тріпоткою, які вважаються залишками великих букових насаджень, що колись існували в Центральній Європі. У лісовій зоні виявлено 349 видів вищих рослин, чотири з яких занесено до Червоної книги, наприклад, булатка великоквіткова. У цьому районі зростають такі рослини як осока багнова, багно звичайне, бобівник трилистий, образки болотяні та плавушник болотяний.
Мертву деревину населяють такі деревні комахи, як жук-носоріг малий або рогач малий. Повітря населяють, серед інших, Орлан-білохвіст, журавель, чорний дятел, малий рябий дятел, зелений дятел і чорний лелека.
Бухенвальд Грумзін
Буковий ліс Грумзін розташований на південному сході заказника. Це багатий низинний буковий ліс, що займає площу близько 590 гектарів. Археологічні розкопки в цьому районі виявили сліди поселення з епохи неоліту та бронзи, а також слов'янські поселення з XII та XIII століть. Перевірено століттями. Навпаки, було мало доказів поселення між 1500 і 1750 роками. Достеменно відомо, що наприкінці XVI ст. використовувався для полювання. Для цього була відведена частина ділянки завдовжки понад 70 км огороджено та утримується огороджувачами та охоронцями. Вони оселилися на краю області і заснували там міста, наприклад Грумзін, що неподалік. У цей час бук вже панував у лісовій зоні. На початку XIX ст. було більш інтенсивне сільськогосподарське використання. Для вирощування сільськогосподарських культур площі осушували. Із 1950-х років спостерігалося значне зростання видобутку будівельних матеріалів і дров. У 2012 році фахівці знайшли в лісі п'ять раніше невідомих видів комарів.
Див. також
Література
- Frauke Gränitz, Luise Grundmann im Auftrag Leibniz-Institut für Länderkunde Leipzig und Sächsische Akademie der Wissenschaften zu Leipzig (Hrsg.): Um Eberswalde, Chorin und den Werbellinsee. Eine landeskundliche Bestandsaufnahme im Raum Eberswalde, Hohenfinow und Joachimsthal (= Landschaften in Deutschland. Werte der deutschen Heimat. Band 64). Böhlau Verlag, Köln / Weimar / Wien 2002, .
- Landesamt für Bergbau, Geologie und Rohstoffe Brandenburg (Hrsg.): Geologische Übersichtskarte 1 : 100.000. Landkreis Uckermark (= Geologische Übersichtskarte 1 : 100.000. Karte der an der Oberfläche anstehenden Bildungen mit Darstellung ausgewählter Geotope und geologischer Objekte. Karte 4). Landesvermessung und Geobasisinformation Brandenburg, Potsdam 2005, .
- Ministerium für Umwelt, Gesundheit und Verbraucherschutz des Landes Brandenburg (Hrsg.): Buchenwald Grumsin, Juli 2014, S. 12.
- Tilo Geisel, Michael Egidius Luthardt, Roland Schulz: Der Grumsin — UNESCO-Weltnaturerbe «Alte Buchenwälder Deutschlands». 2. Auflage. Verlagsbuchhandlung Ehm Welk, Angermünde 2014, ISBN 978-3-943487-00-8 (186 S.).
- Beate Blahy, Martin Flade: Grumsin — Weltnaturerbe im Biosphärenreservat Schorfheide-Chorin. Hrsg.: Landesamt für Umwelt Brandenburg. 1. Auflage. Natur & Text, Rangsdorf 2017, ISBN 978-3-942062-20-6 (168 S.).
Примітки
- Nationally designated areas (CDDA)
- Verordnung über die Festsetzung von Naturschutzgebieten und einem Landschaftsschutzgebiet von zentraler Bedeutung mit der Gesamtbezeichnung Biosphärenreservat Schorfheide-Chorin des Ministerrates der Deutschen Demokratischen Republik vom 12. September 1990
- Pressemitteilung der Deutschen UNESCO-Kommission, 25. Juni 2011
Посилання
- Weltnaturerbe Grumsin. Weltnaturerbe Buchenwald Grumsin e.V., 2016, abgerufen am 27. September 2020.
- Weltnaturerbe Buchenwälder — Grumsin im UNESCO-Biosphärenreservat Schorfheide-Chorin. Manfred Grossmann / Nationalpark Hainich, abgerufen am 27. September 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grumzinskij lis Redernsvalde nim Grumsiner Forst Redernswalde prirodnij zapovidnik plosheyu 6157 89 ga u Brandenburzi Lis Grumziner Data stvorennya zasnuvannya1 zhovtnya 1990 Oficijna nazvanim Grumsiner Forst Redernswalde 1 Kategoriya ohoronnih zon IUCNd 1 Krayina Nimechchina 1 Administrativna odinicyaFridrihsvalde Angermyunde Joahimstgal Altgyuttendorf Citen Status spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Plosha6157 89 ga 590 1 ga 274 3 ga i 5850 03 ga 1 Lis Grumziner u Vikishovishi Koordinati 53 00 00 pn sh 13 49 59 sh d 53 000000000028 pn sh 13 83330000002777638 sh d 53 000000000028 13 83330000002777638RoztashuvannyaKinnij zavod Cuhenberger u lisi Grumziner Prirodnij zapovidnik roztashovanij na pivnichnij shid vid Berlina i poshiryuyetsya na teritoriyu mist Angermyunde rajon Ukermark ta Joahimstal a takozh municipalitetiv Altyuttendorf Fridrihsvalde ta Citen ostannij rajon Barnim Najvisha tochka Bloksberg blizko 139 m zavvishki Cherez zapovidnik prohodit Avtoban A11 IstoriyaLandshaft v osnovnomu sformuvavsya v ostannij Vislinskij lodovikovij period Ce zalishilo kincevi moreni ta morenni pliti sho prizvelo do silnogo formuvannya relyefu landshaftu Tam utvorilisya vilhniki bolota ta ozera Za chasiv NDR rajon buv derzhavnim mislivskim ugiddyam ce oznachalo sho v yizd buv zaboronenij i bez intensivnogo vikoristannya lisiv Zapovidnik buv vzyatij pid ohoronu odnochasno iz zasnuvannyam yak prirodnogo zapovidnika 23 1 zhovtnya 1990 roku Cherez vidsutnist silskogospodarskogo vikoristannya lis mig bi stati pritulkom dlya ridkisnih vidiv tvarin takih yak malij pidorlik ta chornij leleka Zavdyaki pozitivnomu rozvitku teritoriyi 590 gektariv Grumzinu 25 chervnya 2011 roku stali ob yektom Svitovoyi spadshini Nimechchini U Nimechchini starodavni bukovi lisi ta pralisi buka Karpat ta inshih regioniv Yevropi takozh vklyuchayut nacionalnij park Gajnih nacionalnij park Kellyervald Ederzee nacionalnij park Yasmund ta chastinu Zerran nacionalnogo parku Myuric Flora i faunaLis Grumziner bilya Cuhenberga Plosha prirodnogo zapovidnika plosheyu 847 91 ga viznachena yak Ye ozera muli ta bolota sho zhivlyatsya atmosfernimi opadami yaki vidokremlyuyutsya vid kincevih moren lodovikovogo periodu Tut takozh ye bukovi lisi z tripotkoyu yaki vvazhayutsya zalishkami velikih bukovih nasadzhen sho kolis isnuvali v Centralnij Yevropi U lisovij zoni viyavleno 349 vidiv vishih roslin chotiri z yakih zaneseno do Chervonoyi knigi napriklad bulatka velikokvitkova U comu rajoni zrostayut taki roslini yak osoka bagnova bagno zvichajne bobivnik trilistij obrazki bolotyani ta plavushnik bolotyanij Mertvu derevinu naselyayut taki derevni komahi yak zhuk nosorig malij abo rogach malij Povitrya naselyayut sered inshih Orlan bilohvist zhuravel chornij dyatel malij ryabij dyatel zelenij dyatel i chornij leleka Buhenvald GrumzinKilim iz zhovtyanici na dzherelnomu basejni v bukovomu lisi Grumzin Bukovij lis Grumzin roztashovanij na pivdennomu shodi zakaznika Ce bagatij nizinnij bukovij lis sho zajmaye ploshu blizko 590 gektariv Arheologichni rozkopki v comu rajoni viyavili slidi poselennya z epohi neolitu ta bronzi a takozh slov yanski poselennya z XII ta XIII stolit Perevireno stolittyami Navpaki bulo malo dokaziv poselennya mizh 1500 i 1750 rokami Dostemenno vidomo sho naprikinci XVI st vikoristovuvavsya dlya polyuvannya Dlya cogo bula vidvedena chastina dilyanki zavdovzhki ponad 70 km ogorodzheno ta utrimuyetsya ogorodzhuvachami ta ohoroncyami Voni oselilisya na krayu oblasti i zasnuvali tam mista napriklad Grumzin sho nepodalik U cej chas buk vzhe panuvav u lisovij zoni Na pochatku XIX st bulo bilsh intensivne silskogospodarske vikoristannya Dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur ploshi osushuvali Iz 1950 h rokiv sposterigalosya znachne zrostannya vidobutku budivelnih materialiv i drov U 2012 roci fahivci znajshli v lisi p yat ranishe nevidomih vidiv komariv Div takozhLiteraturaFrauke Granitz Luise Grundmann im Auftrag Leibniz Institut fur Landerkunde Leipzig und Sachsische Akademie der Wissenschaften zu Leipzig Hrsg Um Eberswalde Chorin und den Werbellinsee Eine landeskundliche Bestandsaufnahme im Raum Eberswalde Hohenfinow und Joachimsthal Landschaften in Deutschland Werte der deutschen Heimat Band 64 Bohlau Verlag Koln Weimar Wien 2002 ISBN 3 412 02401 5 Landesamt fur Bergbau Geologie und Rohstoffe Brandenburg Hrsg Geologische Ubersichtskarte 1 100 000 Landkreis Uckermark Geologische Ubersichtskarte 1 100 000 Karte der an der Oberflache anstehenden Bildungen mit Darstellung ausgewahlter Geotope und geologischer Objekte Karte 4 Landesvermessung und Geobasisinformation Brandenburg Potsdam 2005 ISBN 978 3 7490 4606 5 Ministerium fur Umwelt Gesundheit und Verbraucherschutz des Landes Brandenburg Hrsg Buchenwald Grumsin Juli 2014 S 12 Tilo Geisel Michael Egidius Luthardt Roland Schulz Der Grumsin UNESCO Weltnaturerbe Alte Buchenwalder Deutschlands 2 Auflage Verlagsbuchhandlung Ehm Welk Angermunde 2014 ISBN 978 3 943487 00 8 186 S Beate Blahy Martin Flade Grumsin Weltnaturerbe im Biospharenreservat Schorfheide Chorin Hrsg Landesamt fur Umwelt Brandenburg 1 Auflage Natur amp Text Rangsdorf 2017 ISBN 978 3 942062 20 6 168 S PrimitkiNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 Verordnung uber die Festsetzung von Naturschutzgebieten und einem Landschaftsschutzgebiet von zentraler Bedeutung mit der Gesamtbezeichnung Biospharenreservat Schorfheide Chorin des Ministerrates der Deutschen Demokratischen Republik vom 12 September 1990 Pressemitteilung der Deutschen UNESCO Kommission 25 Juni 2011PosilannyaWeltnaturerbe Grumsin Weltnaturerbe Buchenwald Grumsin e V 2016 abgerufen am 27 September 2020 Weltnaturerbe Buchenwalder Grumsin im UNESCO Biospharenreservat Schorfheide Chorin Manfred Grossmann Nationalpark Hainich abgerufen am 27 September 2020