Лютенська сільська рада

Лютенська сільська рада — колишній орган місцевого самоврядування у Гадяцькому районі Полтавської області з центром у селі Лютенька.

Лютенська сільська рада
Основні дані
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Гадяцький район
Адм. центр	с Лютенька
Код КОАТУУ	5320484400
Склад
Кількість членів	24
Голова ради
Територія та населення
Площа	203,572 км²
Населення	3742
Населені пункти	Лютенька. Юріївка
Контактні дані
Адреса	37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька
Телефонний код	[phone]
Вебсторінка	Лютенська сільська рада

Площа – 20350,1га (в т.ч. орні землі – 8594,65 га, ліси – 8756,8 га). Населення – 3478 осіб.

Населені пункти

Сільраді були підпорядковані населені пункти:

• c. Лютенька
• с. Юр'ївка

Історія

У 1920 роках створена на основі Лютенської волості.

Радянську владу проголошено у січні 1918 року. Після вигнання денікінців  15.12.1919  у Лютенці створено волосний ревком  на чолі з І.Перевалою, а в травні 1920 року спалахнуло селянське антибільшовицьке повстання під проводом Леонтія Христового, яке згодом охопило територію Гадяцького, Зінківського, Миргородського та інших повітів Сумщини та Полтавщини і тривало до середини липня 1921 року.

На 07.09.1923 року Лютенька – центр сільради, якій підпорядковані  6 населених пунктів, 10520 жителів. Того ж року створено  сільськогосподарську артіль “Першотравневий день”, проведено осушення боліт на території села (солонці), розпочато посадку сосни на піщаних вигонах, які займали площу понад 2 тис. га.

У 1928 році розпочала роботу артіль по видобутку торфу, який тривав аж до 70-х років. Цього ж року побудовано лікарню на 25 ліжок.

У 1930 році  виникла ще одна артіль - колгосп імені Т.Г.Шевченка  (1933 року  розукрупнився  на 5 колгоспів ) .

1930 року збудовано сільбуд на 360 місць.

У 1932 році став до ладу коноплезавод.

6 грудня 1932 року постановою Уряду України за “злісне невиконання плану хлібозаготівель” серед шести сіл України Лютеньку було занесено на республіканську чорну дошку. В селі  закрили школи, млини, олійниці, магазини, продукти з яких було вивезено в Гадяч, заборонили виїзд жителів з села, керівників якого було віддано під суд і засуджено до розстрілу. В Лютеньку прибула буксирна бригада 300 чоловік з Києва, Харкова, Гадяча, яка приступила до масового вилучення продуктів у населення, яке вже страждало від голоду. За найскромнішими підрахунками від голодомору в Лютеньці загинуло понад 2 тис. чоловік.

1939 рік - 8832 жителів (по сільраді).

У 1974 році два колгоспи: “Заповіт Леніна” та імені Т.Г. Шевченка  об’єднано в один  під назвою останнього. У цей період в Лютеньці  знаходилася  центральна садиба колгоспу (м’ясо-молочного і зернового напряму, тех. культури), відділення зв’язку, овочевий та коноплезавод, Безвіднянське і Лютенське лісництва, середня  і неповна середня школи, лікарня, будинок ветеранів війни та праці, 3 дитсадки (на 110 місць), Будинок культури на 450 місць, сільська бібліотека (21,1 тис. од. зб.), спортзал, стадіон.

У 1992 р. збудовано на кошти ксп імені Шевченка середню школу на 500 місць.

Станом на 2009 рік К-сть населення – 3478, к-сть дворів – 1407.

• Будівля сільської ради С.Лютенька
• Будівля сільської ради С.Лютенька

Джерела

• Лютенська сільська рада [ 24 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Історія села Лютенька Я. Р. ІВАСЕНКО, Г. Ф. ОГАГІН, Д. В. ХОМЕНКО