У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Люлинці Лю линці село в Україні у Лановецькій міській громаді

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Люлинці.

Лю́линці — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Буглівка, на півдні району. Нижче по течії на відстані 1 км розташоване село Огризківці, на протилежному березі — село Буглів. До 2020 року було підпорядковане Буглівській сільраді.

село Люлинці

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький
Громада	Лановецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61020090230023178
Облікова картка	Люлинці
Основні дані
Населення	265
Територія	0,13 км²
Густота населення	2038,46 осіб/км²
Поштовий індекс	47443
Телефонний код	+380 3549
Географічні дані
Географічні координати	49°45′25″ пн. ш. 26°03′57″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.06583° сх. д. / 49.75694; 26.06583Координати: 49°45′25″ пн. ш. 26°03′57″ сх. д. / 49.75694° пн. ш. 26.06583° сх. д. / 49.75694; 26.06583
Водойми	Буглівка
Відстань до районного центру	16 км


Місцева влада
Адреса ради	47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Люлинці
Люлинці
Мапа

Люлинці у Вікісховищі

Кінець ХІХ ст.- 64 господарства, 407 мешканців.

Населення — 265 осіб (2001).

Історія

Люлинці розташоване в 2 верствах від Плиски, волості Вишгородоцької, від Житомира - 240 верств, від Кременця - 50 верств, від найближчої залізничної станції Волочиськ - 40 верств. Від найближчої поштової станції Вишгородок – 7 верств. Від найближчих сіл: Ванжулів – 3 верстви, Плиски – 2 верстви, Печірної – 3 верстви, Кутиски - 3 верстви.

Походження назви села достеменно невідоме.Є дві версії. Перша- назва села походить від імені татарського воєначальника Юлли. Друга - назва пов'язана з іменем сина слов'янської богині Лади - Леля, який опікувався маленькими дітьми. Співали матері своїм дітям "Люлі - люлі, лелю - лелю". Після видозмінення букв село отримало назву Люленці.

У 1540 році від пана Енгельгарда до князів надійшла скарга на жителів сіл Булаївці, Огрешковці та Люленці про пошкодження покосів на землях його маєтностей. Ця скарга зберігається в обласному музеї. Після чого села змінили назви на Буглів, Огризківці, та не змінилося Люлинці.

1565 р. - перша писемна згадка. (село перебувало у власності Антона, Дмитра і Сави Гневошевичів).

1703 р. - побудована дерев'яна церква.

1711 р. - неподалік спаленої церкви татарами, побудована нова дерев'яна церква на кошти дворянина В.Сулковича-Козачінського та частково прихожан.

1851 - 1883 р. храм покрили бляхою, пофарбували, розписали всередині.

1883 р. 5 липня - відвідав церкву архієпископ Волинський та Житомирський Палладій.

1892 р. 12 листопада - освятили Святомихайлівську церкву.

За часів СРСР село мало назву Юлинці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Ящук Петро Лаврентійович (* 1948) — український поет, краєзнавець.

Пам'ятки

Церква св. Михаїла (1892, дерев'яна).

Насипано могилу воякам УПА.

Галерея

Церква Святого Архістратига Михаїла
Дім молитви
Сільська вулиця
Автобусна зупинка
Сільський пейзаж

Примітки

Світлана Мельничук. "Люленці" (2011). Історія Лановеччини. Історико-краєзнавчий нарис (укр.) . Тернопіль: Видавництво "Воля". с. 393—394.
Н.И. Теодоровичъ (1893). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том 3. Почаевъ: Типографія Почаево-Успенской Лавры. с. 265.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

Хаварівський Б. Люлинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 417. — .

[:0-1] Світлана Мельничук. "Люленці" (2011). Історія Лановеччини. Історико-краєзнавчий нарис (укр.) . Тернопіль: Видавництво "Воля". с. 393—394.

[2] Н.И. Теодоровичъ (1893). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том 3. Почаевъ: Типографія Почаево-Успенской Лавры. с. 265.

[3] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»