Людвіґ Гевеші (нім. Ludwig Hevesi, уродж. Лайош Леві угор. Lövy Lajos або Людвіг Гірш нім. Ludwig Hirsch; 20 грудня 1843, Гевеш — 27 лютого 1910, Відень) — австро-угорський письменник і журналіст.
Людвіґ Гевеші | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Ludwig Hevesi | ||||
Ім'я при народженні | угор. Lajos Lőwy | |||
Народився | 20 грудня 1843[1][2][3] d, Гевеш, Угорщина[1] | |||
Помер | 27 лютого 1910[1][2][3] (66 років) Відень, Австро-Угорщина[1] | |||
Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
Країна | Угорщина | |||
Діяльність | письменник, журналіст, критик | |||
Мова творів | німецька | |||
Брати, сестри | d | |||
| ||||
Людвіґ Гевеші у Вікісховищі | ||||
Біографія
Людвіґ (Лайош) Хевеші народився в родині єврейського лікаря Мора Леві і його дружини Аделі, в 1854—1862 роках навчався в гімназії, потім в 1862—1865 роках вивчав класичну філологію і медицину в Будапештському і Віденському університетах, але не закінчив освіти, оскільки зайнявся журналістикою і літературною творчістю. 1872 року взяв собі псевдонім «Людвіґ Гевеші» за назвою рідного міста. Спочатку працював в будапештських виданнях і займав посаду головного фейлетоніста. 1875 року переїхав до Відня, де продовжував писати фейлетони. За своє життя Гевеші співпрацював більш ніж з двома десятками газет і журналів, що випускалися в Австро-Угорщині, і сам був засновником молодіжної газети. Гевеші спеціалізувався на театральних рецензіях, перш за все, до вистав Бурґтеатра, а також на художню критику і літературних есе. Гевеші також опублікував путівники по Німеччині, Англії, Греції та Італії, складав гуморески і прославився як великий колекціонер утопічних романів.
Людвіґ Гевеші був визнаним критиком австрійського мистецтва епохи Франца Йосифа I. Своєю публіцистикою він активно підтримував Віденську сецесію і сприяв її успіху. На противагу пануючому в австрійському живописі XIX століття «макартовскому стилю» Гевеші захищав перших сецессіоністів, пейзажиста Теодора фон Германа і згодом, після розколу в Сецесіоні так звану «групу Клімта». Саме Гевеші в своїй праці «Старе мистецтво — нове мистецтво» вперше використав термін «нове мистецтво», яке утвердилося у французькому як «ар-нуво», а в німецькому — як «югендстиль». Йому ж належить авторство девізу сецессиону на вході в їх будинку: «Кожному часу своє мистецтво, кожному мистецтву своя свобода».
Гевеші не створив сім'ї, у віці 66 років він застрелився у власній квартирі на Вальфішгассе, 8, у Внутрішньому Місті. Обставини його самогубства, зокрема, лист, написаний в день смерті Ігнацу Шніцерові, свідчили про те, що він прийняв це рішення спонтанно. Людвіґ Гевеші похований на Центральному кладовищі Відня. Ім'я Людвіґа Гевеші носить провулок у віденському районі Гітцинг.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11678508X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Hevesi, Ludwig [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]. In: Christoph König (Hrsg.): Internationales Germanistenlexikon 1800—1950. Band 2: H-Q. de Gruyter, Berlin/New York 2003, , S. 741 f.
- Австрийская национальная библиотека [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
Література
- Ursula Meißl-Novopacky: Der Kunstkritiker Ludwig Hevesi, 1843—1910. Sein Einfluß auf das Kunstverständnis in Österreich-Ungarn um die Jahrhundertwende. Dissertation. Universität Wien, Wien 1989, OBV.
- Friedrich von Kleinwächter: Katalog einer merkwürdigen Sammlung (…) utopistischen Inhalts 16.-20. Jh. aus dem Nachlasse des Schriftstellers Ludwig Hevesi. Mit einer Einl (eitung) von (…) Friedrich von Kleinwächter. Zu den beigesetzten Preisen zu beziehen von Gilhofer und Ranschburg (…) Wien (etc. ). Alkalay und Sohn, Pressburg 1911 OBV. (Reprint Kraus, München 1980, , OBV).
- Kunstbibliothek Ludwig Hevesi — Kunstgeschichte, Malerei, Architektur, Plastik. (3237 Nrn.). Wien: Gilhofer & Ranschburg (ca. 1912).
- Ilona Sármány-Parsons: Ludwig Hevesi — mehr als ein österreichisch-ungarischer Kunstkritiker, Chronist und Wegbereiter. In: Kurt Rossacher et al. (Hrsg.): Alte und Moderne Kunst. Heft 203 (1985), ISSN 0002-6565. AMK-Verlag, Innsbruck 1985, S. 30 f. — Online [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- Ilona Sármány-Parsons: Ludwig Hevesi und die Rolle der Kunstkritik zwischen 1889 und 1997. In: Acta Historica Artium. Budapest 1990/92, ZDB-ID 252431-4, S. 3-28.
- Ilona Sármány-Parsons: Ludwig Hevesi 1842—1910 — Die Schaffung eines Kanons der österreichischen Kunst. (3 Teile) 1. Teil: Frühe Jahre und Wegbereiter. In: Österreich in Geschichte und Literatur. 47. Jg. 2003 Heft 6, ZDB-ID 123374-9, S. 342—358; 2. Teil: Frühe Kritiken und Feuilletons. In: Österreich in Geschichte und Literatur. 48. Jg. 2004, Heft 6, ZDB-ID 123374-9, S. 338—355; 3. Teil. In: Österreich in Geschichte und Literatur. 50. Jg. 2005, Nr. 1-2, ZDB-ID 123374-9, S. 16-30.
- Endre Hárs: Der mediale Fußabdruck. Zum Werk des Wiener Feuilletonisten Ludwig Hevesi (1843—1910). Königshausen & Neumann, Würzburg 2020 року, .
Посилання
- Hevesi Ludwig. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1959, p. 310.
- Бібліографія. Людвіґ Гевеші // Німецька національна бібліотека
- Хевеши, Людвиг (нем.) на сайте Austria-Forum
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Geveshi Lyudvig Geveshi nim Ludwig Hevesi urodzh Lajosh Levi ugor Lovy Lajos abo Lyudvig Girsh nim Ludwig Hirsch 20 grudnya 1843 Gevesh 27 lyutogo 1910 Viden avstro ugorskij pismennik i zhurnalist Lyudvig Geveshinim Ludwig HevesiIm ya pri narodzhenniugor Lajos LowyNarodivsya20 grudnya 1843 1843 12 20 1 2 3 d Gevesh Ugorshina 1 Pomer27 lyutogo 1910 1910 02 27 1 2 3 66 rokiv Viden Avstro Ugorshina 1 PohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina UgorshinaDiyalnistpismennik zhurnalist kritikMova tvorivnimeckaBrati sestrid Lyudvig Geveshi u VikishovishiBiografiyaLyudvig Lajosh Heveshi narodivsya v rodini yevrejskogo likarya Mora Levi i jogo druzhini Adeli v 1854 1862 rokah navchavsya v gimnaziyi potim v 1862 1865 rokah vivchav klasichnu filologiyu i medicinu v Budapeshtskomu i Videnskomu universitetah ale ne zakinchiv osviti oskilki zajnyavsya zhurnalistikoyu i literaturnoyu tvorchistyu 1872 roku vzyav sobi psevdonim Lyudvig Geveshi za nazvoyu ridnogo mista Spochatku pracyuvav v budapeshtskih vidannyah i zajmav posadu golovnogo fejletonista 1875 roku pereyihav do Vidnya de prodovzhuvav pisati fejletoni Za svoye zhittya Geveshi spivpracyuvav bilsh nizh z dvoma desyatkami gazet i zhurnaliv sho vipuskalisya v Avstro Ugorshini i sam buv zasnovnikom molodizhnoyi gazeti Geveshi specializuvavsya na teatralnih recenziyah persh za vse do vistav Burgteatra a takozh na hudozhnyu kritiku i literaturnih ese Geveshi takozh opublikuvav putivniki po Nimechchini Angliyi Greciyi ta Italiyi skladav gumoreski i proslavivsya yak velikij kolekcioner utopichnih romaniv Lyudvig Geveshi buv viznanim kritikom avstrijskogo mistectva epohi Franca Josifa I Svoyeyu publicistikoyu vin aktivno pidtrimuvav Vidensku secesiyu i spriyav yiyi uspihu Na protivagu panuyuchomu v avstrijskomu zhivopisi XIX stolittya makartovskomu stilyu Geveshi zahishav pershih secessionistiv pejzazhista Teodora fon Germana i zgodom pislya rozkolu v Secesioni tak zvanu grupu Klimta Same Geveshi v svoyij praci Stare mistectvo nove mistectvo vpershe vikoristav termin nove mistectvo yake utverdilosya u francuzkomu yak ar nuvo a v nimeckomu yak yugendstil Jomu zh nalezhit avtorstvo devizu secessionu na vhodi v yih budinku Kozhnomu chasu svoye mistectvo kozhnomu mistectvu svoya svoboda Geveshi ne stvoriv sim yi u vici 66 rokiv vin zastrelivsya u vlasnij kvartiri na Valfishgasse 8 u Vnutrishnomu Misti Obstavini jogo samogubstva zokrema list napisanij v den smerti Ignacu Shnicerovi svidchili pro te sho vin prijnyav ce rishennya spontanno Lyudvig Geveshi pohovanij na Centralnomu kladovishi Vidnya Im ya Lyudviga Geveshi nosit provulok u videnskomu rajoni Gitcing PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11678508X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hevesi Ludwig 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine In Christoph Konig Hrsg Internationales Germanistenlexikon 1800 1950 Band 2 H Q de Gruyter Berlin New York 2003 ISBN 3 11 017587 8 S 741 f Avstrijskaya nacionalnaya biblioteka 10 veresnya 2021 u Wayback Machine nim LiteraturaMogila Lyudviga Geveshi na Centralnomu kladovishi Vidnya Ursula Meissl Novopacky Der Kunstkritiker Ludwig Hevesi 1843 1910 Sein Einfluss auf das Kunstverstandnis in Osterreich Ungarn um die Jahrhundertwende Dissertation Universitat Wien Wien 1989 OBV Friedrich von Kleinwachter Katalog einer merkwurdigen Sammlung utopistischen Inhalts 16 20 Jh aus dem Nachlasse des Schriftstellers Ludwig Hevesi Mit einer Einl eitung von Friedrich von Kleinwachter Zu den beigesetzten Preisen zu beziehen von Gilhofer und Ranschburg Wien etc Alkalay und Sohn Pressburg 1911 OBV Reprint Kraus Munchen 1980 ISBN 3 601 00127 6 OBV Kunstbibliothek Ludwig Hevesi Kunstgeschichte Malerei Architektur Plastik 3237 Nrn Wien Gilhofer amp Ranschburg ca 1912 Ilona Sarmany Parsons Ludwig Hevesi mehr als ein osterreichisch ungarischer Kunstkritiker Chronist und Wegbereiter In Kurt Rossacher et al Hrsg Alte und Moderne Kunst Heft 203 1985 ISSN 0002 6565 AMK Verlag Innsbruck 1985 S 30 f Online 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ilona Sarmany Parsons Ludwig Hevesi und die Rolle der Kunstkritik zwischen 1889 und 1997 In Acta Historica Artium Budapest 1990 92 ZDB ID 252431 4 S 3 28 Ilona Sarmany Parsons Ludwig Hevesi 1842 1910 Die Schaffung eines Kanons der osterreichischen Kunst 3 Teile 1 Teil Fruhe Jahre und Wegbereiter In Osterreich in Geschichte und Literatur 47 Jg 2003 Heft 6 ZDB ID 123374 9 S 342 358 2 Teil Fruhe Kritiken und Feuilletons In Osterreich in Geschichte und Literatur 48 Jg 2004 Heft 6 ZDB ID 123374 9 S 338 355 3 Teil In Osterreich in Geschichte und Literatur 50 Jg 2005 Nr 1 2 ZDB ID 123374 9 S 16 30 Endre Hars Der mediale Fussabdruck Zum Werk des Wiener Feuilletonisten Ludwig Hevesi 1843 1910 Konigshausen amp Neumann Wurzburg 2020 roku ISBN 978 3 8260 7135 5 PosilannyaHevesi Ludwig In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Vol 2 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Vienna 1959 p 310 Bibliografiya Lyudvig Geveshi Nimecka nacionalna biblioteka Heveshi Lyudvig nem na sajte Austria Forum