Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Льодовиковий рельєф — форми земної поверхні, які утворюються внаслідок діяльності покривних і гірських льодовиків у сукупності з талими льодовиковими водами.
Розрізняють:
- екзараційні форми, утворені в корінних породах («баранячі лоби», «кучеряві скелі» — на рівнинах, троги, карри, ригелі — в горах),
- льодовиково-акумулятивні (, горби, гряди та ін.),
- флювіогляціальні (, флювіогляційні тераси і ін.).
Рельєф материкових зледенінь
До цього типу рельєфу належить сучасний рельєф, сформований під льодовиковими щитами та поблизу їхньої периферії: Антарктичним, Грендланським, Північно-Канадським, о-вів Ісландія, Шпіцберген, Нова Земля, Франца-Йосифа. Максимальна потужність льодовикових товщ 3–4 км. Підльодовиковий рельєф вивчають методами сейсмічного зондування, які дають змогу побачити під товщею льоду гірські вершини, рівнини, жолоби. Таким чином складені карти корінного ложа Антарктиди (А. П. Капіца, 1968) й островів із льодовиковими куполами на них. До рельєфу материкових зледенінь зачисляють також рельєф плейстоценових зледенінь, поширений на рівнинах півночі Канади, Росії, у Патагонії, Скандинавії, Прибалтиці, Білорусі та на півночі України.
Льодовиковий рельєф за морфогенетичними ознаками поділяють на екзараційний (льодовикової ерозії, денудації) й акумулятивний. Територію, яка зазнала впливу льодовика та його талих вод, за переважанням тих чи інших форм поділяють на зони: льодовикової екзарації, акумуляції і воднольодовикову.
Форми екзараційного рельєфу материкових зледенінь: баранячі лоби, кучеряві скелі, пасма (сельги) та западини льодовикової обробки, фіордові і шхерні береги морів. Елементами екзараційного рельєфу є штрихи та борозни на поверхні виходів корінних порід на шляху руху льодовика.
Форми акумулятивного рельєфу материкових зледенінь: ози, ками, друмліни, моренні горби та пасма. На етапах осциляції і наступання льодовика утворювалися напірні та морени видавлювання, а в інтергляціальні й інтерстадіальні етапи під час відступання льодовика — кінцеві морени. Танення мертвого льоду призводило до утворення абляційних морен. Морена (від франц. moraine, вперше описана у Французьких Альпах) — це невпорядкована суміш суглинків, супісків, пісків, гравію, гальки, валунів у різному співвідношенні між собою.
Воднольодовикові форми рельєфу: долинні, вододільні зандри та зандрові рівнини, складені піщаним матеріалом, а також прильодовикові озера, в яких накопичувалися особливі відклади — стрічкові глини.
Дослідження давніх материкових зледенінь
I. Визначення часових проміжків зледенінь
1. Кількість, вік і тривалість льодовикових періодів.
2. Кількість, вік і тривалість льодовикових стадій (стадіалів, осциляцій, інтерстадіалів).
3. Особливості розвитку рельєфу від наступання першого до відступання кінцевого льодовикового покриву.
4. Палеогеографічні обстановки інтергляціальних та інтерстадіальних відрізків часу.
Для з'ясування цих аспектів виконують детальні польові дослідження морен і міжморенних горизонтів, їхньої потужності, літологічного і гранулометричного складу, найменші відміни яких виявляють льодовикові і міжльодовикові епохи та стадії. Виконують стратиграфічне розчленування четвертинної товщі, використовуючи методи оцінки вивітрілості матеріалу морен: чим вивітріліший, тим морена старша. Досліджують залишки організмів, які дають інформацію про періоди похолодань-потеплінь. Виконують споро-пилковий аналіз, який дає змогу реконструювати ландшафтну обстановку минулого, уточнити відносний геологічний вік різних міжльодовикових товщ.
Детально вивчають форми й елементи рельєфу, які дають уявлення про такі фази зледеніння:
1) наступання льодів. Відбувається активна руйнівна робота льоду, перенесення уламкового матеріалу, затягування в тіло льодовика і перетирання в ньому підстильних відкладів, формування шару мореновмісного льоду. Відбувається розчленування льодовикового покриву на великі потоки відповідно до особливостей рельєфу, які він прорізає;
2) стаціонарне положення. Характерне досягнення граничних меж поширення і тимчасова стабілізація льодовикового краю. Прихід дорівнює витратам льоду. Йде активна акумулятивна діяльність. Виникають гляціодислокації та системи паралельно-грядового рельєфу крайових зон, льодорозділювальні міжлопатеві височини та зони фронтальної акумуляції;
3) відступання льоду. Відбувається зменшення маси льоду внаслідок його танення та випаровування (абляція), омертвіння периферії льодовикового покриву. Панує руйнівна діяльність талих льодовикових вод. На комплекси рельєфу, створені активним льодом, накладаються форми, типові для пасивного і мертвого льоду.
II. Характеристика зони льодовикової екзарації охоплює
1) площу поширення льодовикових денудаційних форм, площу їхніх скупчень;
2) середні та максимальні розміри форм (довжина, ширина, висота);
3) особливості морфографії, чіткість форм і виразність морфологічних границь, крутість різноорієнтованих схилів;
4) орієнтацію видовжених форм;
5) породи, якими складені екзараційні форми, їхні літологічні відміни і вплив на морфологію форм рельєфу;
6) наявність штрихів і борозен на поверхні корінних порід — їхні параметри, орієнтація на елементах форм і в межах мезорельєфу (на підвищеннях, схилових поверхнях, у пониженнях), співвідношення з орієнтацією форм рельєфу. Штрихи та борозни засвідчують напрям руху льодовика;
7) зламаність поздовжнього профілю рік (наявність порогів, водоспадів), складність обрисів гідрографічної мережі в плані, які свідчать про нерівномірність льодовикової ерозії;
8) обриси берегової лінії озер у котловинах випахування, сліди давніх берегових ліній та ознаки нерівномірних піднять за їхнім положенням.
Застосовують методи польових експедиційних пошукувань, а також методи дистанційних досліджень поширення і видозмін форм.
III. Вивчення зони льодовикової акумуляції передбачає такі аспекти
1. Види льодовикових акумулятивних форм досліджуваної території та закономірності їхнього поширення.
2. Морфометричні параметри форм.
3. Особливості поперечного профілю — симетричний чи асиметричний, крутість схилів.
4. Характер вершин чи гребенів.
5. Орієнтування видовжених форм і простягання в плані — дугоподібне, прямолінійне, суцільне, переривчасте.
6. Петрографічна характеристика морени, якими складені акумулятивні форми. Порівняння петрографічного і мінералогічного складу морени та корінних порід, яке дає підставу з'ясувати звідки насувався льодовик.
7. Різниця у літологічному складі морени по вертикалі, вздовж простягання шарів і на різних елементах рельєфу.
8. Виділення кінцевоморенних і пагорбів стадіальних морен, які характеризують етапи скорочення льодовика, відміни у їхньому складі.
9. Колір морени.
10. Гранулометричний склад з відображенням результатів на кумулятивній кривій і у вигляді діаграм. За переважаючими компонентами виділяють морени валунні, щебенисті, піщані, супіщані, суглинисті.
11. Різниця гранулометричного складу вздовж розрізу, яка допомагає виділити різні типи морен — донну, внутрішню абляційну тощо. Для камів переважання піщано-гравійного матеріалу означає флювіогляціальне походження, а піщано-глинистого стрічкового — на лімногляціальне.
12. Включення валунів: насиченість (кількість на одиницю ваги чи об'єму породи), розміри, форма, обкатаність, петрографічний склад, орієнтування довгої осі (відображають на розідіаграмі). Часто валуни витягнуті довгими осями вздовж напряму руху льодовика, мають форму праски з відполірованою плоскою гранню. У донній морені валуни більш відшліфовані, мають борозни виразної орієнтації. У внутрішній абляційній морені — менш шліфовані, поганої орієнтації. Валуни та льодовикові брили допомагають розв'язати питання про кількість зледенінь, центри зародження, напрям руху і місця зупинок льодовикових потоків.
13. Характеристика міжморенних горизонтів. Бувають інтергляціальні, інтерстадіальні та міжосциляційні. Представлені комплексом перигляціальних відкладів — флювіогляціальних, лімно-гляціальних, кріосоліфлюкційних. Охоплюють нижній, середній і верхній підгоризонти, які характеризують перехід від похолодання до потепління, власне потепління (міжльодовиковий період) і початок наступного похолодання. За складом — це тонкозернисті відклади з включеннями органогенного матеріалу.
14. Наявність корінних чи четвертинних порід в основі напірних морен, ознаки в них гляціодислокацій.
15. Для озів — текстурні особливості відкладів. Також означують їхнє радіальне (поздовжнє) чи маргінальне (поперечне до руху льодовика) поширення.
16. Для друмлінів — наявність корінного ядра в основі, їхній генезис — внаслідок танення і перевідкладання уламкового матеріалу в тріщинах льодовика чи внаслідок повторного наступу льодовика, перетворення раніше сформованого горбисто-моренного рельєфу.
17. Характеристика западин, котловин та улоговин, які сформувалися внаслідок нерівномірного відкладання морен, танення брил мертвого льоду, ерозії талих вод. 18. Морфометрія дольодовикового рельєфу (палеодолини, ерозійні останці).
Маючи дані про контакти морени та корінних порід складають палеотопографічні карти, на яких відображають особливості дольодовикового рельєфу. З'ясовують ступінь успадкованості існуючого сучасного рельєфу з давнім дольодовиковим, сліди повного розмиву чи часткового перетворення внаслідок нерівномірної льодовикової акумуляції. У польових експедиціях досліджують морфометричні риси рельєфу та геологічну структуру. Виконують буріння для з'ясування потужності морен, характеру крівлі корінного ложа чи підстеляючих четвертинних відкладів. У лабораторних умовах методами електронної мікроскопії, спектрального, мінералогічного, геохімічного аналізів визначають генетичні, динамічні та інші особливості формування відкладів. Термолюмінісцентним, ізотопним чи іншими видами методів виконують датування відкладів. На підставі топографічних карт, матеріалів дистанційного зондування визначають площу і характер поширення льодовикових форм, їхнє висотне положення, а на підставі палеогеографічних карт — потужність і границю поширення давнього льодовикового щита.
Див. також
Примітки
- Байрак, Галина (2018). Методи геоморфологічних досліджень (українська) . ЛНУ імені Івана Франка.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Методи геоморфологічних досліджень: навч. посібник / Галина Байрак. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lodovikovij relyef formi zemnoyi poverhni yaki utvoryuyutsya vnaslidok diyalnosti pokrivnih i girskih lodovikiv u sukupnosti z talimi lodovikovimi vodami Formi lodovikovogo relyefu angl Na listivci zobrazheno skeli poshkodzheni lodovikovoyu eroziyeyu Dolina Josemiti z litaka Rozriznyayut ekzaracijni formi utvoreni v korinnih porodah baranyachi lobi kucheryavi skeli na rivninah trogi karri rigeli v gorah lodovikovo akumulyativni gorbi gryadi ta in flyuvioglyacialni flyuvioglyacijni terasi i in Relyef materikovih zledeninDo cogo tipu relyefu nalezhit suchasnij relyef sformovanij pid lodovikovimi shitami ta poblizu yihnoyi periferiyi Antarktichnim Grendlanskim Pivnichno Kanadskim o viv Islandiya Shpicbergen Nova Zemlya Franca Josifa Maksimalna potuzhnist lodovikovih tovsh 3 4 km Pidlodovikovij relyef vivchayut metodami sejsmichnogo zonduvannya yaki dayut zmogu pobachiti pid tovsheyu lodu girski vershini rivnini zholobi Takim chinom skladeni karti korinnogo lozha Antarktidi A P Kapica 1968 j ostroviv iz lodovikovimi kupolami na nih Do relyefu materikovih zledenin zachislyayut takozh relyef plejstocenovih zledenin poshirenij na rivninah pivnochi Kanadi Rosiyi u Patagoniyi Skandinaviyi Pribaltici Bilorusi ta na pivnochi Ukrayini Lodovikovij relyef za morfogenetichnimi oznakami podilyayut na ekzaracijnij lodovikovoyi eroziyi denudaciyi j akumulyativnij Teritoriyu yaka zaznala vplivu lodovika ta jogo talih vod za perevazhannyam tih chi inshih form podilyayut na zoni lodovikovoyi ekzaraciyi akumulyaciyi i vodnolodovikovu Formi ekzaracijnogo relyefu materikovih zledenin baranyachi lobi kucheryavi skeli pasma selgi ta zapadini lodovikovoyi obrobki fiordovi i shherni beregi moriv Elementami ekzaracijnogo relyefu ye shtrihi ta borozni na poverhni vihodiv korinnih porid na shlyahu ruhu lodovika Formi akumulyativnogo relyefu materikovih zledenin ozi kami drumlini morenni gorbi ta pasma Na etapah oscilyaciyi i nastupannya lodovika utvoryuvalisya napirni ta moreni vidavlyuvannya a v interglyacialni j interstadialni etapi pid chas vidstupannya lodovika kincevi moreni Tanennya mertvogo lodu prizvodilo do utvorennya ablyacijnih moren Morena vid franc moraine vpershe opisana u Francuzkih Alpah ce nevporyadkovana sumish suglinkiv supiskiv piskiv graviyu galki valuniv u riznomu spivvidnoshenni mizh soboyu Vodnolodovikovi formi relyefu dolinni vododilni zandri ta zandrovi rivnini skladeni pishanim materialom a takozh prilodovikovi ozera v yakih nakopichuvalisya osoblivi vidkladi strichkovi glini Doslidzhennya davnih materikovih zledeninI Viznachennya chasovih promizhkiv zledenin 1 Kilkist vik i trivalist lodovikovih periodiv 2 Kilkist vik i trivalist lodovikovih stadij stadialiv oscilyacij interstadialiv 3 Osoblivosti rozvitku relyefu vid nastupannya pershogo do vidstupannya kincevogo lodovikovogo pokrivu 4 Paleogeografichni obstanovki interglyacialnih ta interstadialnih vidrizkiv chasu Dlya z yasuvannya cih aspektiv vikonuyut detalni polovi doslidzhennya moren i mizhmorennih gorizontiv yihnoyi potuzhnosti litologichnogo i granulometrichnogo skladu najmenshi vidmini yakih viyavlyayut lodovikovi i mizhlodovikovi epohi ta stadiyi Vikonuyut stratigrafichne rozchlenuvannya chetvertinnoyi tovshi vikoristovuyuchi metodi ocinki vivitrilosti materialu moren chim vivitrilishij tim morena starsha Doslidzhuyut zalishki organizmiv yaki dayut informaciyu pro periodi poholodan poteplin Vikonuyut sporo pilkovij analiz yakij daye zmogu rekonstruyuvati landshaftnu obstanovku minulogo utochniti vidnosnij geologichnij vik riznih mizhlodovikovih tovsh Detalno vivchayut formi j elementi relyefu yaki dayut uyavlennya pro taki fazi zledeninnya 1 nastupannya lodiv Vidbuvayetsya aktivna rujnivna robota lodu perenesennya ulamkovogo materialu zatyaguvannya v tilo lodovika i peretirannya v nomu pidstilnih vidkladiv formuvannya sharu morenovmisnogo lodu Vidbuvayetsya rozchlenuvannya lodovikovogo pokrivu na veliki potoki vidpovidno do osoblivostej relyefu yaki vin prorizaye 2 stacionarne polozhennya Harakterne dosyagnennya granichnih mezh poshirennya i timchasova stabilizaciya lodovikovogo krayu Prihid dorivnyuye vitratam lodu Jde aktivna akumulyativna diyalnist Vinikayut glyaciodislokaciyi ta sistemi paralelno gryadovogo relyefu krajovih zon lodorozdilyuvalni mizhlopatevi visochini ta zoni frontalnoyi akumulyaciyi 3 vidstupannya lodu Vidbuvayetsya zmenshennya masi lodu vnaslidok jogo tanennya ta viparovuvannya ablyaciya omertvinnya periferiyi lodovikovogo pokrivu Panuye rujnivna diyalnist talih lodovikovih vod Na kompleksi relyefu stvoreni aktivnim lodom nakladayutsya formi tipovi dlya pasivnogo i mertvogo lodu II Harakteristika zoni lodovikovoyi ekzaraciyi ohoplyuye 1 ploshu poshirennya lodovikovih denudacijnih form ploshu yihnih skupchen 2 seredni ta maksimalni rozmiri form dovzhina shirina visota 3 osoblivosti morfografiyi chitkist form i viraznist morfologichnih granic krutist riznooriyentovanih shiliv 4 oriyentaciyu vidovzhenih form 5 porodi yakimi skladeni ekzaracijni formi yihni litologichni vidmini i vpliv na morfologiyu form relyefu 6 nayavnist shtrihiv i borozen na poverhni korinnih porid yihni parametri oriyentaciya na elementah form i v mezhah mezorelyefu na pidvishennyah shilovih poverhnyah u ponizhennyah spivvidnoshennya z oriyentaciyeyu form relyefu Shtrihi ta borozni zasvidchuyut napryam ruhu lodovika 7 zlamanist pozdovzhnogo profilyu rik nayavnist porogiv vodospadiv skladnist obrisiv gidrografichnoyi merezhi v plani yaki svidchat pro nerivnomirnist lodovikovoyi eroziyi 8 obrisi beregovoyi liniyi ozer u kotlovinah vipahuvannya slidi davnih beregovih linij ta oznaki nerivnomirnih pidnyat za yihnim polozhennyam Zastosovuyut metodi polovih ekspedicijnih poshukuvan a takozh metodi distancijnih doslidzhen poshirennya i vidozmin form III Vivchennya zoni lodovikovoyi akumulyaciyi peredbachaye taki aspekti 1 Vidi lodovikovih akumulyativnih form doslidzhuvanoyi teritoriyi ta zakonomirnosti yihnogo poshirennya 2 Morfometrichni parametri form 3 Osoblivosti poperechnogo profilyu simetrichnij chi asimetrichnij krutist shiliv 4 Harakter vershin chi grebeniv 5 Oriyentuvannya vidovzhenih form i prostyagannya v plani dugopodibne pryamolinijne sucilne pererivchaste 6 Petrografichna harakteristika moreni yakimi skladeni akumulyativni formi Porivnyannya petrografichnogo i mineralogichnogo skladu moreni ta korinnih porid yake daye pidstavu z yasuvati zvidki nasuvavsya lodovik 7 Riznicya u litologichnomu skladi moreni po vertikali vzdovzh prostyagannya shariv i na riznih elementah relyefu 8 Vidilennya kincevomorennih i pagorbiv stadialnih moren yaki harakterizuyut etapi skorochennya lodovika vidmini u yihnomu skladi 9 Kolir moreni 10 Granulometrichnij sklad z vidobrazhennyam rezultativ na kumulyativnij krivij i u viglyadi diagram Za perevazhayuchimi komponentami vidilyayut moreni valunni shebenisti pishani supishani suglinisti 11 Riznicya granulometrichnogo skladu vzdovzh rozrizu yaka dopomagaye vidiliti rizni tipi moren donnu vnutrishnyu ablyacijnu tosho Dlya kamiv perevazhannya pishano gravijnogo materialu oznachaye flyuvioglyacialne pohodzhennya a pishano glinistogo strichkovogo na limnoglyacialne 12 Vklyuchennya valuniv nasichenist kilkist na odinicyu vagi chi ob yemu porodi rozmiri forma obkatanist petrografichnij sklad oriyentuvannya dovgoyi osi vidobrazhayut na rozidiagrami Chasto valuni vityagnuti dovgimi osyami vzdovzh napryamu ruhu lodovika mayut formu praski z vidpolirovanoyu ploskoyu grannyu U donnij moreni valuni bilsh vidshlifovani mayut borozni viraznoyi oriyentaciyi U vnutrishnij ablyacijnij moreni mensh shlifovani poganoyi oriyentaciyi Valuni ta lodovikovi brili dopomagayut rozv yazati pitannya pro kilkist zledenin centri zarodzhennya napryam ruhu i miscya zupinok lodovikovih potokiv 13 Harakteristika mizhmorennih gorizontiv Buvayut interglyacialni interstadialni ta mizhoscilyacijni Predstavleni kompleksom periglyacialnih vidkladiv flyuvioglyacialnih limno glyacialnih kriosoliflyukcijnih Ohoplyuyut nizhnij serednij i verhnij pidgorizonti yaki harakterizuyut perehid vid poholodannya do poteplinnya vlasne poteplinnya mizhlodovikovij period i pochatok nastupnogo poholodannya Za skladom ce tonkozernisti vidkladi z vklyuchennyami organogennogo materialu 14 Nayavnist korinnih chi chetvertinnih porid v osnovi napirnih moren oznaki v nih glyaciodislokacij 15 Dlya oziv teksturni osoblivosti vidkladiv Takozh oznachuyut yihnye radialne pozdovzhnye chi marginalne poperechne do ruhu lodovika poshirennya 16 Dlya drumliniv nayavnist korinnogo yadra v osnovi yihnij genezis vnaslidok tanennya i perevidkladannya ulamkovogo materialu v trishinah lodovika chi vnaslidok povtornogo nastupu lodovika peretvorennya ranishe sformovanogo gorbisto morennogo relyefu 17 Harakteristika zapadin kotlovin ta ulogovin yaki sformuvalisya vnaslidok nerivnomirnogo vidkladannya moren tanennya bril mertvogo lodu eroziyi talih vod 18 Morfometriya dolodovikovogo relyefu paleodolini erozijni ostanci Mayuchi dani pro kontakti moreni ta korinnih porid skladayut paleotopografichni karti na yakih vidobrazhayut osoblivosti dolodovikovogo relyefu Z yasovuyut stupin uspadkovanosti isnuyuchogo suchasnogo relyefu z davnim dolodovikovim slidi povnogo rozmivu chi chastkovogo peretvorennya vnaslidok nerivnomirnoyi lodovikovoyi akumulyaciyi U polovih ekspediciyah doslidzhuyut morfometrichni risi relyefu ta geologichnu strukturu Vikonuyut burinnya dlya z yasuvannya potuzhnosti moren harakteru krivli korinnogo lozha chi pidstelyayuchih chetvertinnih vidkladiv U laboratornih umovah metodami elektronnoyi mikroskopiyi spektralnogo mineralogichnogo geohimichnogo analiziv viznachayut genetichni dinamichni ta inshi osoblivosti formuvannya vidkladiv Termolyuminiscentnim izotopnim chi inshimi vidami metodiv vikonuyut datuvannya vidkladiv Na pidstavi topografichnih kart materialiv distancijnogo zonduvannya viznachayut ploshu i harakter poshirennya lodovikovih form yihnye visotne polozhennya a na pidstavi paleogeografichnih kart potuzhnist i granicyu poshirennya davnogo lodovikovogo shita Div takozhRelyefPrimitkiBajrak Galina 2018 Metodi geomorfologichnih doslidzhen ukrayinska LNU imeni Ivana Franka LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Metodi geomorfologichnih doslidzhen navch posibnik Galina Bajrak Lviv LNU imeni Ivana Franka 2018