Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Львівська обласна рада народних депутатів першого демократичного скликання — представничий орган Львівської області 1990-1994 років.
Утворення
1990 рік став роком логічного завершення організаційного оформлення національно-визвольного руху 1988 – 1990 років, який набув у Галичині тотального характеру, швидко трансформувавшись з культурологічного в політичний. Очолив цю боротьбу Народний рух України. Через громадський тиск, масові політичні акції, тодішня Верховна Рада була змушена піти на поступки та змінити виборче законодавство в бік демократизації (дозволялося незалежне висування альтернативних кандидатів, контроль спостерігачів за процесом виборів тощо). Для участі у виборах на Львівщині був сформований єдиний фронт демократичних сил – Демблок. На виборах 4 та 18 (2-й тур) березня 1990 року Демблок здобув повну перемогу в переважній більшості місцевих рад на Галичині. Серед новообраних депутатів Львівської обласної Ради народних депутатів XXI-го скликання (така була першопочаткова офіційна її назва) з 200 депутатів лише кілька дотримувалося прокомуністичних поглядів, переважна ж більшість стояла на засадах національної демократії.
Початок роботи
Перша сесія Львівської обласної Ради народних депутатів XXI-го скликання розпочала свою роботу 9 квітня 1990 року в приміщенні Львівського театру опери та балету імені І. Франка. На відзнаку того, що даний склад ради був обраний на справді демократичних, альтернативних (вперше в історії!) виборах, було прийнято рішення запровадити новий порядок обчислення скликань. З цього моменту, вперше в Україні, розпочався відлік «демократичних скликань», і Львівська обласна рада першого демократичного скликання отримала свою назву.
Відкрив першу сесію старійший депутат ради Павло Скочій (на той момент йому виповнилося 65 років). Офіційно ще не відкриваючи сесію, Скочій промовив переднє слово, запропонував вшанувати хвилиною мовчання пам’ять полеглих у боях та від репресій. Потім запропонував ще перед відкриттям сесії підняти над приміщеннями оперного театру та сесійного залу ради синьо-жовтий прапор. Цю високопочесну місію він доручив виконати депутатам: Петрику Олегу, Чабану Орестові, Герману Сергію, Парубію Андрієві. Після підняття прапорів сесія прочитала «Отче наш» та вислухала гімн «Ще не вмерла Україна» у виконанні оркестру академічного театру. За цим сесія була оголошена відкритою. Слід зауважити, що на той час, ні синьо-жовтий прапор, ні гімн «Ще не вмерла…» ще не були запроваджені в офіційний вжиток та не мали жодного нормативного підґрунтя. І таке підґрунтя вперше отримали саме внаслідок наступних рішень ради.
Першим рішенням ради стало прийняття Відозви до народу, в якій висловлювалася вдячність виборцям революційної Львівщини, давалася негативна оцінка радянському минулому, обіцянка дотримуватися курсу на революційні зміни, незалежну демократичну Українську Державу. Текст відозви зачитав В’ячеслав Чорновіл. Проти Відозви проголосувало 3 депутати, утрималося – 5. Саме у Відозві скликанню було дано назву «першого демократичного», і саме з моменту її прийняття рада набула відповідного імені (за що було ще раз, тут же, проголосовано окремо, проти проголосувало 7 депутатів).
Керівництво
На посаду голови ради було висунуто 7 кандидатів. 4 зняли свої кандидатури. В список для таємного голосування було внесено кандидатури В’ячеслава Чорновола, Нестора Гнатіва та Миколи Бойка. Обраним було визнано В’ячеслава Чорновола (за – 141, проти – 41).
До складу Президії ради, окрім голови, увійшли: Іван Гель - заступник голови; Микола Горинь - заступник голови; Степан Давимука - голова облвиконкому; Євген Гринів – голова обласного комітету народного контролю; голови постійних комісій: Василь Базів – голова постійної комісії з питань інформації та вивчення громадської думки, Орест Чабан - голова постійної комісії мандатної та у справах депутатської діяльності, Степан Бедрило - голова постійної комісії з проблем села і сільського господарства, Лев Захарчишин - голова постійної комісії з питань екології та природокористування, Юрій Зима голова постійної комісії з промисловості, Ігор Калинець - голова постійної комісії у справах культури, духовного та національного відродження, Євген Ковальчук - голова постійної комісії з освіти та науки, Володимир Комар - голова постійної комісії з торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, Роман Копись - голова планово бюджетної голова постійної комісії, Олександр Кривенко - голова постійної комісії у справах молоді, Павло Скочій - голова постійної комісії з охорони здоров’я, фізичної культури та соціального забезпечення, Дарій-Любомир Футорський - голова постійної комісії з питань законності та прав громадян, Михайло Швайка - голова постійної комісії з питань економічної реформи та форм власності, Михайло Батіг – редактор газети «Молода Галичина», Михайло Бойчишин – голова Шевченківського райвиконкому м. Львова, Йосип Лось – голова постійної комісії з питань реабілітації та відшкодувань, Ігор Мельник - голова постійної комісії з проблем місцевого самоврядування, Іван Могитич - голова постійної комісії з архітектури та будівельної індустрії, Михайло Павлишин - голова постійної комісії з військових питань, Михайло Присяжний - голова постійної комісії з житлово-комунального господарства, шляхів транспорту та зв’язку, Мирон Бучацький – лікар санаторію, Нестор Гнатів – адвокат, Мирослав Мелень – працівник комбінату благоустрою, Володимир Парубій – заступник голови Львівського міськвиконкому, Степан Слука – голова Червоноградської міської ради.
Телетрансляція
Одним з феноменів першого скликання стала безпрецедентна цікавість населення Львівщини до перебігу сесії. Оскільки сесія транслювалася в прямому ефірі, за її перебігом намагалася слідкувати переважна частина виборців. Виступи депутатів, рішення сесії жваво обговорювалися в кожному товаристві. Це пояснюється рядом факторів. По перше, ще не спала хвиля «революційного» захвату і багато кому хотілося в реальному часі спостерігати за втіленням революційних ідей. По друге, колишня радянсько-комуністична система створила справжній інформаційний вакуум в засобах масової інформації, а особливо – на телебаченні. В цих умовах трансляція сесії виконувала роль багатьох сучасних телепрограм одночасно – розважальних і політичних ток-шоу, інформаційних випусків (оскільки жваво реагувала відповідними зверненнями на актуальні політичні події) тощо. Можна сказати, що як телепрограма, трансляція сесії була поза конкуренцією з іншими продуктами тодішнього телебачення. Такого депутатського «телемарафону», не знала ще жодна область країни Перша частина першої сесії (квітень – початок травня) тривала у «живому» ефірі 63 години, а тривалість відеорепортажів у нічний час становила 42 години.
Подібна популярність не пройшла поза увагою радянського керівництва, і Держтелерадіо УРСР висунуло цілком справедливу і об’єктивну (як на сьогоднішній час) вимогу щодо оплати трансляції. Як тільки на сесії було оголошено про відповідну вимогу, по області розпочався масовий збір пожертв на оплату трансляції сесії. Прикметно, що ніхто нікого не змушував брати участь в цій акції, тим більш вражаючими виглядають її масштаби. Гроші несли постійно, як правило готівкою, передаючи їх навіть через випадкових осіб безпосередньо в зал, де тривала сесія. В перервах між виступами депутатів, головуючий оголошував найбільш знакові пожертви та звернення, якими вони супроводжувалися. Інколи це дійсно нагадувало шоу і виглядало дещо комічно. Для організації прийому коштів, їх обліку та здачі в банк була організована спеціальна комісія, яку очолив . В день надходило від 50 до 100 тисяч і більше радянських карбованців. В одній передачі могло міститися від 50 крб. до кількох тисяч. За час першої частини першої сесії надійшло 2 мільйони 769 тисяч крб. За трансляцію було сплачено 177 тисяч 439 крб. І хоч голова оголосив, що більше коштів не потрібно, вони ще якийсь час продовжували надходити.
Путч
В період серпневого путчу в Москві керівництво ради виглядало дещо розгубленим, видавалося, що воно зайняло вичікувальну позицію. Можливо, це було пов’язано з орієнтацією на вказівки з Києва. Принаймні громадський актив, який всіляко підтримував нову владу і готовий був виступити на її захист у довільних формах, очікував від влади якихось чітких інструкцій, як діяти в тій чи іншій ситуації. Заклики керівництва до спокою не давали відповіді, що робити, якщо завтра на вулицях з’являться танки і розпочнуться масові арешти. За умов, коли в Росії, а особливо в Москві, йшли масові акції, які, врешті і призвели до падіння ДКНС, вичікувальна позиція виглядала як фактичне потурання путчу чи смертельний переляк. Особливо дивно така позиція виглядала для «революційної» Львівщини. За відповідну пасивність керівництво ради було справедливо і дошкульно розкритиковано в газеті «Пост-Поступ». Циркулювали чутки, які навіть були втілені у відповідні письмові звернення, про створення «Комітету громадської згоди», в який входять голови всіх громадсько-політичних демократичних сил, і якому передаються всі повноваження ради, у випадку неможливості її функціонування. За неможливості діяльності і цього органу, всі повноваження мали передаватися В’ячеславу Чорноволу, як його очільнику та голові ради. Однак жодних підтверджень ця чутка пізніше не знайшла – рада не збиралася на жодне засідання, щоб підтвердити передачу своїх повноважень органу, який може більш ефективно діяти в умовах надзвичайного стану (багатьох депутатів потім дивувало, що з приводу путчу не було скликано не те що сесії, а й навіть президії ради). Не існує жодного офіційного свідчення, яке б підтвердило цю чутку. Втім, одразу після провалу путчу, керівництво ради різко активізувалося. Зранку, 22 серпня, депутатський та громадський актив захопили обком КПУ. Там виявилися незнищенними закодовані перфострічки всіх наказів ДКНС. За випадковим збігом обставин начальник секретного відділу обкому на ті дні взяв відпустку й не знищив перфострічок, як цього вимагала інструкція. Керівники Львівської обласної ради виявилися єдиними в СРСР, хто мав весь набір матеріалів, які доводили участь партійних органів в організації й проведенні путчу. На основі цих доказів Комуністична партія була заборонена в Україні і в Росії.
Діяльність
Перемога на початку 1990 року об’єднаних демократичних сил створила на Львівщині особливу ситуацію. Регіон став базою національно-визвольного руху, метою якого було здобуття незалежності України. Перед демократичними силами Львівщини постали якісно нові завдання:
- у найстисліші терміни перейти з режиму опозиційної боротьби за владу в конструктивний режим формування міцних владних структур, здатних не лише вистояти в умовах внутрішньої та зовнішньої блокади і всіляких утисків з боку тоді комуністичних центрів Москви та Києва, але й очолити реформаторський та національно-визвольний рух в Україні;
- об’єднати всі демократичні сили й владу в Галичині (ідея Галицької Асамблеї);
- мобілізувати сили й ресурси для стимулювання й поширення національно-визвольного руху на всю Україну;
- завдання форсованої розбудови в Галичині фрагменту Української Держави на засадах демократії та ринкової економіки.
Можна стверджувати, що все політичне життя на Львівщині, з моменту початку першої сесії, очолила Львівська обласна Рада.
Перші рішення ради стосувалися найбільш наболілого й очікуваного: про національну символіку й національні свята, землю, власність, багатопартійність, департизацію підприємств і організацій, деідеологізацію й декомунізацію, місцевий час, визнання ветеранів УПА ветеранами війни та інші. Ці рішення були доленосними не лише для Галичини, але й для всієї України, зіграли фундаментальну роль в орієнтації всього українського суспільства. Вони були також найреволюційнішими в тодішньому Союзі. Це було зумовлено ще й тим, що Москва не могла ігнорувати Київ, а Київ був обеззброєний масштабністю масових процесів на Львівщині. Невдалі спроби погасити полум´я народного протесту лише підливали масла у вогонь. Найбільше враження на центр справили 250-тисячний похід за легалізацію греко-католицької церкви та перемога опозиційних сил на виборах 1990 року.
Серед історичних, важливих і просто цікавих рішень ради можна виділити: «Про розмежування функцій радянських і партійних органів» від 24.04.1990, «Про проголошення Української національної символіки та національного гімну офіційно прийнятими на території Львівської області», «Положення про український національний прапор», «Про святкування національних та основних релігійних свят на території Львівської області» від 28.04.1990, «Про встановлення поясного часу на Львівщині» від 08.05.1990 р.
Перед керівництвом ради та обласного виконавчого комітету, постала проблема формування авторитетного регіонального уряду, здатного розробити й реалізувати таку стратегію й тактику виконавчої влади, яка б у тодішніх складних умовах політичної та ідеологічної боротьби дозволила не лише уникнути безкомпромісної, смертельної на той час, конфронтації з силовими та виробничими структурами, але й започаткувати та поглиблювати тенденції до співробітництва й залучення їх до національного руху. Для всіх структур було необхідним сформувати чітку внутрішню еволюцію: від опозиції через нейтралітет до підтримки.
Особливості ситуації й характер роботи обумовлювали для облради специфічний комплекс вимог до кандидатів на керівні посади в області. Питання люстрації жорстко не ставилося. Хто у силу багатьох обставин тодішнього життя мав партійний квиток КПРС лише як допуск до професійної роботи й прогресивно зарекомендував себе в процесах 1989 –1990 рр. отримував шанси залишитися на посаді, чи, навіть, підніматися вгору по кар’єрній драбині. Це було зумовлено ще й тим, що за короткий час (неповних два роки), демократичні сили не встигли створити стійких організаційних структур і виховати в необхідній кількості власні кадри, особливо середньої й нижньої ланок.
У сфері економіки в області був проголошений режим усебічної й скоординованої підготовки до переходу на ринкові відносини шляхом створення регіональних ринків житла, товарів, фінансів, цінних паперів і праці, передачі майна в колективну, насамперед акціонерну, і приватну власність, раціонального використання всього потенціалу території із забезпеченням соціального захисту населення. Уже 20 вересня 1990 р. на другій сесії обласної ради було схвалено Концепцію формування елементів ринкової економіки у Львівській області. Стосовно власності в концепції задекларовано необхідність її роздержавлення, переходу більшої частини державної власності у власність громадян і виробничих колективів, що повинно зруйнувати фундамент командно-адміністративної системи. Були визначені фінансово-кредитні механізми, територіальна ринкова інфраструктура, система соціального захисту, а також етапність.
Практично до кінця 1991 р. обласна власність формувалася вольовими рішеннями обласного виконавчого комітету про передачу майна. За винятком декількох випадків, центральні відомства в конфлікт не вступали.
У результаті довготривалих обговорень, гарячих дебатів і суперечок вималювалися основні риси так званої "Львівської моделі" аграрної реформи. З метою прискорення реформи були створені обласні Земельний центр та Центр приватизації в АПК.
Львівська модель лягла в основу відповідних указів Президента та Законів України. Вона також була впроваджена і в Росії. Найбільший вклад в її розробку внесли перший заступник голови облвиконкому Леонтій Дунець та професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Іван Михасюк.
У той же час були розроблені програми реформування житла, пенсійної системи, які набули загальноукраїнського масштабу й реалізуються до сьогодні.
У реформуванні промисловості рада керувалася принципами розбудови національної економіки. Ураховуючи особливості, характер і масштаби підприємств, було розроблено біля 80-ти галузевих, міжрегіональних і загальнонаціональних програм.
Переважна більшість рішень обласної ради (~80%) стосувалась економіки. Це були сотні й сотні ухвал.
До кінця 1990 року ситуація в області вже контролювалась в повній мірі. Значного успіху було досягнуто в стосунках з командуванням ПрикВО і військових частин. Лише Львівська область, перша і єдина в Радянському Союзі поставила й вирішила питання про повернення своїх військовиків з гарячих точок, а пізніше – про військову службу лише в Україні.
Львівська обласна рада першого демократичного скликання відіграла непересічну історичну роль не лише в історії України, а й в історії колишнього Радянського Союзу, а отже і у світовій історії.
18 вересня 2004 р. було скликано збори депутатів Львівської обласної ради І демократичного скликання, на яких було утворено .
Див. також
Джерела
- Список депутатів обласної ради 1990-1994 рр. [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.]
- http://sites.google.com/site/lorpds/ubiti-drakona[недоступне посилання з липня 2019]
- Публічні дебати
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivska oblasna rada narodnih deputativ pershogo demokratichnogo sklikannya predstavnichij organ Lvivskoyi oblasti 1990 1994 rokiv Utvorennya1990 rik stav rokom logichnogo zavershennya organizacijnogo oformlennya nacionalno vizvolnogo ruhu 1988 1990 rokiv yakij nabuv u Galichini totalnogo harakteru shvidko transformuvavshis z kulturologichnogo v politichnij Ocholiv cyu borotbu Narodnij ruh Ukrayini Cherez gromadskij tisk masovi politichni akciyi todishnya Verhovna Rada bula zmushena piti na postupki ta zminiti viborche zakonodavstvo v bik demokratizaciyi dozvolyalosya nezalezhne visuvannya alternativnih kandidativ kontrol sposterigachiv za procesom viboriv tosho Dlya uchasti u viborah na Lvivshini buv sformovanij yedinij front demokratichnih sil Demblok Na viborah 4 ta 18 2 j tur bereznya 1990 roku Demblok zdobuv povnu peremogu v perevazhnij bilshosti miscevih rad na Galichini Sered novoobranih deputativ Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ XXI go sklikannya taka bula pershopochatkova oficijna yiyi nazva z 200 deputativ lishe kilka dotrimuvalosya prokomunistichnih poglyadiv perevazhna zh bilshist stoyala na zasadah nacionalnoyi demokratiyi Pochatok robotiPersha sesiya Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ XXI go sklikannya rozpochala svoyu robotu 9 kvitnya 1990 roku v primishenni Lvivskogo teatru operi ta baletu imeni I Franka Na vidznaku togo sho danij sklad radi buv obranij na spravdi demokratichnih alternativnih vpershe v istoriyi viborah bulo prijnyato rishennya zaprovaditi novij poryadok obchislennya sklikan Z cogo momentu vpershe v Ukrayini rozpochavsya vidlik demokratichnih sklikan i Lvivska oblasna rada pershogo demokratichnogo sklikannya otrimala svoyu nazvu Vidkriv pershu sesiyu starijshij deputat radi Pavlo Skochij na toj moment jomu vipovnilosya 65 rokiv Oficijno she ne vidkrivayuchi sesiyu Skochij promoviv perednye slovo zaproponuvav vshanuvati hvilinoyu movchannya pam yat poleglih u boyah ta vid represij Potim zaproponuvav she pered vidkrittyam sesiyi pidnyati nad primishennyami opernogo teatru ta sesijnogo zalu radi sino zhovtij prapor Cyu visokopochesnu misiyu vin doruchiv vikonati deputatam Petriku Olegu Chabanu Orestovi Germanu Sergiyu Parubiyu Andriyevi Pislya pidnyattya praporiv sesiya prochitala Otche nash ta visluhala gimn She ne vmerla Ukrayina u vikonanni orkestru akademichnogo teatru Za cim sesiya bula ogoloshena vidkritoyu Slid zauvazhiti sho na toj chas ni sino zhovtij prapor ni gimn She ne vmerla she ne buli zaprovadzheni v oficijnij vzhitok ta ne mali zhodnogo normativnogo pidgruntya I take pidgruntya vpershe otrimali same vnaslidok nastupnih rishen radi Pershim rishennyam radi stalo prijnyattya Vidozvi do narodu v yakij vislovlyuvalasya vdyachnist viborcyam revolyucijnoyi Lvivshini davalasya negativna ocinka radyanskomu minulomu obicyanka dotrimuvatisya kursu na revolyucijni zmini nezalezhnu demokratichnu Ukrayinsku Derzhavu Tekst vidozvi zachitav V yacheslav Chornovil Proti Vidozvi progolosuvalo 3 deputati utrimalosya 5 Same u Vidozvi sklikannyu bulo dano nazvu pershogo demokratichnogo i same z momentu yiyi prijnyattya rada nabula vidpovidnogo imeni za sho bulo she raz tut zhe progolosovano okremo proti progolosuvalo 7 deputativ KerivnictvoNa posadu golovi radi bulo visunuto 7 kandidativ 4 znyali svoyi kandidaturi V spisok dlya tayemnogo golosuvannya bulo vneseno kandidaturi V yacheslava Chornovola Nestora Gnativa ta Mikoli Bojka Obranim bulo viznano V yacheslava Chornovola za 141 proti 41 Do skladu Prezidiyi radi okrim golovi uvijshli Ivan Gel zastupnik golovi Mikola Gorin zastupnik golovi Stepan Davimuka golova oblvikonkomu Yevgen Griniv golova oblasnogo komitetu narodnogo kontrolyu golovi postijnih komisij Vasil Baziv golova postijnoyi komisiyi z pitan informaciyi ta vivchennya gromadskoyi dumki Orest Chaban golova postijnoyi komisiyi mandatnoyi ta u spravah deputatskoyi diyalnosti Stepan Bedrilo golova postijnoyi komisiyi z problem sela i silskogo gospodarstva Lev Zaharchishin golova postijnoyi komisiyi z pitan ekologiyi ta prirodokoristuvannya Yurij Zima golova postijnoyi komisiyi z promislovosti Igor Kalinec golova postijnoyi komisiyi u spravah kulturi duhovnogo ta nacionalnogo vidrodzhennya Yevgen Kovalchuk golova postijnoyi komisiyi z osviti ta nauki Volodimir Komar golova postijnoyi komisiyi z torgivli gromadskogo harchuvannya ta sferi poslug Roman Kopis golova planovo byudzhetnoyi golova postijnoyi komisiyi Oleksandr Krivenko golova postijnoyi komisiyi u spravah molodi Pavlo Skochij golova postijnoyi komisiyi z ohoroni zdorov ya fizichnoyi kulturi ta socialnogo zabezpechennya Darij Lyubomir Futorskij golova postijnoyi komisiyi z pitan zakonnosti ta prav gromadyan Mihajlo Shvajka golova postijnoyi komisiyi z pitan ekonomichnoyi reformi ta form vlasnosti Mihajlo Batig redaktor gazeti Moloda Galichina Mihajlo Bojchishin golova Shevchenkivskogo rajvikonkomu m Lvova Josip Los golova postijnoyi komisiyi z pitan reabilitaciyi ta vidshkoduvan Igor Melnik golova postijnoyi komisiyi z problem miscevogo samovryaduvannya Ivan Mogitich golova postijnoyi komisiyi z arhitekturi ta budivelnoyi industriyi Mihajlo Pavlishin golova postijnoyi komisiyi z vijskovih pitan Mihajlo Prisyazhnij golova postijnoyi komisiyi z zhitlovo komunalnogo gospodarstva shlyahiv transportu ta zv yazku Miron Buchackij likar sanatoriyu Nestor Gnativ advokat Miroslav Melen pracivnik kombinatu blagoustroyu Volodimir Parubij zastupnik golovi Lvivskogo miskvikonkomu Stepan Sluka golova Chervonogradskoyi miskoyi radi TeletranslyaciyaOdnim z fenomeniv pershogo sklikannya stala bezprecedentna cikavist naselennya Lvivshini do perebigu sesiyi Oskilki sesiya translyuvalasya v pryamomu efiri za yiyi perebigom namagalasya slidkuvati perevazhna chastina viborciv Vistupi deputativ rishennya sesiyi zhvavo obgovoryuvalisya v kozhnomu tovaristvi Ce poyasnyuyetsya ryadom faktoriv Po pershe she ne spala hvilya revolyucijnogo zahvatu i bagato komu hotilosya v realnomu chasi sposterigati za vtilennyam revolyucijnih idej Po druge kolishnya radyansko komunistichna sistema stvorila spravzhnij informacijnij vakuum v zasobah masovoyi informaciyi a osoblivo na telebachenni V cih umovah translyaciya sesiyi vikonuvala rol bagatoh suchasnih teleprogram odnochasno rozvazhalnih i politichnih tok shou informacijnih vipuskiv oskilki zhvavo reaguvala vidpovidnimi zvernennyami na aktualni politichni podiyi tosho Mozhna skazati sho yak teleprograma translyaciya sesiyi bula poza konkurenciyeyu z inshimi produktami todishnogo telebachennya Takogo deputatskogo telemarafonu ne znala she zhodna oblast krayini Persha chastina pershoyi sesiyi kviten pochatok travnya trivala u zhivomu efiri 63 godini a trivalist videoreportazhiv u nichnij chas stanovila 42 godini Podibna populyarnist ne projshla poza uvagoyu radyanskogo kerivnictva i Derzhteleradio URSR visunulo cilkom spravedlivu i ob yektivnu yak na sogodnishnij chas vimogu shodo oplati translyaciyi Yak tilki na sesiyi bulo ogolosheno pro vidpovidnu vimogu po oblasti rozpochavsya masovij zbir pozhertv na oplatu translyaciyi sesiyi Prikmetno sho nihto nikogo ne zmushuvav brati uchast v cij akciyi tim bilsh vrazhayuchimi viglyadayut yiyi masshtabi Groshi nesli postijno yak pravilo gotivkoyu peredayuchi yih navit cherez vipadkovih osib bezposeredno v zal de trivala sesiya V perervah mizh vistupami deputativ golovuyuchij ogoloshuvav najbilsh znakovi pozhertvi ta zvernennya yakimi voni suprovodzhuvalisya Inkoli ce dijsno nagaduvalo shou i viglyadalo desho komichno Dlya organizaciyi prijomu koshtiv yih obliku ta zdachi v bank bula organizovana specialna komisiya yaku ocholiv V den nadhodilo vid 50 do 100 tisyach i bilshe radyanskih karbovanciv V odnij peredachi moglo mistitisya vid 50 krb do kilkoh tisyach Za chas pershoyi chastini pershoyi sesiyi nadijshlo 2 miljoni 769 tisyach krb Za translyaciyu bulo splacheno 177 tisyach 439 krb I hoch golova ogolosiv sho bilshe koshtiv ne potribno voni she yakijs chas prodovzhuvali nadhoditi PutchV period serpnevogo putchu v Moskvi kerivnictvo radi viglyadalo desho rozgublenim vidavalosya sho vono zajnyalo vichikuvalnu poziciyu Mozhlivo ce bulo pov yazano z oriyentaciyeyu na vkazivki z Kiyeva Prinajmni gromadskij aktiv yakij vsilyako pidtrimuvav novu vladu i gotovij buv vistupiti na yiyi zahist u dovilnih formah ochikuvav vid vladi yakihos chitkih instrukcij yak diyati v tij chi inshij situaciyi Zakliki kerivnictva do spokoyu ne davali vidpovidi sho robiti yaksho zavtra na vulicyah z yavlyatsya tanki i rozpochnutsya masovi areshti Za umov koli v Rosiyi a osoblivo v Moskvi jshli masovi akciyi yaki vreshti i prizveli do padinnya DKNS vichikuvalna poziciya viglyadala yak faktichne poturannya putchu chi smertelnij perelyak Osoblivo divno taka poziciya viglyadala dlya revolyucijnoyi Lvivshini Za vidpovidnu pasivnist kerivnictvo radi bulo spravedlivo i doshkulno rozkritikovano v gazeti Post Postup Cirkulyuvali chutki yaki navit buli vtileni u vidpovidni pismovi zvernennya pro stvorennya Komitetu gromadskoyi zgodi v yakij vhodyat golovi vsih gromadsko politichnih demokratichnih sil i yakomu peredayutsya vsi povnovazhennya radi u vipadku nemozhlivosti yiyi funkcionuvannya Za nemozhlivosti diyalnosti i cogo organu vsi povnovazhennya mali peredavatisya V yacheslavu Chornovolu yak jogo ochilniku ta golovi radi Odnak zhodnih pidtverdzhen cya chutka piznishe ne znajshla rada ne zbiralasya na zhodne zasidannya shob pidtverditi peredachu svoyih povnovazhen organu yakij mozhe bilsh efektivno diyati v umovah nadzvichajnogo stanu bagatoh deputativ potim divuvalo sho z privodu putchu ne bulo sklikano ne te sho sesiyi a j navit prezidiyi radi Ne isnuye zhodnogo oficijnogo svidchennya yake b pidtverdilo cyu chutku Vtim odrazu pislya provalu putchu kerivnictvo radi rizko aktivizuvalosya Zranku 22 serpnya deputatskij ta gromadskij aktiv zahopili obkom KPU Tam viyavilisya neznishennimi zakodovani perfostrichki vsih nakaziv DKNS Za vipadkovim zbigom obstavin nachalnik sekretnogo viddilu obkomu na ti dni vzyav vidpustku j ne znishiv perfostrichok yak cogo vimagala instrukciya Kerivniki Lvivskoyi oblasnoyi radi viyavilisya yedinimi v SRSR hto mav ves nabir materialiv yaki dovodili uchast partijnih organiv v organizaciyi j provedenni putchu Na osnovi cih dokaziv Komunistichna partiya bula zaboronena v Ukrayini i v Rosiyi DiyalnistPeremoga na pochatku 1990 roku ob yednanih demokratichnih sil stvorila na Lvivshini osoblivu situaciyu Region stav bazoyu nacionalno vizvolnogo ruhu metoyu yakogo bulo zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini Pered demokratichnimi silami Lvivshini postali yakisno novi zavdannya u najstislishi termini perejti z rezhimu opozicijnoyi borotbi za vladu v konstruktivnij rezhim formuvannya micnih vladnih struktur zdatnih ne lishe vistoyati v umovah vnutrishnoyi ta zovnishnoyi blokadi i vsilyakih utiskiv z boku todi komunistichnih centriv Moskvi ta Kiyeva ale j ocholiti reformatorskij ta nacionalno vizvolnij ruh v Ukrayini ob yednati vsi demokratichni sili j vladu v Galichini ideya Galickoyi Asambleyi mobilizuvati sili j resursi dlya stimulyuvannya j poshirennya nacionalno vizvolnogo ruhu na vsyu Ukrayinu zavdannya forsovanoyi rozbudovi v Galichini fragmentu Ukrayinskoyi Derzhavi na zasadah demokratiyi ta rinkovoyi ekonomiki Mozhna stverdzhuvati sho vse politichne zhittya na Lvivshini z momentu pochatku pershoyi sesiyi ocholila Lvivska oblasna Rada Pershi rishennya radi stosuvalisya najbilsh nabolilogo j ochikuvanogo pro nacionalnu simvoliku j nacionalni svyata zemlyu vlasnist bagatopartijnist departizaciyu pidpriyemstv i organizacij deideologizaciyu j dekomunizaciyu miscevij chas viznannya veteraniv UPA veteranami vijni ta inshi Ci rishennya buli dolenosnimi ne lishe dlya Galichini ale j dlya vsiyeyi Ukrayini zigrali fundamentalnu rol v oriyentaciyi vsogo ukrayinskogo suspilstva Voni buli takozh najrevolyucijnishimi v todishnomu Soyuzi Ce bulo zumovleno she j tim sho Moskva ne mogla ignoruvati Kiyiv a Kiyiv buv obezzbroyenij masshtabnistyu masovih procesiv na Lvivshini Nevdali sprobi pogasiti polum ya narodnogo protestu lishe pidlivali masla u vogon Najbilshe vrazhennya na centr spravili 250 tisyachnij pohid za legalizaciyu greko katolickoyi cerkvi ta peremoga opozicijnih sil na viborah 1990 roku Sered istorichnih vazhlivih i prosto cikavih rishen radi mozhna vidiliti Pro rozmezhuvannya funkcij radyanskih i partijnih organiv vid 24 04 1990 Pro progoloshennya Ukrayinskoyi nacionalnoyi simvoliki ta nacionalnogo gimnu oficijno prijnyatimi na teritoriyi Lvivskoyi oblasti Polozhennya pro ukrayinskij nacionalnij prapor Pro svyatkuvannya nacionalnih ta osnovnih religijnih svyat na teritoriyi Lvivskoyi oblasti vid 28 04 1990 Pro vstanovlennya poyasnogo chasu na Lvivshini vid 08 05 1990 r Pered kerivnictvom radi ta oblasnogo vikonavchogo komitetu postala problema formuvannya avtoritetnogo regionalnogo uryadu zdatnogo rozrobiti j realizuvati taku strategiyu j taktiku vikonavchoyi vladi yaka b u todishnih skladnih umovah politichnoyi ta ideologichnoyi borotbi dozvolila ne lishe uniknuti bezkompromisnoyi smertelnoyi na toj chas konfrontaciyi z silovimi ta virobnichimi strukturami ale j zapochatkuvati ta pogliblyuvati tendenciyi do spivrobitnictva j zaluchennya yih do nacionalnogo ruhu Dlya vsih struktur bulo neobhidnim sformuvati chitku vnutrishnyu evolyuciyu vid opoziciyi cherez nejtralitet do pidtrimki Osoblivosti situaciyi j harakter roboti obumovlyuvali dlya oblradi specifichnij kompleks vimog do kandidativ na kerivni posadi v oblasti Pitannya lyustraciyi zhorstko ne stavilosya Hto u silu bagatoh obstavin todishnogo zhittya mav partijnij kvitok KPRS lishe yak dopusk do profesijnoyi roboti j progresivno zarekomenduvav sebe v procesah 1989 1990 rr otrimuvav shansi zalishitisya na posadi chi navit pidnimatisya vgoru po kar yernij drabini Ce bulo zumovleno she j tim sho za korotkij chas nepovnih dva roki demokratichni sili ne vstigli stvoriti stijkih organizacijnih struktur i vihovati v neobhidnij kilkosti vlasni kadri osoblivo serednoyi j nizhnoyi lanok U sferi ekonomiki v oblasti buv progoloshenij rezhim usebichnoyi j skoordinovanoyi pidgotovki do perehodu na rinkovi vidnosini shlyahom stvorennya regionalnih rinkiv zhitla tovariv finansiv cinnih paperiv i praci peredachi majna v kolektivnu nasampered akcionernu i privatnu vlasnist racionalnogo vikoristannya vsogo potencialu teritoriyi iz zabezpechennyam socialnogo zahistu naselennya Uzhe 20 veresnya 1990 r na drugij sesiyi oblasnoyi radi bulo shvaleno Koncepciyu formuvannya elementiv rinkovoyi ekonomiki u Lvivskij oblasti Stosovno vlasnosti v koncepciyi zadeklarovano neobhidnist yiyi rozderzhavlennya perehodu bilshoyi chastini derzhavnoyi vlasnosti u vlasnist gromadyan i virobnichih kolektiviv sho povinno zrujnuvati fundament komandno administrativnoyi sistemi Buli viznacheni finansovo kreditni mehanizmi teritorialna rinkova infrastruktura sistema socialnogo zahistu a takozh etapnist Praktichno do kincya 1991 r oblasna vlasnist formuvalasya volovimi rishennyami oblasnogo vikonavchogo komitetu pro peredachu majna Za vinyatkom dekilkoh vipadkiv centralni vidomstva v konflikt ne vstupali U rezultati dovgotrivalih obgovoren garyachih debativ i superechok vimalyuvalisya osnovni risi tak zvanoyi Lvivskoyi modeli agrarnoyi reformi Z metoyu priskorennya reformi buli stvoreni oblasni Zemelnij centr ta Centr privatizaciyi v APK Lvivska model lyagla v osnovu vidpovidnih ukaziv Prezidenta ta Zakoniv Ukrayini Vona takozh bula vprovadzhena i v Rosiyi Najbilshij vklad v yiyi rozrobku vnesli pershij zastupnik golovi oblvikonkomu Leontij Dunec ta profesor Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka Ivan Mihasyuk U toj zhe chas buli rozrobleni programi reformuvannya zhitla pensijnoyi sistemi yaki nabuli zagalnoukrayinskogo masshtabu j realizuyutsya do sogodni U reformuvanni promislovosti rada keruvalasya principami rozbudovi nacionalnoyi ekonomiki Urahovuyuchi osoblivosti harakter i masshtabi pidpriyemstv bulo rozrobleno bilya 80 ti galuzevih mizhregionalnih i zagalnonacionalnih program Perevazhna bilshist rishen oblasnoyi radi 80 stosuvalas ekonomiki Ce buli sotni j sotni uhval Do kincya 1990 roku situaciya v oblasti vzhe kontrolyuvalas v povnij miri Znachnogo uspihu bulo dosyagnuto v stosunkah z komanduvannyam PrikVO i vijskovih chastin Lishe Lvivska oblast persha i yedina v Radyanskomu Soyuzi postavila j virishila pitannya pro povernennya svoyih vijskovikiv z garyachih tochok a piznishe pro vijskovu sluzhbu lishe v Ukrayini Lvivska oblasna rada pershogo demokratichnogo sklikannya vidigrala neperesichnu istorichnu rol ne lishe v istoriyi Ukrayini a j v istoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu a otzhe i u svitovij istoriyi 18 veresnya 2004 r bulo sklikano zbori deputativ Lvivskoyi oblasnoyi radi I demokratichnogo sklikannya na yakih bulo utvoreno Div takozhSpisok deputativ Lvivskoyi oblasnoyi radi I sklikannyaDzherelaSpisok deputativ oblasnoyi radi 1990 1994 rr 25 lipnya 2008 u Wayback Machine http sites google com site lorpds ubiti drakona nedostupne posilannya z lipnya 2019 Publichni debati