Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луї́ Расі́н (фр. Louis Racine; 6 листопада 1692, Париж — 29 січня 1763, Париж) — французький поет та есеїст.
| Луї Расін | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Louis Racine | ||||
 Портрет роботи Кармонтеля (музей Конде). | ||||
| Народився | 6 листопада 1692 Париж | |||
| Помер | 29 січня 1763 (70 років) Париж | |||
| Громадянство |  Королівство Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | поет, есеїст | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1720—1762 | |||
| Magnum opus | поема «Релігія» | |||
| Членство | Академія надписів та красного письменства (1753)[1] і Академія красного письменства, науки і мистецтв Ла-Рошелі | |||
| Батько | Жан Батист Расін | |||
| Мати | Катерина де Романе | |||
| Брати, сестри | d | |||
| У шлюбі з | Марі Пресле де л'Еклюз | |||
| | ||||
 Луї Расін у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Луї Расін народився 6 листопада 1692 року в сім'ї відомого драматурга Жана Батиста Расіна і Катерини де Романе. У батьків він був другим сином і взагалі наймолодшим серед семи дітей. Ще у ранньому віці, коли Луї було тільки шість років, він втратив батька. Згодом навчався у під керівництвом . Щоб догодити матері, вирішив обрати адвокатський фах, однак почавши вивчати юриспруденцію, усвідомив хибність свого вибору. Після цього три роки вивчав теологію.
Замолоду перебував під патронатом , за сприяння якого вступив 1719 року до Академії надписів та красного письменства. Втім, цим успіхом він завдячував не тільки другові, але й власній освіченості, адже крім грецької мови і латини знав також італійську й іврит. Запідозрений у янсенізмі, став ворогом — міністра короля Людовика XV. Кардинал перешкодив Луї Расіну вступити до Французької академії, натомість запропонував йому стати королівським податковим інспектором. У 1722 році Луї Расіна призначили генеральним податківцем Марселя, пізніше він обіймав схожі посади в Салені, Мулені й Ліоні. В 1728 році одружився із дочкою радника ліонського суду Марі Пресле де л'Еклюз, від якої мав сина.
1746 року подав у відставку та повернувся до Парижа. З цього часу Луї Расін цілком присвятив себе поезії, якою займався ще з 1720 року. В 1755 році в житті поета сталося велике нещастя — єдиний син з невісткою вирушили у весільну подорож і загинули в Кадісі від повені, викликаної лісабонським землетрусом. Втрата настільки пригнітила Луї Расіна, що з цього часу він перестав писати вірші (до смерті встиг лише перекласти поему Джона Мілтона «Втрачений рай») і присвятив життя духовним справам. Помер 29 січня 1763 року.
Творчість
Перші поезії Луї Расін опублікував у 1720 році. Його вірш «Грація» отримав схвальні відгуки, але водночас дав підставу запідозрити автора в янсенізмі, що вплинуло на його подальшу кар'єру. В наступні роки він поєднував офіційну службу податківцем із захопленням поезією і цей період його життя був вельми плідним. Основною темою його од і поем була давньогрецька міфологія, дидактичні міркування про мораль. В 1742 році Луї Расін опублікував поему «Релігія», в якій спробував зняти з себе звинувачення в янсенізмі. Цей твір вважають найбільш значущим у його поетичній спадщині.
Однак перу цього автора належать і декілька прозових творів. Одне з його популярних есе описує долю — найвідомішої у Франції здичавілої дівчини. Ще два твори — «Спогади з життя Жана Б.» та «Нотатки до трагедій Жана Р.» — мемуари, в яких він згадує свого батька Жана Расіна. В останній період життя Луї Расін займався лише перекладами. Крім вищезгаданої поеми Мільтона йому належить також віршований переклад псалмів. Повне зібрання творів Луї Расіна у шести томах вийшло вже після його смерті, у 1808 році.
Слід зазначити, що протягом усього життя Луї Расін перебував у тіні слави свого більш відомого батька, що не дозволяло сучасникам об'єктивно оцінити його літературний доробок. Нерідко його вірші оцінювали як посередні, вбачаючи в них більше релігійного підтексту ніж поетичної довершеності. Однак високу оцінку отримали його витонченні оди й послання. Разом з тим Луї Расін був для французів моральним взірцем. У добу правління розпусного Людовика XV він був втіленням громадянських і релігійних чеснот. Про нього схвально відгукувався Вольтер. Сучасники описували Луї Расіна як інтелектуала й поліглота (вільно володів сімома мовами), благочесну і дуже скромну людину.
Твори
- поема «Грація» — La Grâce, 1720;
- «Послання М. де Валінкуру» — Épître à M. de Valincourt, 1722;
- «Послання графу де Клермону» — Épître au comte de Clermont, 1723;
- Première épître à la duchesse de Noailles, 1723;
- «Одна самотності» — Ode sur la solitude, 1723;
- Comparaison de l'Iphigénie d'Euripide avec l'Iphigénie de Racine, 1727;
- Épître à Mme la duchesse de Noailles sur l'âme des bêtes, 1728;
- Réflexions sur l'Andromaque d'Euripide et l'Andromaque de Racine, 1732;
- «Ода гармонії» — Ode sur l'harmonie, 1736;
- «Ода миру» — Ode sur la paix, 1736;
- поема «Релігія» — La Religion, 1742;
- La ville de Paris au Roy, entrant à Paris à son retour de Metz, 1744;
- Réflexions sur la poésie, 1747;
- De la déclamation théâtrale des anciens, 1747;
- мемуари «Спогади з життя Жана Б.» — Memories sur la vie de Jean В., 1747;
- мемуари «Нотатки до трагедій Жана Р.» — Remarques sur les tragédies de Jean R., 1752;
- Le Paradis perdu… traduction nouvelle avec des notes, la vie de l'auteur, un discours sur son poème les remarques d'Addison, et, à l'occasion de ces remarques, un discours sur le poème épique, traduit en français, 1755;
- Psaumes traduits et mis en vers, 1762.
Джерела
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Луи Расин / Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Rasi n fr Louis Racine 6 listopada 1692 Parizh 29 sichnya 1763 Parizh francuzkij poet ta eseyist Luyi Rasinfr Louis RacinePortret roboti Karmontelya muzej Konde Narodivsya6 listopada 1692 1692 11 06 ParizhPomer29 sichnya 1763 1763 01 29 70 rokiv ParizhGromadyanstvoKorolivstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpoet eseyistMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1720 1762Magnum opuspoema Religiya ChlenstvoAkademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1753 1 i Akademiya krasnogo pismenstva nauki i mistectv La RosheliBatkoZhan Batist RasinMatiKaterina de RomaneBrati sestridU shlyubi zMari Presle de l Eklyuz Luyi Rasin u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisLuyi Rasin narodivsya 6 listopada 1692 roku v sim yi vidomogo dramaturga Zhana Batista Rasina i Katerini de Romane U batkiv vin buv drugim sinom i vzagali najmolodshim sered semi ditej She u rannomu vici koli Luyi bulo tilki shist rokiv vin vtrativ batka Zgodom navchavsya u pid kerivnictvom Shob dogoditi materi virishiv obrati advokatskij fah odnak pochavshi vivchati yurisprudenciyu usvidomiv hibnist svogo viboru Pislya cogo tri roki vivchav teologiyu Zamolodu perebuvav pid patronatom za spriyannya yakogo vstupiv 1719 roku do Akademiyi nadpisiv ta krasnogo pismenstva Vtim cim uspihom vin zavdyachuvav ne tilki drugovi ale j vlasnij osvichenosti adzhe krim greckoyi movi i latini znav takozh italijsku j ivrit Zapidozrenij u yansenizmi stav vorogom ministra korolya Lyudovika XV Kardinal pereshkodiv Luyi Rasinu vstupiti do Francuzkoyi akademiyi natomist zaproponuvav jomu stati korolivskim podatkovim inspektorom U 1722 roci Luyi Rasina priznachili generalnim podatkivcem Marselya piznishe vin obijmav shozhi posadi v Saleni Muleni j Lioni V 1728 roci odruzhivsya iz dochkoyu radnika lionskogo sudu Mari Presle de l Eklyuz vid yakoyi mav sina 1746 roku podav u vidstavku ta povernuvsya do Parizha Z cogo chasu Luyi Rasin cilkom prisvyativ sebe poeziyi yakoyu zajmavsya she z 1720 roku V 1755 roci v zhitti poeta stalosya velike neshastya yedinij sin z nevistkoyu virushili u vesilnu podorozh i zaginuli v Kadisi vid poveni viklikanoyi lisabonskim zemletrusom Vtrata nastilki prignitila Luyi Rasina sho z cogo chasu vin perestav pisati virshi do smerti vstig lishe pereklasti poemu Dzhona Miltona Vtrachenij raj i prisvyativ zhittya duhovnim spravam Pomer 29 sichnya 1763 roku TvorchistPershi poeziyi Luyi Rasin opublikuvav u 1720 roci Jogo virsh Graciya otrimav shvalni vidguki ale vodnochas dav pidstavu zapidozriti avtora v yansenizmi sho vplinulo na jogo podalshu kar yeru V nastupni roki vin poyednuvav oficijnu sluzhbu podatkivcem iz zahoplennyam poeziyeyu i cej period jogo zhittya buv velmi plidnim Osnovnoyu temoyu jogo od i poem bula davnogrecka mifologiya didaktichni mirkuvannya pro moral V 1742 roci Luyi Rasin opublikuvav poemu Religiya v yakij sprobuvav znyati z sebe zvinuvachennya v yansenizmi Cej tvir vvazhayut najbilsh znachushim u jogo poetichnij spadshini Odnak peru cogo avtora nalezhat i dekilka prozovih tvoriv Odne z jogo populyarnih ese opisuye dolyu najvidomishoyi u Franciyi zdichaviloyi divchini She dva tvori Spogadi z zhittya Zhana B ta Notatki do tragedij Zhana R memuari v yakih vin zgaduye svogo batka Zhana Rasina V ostannij period zhittya Luyi Rasin zajmavsya lishe perekladami Krim vishezgadanoyi poemi Miltona jomu nalezhit takozh virshovanij pereklad psalmiv Povne zibrannya tvoriv Luyi Rasina u shesti tomah vijshlo vzhe pislya jogo smerti u 1808 roci Slid zaznachiti sho protyagom usogo zhittya Luyi Rasin perebuvav u tini slavi svogo bilsh vidomogo batka sho ne dozvolyalo suchasnikam ob yektivno ociniti jogo literaturnij dorobok Neridko jogo virshi ocinyuvali yak poseredni vbachayuchi v nih bilshe religijnogo pidtekstu nizh poetichnoyi dovershenosti Odnak visoku ocinku otrimali jogo vitonchenni odi j poslannya Razom z tim Luyi Rasin buv dlya francuziv moralnim vzircem U dobu pravlinnya rozpusnogo Lyudovika XV vin buv vtilennyam gromadyanskih i religijnih chesnot Pro nogo shvalno vidgukuvavsya Volter Suchasniki opisuvali Luyi Rasina yak intelektuala j poliglota vilno volodiv simoma movami blagochesnu i duzhe skromnu lyudinu Tvoripoema Graciya La Grace 1720 Poslannya M de Valinkuru Epitre a M de Valincourt 1722 Poslannya grafu de Klermonu Epitre au comte de Clermont 1723 Premiere epitre a la duchesse de Noailles 1723 Odna samotnosti Ode sur la solitude 1723 Comparaison de l Iphigenie d Euripide avec l Iphigenie de Racine 1727 Epitre a Mme la duchesse de Noailles sur l ame des betes 1728 Reflexions sur l Andromaque d Euripide et l Andromaque de Racine 1732 Oda garmoniyi Ode sur l harmonie 1736 Oda miru Ode sur la paix 1736 poema Religiya La Religion 1742 La ville de Paris au Roy entrant a Paris a son retour de Metz 1744 Reflexions sur la poesie 1747 De la declamation theatrale des anciens 1747 memuari Spogadi z zhittya Zhana B Memories sur la vie de Jean V 1747 memuari Notatki do tragedij Zhana R Remarques sur les tragedies de Jean R 1752 Le Paradis perdu traduction nouvelle avec des notes la vie de l auteur un discours sur son poeme les remarques d Addison et a l occasion de ces remarques un discours sur le poeme epique traduit en francais 1755 Psaumes traduits et mis en vers 1762 Dzherelahttps aibl fr academiciens depuis 1663 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lui Rasin Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros