Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луї Габрієль Амбруаз де Бональд (фр. Louis Gabriel Ambroise de Bonald; 2 жовтня 1754, Мійо — 23 листопада 1840, там же) — французький філософ, представник консерватизму у політичній думці XIX століття.
| Луї де Бональд | |
|---|---|
| фр. Louis Gabriel Ambroise de Bonald фр. Louis de Bonald | |
 | |
| Народився | 2 жовтня 1754[1][2][…] d, Мійо |
| Помер | 23 листопада 1840[1][2][…] (86 років) d, Мійо ·бронхіальна астма |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик, есеїст, письменник, філософ |
| Alma mater | d |
| Знання мов | французька[4] |
| Членство | Французька академія |
| Титул | віконт |
| Посада | Q59710810?, пер Франції[d], d, d[5], президент[d] і президент[d] |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Q3065688? |
| Діти | d, d і d |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Бональд народився в Ле Монна в дворянській сім'ї, здобув класичну освіту, служить в роті мушкетерів. Свою політичну діяльність розпочав у своєму рідному місті, де був обраний мером в 1785 році. Брав участь у битвах проти революційної Франції у військах принца Конде. У 1791 році був змушений емігрувати за кордон, де переховувався близько восьми років у місті Гейдельберзі. Там же пише свою першу масивну працю «Теорія політичної і релігійної влади в громадянському суспільстві». Цією роботою Бональд заявив себе як затятий критик ліберальних ідей, відстоюючи принципи роялізму і клерикалізму, доводячи перше до тієї радикальної ступеня, яка дозволяла сучасникам охрестити автора ультрароялістом.
У 1799 році повертається до Франції. Починаючи з 1800 року пише трилогію, в якій він послідовно відстоює традиціоналістські погляди. Так в 1800 Бональд закінчує роботу «Досвід аналізу природних законів соціального устрою», а в 1801 і 1802 році ставить крапку роботам «Про розлучення» і «Закони первісного суспільства, розглянуті в недавні часи за допомогою одного тільки світла розуму», відповідно. З приходом до влади Наполеона Бональд стає прихильником його курсу, вбачаючи в сильної влади інструмент для об'єднання Європи. Однак, потім розчаровується і переходить на бік монархістів. Співпрацює в газеті «Mercure de France».
З реставрацією Бурбонів 1814 року, у Бональда починається новий виток політичної діяльності. Він стає членом палати депутатів, в якій, завдяки його полум'яним промовам, стає лідером ультрароялістов. З 1816 року стає членом Французької Академії, а в 1821 і 1823 зводиться в віконт і пери, відповідно. Революція 1830 року поклала кінець політичної кар'єри Бональда: його виганяють з палати перів. Бональд прожив ще десять років відокремлено в своєму рідному місті де і помер 23 листопада 1840 року.
Політичні погляди
Свою теорію ідей Бональд черпає з Кондільяка і Мальбранша, трактуючи ідеї як божественно дані і відомі всім, але затуманені у свідомості, здатні прояснитися за допомогою освіти. Однією з таких споконвічно даних ідей постає ідея суспільства. Держава, у Бональда, вища констатація ідеї суспільства, воно знаходиться між Богом і народом, як мова посередник між ідеєю і духом. Сама мова виступає як трансцендентне вираз Бога, його інструмент для саморозкриття.
Влада, вважає Бональд, ефективна лише тоді, коли вона буде сприйнята і усвідомлена як щось вище по відношенню до людей. Якщо суспільний стан буде сприйматися як результат загального договору, на чому наполягає ліберальна думка, то й ідея поза-громадського стану може бути також результатом загальної волі, звідси, виводить філософ, небезпека від ліберальних ідей, по суті ведуть до потенції деструктивації суспільства. Особливу небезпеку становить для Бональда ліберальна індивідуалізація людини, вичленення його з необхідної суспільної ролі, що веде також до розладу держави. Варто особливо відзначити позицію Бональда з питання необхідності Божественного проведення. Ідея держави, вважає філософ, необхідна, але Бог все ж таки залишає людині певну свободу, яка нічого не може по суті змінити, але може істотно призупинити необхідний, провидінням даний, історичний процес. І в цьому шкода і зло цієї людської волі, бо вона тим корисніше, ніж менш себе проявляє, погоджуючись з необхідним процесом історії.
Товариство трансцендентно для індивіда, тому він не може робити ніяких сутнісних висновків щодо його походження ролі і функції. «Якщо інші захищали релігію людини, я захищаю релігію суспільства» — так писав Бональд на захист Божественної ідеї суспільства. Товариство доіндівідуально і стоїть над індивідом. Роль і місце людини диктує йому суспільство, він існує від товариства і для суспільства, суспільство виступає як якийсь вищий творчий елемент, постійно продукує цієї людини. Суспільство, вважав Бональд, знаходиться в постійному русі, споконвіку і на віки заданому процесі природного конституювання себе.
Державу Бональд розглядає як організм, зі своєю складною незбагненною динамікою. Свої сили Держава черпає з минулого, з енергії традиції. Традиції народу покояться на забобонах, необхідному матеріалі будь-якого майбутнього. Суть критики Бональда Великої Французької Революції і полягає в неприпустимості нехтування цих самих забобонів, неможливості, з одного боку, досягнення tabula rasa, з іншого боку, будівництва чого або з чистого аркуша.
Фундаментом ж суспільства може бути лише релігія (Бональд скрізь має на увазі християнство). Так людина крім її соціального походження, зобов'язаний своєму існуванню ще й наперед визначена проведення. Свободу Бональд розглядає двояко: з одного боку людина вільна фізично, з іншого, релігійно. Іншими словами людина знаходить свободу у своєму тілі і в Бозі. Але ця двоєдина свобода завжди щось властиве лише суспільству, вона громадянська. Людина, отже, може бути вільний тільки в суспільстві.
Значення
Безсумнівно, Бональд — ідейний представник консерватизму. На користь цього твердження говорять багато положень філософа, зокрема: обґрунтування необхідної єдності народу, розгляд сучасності з позицій історизму, затвердження колективного типу раціональності, нарешті, захист традиції, забобонів як центрального нерва громадського стану. Його життєвий шлях — свідоцтво боротьби за свої погляди, за життя Бональд мав безліч своїх прихильників, а велика літературна спадщина багато в чому визначила хід розвитку консервативно — традиціоналістських настроїв.
Бібліографія
- Досвід аналізу природних законів соціального устрою (Essai analytique sur les lois naturelles de l'ordre social, 1800)
- Закони первісного суспільства, розглянуті в недавні часи за допомогою одного тільки світла розуму (L?gislation primitive consid?r?e dans les derniers temps par les seules lumi?res de la raison, 1802)
- Філософське доказ основоположного принципу суспільства (D?monstration philosophique du principe constitutif de la soci?t?, 1827)
- Роздуми про загальноєвропейський інтерес (R?flexions sur l'int?r?t g?n?ral de l'Europe, 1815)
- Про розлучення (Du divorce, 1801)
- Філософські дослідження (Recherches philosophiques, 1818)
- Теорія політичної і релігійної влади в громадянському суспільстві (Th?orie du pouvoir politique et religieux dans la soci?t? civile, 1796)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.francegenweb.org/mairesgenweb/details.php?id=255640&co=Millau&dept=12
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Gabriyel Ambruaz de Bonald fr Louis Gabriel Ambroise de Bonald 2 zhovtnya 1754 Mijo 23 listopada 1840 tam zhe francuzkij filosof predstavnik konservatizmu u politichnij dumci XIX stolittya Luyi de Bonaldfr Louis Gabriel Ambroise de Bonald fr Louis de BonaldNarodivsya2 zhovtnya 1754 1754 10 02 1 2 d MijoPomer23 listopada 1840 1840 11 23 1 2 86 rokiv d Mijo bronhialna astmaKrayina FranciyaDiyalnistpolitik eseyist pismennik filosofAlma materdZnannya movfrancuzka 4 ChlenstvoFrancuzka akademiyaTitulvikontPosadaQ59710810 per Franciyi d d d 5 prezident d i prezident d KonfesiyakatolictvoRidQ3065688 Ditid d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBonald narodivsya v Le Monna v dvoryanskij sim yi zdobuv klasichnu osvitu sluzhit v roti mushketeriv Svoyu politichnu diyalnist rozpochav u svoyemu ridnomu misti de buv obranij merom v 1785 roci Brav uchast u bitvah proti revolyucijnoyi Franciyi u vijskah princa Konde U 1791 roci buv zmushenij emigruvati za kordon de perehovuvavsya blizko vosmi rokiv u misti Gejdelberzi Tam zhe pishe svoyu pershu masivnu pracyu Teoriya politichnoyi i religijnoyi vladi v gromadyanskomu suspilstvi Ciyeyu robotoyu Bonald zayaviv sebe yak zatyatij kritik liberalnih idej vidstoyuyuchi principi royalizmu i klerikalizmu dovodyachi pershe do tiyeyi radikalnoyi stupenya yaka dozvolyala suchasnikam ohrestiti avtora ultraroyalistom U 1799 roci povertayetsya do Franciyi Pochinayuchi z 1800 roku pishe trilogiyu v yakij vin poslidovno vidstoyuye tradicionalistski poglyadi Tak v 1800 Bonald zakinchuye robotu Dosvid analizu prirodnih zakoniv socialnogo ustroyu a v 1801 i 1802 roci stavit krapku robotam Pro rozluchennya i Zakoni pervisnogo suspilstva rozglyanuti v nedavni chasi za dopomogoyu odnogo tilki svitla rozumu vidpovidno Z prihodom do vladi Napoleona Bonald staye prihilnikom jogo kursu vbachayuchi v silnoyi vladi instrument dlya ob yednannya Yevropi Odnak potim rozcharovuyetsya i perehodit na bik monarhistiv Spivpracyuye v gazeti Mercure de France Z restavraciyeyu Burboniv 1814 roku u Bonalda pochinayetsya novij vitok politichnoyi diyalnosti Vin staye chlenom palati deputativ v yakij zavdyaki jogo polum yanim promovam staye liderom ultraroyalistov Z 1816 roku staye chlenom Francuzkoyi Akademiyi a v 1821 i 1823 zvoditsya v vikont i peri vidpovidno Revolyuciya 1830 roku poklala kinec politichnoyi kar yeri Bonalda jogo viganyayut z palati periv Bonald prozhiv she desyat rokiv vidokremleno v svoyemu ridnomu misti de i pomer 23 listopada 1840 roku Politichni poglyadiSvoyu teoriyu idej Bonald cherpaye z Kondilyaka i Malbransha traktuyuchi ideyi yak bozhestvenno dani i vidomi vsim ale zatumaneni u svidomosti zdatni proyasnitisya za dopomogoyu osviti Odniyeyu z takih spokonvichno danih idej postaye ideya suspilstva Derzhava u Bonalda visha konstataciya ideyi suspilstva vono znahoditsya mizh Bogom i narodom yak mova poserednik mizh ideyeyu i duhom Sama mova vistupaye yak transcendentne viraz Boga jogo instrument dlya samorozkrittya Vlada vvazhaye Bonald efektivna lishe todi koli vona bude sprijnyata i usvidomlena yak shos vishe po vidnoshennyu do lyudej Yaksho suspilnij stan bude sprijmatisya yak rezultat zagalnogo dogovoru na chomu napolyagaye liberalna dumka to j ideya poza gromadskogo stanu mozhe buti takozh rezultatom zagalnoyi voli zvidsi vivodit filosof nebezpeka vid liberalnih idej po suti vedut do potenciyi destruktivaciyi suspilstva Osoblivu nebezpeku stanovit dlya Bonalda liberalna individualizaciya lyudini vichlenennya jogo z neobhidnoyi suspilnoyi roli sho vede takozh do rozladu derzhavi Varto osoblivo vidznachiti poziciyu Bonalda z pitannya neobhidnosti Bozhestvennogo provedennya Ideya derzhavi vvazhaye filosof neobhidna ale Bog vse zh taki zalishaye lyudini pevnu svobodu yaka nichogo ne mozhe po suti zminiti ale mozhe istotno prizupiniti neobhidnij providinnyam danij istorichnij proces I v comu shkoda i zlo ciyeyi lyudskoyi voli bo vona tim korisnishe nizh mensh sebe proyavlyaye pogodzhuyuchis z neobhidnim procesom istoriyi Tovaristvo transcendentno dlya individa tomu vin ne mozhe robiti niyakih sutnisnih visnovkiv shodo jogo pohodzhennya roli i funkciyi Yaksho inshi zahishali religiyu lyudini ya zahishayu religiyu suspilstva tak pisav Bonald na zahist Bozhestvennoyi ideyi suspilstva Tovaristvo doindividualno i stoyit nad individom Rol i misce lyudini diktuye jomu suspilstvo vin isnuye vid tovaristva i dlya suspilstva suspilstvo vistupaye yak yakijs vishij tvorchij element postijno produkuye ciyeyi lyudini Suspilstvo vvazhav Bonald znahoditsya v postijnomu rusi spokonviku i na viki zadanomu procesi prirodnogo konstituyuvannya sebe Derzhavu Bonald rozglyadaye yak organizm zi svoyeyu skladnoyu nezbagnennoyu dinamikoyu Svoyi sili Derzhava cherpaye z minulogo z energiyi tradiciyi Tradiciyi narodu pokoyatsya na zabobonah neobhidnomu materiali bud yakogo majbutnogo Sut kritiki Bonalda Velikoyi Francuzkoyi Revolyuciyi i polyagaye v nepripustimosti nehtuvannya cih samih zaboboniv nemozhlivosti z odnogo boku dosyagnennya tabula rasa z inshogo boku budivnictva chogo abo z chistogo arkusha Fundamentom zh suspilstva mozhe buti lishe religiya Bonald skriz maye na uvazi hristiyanstvo Tak lyudina krim yiyi socialnogo pohodzhennya zobov yazanij svoyemu isnuvannyu she j napered viznachena provedennya Svobodu Bonald rozglyadaye dvoyako z odnogo boku lyudina vilna fizichno z inshogo religijno Inshimi slovami lyudina znahodit svobodu u svoyemu tili i v Bozi Ale cya dvoyedina svoboda zavzhdi shos vlastive lishe suspilstvu vona gromadyanska Lyudina otzhe mozhe buti vilnij tilki v suspilstvi ZnachennyaBezsumnivno Bonald idejnij predstavnik konservatizmu Na korist cogo tverdzhennya govoryat bagato polozhen filosofa zokrema obgruntuvannya neobhidnoyi yednosti narodu rozglyad suchasnosti z pozicij istorizmu zatverdzhennya kolektivnogo tipu racionalnosti nareshti zahist tradiciyi zaboboniv yak centralnogo nerva gromadskogo stanu Jogo zhittyevij shlyah svidoctvo borotbi za svoyi poglyadi za zhittya Bonald mav bezlich svoyih prihilnikiv a velika literaturna spadshina bagato v chomu viznachila hid rozvitku konservativno tradicionalistskih nastroyiv BibliografiyaDosvid analizu prirodnih zakoniv socialnogo ustroyu Essai analytique sur les lois naturelles de l ordre social 1800 Zakoni pervisnogo suspilstva rozglyanuti v nedavni chasi za dopomogoyu odnogo tilki svitla rozumu L gislation primitive consid r e dans les derniers temps par les seules lumi res de la raison 1802 Filosofske dokaz osnovopolozhnogo principu suspilstva D monstration philosophique du principe constitutif de la soci t 1827 Rozdumi pro zagalnoyevropejskij interes R flexions sur l int r t g n ral de l Europe 1815 Pro rozluchennya Du divorce 1801 Filosofski doslidzhennya Recherches philosophiques 1818 Teoriya politichnoyi i religijnoyi vladi v gromadyanskomu suspilstvi Th orie du pouvoir politique et religieux dans la soci t civile 1796 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www francegenweb org mairesgenweb details php id 255640 amp co Millau amp dept 12