Лук'яненко Володимир Матвійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лук'яненко.

Володимир Матвійович Лук'яненко (18 жовтня 1937, Харків) — український державний діяч, міністр хімічного і нафтового машинобудування СРСР, президент — голова правління ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання імені М. В. Фрунзе». Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1986–1989). Доктор технічних наук, професор (1997). Герой Соціалістичної Праці (10.12.1985). Герой України (26.02.2004, позбавлений звання 12 травня 2023 року).

Лук'яненко Володимир Матвійович
Народився	18 жовтня 1937(1937-10-18) (86 років) місто Харків
Громадянство	СРСР  Україна  Росія
Діяльність	винахідник
Alma mater	НТУ «ХПІ» і Українська інженерно-педагогічна академія
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Сайт	lukyanenkovladimir.openua.net/bio.php
Герой Соціалістичної Праці (10.12.1985). Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (18 жовтня 2012), V ст. (10.2007) Орден «За заслуги» І ст. (10.1997), II ст. (08.1997), III ст. (11.1996) Ордени Леніна (1981, 10.12.1985), Жовтневої Революції (1976), Трудового Червоного Прапора (1971). Медаль «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970). Державна премія України в галузі науки і техніки 1997 року — за розробку теоретичних основ автоматизованого оптимального проектування машин, конструкцій і приладів, створення на цій базі зразків сучасної техніки з впровадженням у серійне вітчизняне виробництво нового покоління конкурентоспроможних турбокомпресорних систем (у складі колективу). Лауреат Державної премії СРСР (1980) Орден «100-річчя визволення від османської неволі» (НРБ, 1987). Орден Святого князя Володимира Великого (1997). Орден «Золотий Меркурій» (1997). Орден «Галкиниш» (Туркменістан). Почесний професор Харківського державного політехнічного університету (1998). Почесний працівник газової промисловості (1996), почесний працівник Укргазпрому (1997). Позбавлений усіх державних нагород України Указом Президента України №279/2023 Бібліографія Автор (співавтор) понад 90 друкованих праць, зокрема книг: «Виробничі центрифуги» (1974), «Довідник. Центрифуги» (1980), «Вдосконалюємо механізм управління» (1982), «Вдосконалюємо форми й методи управління виробництвом» (1984). 8 авторських свідоцтв. Захоплення Полювання, риболовля, колекціонування картин. Примітки Указ Президента України від 26 лютого 2004 року № 231/2004 «Про присвоєння В. Лук'яненку звання Герой України» Позбавлений усіх державних нагород України (Указ Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"») . Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 жовтня 2012. Указ Президента України від 16 жовтня 2007 року № 975/2007 «Про нагородження В. Лук'яненка орденом князя Ярослава Мудрого» Указ Президента України від 17 жовтня 1997 року № 1151/97 «Про нагородження В. Лук'яненка відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"» Указ Президента України від 19 серпня 1997 року № 841/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"» Указ Президента України від 29 листопада 1996 року № 1141/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"» Указ Президента України від 10 грудня 1997 року № 1346/97 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1997 року» . Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021. Посилання «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»