Лоренцо Венеціано

Лоренцо Венеціано (*Lorenzo Veneziano, д/н —після 1379) — італійський художник готичного стилю, розквіт творчості якого припав на 1355—1372 роки.

Лоренцо Венеціано
Христос надає ключи Св.Петру («Поліптих Святого Петра»)
Народився	невідомо Венеція
Помер	після 1379 Венеція, Венеційська республіка
Країна	Венеційська республіка
Національність	італієць
Діяльність	художник
Роки активності	1356^[1] — 1379^[1]
Magnum opus	^d
Конфесія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Венеції. Про його дату народження та молоді роки нічого невідомо. Навчання напевне у Паоло Венеціано, формування молодого художника відбувалося у 1340 роках. Перша згадка про нього відноситься до 1355 року.

Перший відома картина Лоренцо Венеціано створена у 1357—1359 роках — «Поліптіх Ліона» (названий за іменем замовника — венеціанського патриція Доменіко Ліона). Його створено для венеціанської церкви Святого Антонія абатства Кастелло у Венеції (натепер церква зруйнована). Мальований твір складав 2 м заввишки і близько 4 м завширшки, станови 18 великих і 41 маленьку ікону. У центральній сцені «Благовіщення» художник передає тривимірність, надавши незвичайний ракурс фігурі Марії, розгорнувши її до глядача. Дослідники відзначають натуралізм і водночас поетичність цієї сцени, небачені для тодішнього венеціанського живопису. Фігури святих і пророків відрізняються пластикою складок одягу, експресивністю виразів обличчя, плавними переходами кольору. Разом з тим художник відійшов від візантійських традицій живопису — темного фону картини.

Водночас у 1356—1358 рока працював у сеньойрів Скалігерів. Написав дві роботи із зображенням «Мадонна Смирення» — для церкви Сан-Анастасія в Вероні і для церкви Санта Корона в Віченці. У базиліці Святого Зенона створив «Писаний Хрест», в церкві Святих Фермо і Рустіко його пензлю належать «Коронування Марії і Поклоніння волхвів».

Напочатку 1360-х років знову працював у Венеції, де створено вівтар із зображенням трьох святих Юліана, Марка і Варфоломія і епізодами з життя Св. Миколая.

Водночас продовжував працював у віченці, Падуї, Вероні. У 1361 році написано картину «Мадонна з немовлям на троні» для падуанських замовленників. У грудні 1366 року Лоренцо Венеціано завершив другий свій великий твір — поліптих для Домського собору в Віченці, відомий як «Поліптих Проті». Його замовили представники місцевої аристократії Джованні і Томмазо Проті, які зображені уклінні біля ніг святих на бічних панелях вівтаря. Центральною картиною поліптиха є «Успіння Марії», над нею художник розташував «Розп'яття», по боках від якого знаходяться фігури Св. Катерини і Св. Олени.

У 1368 році розписував вівтар для церкви Св. Джаково в Болоньї. Сьогодні його розділено на частини: «Коронування Марії» (Музею образотворчих мистецтв м Тура, Франція); «Св. Варфоломій» і «Св. Антоній» (Національна галерея Болоньї, Італія); «Св. Сигізмунд і Св. Катерина» (Швейцарія), «Св. Леонард» (Музей Палаццо Беломо в Сиракузі, Італія).

У січні 1370 року завершив розпис «Поліптих Св. Петра» (для якої церкви невідомо), його центральна панель «Христос передає ключі Св. Петру». Решта частини поліптиха є епізодами з житія Святих Петра і Павла. Бічні панелі зображували Св. Марка і Іоанна Хрестителя (ліві) і Святих Бернарда і Ієроніма (праві), які загинули під час Другої світової війни у 1945 році.

У 1371 році створено «Поліптих Благовіщення». Навколо центральної сцени з «Марією і Ангелом», художник розташував зображення Святих Миколая, Іоанна Хрестителя, Якова та Стефана. Тут художник ще далі відходить від візантійських традицій, робить акцент на обсязі фігур, яскравій колірній палітрі і грі світла.

Того ж року для палати торговців шовком створено триптіх, що складався з «Воскресіння Христа», двох бічних панелей — «Св. Петро і Святого Марка» і «Мадонни з немовлям».

Останньою підписаною роботою Лоренцо Венеціано є «Мадонна з немовлям» 1372 року. Дослідниками висловлюється думка, що ця картина могла бути центральною частиною невідомого вівтаря.

За стилем до творчості Венеціано також відносять «Різдво», «Мадонна з немовлям і донатором Петром Джиджі», «Мадонну, Розп'яття і шість святих», «Мадонну Смирення і Розп'яття», «Різдво Іоанна», Іоанн Хреститель вказует на Христа учням , дві стулки «Скорботна Богоматір» і «Іоанн Богослов». Вважається, що працював до 1379 року.

Характеристика живопису

В ранніх роботах Лоренцо Венециано відчувається вплив падуанської школи живопису.

Живопис Лоренцо Венеціано відрізняється важливими елементами новизни, що зумовило його успіх у Венеції. Вінпише впевнено, талановито, далекий від подовжених фігур і легких моделей його сучасників (насамперед Паоло Венеціано). Навпаки зображує персонажі більш реально і конкретно. Святі у Лоренцо Венеціано твердо стоять на землі, висловлюють почуття і емоції, вступають в прямий контакт з віруючими. Вперше в італійському живописі святі зображені на квітучих галявинах.

Його творчість відрізнялося натуралізмом і здатністю розповісти божественну подію повсякденними життєвими ситуаціями. Лоренцо Венециано став визнаним новатором готичного стилю у Венеції та сусідніх областях.

Крім того Лоренцо Венеціано створював мініатюри, зокрема відомі мініатюри «Бичування і Сан Марко отримує манускрипт від Братства», «Бичування», «Мадонна Мізерікордія», «Святий Христофор».

Підтверджено графічну роботу Лоренцо Венециано — поки єдиний підготовчий малюнок для вишивки гобеленів (Нью-Йорк, Метрополітан Музей). На ньому зображена «Мадонна Смирення зі Святими» і дві сцени з Христом і Марією.

Джерела

• Cristina Guarnieri, Lorenzo Veneziano, Cinisello Balsamo, 2006.
• Raimond Van Marle, The Development of the Italian Schools of Painting, Volume 4, Springer Science & Business Media, 2012, pp. 51-62
• John Richards. «Lorenzo Veneziano.» Grove Art Online. Oxford Art Online. Oxford University Press. Web. 11 May. 2017

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517