Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Тадеуш Лопацинський, Лопатинський Микола Тадеуш (*Мікалай Тадэвуш Лапацінскі, 20 травня 1715 —4 січня 1778) — політичний та військовий діяч Речі Посполитої.
| Микола Тадеуш Лопацинський | |
|---|---|
| пол. Mikołaj Tadeusz Łopaciński | |
 | |
| Народився | 20 травня 1715 Лопацине |
| Помер | 4 січня 1778 Леонполь |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | білорус |
| Посада | воєвода Берестейський |
| Термін | 1777—1778 роки |
| Попередник | Ян Антоній Горайн |
| Наступник | Ян Тадеуш Зиберг |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | |
| Батько | Леон Лопацинський |
| Мати | Регіна Свенцицька |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | Барбара Копець |
| Діти | 4 сина і 2 доньки |
| Нагороди |   |
 | |
| |
Життєпис
Представник білоруського шляхетського роду Лопатинських герба Любич. Син Леона Лопатинського і Регіни Свенцицької. Народився в родинному маєтку 1715 року. Здобув гарну освіту правознавця і красномовця, володів французькою, італійською, німецькою мовами, латиною.
З 1733 року перебував у почті маршалка великого литовського Олександра Павла Сапіги, а згодом його сина — Юзефа Станіслава Сапіги, єпископа-коад'ютора віленського.
Під час Війни за польську спадщину у 1733—1735 роках підтримав польського короля Станіслава I Лещинського. 1734 року брав участь в обороні Гданська від російських військ. Отримав від короля почесний чин королівського дворянина. Разом з Лещинським 1735 року вирушив у вигнання до Кенігсберга.
У 1736 році визнав королем Речі Посполитої Августа III, курфюрства Саксонії. У 1740-х роках стає клієнтом гетьмана великого литовського Михайла Казимира Радзивілла.
У 1739 році був призначений кравчим мстиславським, 1742 року став підчашим мстиславським, а 1744 року — войським Мстиславського воєводства. Обирався послом на вальні сейми в 1744, 1748, 1750, 1754, 1756, 1758, 1760, 1761, 1762, 1764, 1766, 1767 роках. 1748 року купив маєток Чуриловичі, які перейменував на Леонполь на честь батька.
1750 року призначається інстигатором великим литовським. Того ж року обирається депутатом (членом) до Головного Трибуналу Великого князівства Литовського. 1753 році організовував вибору до елекційного сеймика Полоцького воєводства. 1757 року отримує староство мстиславське. У 1760—1761 роках неодноразово скаржився на дії російських військ, що увійшли на територію Мстиславського воєводства, проте марно.
У 1764 році стає членом конфедерації Чарторийських. Згодом обирається послом від Мстиславського воєводства на конвокаційний сейм, а від браславського повіту — на елекційний сейм, де підтримав обрання Станіслава Августа Понятовського на королівський престол. Потім стає послом від воєводства смоленського на коронаційний сейм. Того ж року призначається на посаду писаря великого литовського. У 1766 році отримав орден Святого Станіслава. 1767 році стає членом Радомської конфедерації.
У 1767 році на сеймі Рєпніна увійшов до складу сеймової делегації, яка змушена під тиском російського полку князя Миколи Рєпніна підтвердити колишній державний устрій Речі Посполитої.
1774 році отримав в подарунок від короля Станіслава II маєток Бездани з умовою щорічної сплати далі вартості до Едукаційної комісії. У 1776 році стає маршалком Головного Трибуналу Великого князівства Литовського. У 1777 році стає кавалером ордену Білого Орла.
Володіння
Мав земельні маєтності в Мстиславському, Вітебському, Полоцькому, Інфлянтському, Віленському і Трокському воєводствах, великий палац в вільно. Літньою резиденцією став Леонполь, де у 1750—1768 роках звів палац в стилі пізнього бароко з картинами фламандських та англійських живописців. Поруч із палацом заклали французький парк на терасах, обведених каналами, оранжерею. Палац зберігся дотепер (сього це католицький костел Христа Володаря світу). Тут було зібрано великий архів та чудову бібліотеку.
У 1772 році після першого розділу Речі Посполитої володіння Лопацинського опинилися розділеними по річці Двина між Річчю Посполитою та Російською імперією.
Родина
Дружина — Барбара, донька Михайла Антонія Копеця, писаря великого литовського
Діти:
- Ян Никодим (1747—1810), староста мстиславський
- Юзеф Леон (1751—1803), єпископ жемайтський
- Станіслав
- Томаш Інгацій (1753—1827), королівський шамбелян (камергер) та дриський маршалок
- Казимира Барбара, дружина Юстиніна Немирович-Щитта, писаря скарбового литовського
- Бригітта Яна
Джерела
- Szczygielski W. Łopaciński Mikołaj Tadeusz // Polski Słownik Biograficzny. T. XVIII/3. Z. 78. Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1973. S. 400—402
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lopacinskij Mikola Tadeush Lopacinskij Lopatinskij Mikola Tadeush Mikalaj Tadevush Lapacinski 20 travnya 1715 4 sichnya 1778 politichnij ta vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Mikola Tadeush Lopacinskijpol Mikolaj Tadeusz LopacinskiNarodivsya20 travnya 1715 17150520 LopacinePomer4 sichnya 1778 LeonpolGromadyanstvoRich PospolitaNacionalnistbilorusPosadavoyevoda BerestejskijTermin1777 1778 rokiPoperednikYan Antonij GorajnNastupnikYan Tadeush ZibergKonfesiyakatolictvoRidBatkoLeon LopacinskijMatiRegina SvencickaBrati sestridU shlyubi zBarbara KopecDiti4 sina i 2 donkiNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPredstavnik biloruskogo shlyahetskogo rodu Lopatinskih gerba Lyubich Sin Leona Lopatinskogo i Regini Svencickoyi Narodivsya v rodinnomu mayetku 1715 roku Zdobuv garnu osvitu pravoznavcya i krasnomovcya volodiv francuzkoyu italijskoyu nimeckoyu movami latinoyu Z 1733 roku perebuvav u pochti marshalka velikogo litovskogo Oleksandra Pavla Sapigi a zgodom jogo sina Yuzefa Stanislava Sapigi yepiskopa koad yutora vilenskogo Pid chas Vijni za polsku spadshinu u 1733 1735 rokah pidtrimav polskogo korolya Stanislava I Leshinskogo 1734 roku brav uchast v oboroni Gdanska vid rosijskih vijsk Otrimav vid korolya pochesnij chin korolivskogo dvoryanina Razom z Leshinskim 1735 roku virushiv u vignannya do Kenigsberga U 1736 roci viznav korolem Rechi Pospolitoyi Avgusta III kurfyurstva Saksoniyi U 1740 h rokah staye kliyentom getmana velikogo litovskogo Mihajla Kazimira Radzivilla U 1739 roci buv priznachenij kravchim mstislavskim 1742 roku stav pidchashim mstislavskim a 1744 roku vojskim Mstislavskogo voyevodstva Obiravsya poslom na valni sejmi v 1744 1748 1750 1754 1756 1758 1760 1761 1762 1764 1766 1767 rokah 1748 roku kupiv mayetok Churilovichi yaki perejmenuvav na Leonpol na chest batka 1750 roku priznachayetsya instigatorom velikim litovskim Togo zh roku obirayetsya deputatom chlenom do Golovnogo Tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1753 roci organizovuvav viboru do elekcijnogo sejmika Polockogo voyevodstva 1757 roku otrimuye starostvo mstislavske U 1760 1761 rokah neodnorazovo skarzhivsya na diyi rosijskih vijsk sho uvijshli na teritoriyu Mstislavskogo voyevodstva prote marno U 1764 roci staye chlenom konfederaciyi Chartorijskih Zgodom obirayetsya poslom vid Mstislavskogo voyevodstva na konvokacijnij sejm a vid braslavskogo povitu na elekcijnij sejm de pidtrimav obrannya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo na korolivskij prestol Potim staye poslom vid voyevodstva smolenskogo na koronacijnij sejm Togo zh roku priznachayetsya na posadu pisarya velikogo litovskogo U 1766 roci otrimav orden Svyatogo Stanislava 1767 roci staye chlenom Radomskoyi konfederaciyi U 1767 roci na sejmi Ryepnina uvijshov do skladu sejmovoyi delegaciyi yaka zmushena pid tiskom rosijskogo polku knyazya Mikoli Ryepnina pidtverditi kolishnij derzhavnij ustrij Rechi Pospolitoyi 1774 roci otrimav v podarunok vid korolya Stanislava II mayetok Bezdani z umovoyu shorichnoyi splati dali vartosti do Edukacijnoyi komisiyi U 1776 roci staye marshalkom Golovnogo Tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1777 roci staye kavalerom ordenu Bilogo Orla VolodinnyaMav zemelni mayetnosti v Mstislavskomu Vitebskomu Polockomu Inflyantskomu Vilenskomu i Trokskomu voyevodstvah velikij palac v vilno Litnoyu rezidenciyeyu stav Leonpol de u 1750 1768 rokah zviv palac v stili piznogo baroko z kartinami flamandskih ta anglijskih zhivopisciv Poruch iz palacom zaklali francuzkij park na terasah obvedenih kanalami oranzhereyu Palac zberigsya doteper sogo ce katolickij kostel Hrista Volodarya svitu Tut bulo zibrano velikij arhiv ta chudovu biblioteku U 1772 roci pislya pershogo rozdilu Rechi Pospolitoyi volodinnya Lopacinskogo opinilisya rozdilenimi po richci Dvina mizh Richchyu Pospolitoyu ta Rosijskoyu imperiyeyu RodinaDruzhina Barbara donka Mihajla Antoniya Kopecya pisarya velikogo litovskogo Diti Yan Nikodim 1747 1810 starosta mstislavskij Yuzef Leon 1751 1803 yepiskop zhemajtskij Stanislav Tomash Ingacij 1753 1827 korolivskij shambelyan kamerger ta driskij marshalok Kazimira Barbara druzhina Yustinina Nemirovich Shitta pisarya skarbovogo litovskogo Brigitta YanaDzherelaSzczygielski W Lopacinski Mikolaj Tadeusz Polski Slownik Biograficzny T XVIII 3 Z 78 Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1973 S 400 402 Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 2 Kadecki korpus Yackevich Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 788 s il ISBN 985 11 0378 0