Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марина Вікторівна (Добранчева) Логвиненко (нар. 1 вересня 1961, м. Шахти, Російська РФСР — радянська і російська спортсменка (кульова стрільба). З 1981 по 2002 роки — член збірних команд СРСР, СНД, Росії. Найтитулованіший стрілок Росії, єдина володарка п'яти олімпійських медалей в історії російського стрілецького спорту.
| Логвиненко Марина Вікторівна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |  Росія | ||||
| Народження | 1 вересня 1961 (62 роки) Шахти, Ростовська область, РРФСР, СРСР | ||||
| Зріст | 154 см[1] | ||||
| Вага | 63 кг[1] | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | кульова стрільба і стрілецький спорт | ||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
Життєпис
Марина Вікторівна Логвиненко (до заміжжя) — Добранчева, народилася 1 вересня 1961 року в місті Шахти Ростовської області.
Одна з найбільш титулованих представників ДОСААФ СРСР (під час навчання у виші у паралельному заліку представляла спортивні товариства «Спартак» і «Профспілки»).
Заняття стрілецьким спортом, почала в секції спортивно-технічного клубу Ленінського РК ДОСААФ м. Шахти в 1975 році. Перший тренер (дав початкову підготовку), викладач кафедри теоретичної механіки — філії НПІ, (тренер-громадський) Б. Шемшура.
З 1979 року і після переїзду в 1982 році до міста Ростов-на-Дону Марина Логвиненко тренувалася (в міжзборовий період) в обласному тирі ДТСААФ, де їй представляв бокс для зберігання зброї, надавав допомогу в оформленні виїздів та організації тренувального процесу Ю. Борзов. З 1981 року по 1987 рік він став її особистим тренером.
У серпні 1987 року (на день фізкультурника) Марина одружилась з Володимиром Логвиненком, який з листопада 1987 року по грудень 2000 року, вів підготовку спортсменки до змагань.
Після народження дочки (Неллі) у травні 1989 року вона змінює прізвище. Відповідно, на внутрішніх і міжнародних змаганнях почала виступати під прізвищем чоловіка Логвиненко, за (ПКВО) СКА-15 міста Ростова-на-Дону.
Представляючи спортивний клуб армії, Марина (Добранчева) Логвиненко досягла видатних результатів, в період з 1990 по 2005 роки вона стала чемпіонкою, дворазовою срібною та бронзовою призеркою Всесвітніх ігор серед військовослужбовців; 10-кратною чемпіонкою, 8-кратною срібною і дворазовою бронзовою призеркою чемпіонатів світу серед військовослужбовців; 18-кратним переможцем чемпіонатів і першостей бройнмих сил СРСР та ЗС Російської Федерації.
З 1994 року, обмінявши квартиру (в Ростові-на-Дону на Шахти), до 2001 року проживала в Шахтах, викупивши (за призові Олімпіади з 1992 року і кредитні гроші) міський тир ДТСААФ. Планувала створити свою школу кульової стрільби.
У складний період перебудови (після зміни на виборах міського голови в 1997 році), не знайшовши підтримки в адміністрації міста Шахти, яка держала нові вектори розвитку спортивної інфраструктури для збереження в місті її улюбленого виду спорту — кульової стрільби — безоплатно подарувала тир міському УВС і повернулася до Ростова-на-Дону.
Після Олімпіади 2000 року ЗТ СРСР полковник В. В. Логвиненко завершила тренерську діяльність, продовжуючи службу в штабі СКВО. Спортивний союз спортсмена і тренера розпадається (перший раз в період 1993—1995 рр, вдруге у 2000 р.). В цей час Марина тренувалась самостійно.
У зв'язку з прогресуючим з другої половини дев'яностих років захворюванням колінних суглобів, невдалою операцією на корпальному нерві кисті правої руки, проблемами з поперековим відділом хребта з 2002 року Марина відмовляється від участі у відборі та підготовці до Олімпійських ігор 2004 року в Афінах. Тривала, але малоефективна реабілітація, відсутність фінансування змушують її прийняти важке рішення про завершення активної змагальної практики та переході на викладацьку роботу.
Остаточно Марина Логвиненко завершила участь у змаганнях в 2005 році після чемпіонату світу серед військовослужбовців у Швейцарії, де завойовує золоту і срібну медалі у командному заліку, і прощається як спортсмен зі стрілецьким спортом.
Звільняється з лав ЗС РФ по досягненні граничного віку у 2009 році у військовому званні підполковника з посади начальника навчальної частини кафедри тактики Факультету військового навчання Південного федерального університету.
Досягнення та нагороди
Дворазова олімпійська чемпіонка 1992 року, срібний призер Олімпійських ігор 1996 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1988,1996 років. Переможець і срібний призер міжнародного турніру «Дружба-84». 15-кратна чемпіонка, дворазовий срібний та дворазовий бронзовий призер чемпіонатів світу. 14-кратна чемпіонка, 15-кратний срібний, триразовий бронзовий призер чемпіонатів Європи.
Дворазовий переможець Фіналу кубка світу 1991,1992, срібний призер 1988,1991,1993,1996, бронзовий призер 1988,1990,1995,1996 років.
У період з 1986 по 2003 роки; 13-разовий переможець, 8-кратний срібний і 6-кратний бронзовий призер Етапів кубка світу.
38-кратний переможець чемпіонатів та першостей СРСР, СНД, Росії. Чемпіонка, дворазовий срібний та бронзовий призер 8-ї та 9-ї Спартакіади народів СРСР. 14-разовий переможець кубка СРСР і Росії.
Заслужений майстер спорту СРСР (1982) та Заслужений майстер спорту Росії (1996).
Марина Логвиненко — Почесний громадянин міста Шахти (1996 р.).
Посилання
- Марина Логвиненко-Добранчева — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
- Марина Логвиненко на сайті «Спортивна Росія» [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Миронова В. Марина Логвиненко: Ну и отдохнем же мы на Мальорке! // Спорт-экспресс. — 1992. — № 162 (26 августа). — с. 3.
- Калашников. зброя, боєприпаси, спорядження 9/2011
- Olympedia — 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marina Viktorivna Dobrancheva Logvinenko nar 1 veresnya 1961 m Shahti Rosijska RFSR radyanska i rosijska sportsmenka kulova strilba Z 1981 po 2002 roki chlen zbirnih komand SRSR SND Rosiyi Najtitulovanishij strilok Rosiyi yedina volodarka p yati olimpijskih medalej v istoriyi rosijskogo strileckogo sportu Logvinenko Marina ViktorivnaZagalna informaciyaGromadyanstvo RosiyaNarodzhennya 1 veresnya 1961 1961 09 01 62 roki Shahti Rostovska oblast RRFSR SRSRZrist 154 sm 1 Vaga 63 kg 1 SportVid sportu kulova strilba i strileckij sportUchast i zdobutkiNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Logvinenko ZhittyepisMarina Viktorivna Logvinenko do zamizhzhya Dobrancheva narodilasya 1 veresnya 1961 roku v misti Shahti Rostovskoyi oblasti Odna z najbilsh titulovanih predstavnikiv DOSAAF SRSR pid chas navchannya u vishi u paralelnomu zaliku predstavlyala sportivni tovaristva Spartak i Profspilki Zanyattya strileckim sportom pochala v sekciyi sportivno tehnichnogo klubu Leninskogo RK DOSAAF m Shahti v 1975 roci Pershij trener dav pochatkovu pidgotovku vikladach kafedri teoretichnoyi mehaniki filiyi NPI trener gromadskij B Shemshura Z 1979 roku i pislya pereyizdu v 1982 roci do mista Rostov na Donu Marina Logvinenko trenuvalasya v mizhzborovij period v oblasnomu tiri DTSAAF de yij predstavlyav boks dlya zberigannya zbroyi nadavav dopomogu v oformlenni viyizdiv ta organizaciyi trenuvalnogo procesu Yu Borzov Z 1981 roku po 1987 rik vin stav yiyi osobistim trenerom U serpni 1987 roku na den fizkulturnika Marina odruzhilas z Volodimirom Logvinenkom yakij z listopada 1987 roku po gruden 2000 roku viv pidgotovku sportsmenki do zmagan Pislya narodzhennya dochki Nelli u travni 1989 roku vona zminyuye prizvishe Vidpovidno na vnutrishnih i mizhnarodnih zmagannyah pochala vistupati pid prizvishem cholovika Logvinenko za PKVO SKA 15 mista Rostova na Donu Predstavlyayuchi sportivnij klub armiyi Marina Dobrancheva Logvinenko dosyagla vidatnih rezultativ v period z 1990 po 2005 roki vona stala chempionkoyu dvorazovoyu sribnoyu ta bronzovoyu prizerkoyu Vsesvitnih igor sered vijskovosluzhbovciv 10 kratnoyu chempionkoyu 8 kratnoyu sribnoyu i dvorazovoyu bronzovoyu prizerkoyu chempionativ svitu sered vijskovosluzhbovciv 18 kratnim peremozhcem chempionativ i pershostej brojnmih sil SRSR ta ZS Rosijskoyi Federaciyi Z 1994 roku obminyavshi kvartiru v Rostovi na Donu na Shahti do 2001 roku prozhivala v Shahtah vikupivshi za prizovi Olimpiadi z 1992 roku i kreditni groshi miskij tir DTSAAF Planuvala stvoriti svoyu shkolu kulovoyi strilbi U skladnij period perebudovi pislya zmini na viborah miskogo golovi v 1997 roci ne znajshovshi pidtrimki v administraciyi mista Shahti yaka derzhala novi vektori rozvitku sportivnoyi infrastrukturi dlya zberezhennya v misti yiyi ulyublenogo vidu sportu kulovoyi strilbi bezoplatno podaruvala tir miskomu UVS i povernulasya do Rostova na Donu Pislya Olimpiadi 2000 roku ZT SRSR polkovnik V V Logvinenko zavershila trenersku diyalnist prodovzhuyuchi sluzhbu v shtabi SKVO Sportivnij soyuz sportsmena i trenera rozpadayetsya pershij raz v period 1993 1995 rr vdruge u 2000 r V cej chas Marina trenuvalas samostijno U zv yazku z progresuyuchim z drugoyi polovini dev yanostih rokiv zahvoryuvannyam kolinnih suglobiv nevdaloyu operaciyeyu na korpalnomu nervi kisti pravoyi ruki problemami z poperekovim viddilom hrebta z 2002 roku Marina vidmovlyayetsya vid uchasti u vidbori ta pidgotovci do Olimpijskih igor 2004 roku v Afinah Trivala ale maloefektivna reabilitaciya vidsutnist finansuvannya zmushuyut yiyi prijnyati vazhke rishennya pro zavershennya aktivnoyi zmagalnoyi praktiki ta perehodi na vikladacku robotu Ostatochno Marina Logvinenko zavershila uchast u zmagannyah v 2005 roci pislya chempionatu svitu sered vijskovosluzhbovciv u Shvejcariyi de zavojovuye zolotu i sribnu medali u komandnomu zaliku i proshayetsya yak sportsmen zi strileckim sportom Zvilnyayetsya z lav ZS RF po dosyagnenni granichnogo viku u 2009 roci u vijskovomu zvanni pidpolkovnika z posadi nachalnika navchalnoyi chastini kafedri taktiki Fakultetu vijskovogo navchannya Pivdennogo federalnogo universitetu Dosyagnennya ta nagorodiDvorazova olimpijska chempionka 1992 roku sribnij prizer Olimpijskih igor 1996 roku bronzovij prizer Olimpijskih igor 1988 1996 rokiv Peremozhec i sribnij prizer mizhnarodnogo turniru Druzhba 84 15 kratna chempionka dvorazovij sribnij ta dvorazovij bronzovij prizer chempionativ svitu 14 kratna chempionka 15 kratnij sribnij trirazovij bronzovij prizer chempionativ Yevropi Dvorazovij peremozhec Finalu kubka svitu 1991 1992 sribnij prizer 1988 1991 1993 1996 bronzovij prizer 1988 1990 1995 1996 rokiv U period z 1986 po 2003 roki 13 razovij peremozhec 8 kratnij sribnij i 6 kratnij bronzovij prizer Etapiv kubka svitu 38 kratnij peremozhec chempionativ ta pershostej SRSR SND Rosiyi Chempionka dvorazovij sribnij ta bronzovij prizer 8 yi ta 9 yi Spartakiadi narodiv SRSR 14 razovij peremozhec kubka SRSR i Rosiyi Zasluzhenij majster sportu SRSR 1982 ta Zasluzhenij majster sportu Rosiyi 1996 Marina Logvinenko Pochesnij gromadyanin mista Shahti 1996 r PosilannyaMarina Logvinenko Dobrancheva olimpijska statistika na sajti Sports Reference com angl arhivna versiya Marina Logvinenko na sajti Sportivna Rosiya 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Mironova V Marina Logvinenko Nu i otdohnem zhe my na Malorke Sport ekspress 1992 162 26 avgusta s 3 Kalashnikov zbroya boyepripasi sporyadzhennya 9 2011 Olympedia 2006 d Track Q95606922