Лисонасінник омановий

Лисонасі́нник ома́новий, або лисонасі́нник оманови́дний (Inula hirta) — вид трав'янистих рослин родини айстрових, поширений в Україні, південно-західній Росії й Грузії.

Лисонасінник омановий
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Рід:	()
Вид:	Лисонасінник омановий (P. inuloides)
Біноміальна назва
Phalacrachena inuloides (Boiss.) Iljin, 1937

Опис

Запушення стебла великим планом.

Суцвіття.

Багаторічна рослина 25–55 см заввишки. Рослина з довгим, повзучим, більш менш розгалуженим кореневищем. Стебла прямі, прості або слабо розгалужені, під кошиками значно потовщені. Листки ланцетні, цілісні, цілокраї чи більш менш перистолопатеві, як і стебла вкриті короткими волосками і слабо павутинисті. поодинокі на верхівках стебел. Квіти рожеві або пурпурні; крайові — воронкоподібні, збільшені, безплідні; серединні — трубчасті, двостатеві. Сім'янки без чубчика.

Поширення

Вид зростає в Україні, пд.-зх. Росії, а також у Грузії.

В Україні зростає на солонцюватих і солончакових луках, степових полях і як бур'ян на полях, у причорноморських степах. Декоративна. Входить до переліків видів, що перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської та Запорізької областей.

Джерела

1. Phalacrachena inuloides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 355. (рос.)(укр.)
3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
4. . Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11.03.2018. (англ.)