Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ли́зник (колишня назва Лезняки, Лезник)— село вУкраїні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 107 осіб.
| село Лизник | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570330030368 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1868 року |
| Населення | 107 |
| Площа | 4,68 км² |
| Густота населення | 22,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12135 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°34′32″ пн. ш. 28°35′10″ сх. д. / 50.57556° пн. ш. 28.58611° сх. д.Координати: 50°34′32″ пн. ш. 28°35′10″ сх. д. / 50.57556° пн. ш. 28.58611° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12134, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Топорище, вул. Житомирська, 86а |
| Карта | |
  Лизник | |
 Лизник | |
| Мапа | |
Назва
Назва Лезники є яскравим і цінним свідченням до історії поселення та історії мови мешканців Полісся. Лезники — це дериват від апелятива лезиво (в поліських говірках лєзіво). Лезиво поліське або плетениця — засіб зі шкіри, що використовується на Поліссі, для пересування стовбурами високих дерев, що не мають сучків, з метою добування меду з бортей (вуликів), вивішених високо на деревах. Лезники — це люди-виробники лезива. Назва села свідчить, що люди в Лезниках займались бортництвом і виготовляли лезиво для власних потреб і, цілком можливо, для промислу і збуту лезива на ринках в містечку Горошках, або, якщо такі були, у Топорищах. Відомо, що бортництво є широко розповсюдженим заняттям серед мешканців Полісся. Є свідчення про те, що бортництвом займались в поблизьких селах на Волянщині і в Солодирах.
Історія
У 1811 році село називалось Буда Поташева Кутовська Лезники. Тоді в селі ще щонайменше з 1795 року мешкали вільні люди ремісники-міщани переважно з дрібної руської, польської та литовської шляхти, що були будниками і виготовляли поташ необхідний для місцевих гут — підприємств для виробництва скла. Мешканці Буди Лезників розмовляли польською мовою та, можливо, українською, мали латинські та грецькі імена, були римо-католиками та греко-католиками. Після закриття Росією греко-католицьких церков наприкінці XVIII ст. і примусового перехрещення греко-католиків в російський зразок православ'я деякі з них почали ходити до костелу. Місцеві мешканці були парафіянами костелу Святої Теклі в Топорищі, який звели у 1780-х роках на кошти Теклі Немирич.
Багато місцевих людей, які називають себе поляками, не є етнічними поляками, хоч можуть мати частково польське походження. Їхні прізвища свідчать, що більшість з них походить зі старовинних білоруських та українських боярських та зем'янських родів Великого Князівства Литовського з територій сучасних Білорусі та України. Після Люблінської унії та утворення Речі Посполитої, давши згоду на взаємну інтеграцію литовсько-руських земель та польських, вони були інтегровані в цю державу, вважаючи її своєю, а себе - її громадянами, називали себе поляками, застосовуючи це поняття в значенні політоніма: "мешканці держави Полонія", за аналогією до литвинів як мешканців Литви та москвинів як мешканців Московії. При цьому це не заважало литвинам (сучасним білорусам та литовцям) писати: "ми, литвини, як добрі поляки" в значенні "ми, мешканці Великого князівства Литовського як порядні громадяни Речі Посполитої", а русинам "gente Ruthenus, natione Polonus" - "з походження русин, нації політичної польської". Перехід на польську мову спілкування був природним непримусовим процесом. Польська мова була міжетнічною мовою спілкування в державі литвинів, поляків та русинів. Після падіння Речі Посполитої і відходу її з теренів житомирського Полісся в 1793 році, мешканці Лезників продовжували називати себе поляками в значенні політоніма. А коли в середині XIX сторіччя почали зароджуватись сучасні нації, через прив'язаність до польської мови та культури Речі Посполитої політонім поляк став сприйматись його носіями як етнонім поляк, що було помилковим сприйняттям, але цілком закономірною трансформацією.
Серед мешканців села у 1811 році зустрічаємо родини чиншовиків Зубовичів (Зубовських), Шпаковських, Телецьких, Зубрицьких, Ґонґала (Ґаґан), Івановичів (Яновичів), Сульченковських, Сівак, Чепинок/Чепаног, Офенських/Єфенських, Ярошевичів, Зиґмунтів, Крентовських, Ґроховських/Ґрохольських, Касимчуків. Більшість із цих людей мешкала в поселенні ще у 1795 році. Коли воно належало Анджею Комару гербу власного, старості шоломицькому з пінського повіту, який сплавлявся річками Полісся, досліджував їхню глибину та займався справою спорудження каналу, який би з'єднував Віслу та Дніпро і відкривав судноплавний шлях з Балтійського до Чорного моря. Цілком можливо, що частина мешканців Буди Лезників могли прибути сюди з Пінська або пінського повіту разом з Анджеєм Комаром, але більшість мала походити з сусідніх сіл.
Анджей Комар був одружений з Ельжбєтою Завішею, яка в другому шлюбі побралася з маршалком Яном Завішею Чарним.
На момент 1811 року Анджей Комар вже продав Лезники маршалкові житомирського повіту і кавалерові Яну сину Анджея Завіші.
Частка назви Кутовська ймовірно походить від місцевих шляхтичів Кутовських, яких зустрічаємо в історичних джерелах, що стосуються середини XVII ст. в радомишльському повіті.
В 1853 році в Лезниках мешкали родини католицького віросповідання: Шацило, Тичина, Немежицькі (Немержицькі), Бартошевичі, Сорочинські, Расновські, Смик, Ваховські, Барановські, Сержанські, Талько, Скоковські, Симони, Заруцькі, Дідковські, Корицькі, Перегуда, Заброцькі (Забродзькі), Овчарські, Подґурські, Шимановські, Ґаґан. Бачимо майже цілковиту заміну мешканців села. Дрібні шляхтичі були вільними людьми і переселялись з села в село в пошуках вигідних умов та заробітку. Більшість з них оселялись в селах, де діяли дрібні підприємства, такі як буди (поташні), гути, рудні, тартаки, щоб працювати на них. В 1853 році село вже не називається Буда Лезники. Ймовірно, на той час підприємство в селі вже припинило свою діяльність, що спричинило відтік населення.
В 1860-х роках в Лезники стали прибувати німецькі колоністи.
У 1906 році Лезник, село Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 40 верст, від волості 7. Дворів 41, мешканців 366.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 107 осіб, з них 96,26 % зазначили рідною українську мову, 2,8 % — російську, а 0,94 % — іншу.
Примітки
- Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
- Komar, Andrzej (1791). Obiazd rzek z relacyi W. Komara starosty szołomeckiego : do druku podaney skrucony a przez J. W. Jęzierskiego... przez J. W. Jęzierskiego.
- Na zdjęciu Elżbieta Zawisza. Sejm-Wielki.pl. Процитовано 27 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
Посилання
- Погода в селі Лизник [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li znik kolishnya nazva Leznyaki Leznik selo vUkrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Horoshivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 107 osib selo Liznik Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Horoshivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040570330030368 Osnovni dani Zasnovane do 1868 roku Naselennya 107 Plosha 4 68 km Gustota naselennya 22 86 osib km Poshtovij indeks 12135 Telefonnij kod 380 4145 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 34 32 pn sh 28 35 10 sh d 50 57556 pn sh 28 58611 sh d 50 57556 28 58611 Koordinati 50 34 32 pn sh 28 35 10 sh d 50 57556 pn sh 28 58611 sh d 50 57556 28 58611 Misceva vlada Adresa radi 12134 Zhitomirska obl Horoshivskij r n s Toporishe vul Zhitomirska 86a Karta Liznik Liznik MapaNazvaNazva Lezniki ye yaskravim i cinnim svidchennyam do istoriyi poselennya ta istoriyi movi meshkanciv Polissya Lezniki ce derivat vid apelyativa lezivo v poliskih govirkah lyezivo Lezivo poliske abo pletenicya zasib zi shkiri sho vikoristovuyetsya na Polissi dlya peresuvannya stovburami visokih derev sho ne mayut suchkiv z metoyu dobuvannya medu z bortej vulikiv vivishenih visoko na derevah Lezniki ce lyudi virobniki leziva Nazva sela svidchit sho lyudi v Leznikah zajmalis bortnictvom i vigotovlyali lezivo dlya vlasnih potreb i cilkom mozhlivo dlya promislu i zbutu leziva na rinkah v mistechku Goroshkah abo yaksho taki buli u Toporishah Vidomo sho bortnictvo ye shiroko rozpovsyudzhenim zanyattyam sered meshkanciv Polissya Ye svidchennya pro te sho bortnictvom zajmalis v poblizkih selah na Volyanshini i v Solodirah IstoriyaU 1811 roci selo nazivalos Buda Potasheva Kutovska Lezniki Todi v seli she shonajmenshe z 1795 roku meshkali vilni lyudi remisniki mishani perevazhno z dribnoyi ruskoyi polskoyi ta litovskoyi shlyahti sho buli budnikami i vigotovlyali potash neobhidnij dlya miscevih gut pidpriyemstv dlya virobnictva skla Meshkanci Budi Leznikiv rozmovlyali polskoyu movoyu ta mozhlivo ukrayinskoyu mali latinski ta grecki imena buli rimo katolikami ta greko katolikami Pislya zakrittya Rosiyeyu greko katolickih cerkov naprikinci XVIII st i primusovogo perehreshennya greko katolikiv v rosijskij zrazok pravoslav ya deyaki z nih pochali hoditi do kostelu Miscevi meshkanci buli parafiyanami kostelu Svyatoyi Tekli v Toporishi yakij zveli u 1780 h rokah na koshti Tekli Nemirich Bagato miscevih lyudej yaki nazivayut sebe polyakami ne ye etnichnimi polyakami hoch mozhut mati chastkovo polske pohodzhennya Yihni prizvisha svidchat sho bilshist z nih pohodit zi starovinnih biloruskih ta ukrayinskih boyarskih ta zem yanskih rodiv Velikogo Knyazivstva Litovskogo z teritorij suchasnih Bilorusi ta Ukrayini Pislya Lyublinskoyi uniyi ta utvorennya Rechi Pospolitoyi davshi zgodu na vzayemnu integraciyu litovsko ruskih zemel ta polskih voni buli integrovani v cyu derzhavu vvazhayuchi yiyi svoyeyu a sebe yiyi gromadyanami nazivali sebe polyakami zastosovuyuchi ce ponyattya v znachenni politonima meshkanci derzhavi Poloniya za analogiyeyu do litviniv yak meshkanciv Litvi ta moskviniv yak meshkanciv Moskoviyi Pri comu ce ne zavazhalo litvinam suchasnim bilorusam ta litovcyam pisati mi litvini yak dobri polyaki v znachenni mi meshkanci Velikogo knyazivstva Litovskogo yak poryadni gromadyani Rechi Pospolitoyi a rusinam gente Ruthenus natione Polonus z pohodzhennya rusin naciyi politichnoyi polskoyi Perehid na polsku movu spilkuvannya buv prirodnim neprimusovim procesom Polska mova bula mizhetnichnoyu movoyu spilkuvannya v derzhavi litviniv polyakiv ta rusiniv Pislya padinnya Rechi Pospolitoyi i vidhodu yiyi z tereniv zhitomirskogo Polissya v 1793 roci meshkanci Leznikiv prodovzhuvali nazivati sebe polyakami v znachenni politonima A koli v seredini XIX storichchya pochali zarodzhuvatis suchasni naciyi cherez priv yazanist do polskoyi movi ta kulturi Rechi Pospolitoyi politonim polyak stav sprijmatis jogo nosiyami yak etnonim polyak sho bulo pomilkovim sprijnyattyam ale cilkom zakonomirnoyu transformaciyeyu Sered meshkanciv sela u 1811 roci zustrichayemo rodini chinshovikiv Zubovichiv Zubovskih Shpakovskih Teleckih Zubrickih Gongala Gagan Ivanovichiv Yanovichiv Sulchenkovskih Sivak Chepinok Chepanog Ofenskih Yefenskih Yaroshevichiv Zigmuntiv Krentovskih Grohovskih Groholskih Kasimchukiv Bilshist iz cih lyudej meshkala v poselenni she u 1795 roci Koli vono nalezhalo Andzheyu Komaru gerbu vlasnogo starosti sholomickomu z pinskogo povitu yakij splavlyavsya richkami Polissya doslidzhuvav yihnyu glibinu ta zajmavsya spravoyu sporudzhennya kanalu yakij bi z yednuvav Vislu ta Dnipro i vidkrivav sudnoplavnij shlyah z Baltijskogo do Chornogo morya Cilkom mozhlivo sho chastina meshkanciv Budi Leznikiv mogli pributi syudi z Pinska abo pinskogo povitu razom z Andzheyem Komarom ale bilshist mala pohoditi z susidnih sil Andzhej Komar buv odruzhenij z Elzhbyetoyu Zavisheyu yaka v drugomu shlyubi pobralasya z marshalkom Yanom Zavisheyu Charnim Na moment 1811 roku Andzhej Komar vzhe prodav Lezniki marshalkovi zhitomirskogo povitu i kavalerovi Yanu sinu Andzheya Zavishi Chastka nazvi Kutovska jmovirno pohodit vid miscevih shlyahtichiv Kutovskih yakih zustrichayemo v istorichnih dzherelah sho stosuyutsya seredini XVII st v radomishlskomu poviti V 1853 roci v Leznikah meshkali rodini katolickogo virospovidannya Shacilo Tichina Nemezhicki Nemerzhicki Bartoshevichi Sorochinski Rasnovski Smik Vahovski Baranovski Serzhanski Talko Skokovski Simoni Zarucki Didkovski Koricki Pereguda Zabrocki Zabrodzki Ovcharski Podgurski Shimanovski Gagan Bachimo majzhe cilkovitu zaminu meshkanciv sela Dribni shlyahtichi buli vilnimi lyudmi i pereselyalis z sela v selo v poshukah vigidnih umov ta zarobitku Bilshist z nih oselyalis v selah de diyali dribni pidpriyemstva taki yak budi potashni guti rudni tartaki shob pracyuvati na nih V 1853 roci selo vzhe ne nazivayetsya Buda Lezniki Jmovirno na toj chas pidpriyemstvo v seli vzhe pripinilo svoyu diyalnist sho sprichinilo vidtik naselennya V 1860 h rokah v Lezniki stali pribuvati nimecki kolonisti U 1906 roci Leznik selo Fasivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 40 verst vid volosti 7 Dvoriv 41 meshkanciv 366 NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 107 osib z nih 96 26 zaznachili ridnoyu ukrayinsku movu 2 8 rosijsku a 0 94 inshu PrimitkiArhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Komar Andrzej 1791 Obiazd rzek z relacyi W Komara starosty szolomeckiego do druku podaney skrucony a przez J W Jezierskiego przez J W Jezierskiego Na zdjeciu Elzbieta Zawisza Sejm Wielki pl Procitovano 27 sichnya 2020 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 9 travnya 2015 DzherelaAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Zhitomir Volin 2007 620 s ISBN 966 690 090 4 Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s PosilannyaPogoda v seli Liznik 29 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi