Леопольд I (нім. Leopold I von Anhalt-Dessau; 3 липня 1676 — 9 квітня 1747) — князь Ангальт-Дессау, полководець королівства Пруссія, військовий реформатор.
Леопольд I | |
---|---|
нім. Leopold I von Anhalt-Dessau | |
Народився | 3 липня 1676[2][3][…] Дессау, d, Священна Римська імперія |
Помер | 9 квітня 1747[1](70 років) Дессау, d, Священна Римська імперія |
Поховання | Дессау-Росслау |
Країна | d |
Діяльність | колекціонер мистецтва |
Знання мов | німецька |
Учасник | Війна Аугсбурзької ліги |
Військове звання | генерал |
Конфесія | лютеранство |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | Генрієтта Катерина Оранська |
Брати, сестри | Єлизавета Альбертіна Анхальт-Дессау, Генрієтта Амалія Ангальт-Дессау, Марія Елеонора Ангальт-Дессау і Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау |
У шлюбі з | d і d |
Діти | Леопольдіна Марія Ангальт-Дессау, d, d[4], Анна Вільгельміна Ангальт-Дессау, d, d, d, d, d, Луїза Ангальт-Дессау і d[4] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з династії Ангальтських Асканіїв. Другий син , князя Ангальт-Дессау, та Генрієтти Катерини Оранської. Народився 1676 року в Дессау. Зазнав значного впливу матері, яка прищепила йому ощадність, економію у витратах, розважливість. У 1688 році отримав від імператора Леопольда I шефство над піхотним полком. У 1693 році після смерті свого батька став князем Ангальт-Дессау, полковником і командиром полку курфюрства Бранденбурга. Втім князівством до 1698 року керувала його мати, що отримала статус регентки. Сам Леопольд більше приділяв уваги військовій справі. Під час війни Аусбурзької ліги 1695 року відзначився при облозі Намюра, отримавши звання генерал-майори.
З 1697 року старанно зайнявся навчанням та тактичною підготовкою свого полку і поступово поширив свій метод навчання на всю прусську піхоту. Впровадив одноманітний калібр рушниць, залізний шомпол, удосконалив багнет і навчив одноманітного мірного кроку. Спростивши прийоми заряджання, запровадив стрій у 3 шеренги, домігся того, що прусська піхота стала давати 5-6 пострілів за хвилину, тоді як австрійська робила 2-3.
У війні за іспанський спадок у кампаніях 1702—1703 років відзначився при облогах Кейзейрверта, Венло та Бонна. У січні 1703 став кавалером ордена Чорного орла. 20 вересня 1703 року, командуючи допоміжним прусським корпусом в армії маркграфа Людвіга Баден-Баденського, звитяжив у Першій битві при Гохштедті, де армія принца Баденського була розбита і втекла з поля битви. Лише один Леопольд зберіг порядок у корпусі і, побудувавши його в карі, витримав ряд атак кінноти, чим врятував від повного розгрому війська, що відступали.
1704 року командував прусськими військами в складі імператорської армії принца Євгена Савойського, що діяв в Швабії. У другій битві при Гохштедті (13 серпня), коли супротивник переважаючими силами обрушився на крило, яким він командував, витримав контрудар та змусив супротивника відступити. 1705 року звитяжив в битві при Кассано, в якому Леопольд прийняв командування від пораненого принца Євгена Савойського. Діяв в Італії до 1708 року, де сприяв захопленю Турина. Не отримавши за свої успіхи чин генерал-фельдмаршала, він залишив прусську службу, але незабаром повернувся до неї і в 1710 році, відзначившись при облозі фортець Дуе і Ат.
Після повернення у Берлін 2 грудня 1712 року отримав чин генерал-фельдмаршала і таємного військового радника. В цей час він познайомився з російським імператором Петром I, відхиливши його пропозицію перейти на службу. У 1715 році було доручено командування військами, що діяли проти шведів. Він діяв успішно, відтіснив шведів і взяв фортецю Штральзунд.
Потім працював над формуванням та навчанням прусської армії за своїм зразком. Будучи добрим інженером, він склав перший проект регламенту для прусських інженерів, керував будівництвом багатьох фортець і склав опис зроблених ним облог. Також навчав кінноту атаці з палашами, без стрілянини з коня
. Але головною заслугою Леопольда є встановлення ним твердої дисципліни, чим в подальшому стала відома прусська армія. Палка стала однією з основних засобів виховання солдатів. Леопольд був грубий у поводженні з генералами і офіцерами й жорстокий з солдатами, але, попри це, армія любила його, цінуючи у ньому якості полководця.
Зі вступом на престол у 1740 році Фрідріха II хоч і зберіг за собою всі посади та чини, але був відсторонений від справ і лише у 1745 році знову був призваний під час Другої Сілезької війни. Саме його перемога у битві під Кесельдорфом сприяло завершеню війни та підписанню Дрезденського миру.
За бажанням короля у 1746—1747 роках склав записку «Про розвиток і долю прусської армії з часу Великого курфюрста». Помер 1747 року.
Характеристика
Був відмінний солдат, але поганий політик і придворний. Прямий, не схильний до придворних інтриг, характеру не сприяли його успіху при дворі. В результаті його великий вплив на прусську армію за короля Фрідріха-Вільгельма I і було зовсім мізерно при Фрідрісі II.
Мав оригінальну зовнішність, високий зріст, величезні вуса, суворе обличчя, гучний голос, неохайний одяг.
Родина
Дружина — Анна Луїза, донька придворного аптекаря Рудольфа Фьозе
Діти:
- Вільгельм Густав (1699—1737), граф Ангальт
- (1700—1751), князь Ангальт-Дессау, прусський генерал-фельдмаршал
- (1702—1769), прусський генерал-фельдмаршал
- (1705—1781), фельдмаршал Саксонії
- Генрієтта Марія Луїза (1707)
- Луїза (1709—1732), дружина , князя Ангальт-Бернбурга
- (1712—1760), прусський генерал-фельдмаршал
- Анна Вільгельміна (1715—1780)
- Леопольдіна Марія (1716—1782), дружина Фрідріха Генріха Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Шведта
- Генрієтта Амалія (1720—1793)
2 бастарда
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118649361 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Crousatz, Militärische Denkwürdigkeiten des Fürsten Leopold von Anhalt-Dessau (1875)
- Friedrich von Oppeln-Bronikowski: Der Alte Dessauer. Fürst Leopold von Anhalt-Dessau. Eine Studie seines Lebens und Wirkens. Akademische Verlagsgesellschaft, Potsdam 1936.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopold I nim Leopold I von Anhalt Dessau 3 lipnya 1676 9 kvitnya 1747 knyaz Angalt Dessau polkovodec korolivstva Prussiya vijskovij reformator Leopold Inim Leopold I von Anhalt DessauNarodivsya3 lipnya 1676 1676 07 03 2 3 Dessau d Svyashenna Rimska imperiyaPomer9 kvitnya 1747 1747 04 09 1 70 rokiv Dessau d Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaDessau RosslauKrayina dDiyalnistkolekcioner mistectvaZnannya movnimeckaUchasnikVijna Augsburzkoyi ligiVijskove zvannyageneralKonfesiyalyuteranstvoRiddBatkodMatiGenriyetta Katerina OranskaBrati sestriYelizaveta Albertina Anhalt Dessau Genriyetta Amaliya Angalt Dessau Mariya Eleonora Angalt Dessau i Joganna Sharlotta Angalt DessauU shlyubi zd i dDitiLeopoldina Mariya Angalt Dessau d d 4 Anna Vilgelmina Angalt Dessau d d d d d Luyiza Angalt Dessau i d 4 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Angaltskih Askaniyiv Drugij sin knyazya Angalt Dessau ta Genriyetti Katerini Oranskoyi Narodivsya 1676 roku v Dessau Zaznav znachnogo vplivu materi yaka prishepila jomu oshadnist ekonomiyu u vitratah rozvazhlivist U 1688 roci otrimav vid imperatora Leopolda I shefstvo nad pihotnim polkom U 1693 roci pislya smerti svogo batka stav knyazem Angalt Dessau polkovnikom i komandirom polku kurfyurstva Brandenburga Vtim knyazivstvom do 1698 roku keruvala jogo mati sho otrimala status regentki Sam Leopold bilshe pridilyav uvagi vijskovij spravi Pid chas vijni Ausburzkoyi ligi 1695 roku vidznachivsya pri oblozi Namyura otrimavshi zvannya general majori Z 1697 roku staranno zajnyavsya navchannyam ta taktichnoyu pidgotovkoyu svogo polku i postupovo poshiriv svij metod navchannya na vsyu prussku pihotu Vprovadiv odnomanitnij kalibr rushnic zaliznij shompol udoskonaliv bagnet i navchiv odnomanitnogo mirnogo kroku Sprostivshi prijomi zaryadzhannya zaprovadiv strij u 3 sherengi domigsya togo sho prusska pihota stala davati 5 6 postriliv za hvilinu todi yak avstrijska robila 2 3 U vijni za ispanskij spadok u kampaniyah 1702 1703 rokiv vidznachivsya pri oblogah Kejzejrverta Venlo ta Bonna U sichni 1703 stav kavalerom ordena Chornogo orla 20 veresnya 1703 roku komanduyuchi dopomizhnim prusskim korpusom v armiyi markgrafa Lyudviga Baden Badenskogo zvityazhiv u Pershij bitvi pri Gohshtedti de armiya princa Badenskogo bula rozbita i vtekla z polya bitvi Lishe odin Leopold zberig poryadok u korpusi i pobuduvavshi jogo v kari vitrimav ryad atak kinnoti chim vryatuvav vid povnogo rozgromu vijska sho vidstupali 1704 roku komanduvav prusskimi vijskami v skladi imperatorskoyi armiyi princa Yevgena Savojskogo sho diyav v Shvabiyi U drugij bitvi pri Gohshtedti 13 serpnya koli suprotivnik perevazhayuchimi silami obrushivsya na krilo yakim vin komanduvav vitrimav kontrudar ta zmusiv suprotivnika vidstupiti 1705 roku zvityazhiv v bitvi pri Kassano v yakomu Leopold prijnyav komanduvannya vid poranenogo princa Yevgena Savojskogo Diyav v Italiyi do 1708 roku de spriyav zahoplenyu Turina Ne otrimavshi za svoyi uspihi chin general feldmarshala vin zalishiv prussku sluzhbu ale nezabarom povernuvsya do neyi i v 1710 roci vidznachivshis pri oblozi fortec Due i At Pislya povernennya u Berlin 2 grudnya 1712 roku otrimav chin general feldmarshala i tayemnogo vijskovogo radnika V cej chas vin poznajomivsya z rosijskim imperatorom Petrom I vidhilivshi jogo propoziciyu perejti na sluzhbu U 1715 roci bulo dorucheno komanduvannya vijskami sho diyali proti shvediv Vin diyav uspishno vidtisniv shvediv i vzyav fortecyu Shtralzund Potim pracyuvav nad formuvannyam ta navchannyam prusskoyi armiyi za svoyim zrazkom Buduchi dobrim inzhenerom vin sklav pershij proekt reglamentu dlya prusskih inzheneriv keruvav budivnictvom bagatoh fortec i sklav opis zroblenih nim oblog Takozh navchav kinnotu ataci z palashami bez strilyanini z konya Ale golovnoyu zaslugoyu Leopolda ye vstanovlennya nim tverdoyi disciplini chim v podalshomu stala vidoma prusska armiya Palka stala odniyeyu z osnovnih zasobiv vihovannya soldativ Leopold buv grubij u povodzhenni z generalami i oficerami j zhorstokij z soldatami ale popri ce armiya lyubila jogo cinuyuchi u nomu yakosti polkovodcya Zi vstupom na prestol u 1740 roci Fridriha II hoch i zberig za soboyu vsi posadi ta chini ale buv vidstoronenij vid sprav i lishe u 1745 roci znovu buv prizvanij pid chas Drugoyi Silezkoyi vijni Same jogo peremoga u bitvi pid Keseldorfom spriyalo zavershenyu vijni ta pidpisannyu Drezdenskogo miru Za bazhannyam korolya u 1746 1747 rokah sklav zapisku Pro rozvitok i dolyu prusskoyi armiyi z chasu Velikogo kurfyursta Pomer 1747 roku HarakteristikaBuv vidminnij soldat ale poganij politik i pridvornij Pryamij ne shilnij do pridvornih intrig harakteru ne spriyali jogo uspihu pri dvori V rezultati jogo velikij vpliv na prussku armiyu za korolya Fridriha Vilgelma I i bulo zovsim mizerno pri Fridrisi II Mav originalnu zovnishnist visokij zrist velichezni vusa suvore oblichchya guchnij golos neohajnij odyag RodinaDruzhina Anna Luyiza donka pridvornogo aptekarya Rudolfa Foze Diti Vilgelm Gustav 1699 1737 graf Angalt 1700 1751 knyaz Angalt Dessau prusskij general feldmarshal 1702 1769 prusskij general feldmarshal 1705 1781 feldmarshal Saksoniyi Genriyetta Mariya Luyiza 1707 Luyiza 1709 1732 druzhina knyazya Angalt Bernburga 1712 1760 prusskij general feldmarshal Anna Vilgelmina 1715 1780 Leopoldina Mariya 1716 1782 druzhina Fridriha Genriha Gogencollerna markgrafa Brandenburg Shvedta Genriyetta Amaliya 1720 1793 2 bastardaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118649361 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaCrousatz Militarische Denkwurdigkeiten des Fursten Leopold von Anhalt Dessau 1875 Friedrich von Oppeln Bronikowski Der Alte Dessauer Furst Leopold von Anhalt Dessau Eine Studie seines Lebens und Wirkens Akademische Verlagsgesellschaft Potsdam 1936