Леопардове Коп'є — африканська археологічна пам'ятка та культура, що існувала з початку X ст. до 1070-х років. На її основі сформувалася перша південноафриканська держава Мапунгубве. Назва походить від слова «коп'є», що означає пагорб та священної тварини — леопарда.
Леопардове Коп'є | ||||
| ||||
Столиця | Леопардове Коп'є | |||
Мови | протошона | |||
Форма правління | військова демократія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 900 | |||
- Ліквідовано | 1075 | |||
Історія
Дослідження доводять, що невеличке поселення утворилося в IX ст. Цей період назвали Фаза Жізо (на честь однойменного пагорба). Археологами виявлено скляні та бісерні намистини, мідні браслети та залізний шлак. В цей період населення замаялося розведення дрібного рогатої худоби.
На початку 900-х років з'являються перші постійні будівлі та більш значні кам'яні споруди. Розвивається гончарство. Також саме в цей період виявлено численні поховання. Він отримав назву Фаза Мамбо (або власне леопардове Коп'є). Ймовірно в цей час утворюється вождіство в формі військової демократії. Розвиток тривав до середини XI ст., коли утворилася держава Мапунгубве.
Після тривалого занедбання за відомостями археологів наприкінці XVIII ст. тут знову поселяються люди. Цей період отримав назву Фаза Притулок. Під тонким шаром гумусу знаходився великий попелястий шар, у якому були знайдені такі артефакти, як зуби зебри, черепашки прісноводних мідій і черепахи. Знайдено кам'яні споруди.
Територія
Розташовано за 2 км на північний схід від місця Кгамі та за 24 кілометри на захід від Булавайо. З двох сторін межує з невеликими пагорбами (коп'ями), а з інших двох — гострими ярами. Площа пам'ятки становить близько 137 на 182 м. Втім культурний вплив поширювався від річки белінгве в сучасному Зімбабве до Лімпопо в ПАР.
Господарство
В часи розквіту рогата худоба, насамперед велика. Краалі, де вона мешкала, розташовувалися в середині поселення. Виявлено докази, що в цей час існували великі череди худоби.
Місцеві мешканці також займалися збиральництвом та частково землеробство. Про це свідчать відомості про раціон жителів, до якого входили пальмове просо, боби, сорго, вигна та дикорослі рослини.
В цей час також починається торгівля золотом із сусідніми племенами.
Активно розвивалася металургія, зокрема виплавка речей з заліза, гончарство із своїм власним стилем. На кераміці виявлено своєрідний орнамент та форми. Типові також неглибокі миски та тарілки, банки з трикутниками та мензурки з високим випаленим горлечком. Найпоширенішою посудиною був плечовий горщик із увігнутою шийкою і з вирізаною драбиною.
Дослідження
Вперше виявлено у 1961 році К. Р. Робінсоном. Дослідження почалися лише 1969 року під орудою Томаса Хаффмана.
Джерела
- Huffman, Thomas N. (1989). «Ceramics, settlements and Late Iron Age migrations». African Archaeological Review. 7: 155—182
- Calabrese, John A. (2000). «Interregional Interaction in Southern Africa: Zhizo and Leopard's Kopje Relations in Northern South Africa, Southwestern Zimbabwe, and Eastern Botswana, AD 1000 to 1200». African Archaeological Review. 17 (4): 183–21
- Chirikure, Shadreck (2014). «Zimbabwe Culture before Mapungubwe: New Evidence from Mapela Hill, South-Western Zimbabwe». PLOS One. 9 (10): e111224
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopardove Kop ye afrikanska arheologichna pam yatka ta kultura sho isnuvala z pochatku X st do 1070 h rokiv Na yiyi osnovi sformuvalasya persha pivdennoafrikanska derzhava Mapungubve Nazva pohodit vid slova kop ye sho oznachaye pagorb ta svyashennoyi tvarini leoparda Leopardove Kop ye 900 1075 Stolicya Leopardove Kop ye Movi protoshona Forma pravlinnya vijskova demokratiya Istoriya Zasnovano 900 Likvidovano 1075IstoriyaDoslidzhennya dovodyat sho nevelichke poselennya utvorilosya v IX st Cej period nazvali Faza Zhizo na chest odnojmennogo pagorba Arheologami viyavleno sklyani ta biserni namistini midni brasleti ta zaliznij shlak V cej period naselennya zamayalosya rozvedennya dribnogo rogatoyi hudobi Na pochatku 900 h rokiv z yavlyayutsya pershi postijni budivli ta bilsh znachni kam yani sporudi Rozvivayetsya goncharstvo Takozh same v cej period viyavleno chislenni pohovannya Vin otrimav nazvu Faza Mambo abo vlasne leopardove Kop ye Jmovirno v cej chas utvoryuyetsya vozhdistvo v formi vijskovoyi demokratiyi Rozvitok trivav do seredini XI st koli utvorilasya derzhava Mapungubve Pislya trivalogo zanedbannya za vidomostyami arheologiv naprikinci XVIII st tut znovu poselyayutsya lyudi Cej period otrimav nazvu Faza Pritulok Pid tonkim sharom gumusu znahodivsya velikij popelyastij shar u yakomu buli znajdeni taki artefakti yak zubi zebri cherepashki prisnovodnih midij i cherepahi Znajdeno kam yani sporudi TeritoriyaRoztashovano za 2 km na pivnichnij shid vid miscya Kgami ta za 24 kilometri na zahid vid Bulavajo Z dvoh storin mezhuye z nevelikimi pagorbami kop yami a z inshih dvoh gostrimi yarami Plosha pam yatki stanovit blizko 137 na 182 m Vtim kulturnij vpliv poshiryuvavsya vid richki belingve v suchasnomu Zimbabve do Limpopo v PAR GospodarstvoV chasi rozkvitu rogata hudoba nasampered velika Kraali de vona meshkala roztashovuvalisya v seredini poselennya Viyavleno dokazi sho v cej chas isnuvali veliki cheredi hudobi Miscevi meshkanci takozh zajmalisya zbiralnictvom ta chastkovo zemlerobstvo Pro ce svidchat vidomosti pro racion zhiteliv do yakogo vhodili palmove proso bobi sorgo vigna ta dikorosli roslini V cej chas takozh pochinayetsya torgivlya zolotom iz susidnimi plemenami Aktivno rozvivalasya metalurgiya zokrema viplavka rechej z zaliza goncharstvo iz svoyim vlasnim stilem Na keramici viyavleno svoyeridnij ornament ta formi Tipovi takozh negliboki miski ta tarilki banki z trikutnikami ta menzurki z visokim vipalenim gorlechkom Najposhirenishoyu posudinoyu buv plechovij gorshik iz uvignutoyu shijkoyu i z virizanoyu drabinoyu DoslidzhennyaVpershe viyavleno u 1961 roci K R Robinsonom Doslidzhennya pochalisya lishe 1969 roku pid orudoyu Tomasa Haffmana DzherelaHuffman Thomas N 1989 Ceramics settlements and Late Iron Age migrations African Archaeological Review 7 155 182 Calabrese John A 2000 Interregional Interaction in Southern Africa Zhizo and Leopard s Kopje Relations in Northern South Africa Southwestern Zimbabwe and Eastern Botswana AD 1000 to 1200 African Archaeological Review 17 4 183 21 Chirikure Shadreck 2014 Zimbabwe Culture before Mapungubwe New Evidence from Mapela Hill South Western Zimbabwe PLOS One 9 10 e111224