Леон Біллевич

Леон Біллевич (25 квітня 1870 р, село Вербичне — квітень 1940 р., Харків) — полковник піхоти Армії Російської імперії та бригадний генерал Війська Польського, жертва Катинської розправи.

Леон Біллевич
Народився	24 лютого 1870(1870-02-24) Волинська губернія, Російська імперія
Помер	квітень 1940 (70 років) Харків, Українська РСР, СРСР ·розстріл
Поховання	Меморіал жертв тоталітаризму
Країна	Республіка Польща
Діяльність	офіцер
Знання мов	польська
Учасник	Друга світова війна і Перша світова війна
Військове звання	бригадний генерал
Рід	^d
Брати, сестри	^d, ^d і ^d
бригадний генерал — перевірений за вислугою років на 1 червня 1919 року генерал-майор посмертно — 5 жовтня 2007 року Див. також Загальні підвищення офіцерів Другої Польської Республіки 2007 року Виноски Dziennik Rozporządzeń Komisji Wojskowej, 1918, R. 2, nr 2, Warszawa 1918, s. 15. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 18 z 15 maja 1920 roku, poz. 504. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 27 z 21 lipca 1920 roku, poz. 687. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 36 z 10 września 1921 roku, poz. 1776. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 5 z 5 lutego 1927 roku, s. 37. Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Warszawa 2003, s. 31. Monitor Polski Nr 85 z 16 listopada 2007, poz. 885 Бібліографія T. Kryska-Karski, S. Żurakowski, Generałowie Polski Niepodległej, wyd. Editions Spotkania, Warszawa 1991, s. 75. H. P. Kosk, Generalicja polska, t. 1, wyd. Oficyna Wydawnicza «Ajaks», Pruszków 1998. Roczniki oficerskie z 1924 i 1928 Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego: Charków, Warszawa 2003, , s. 31.