Ленчицький королівський замок (пол. Zamek Królewski w Łęczycy) — оборонна споруда, яка знаходиться у місті Ленчиця Лодзинського воєводства у Польщі.
Ленчицький замок | ||||
---|---|---|---|---|
Ленчицький замок | ||||
52°03′31″ пн. ш. 19°12′13″ сх. д. / 52.05861° пн. ш. 19.20361° сх. д.Координати: 52°03′31″ пн. ш. 19°12′13″ сх. д. / 52.05861° пн. ш. 19.20361° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | м. Ленчиця, Лодзинське воєводство | |||
Засновано | 14 століття | |||
Сайт | muzeumleczyca.pl | |||
Ленчицький замок (Польща) | ||||
Ленчицький замок у Вікісховищі |
Опис
Замок було споруджено на штучному пагорбі, оточеному ровом, який наповнювався водами річки Бзури, яка протікає поблизу. Майже повністю побудований з червоної цегли, поставлений на кам'яних фундаментах. У первинному варіанті розташовувався на чотирикутному плані розмірами 43 x 44 x 59 x 66 м та мав загальну площу 2600 м². Весь комплекс оточував мур висотою 10 м, з потужною, увінчаною кренеляжем, восьмигранною вежею, що знаходилася у південно-західному куті (Шляхетська вежа). На західній стіні розташовувалася чотирибічна надбрамна вежа з в'язницею у нижній частині та приміщенням для варти над брамою. Первісний житловий будинок розташовувався на подвір'ї замку та був триповерховою будівлею, яка прилягала до східної та південної частини мурів (його називали Старим домом). У наш час, на його місці знаходиться Порохівня, побудована наприкінці XVIII століття. У нижніх залах Старого дому проходили засідання Королівської ради, а пізніше — гродського суду. На другому поверсі знаходилася комора та арсенал. Близько 1563 року до надбрамної вежі із півночі, уздовж західної оборонної стіни, було добудовано новий житловий будинок, який почали називати Новим домом. У 1964 році розпочались ремонтні роботи, які мали на меті забезпечення конструкції Нового дому та добудову до нього ще одного поверху з мансардою у північно-західній частині. Новий дім було з'єднано з новою надбрамною вежею, розмірами 8 х 16 метрів і висотою близько 18 метрів. Реставраційні роботи передбачали також повну відбудову головної вежі та частини оборонних мурів (із заходу). Зараз у замку знаходиться Ленчицький музей.
Історія
Точна дата початку та завершення будівництва замку у Ленчиці є невідомою. Будівельні роботи, ймовірно, розпочали здійснювати невдовзі після 1345 року, коли Ленчицька земля належала ще князеві Владиславу Добжинському. Польський король Казимир Великий, за згодою князя, швидше всього розпочав тут спорудження оборонного замку, який відразу після побудови почав слугувати королівського резиденцією. У 1406 році замок спалили тевтонські лицарі, але незабаром його відбудували, оскільки вже у 1409 році для того, щоб взяти участь у нараді, на якій приймалися рішення у зв'язку з великою війною з Тевтонським орденом (1409—1411), тут побував польський король Владислав Ягайло. У подальшому він неодноразово відвідував замок. У 1410 році після Грюнвальдської битви у замку ув'язнили полонених тевтонців, очікуючи на викуп. У подальшому тут чотири рази відбувалися сейми (1420, 1448, 1454, 1462). Ймовірно, у цьому місці Владислав Ягайло прийняв гуситського посла, який запропонував йому чеську корону. Під час тринадцятилітньої війни з тевтонськими лицарями замок слугував резиденцією короля Казимира IV Ягеллончика. У другій половині XV століття у замку спалахнула величезна пожежа, яка зруйнувала всю будівлю. У такому стані вона залишалася до 60-их років XVI століття. Тоді, у 1563—1565 роках, коронний підскарбій, а разом із тим і ленчицький староста Ян Лютомирський, здійснив генеральний ремонт замку, ґрунтовно його перебудувавши і спорудивши новий житловий будинок, який почали називати Новим домом. Подальші катастрофи зачепили замок у першій половині XVII століття: у цей час у місті вирували пожежі та епідемії. Це полегшило здобуття замку, під час шведського потопу, генералові Роберту Дугласу, який воював на шведській стороні. Під час війни замок кілька разів переходив з рук у руки, аж поки 7 жовтня 1656 року його не відбили польські війська під командуванням короля Яна Казимира. У 1705 році, під час Великої Північної війни замок було пошкоджено. У 1769 році у боротьбі з барськими конфедератами місто та замок здобув російський генерал Іван Древич.
Після Третього поділу Речі Посполитої у 1794—1797 роках прусська влада частково використала руїни замку у зв'язку з будівництвом нових бастіонних укріплень навколо міських мурів, які мали захищати зі сходу здобуті території. У цей період на фундаментах Великого дому було побудовано цегляний пороховий склад, який існує донині. Після 1815 року замок передали Дирекції інженерів польського війська. У Новому домі мешкав капітан інженерів і знаходилися склади, а у частині, побудованій на фундаментах Великого дому, розміщувалася лабораторія пороху (звідси назва — Порохівня). З 1831 року замком володів бурмістр Ленчиці, який розбирав його на цеглу. Після 1834 року з півночі та частково зі сходу обвалився замковий мур, частина Нового дому та надбрамна вежа. У той час місцеві жителі використовували залишки замку як джерело будівельних матеріалів. У 1841 році власником замку стало місто, внаслідок втручання міська влада була вимушена припинити розбирання замку. Після закінчення Другої світової війни замок передали польським скаутам, а у 1964 році розпочалася його реконструкція. Було відбудовано Новий будинок, в якому у наш час знаходиться музей, а також частково реконструйовано зруйновані фрагменти будівель.
Світлини
Примітки
- Podruczny, Grzegorz. . Łęczyca. Szkice o przeszłości. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 29 червня 2020.
- . www.muzeumleczyca.pl. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 29 червня 2020.
Література
- Puget Wanda, Łęczyca. Przemiany urbanistycznie centrum miasta i rozwój infrastruktury do końca XVIII wieku, Kwartalnik Architektury i Urbanistyki, Том XXXV, Зошит 1-2, Warszawa 1990, с. 37.
- Puget Wanda, Dzieje budowlane zamku w Łęczycy XIV-XVIII w. [в:] Biuletyn Historii Sztuki, Warszawa, Instytut Sztuki PAN 1965.
- Kajzer Leszek, Stanisław Kołodziejski, Jan Salm, Leksykon Zamków w Polsce, Arkady 2002.
- Jaworowski H., Jak odbudowano zamek w Łęczycy, Z Otchłani Wieków, 1/1977
- Poklewski-Koziełł Tadeusz, Zamki środkowopolskie. Część I. Besiekiery, Lutomiersk, "Dom Stary" w Łęczycy, praca zbiorowa pod red. T.Poklewskiego, Łódzkie Towarzystwo Naukowe. Wydział II - Nauk Historycznych i Społecznych, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Łódź 1977.
- Poklewski-Koziełł Tadeusz, Zamek w Łęczycy, Miejska Biblioteka Publiczna, Muzeum w Łęczycy 1996.
- Kajzer L., Zamki i dwory obronne w Polsce centralnej, Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2004.
- Kajzer Leszek, Budownictwo obronne Ziemi Łęczyckiej, [в:] Biuletyn Historii Sztuki, Rok XXXIX № 3, Instytut Sztuki PAN, Warszawa 1977.
- Pietrzak Janusz, Zamki i dwory obronne w dobrach państwowych prowincji wielkopolskiej: Studium z dziejów państwowych siedzib obronnych na przełomie średniowiecza i nowożytności, Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lenchickij korolivskij zamok pol Zamek Krolewski w Leczycy oboronna sporuda yaka znahoditsya u misti Lenchicya Lodzinskogo voyevodstva u Polshi Lenchickij zamokLenchickij zamok52 03 31 pn sh 19 12 13 sh d 52 05861 pn sh 19 20361 sh d 52 05861 19 20361 Koordinati 52 03 31 pn sh 19 12 13 sh d 52 05861 pn sh 19 20361 sh d 52 05861 19 20361TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyam Lenchicya Lodzinske voyevodstvoZasnovano14 stolittyaSajtmuzeumleczyca plLenchickij zamok Polsha Lenchickij zamok u VikishovishiOpisZamok bulo sporudzheno na shtuchnomu pagorbi otochenomu rovom yakij napovnyuvavsya vodami richki Bzuri yaka protikaye poblizu Majzhe povnistyu pobudovanij z chervonoyi cegli postavlenij na kam yanih fundamentah U pervinnomu varianti roztashovuvavsya na chotirikutnomu plani rozmirami 43 x 44 x 59 x 66 m ta mav zagalnu ploshu 2600 m Ves kompleks otochuvav mur visotoyu 10 m z potuzhnoyu uvinchanoyu krenelyazhem vosmigrannoyu vezheyu sho znahodilasya u pivdenno zahidnomu kuti Shlyahetska vezha Na zahidnij stini roztashovuvalasya chotiribichna nadbramna vezha z v yazniceyu u nizhnij chastini ta primishennyam dlya varti nad bramoyu Pervisnij zhitlovij budinok roztashovuvavsya na podvir yi zamku ta buv tripoverhovoyu budivleyu yaka prilyagala do shidnoyi ta pivdennoyi chastini muriv jogo nazivali Starim domom U nash chas na jogo misci znahoditsya Porohivnya pobudovana naprikinci XVIII stolittya U nizhnih zalah Starogo domu prohodili zasidannya Korolivskoyi radi a piznishe grodskogo sudu Na drugomu poversi znahodilasya komora ta arsenal Blizko 1563 roku do nadbramnoyi vezhi iz pivnochi uzdovzh zahidnoyi oboronnoyi stini bulo dobudovano novij zhitlovij budinok yakij pochali nazivati Novim domom U 1964 roci rozpochalis remontni roboti yaki mali na meti zabezpechennya konstrukciyi Novogo domu ta dobudovu do nogo she odnogo poverhu z mansardoyu u pivnichno zahidnij chastini Novij dim bulo z yednano z novoyu nadbramnoyu vezheyu rozmirami 8 h 16 metriv i visotoyu blizko 18 metriv Restavracijni roboti peredbachali takozh povnu vidbudovu golovnoyi vezhi ta chastini oboronnih muriv iz zahodu Zaraz u zamku znahoditsya Lenchickij muzej IstoriyaRuyini Lenchickogo zamku u 1881 roci na litografiyi Napoleona Ordi Tochna data pochatku ta zavershennya budivnictva zamku u Lenchici ye nevidomoyu Budivelni roboti jmovirno rozpochali zdijsnyuvati nevdovzi pislya 1345 roku koli Lenchicka zemlya nalezhala she knyazevi Vladislavu Dobzhinskomu Polskij korol Kazimir Velikij za zgodoyu knyazya shvidshe vsogo rozpochav tut sporudzhennya oboronnogo zamku yakij vidrazu pislya pobudovi pochav sluguvati korolivskogo rezidenciyeyu U 1406 roci zamok spalili tevtonski licari ale nezabarom jogo vidbuduvali oskilki vzhe u 1409 roci dlya togo shob vzyati uchast u naradi na yakij prijmalisya rishennya u zv yazku z velikoyu vijnoyu z Tevtonskim ordenom 1409 1411 tut pobuvav polskij korol Vladislav Yagajlo U podalshomu vin neodnorazovo vidviduvav zamok U 1410 roci pislya Gryunvaldskoyi bitvi u zamku uv yaznili polonenih tevtonciv ochikuyuchi na vikup U podalshomu tut chotiri razi vidbuvalisya sejmi 1420 1448 1454 1462 Jmovirno u comu misci Vladislav Yagajlo prijnyav gusitskogo posla yakij zaproponuvav jomu chesku koronu Pid chas trinadcyatilitnoyi vijni z tevtonskimi licaryami zamok sluguvav rezidenciyeyu korolya Kazimira IV Yagellonchika U drugij polovini XV stolittya u zamku spalahnula velichezna pozhezha yaka zrujnuvala vsyu budivlyu U takomu stani vona zalishalasya do 60 ih rokiv XVI stolittya Todi u 1563 1565 rokah koronnij pidskarbij a razom iz tim i lenchickij starosta Yan Lyutomirskij zdijsniv generalnij remont zamku gruntovno jogo perebuduvavshi i sporudivshi novij zhitlovij budinok yakij pochali nazivati Novim domom Podalshi katastrofi zachepili zamok u pershij polovini XVII stolittya u cej chas u misti viruvali pozhezhi ta epidemiyi Ce polegshilo zdobuttya zamku pid chas shvedskogo potopu generalovi Robertu Duglasu yakij voyuvav na shvedskij storoni Pid chas vijni zamok kilka raziv perehodiv z ruk u ruki azh poki 7 zhovtnya 1656 roku jogo ne vidbili polski vijska pid komanduvannyam korolya Yana Kazimira U 1705 roci pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni zamok bulo poshkodzheno U 1769 roci u borotbi z barskimi konfederatami misto ta zamok zdobuv rosijskij general Ivan Drevich Pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1794 1797 rokah prusska vlada chastkovo vikoristala ruyini zamku u zv yazku z budivnictvom novih bastionnih ukriplen navkolo miskih muriv yaki mali zahishati zi shodu zdobuti teritoriyi U cej period na fundamentah Velikogo domu bulo pobudovano ceglyanij porohovij sklad yakij isnuye donini Pislya 1815 roku zamok peredali Direkciyi inzheneriv polskogo vijska U Novomu domi meshkav kapitan inzheneriv i znahodilisya skladi a u chastini pobudovanij na fundamentah Velikogo domu rozmishuvalasya laboratoriya porohu zvidsi nazva Porohivnya Z 1831 roku zamkom volodiv burmistr Lenchici yakij rozbirav jogo na ceglu Pislya 1834 roku z pivnochi ta chastkovo zi shodu obvalivsya zamkovij mur chastina Novogo domu ta nadbramna vezha U toj chas miscevi zhiteli vikoristovuvali zalishki zamku yak dzherelo budivelnih materialiv U 1841 roci vlasnikom zamku stalo misto vnaslidok vtruchannya miska vlada bula vimushena pripiniti rozbirannya zamku Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni zamok peredali polskim skautam a u 1964 roci rozpochalasya jogo rekonstrukciya Bulo vidbudovano Novij budinok v yakomu u nash chas znahoditsya muzej a takozh chastkovo rekonstrujovano zrujnovani fragmenti budivel SvitliniPrimitkiPodruczny Grzegorz Leczyca Szkice o przeszlosci Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2020 www muzeumleczyca pl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 29 chervnya 2020 LiteraturaPuget Wanda Leczyca Przemiany urbanistycznie centrum miasta i rozwoj infrastruktury do konca XVIII wieku Kwartalnik Architektury i Urbanistyki Tom XXXV Zoshit 1 2 Warszawa 1990 s 37 Puget Wanda Dzieje budowlane zamku w Leczycy XIV XVIII w v Biuletyn Historii Sztuki Warszawa Instytut Sztuki PAN 1965 Kajzer Leszek Stanislaw Kolodziejski Jan Salm Leksykon Zamkow w Polsce Arkady 2002 Jaworowski H Jak odbudowano zamek w Leczycy Z Otchlani Wiekow 1 1977 Poklewski Koziell Tadeusz Zamki srodkowopolskie Czesc I Besiekiery Lutomiersk Dom Stary w Leczycy praca zbiorowa pod red T Poklewskiego Lodzkie Towarzystwo Naukowe Wydzial II Nauk Historycznych i Spolecznych Zaklad Narodowy im Ossolinskich Lodz 1977 Poklewski Koziell Tadeusz Zamek w Leczycy Miejska Biblioteka Publiczna Muzeum w Leczycy 1996 Kajzer L Zamki i dwory obronne w Polsce centralnej Warszawa Wydawnictwo DiG 2004 Kajzer Leszek Budownictwo obronne Ziemi Leczyckiej v Biuletyn Historii Sztuki Rok XXXIX 3 Instytut Sztuki PAN Warszawa 1977 Pietrzak Janusz Zamki i dwory obronne w dobrach panstwowych prowincji wielkopolskiej Studium z dziejow panstwowych siedzib obronnych na przelomie sredniowiecza i nowozytnosci Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego 2003