Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ле́мешівка — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 659 осіб.
| село Лемешівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Хмільницький район |
| Громада | Калинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120070190036031 |
| Облікова картка | Лемешівка |
| Основні дані | |
| Населення | 659 |
| Площа | 0,245 км² |
| Густота населення | 2689,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22410 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′35″ пн. ш. 28°27′31″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 28.45861° сх. д.Координати: 49°39′35″ пн. ш. 28°27′31″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 28.45861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 286 м |
| Водойми | р. Гнилоп'ята |
| Відстань до районного центру | 37 км |
| Відстань до залізничної станції | 37 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
| Карта | |
  Лемешівка | |
 Лемешівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване у північній частині Вінницької області, Хмільницького району, Калинівської ОТГ. В геолого-геоморфологічному відношенні село лежить в межах Українського кристалічного щита, на південно-західних схилах Придніпровської височини з абсолютними висотами 250-300 м. Корисні копалини представлені жовтими глинами та пісками, які місцеве населення використовує для власних потреб. Селом протікає річка Гнилоп'ята, права притока Постолової. Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня -5˚С, середня температура липня +24˚С.
Історія села
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Село Лемешівка відоме з XVII ст. Свою назву воно взяло від заняття поселенця, що перший облюбував цей куточок Поділля. На горбочку, біля ставу, він побудував кузню і почав виготовляти різний сільськогосподарський реманент. І першим таким знаряддям був леміш. Звідси й пішла назва села — Лемешівка. Кузня притягувала до себе люд із навколишніх сіл, і село почало швидко розростатись. У 1807 р. з'явились перші будови — церква, згодом і костьол. Потім відкрила двері і невеличка приходська школа, завдяки тому, що село розташоване на перехресті доріг, воно зростало і зростало. У середині XIX століття маєток було куплено Володимиром Спасовичом. У 1900 р. тут було 190 селян, яким належало 450 га землі. Панська родина Спасовичів володіла 1460 га землі, церква 50 га. Спасовичі побудували великий маєток, у якому з 1934 по 1993 рр. була середня школа, а згодом — монастир.
На початку 1918 р. в с. Лемешівка створено ревком, який займався розподіленням землі. Із володінь пана Спасовича селяни одержали 1160 га. В 1924 р. організували сільську раду. 12 квітня 1931 р. створено колгосп «Червоний Жовтень».
Першими колгоспниками були Андрій Сікал, Андрій Обревко, Федір Степанюк. Перший голова — Адольф Юрківський. Пізніше колгосп очолював Адам Даровський, згодом А. П'ятківський. До села почала надходити техніка, готувались механізаторські кадри. Першими механізаторами були О. Ващук, С. Калинський, ю Р. Юрківський, М. Ящук та багато інших. В 1940 р. в колгоспі налічувалося 100 плугів, понад 300 коней, одна парова молотарка, електродвигун, чимало поросят, волів, корів. Мирна праця людей була перервана війною. В боях за визволення від нацистського поневолення брали участь понад 400 селян, 90 з них не повернулися з поля битви. Окупація села тривала 2,5 роки. Німці виганяли людей з будинків, забирали майно, худобу. Тих, хто залишався в селі, гнали на роботу, відправляли в Німеччину.
8 березня 1944 року визволено Лемешівку, Райки, Люлинці, Кутищі, Адамівку та інші села. Після вигнання нацистів колгосп відновив свою роботу. Жінки та підлітки сіяли, орали, будували. Найбільшого піднесення економіка колгоспу досягла за Забужанського, який головував 14 років (1944—1958 рр.). В село прийшов достаток. В 1945—1959 рр. головою сільської ради працював Йосип Іванович Сорочинський. У 1959 р. відбулось розширення колгоспу — приєднали Райки та Адамівку. Голова колгоспу — С. А. Гоц (1958—1959 рр.). З 1960 р. Улян Іванович Михальченко працює головою сільської ради (до 1977 р.). У 1987 р. до господарства приєднали М. Кутища. Об'єднаному колгоспу дали назву «Україна».
З кожним роком все кращими ставали село і колгоспи. Так, в 1953 році налічувалось 375 дворів, 813 членів колгоспу. Поголів'я свиней — 338. Врожайність зернових з 1 га — 23,8 ц. Автомашин — 5,тракторів — 8.
1962 р. — 702 двори, 1419 членів колгоспу. Поголів'я свиней — 1146. Врожайність зернових з га — 43,5ц. Значно збільшився автотракторний парк колгоспу, у якому було 13 автомашин, 17 тракторів. Головами колгоспу з 1959 по 1966 рік були П. Д. Сокор та О. В. Науменко, а з 1966 року — Володимир Миронович Бондар (працював до 1992 року). За час його роботи збудовано дитячий садок в селі Лемешівка, приміщення контори колгоспу, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, побудований комбінат, продовольчий та промисловий магазини, укладена дорога з твердим покриттям, а з 1973 року село зв'язане з райцентром автобусним сполученням. Побудовано один двоповерховий житловий будинок та шість житлових будинків для молодих сімей і спеціалістів. Газифіковані села Малі Кутища та Лемешівка.
В 70-х роках колгосп «Україна» спеціалізувався на вирощуванні молочних корів для колгоспів району. Працювали представники і у тваринництві, серед яких Т.Рибак, Н.Богачук, Г.Ткаченко, Г.Матвійчук та інші. Не завжди однаково розвивалось колгоспне господарство. У 1994 р. спостерігався його незначний спадок. Зменшилась врожайність зернових та поголів'я великої рогатої худоби.
В кінці 80-х років «Україна» впевнено крокує вперед. Піднялась врожайність зернових з 1 га — 42 ц, збільшилась кількість машинно-тракторного парку. В господарстві вже налічувалось 70 тракторів, 17 комбайнів, 24 автомашини. Велику організаційну роботу в колгоспі проводив секретар парткому С. А. Гоц. Про цю людину українськими кінематографістами було знято документальний фільм.
У 1993 р.головою колгоспу стає В. О. Якобчук. А вже через рік, 12 липня 1994 року, на зборах колгоспників розділяють на два окремих колгоспи.
Згідно з указом Президента України про реформування аграрного сектора економіки 5 січня 2000 року відбулися загальні збори КСП, на яких було обрано нову форму господарювання, СТОВ «Україна». А в 2006 році СТОВ «Україна» було оголошено банкрутом, та створено нове підприємство СТОВ "Агрофірма «Вахнівка» за рахунок викуплення майнових паїв у робітників збанкрутілого СТОВ «Україна».
У 2008 році створено нові робочі місця на ЗАТ «Чернівецька птахоферма».
На території Лемешівської сільської ради є дві загальноосвітні школи — Лемешівська та Райковецька, 3 сільських клуби, 3 фельдшерсько-акушерських пункти і відділення зв'язку.
З 1999 року діє чоловічий монастир, у якому мешкає 12 монахів. Настоятелем Іоано-Богословського монастиря є архімандрит Феодосій.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району.
Відомі люди
Спасович Володимир Данилович — видатний вчений-юрист, криміналіст, присяжний повірений, літературознавець, публіцист.
Література
- Lemieszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 137. (пол.)
- Леме́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.294
Посилання
- Український Генеалогічний Форум [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Калинівська міська об'єднана територіальна громада. портал «Децентралізація». оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 2 червня 2021.
- http://piccy.info/view3/6785880/4e71feda51309bc183bcf46b4a35079d/1200
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Lemeshivka Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Le meshivka selo v Ukrayini u Kalinivskij miskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 659 osib selo Lemeshivka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Hmilnickij rajon Gromada Kalinivska miska gromada Kod KATOTTG UA05120070190036031 Oblikova kartka Lemeshivka Osnovni dani Naselennya 659 Plosha 0 245 km Gustota naselennya 2689 8 osib km Poshtovij indeks 22410 Telefonnij kod 380 4333 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 35 pn sh 28 27 31 sh d 49 65972 pn sh 28 45861 sh d 49 65972 28 45861 Koordinati 49 39 35 pn sh 28 27 31 sh d 49 65972 pn sh 28 45861 sh d 49 65972 28 45861 Serednya visota nad rivnem morya 286 m Vodojmi r Gnilop yata Vidstan do rajonnogo centru 37 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 37 km Misceva vlada Adresa radi 22400 Vinnicka obl Hmilnickij r n m Kalinivka vul V Nesterchuka bud 19 Karta Lemeshivka Lemeshivka Mapa Lemeshivka u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane u pivnichnij chastini Vinnickoyi oblasti Hmilnickogo rajonu Kalinivskoyi OTG V geologo geomorfologichnomu vidnoshenni selo lezhit v mezhah Ukrayinskogo kristalichnogo shita na pivdenno zahidnih shilah Pridniprovskoyi visochini z absolyutnimi visotami 250 300 m Korisni kopalini predstavleni zhovtimi glinami ta piskami yaki misceve naselennya vikoristovuye dlya vlasnih potreb Selom protikaye richka Gnilop yata prava pritoka Postolovoyi Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 5 S serednya temperatura lipnya 24 S Istoriya selaCya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Selo Lemeshivka vidome z XVII st Svoyu nazvu vono vzyalo vid zanyattya poselencya sho pershij oblyubuvav cej kutochok Podillya Na gorbochku bilya stavu vin pobuduvav kuznyu i pochav vigotovlyati riznij silskogospodarskij remanent I pershim takim znaryaddyam buv lemish Zvidsi j pishla nazva sela Lemeshivka Kuznya prityaguvala do sebe lyud iz navkolishnih sil i selo pochalo shvidko rozrostatis U 1807 r z yavilis pershi budovi cerkva zgodom i kostol Potim vidkrila dveri i nevelichka prihodska shkola zavdyaki tomu sho selo roztashovane na perehresti dorig vono zrostalo i zrostalo U seredini XIX stolittya mayetok bulo kupleno Volodimirom Spasovichom U 1900 r tut bulo 190 selyan yakim nalezhalo 450 ga zemli Panska rodina Spasovichiv volodila 1460 ga zemli cerkva 50 ga Spasovichi pobuduvali velikij mayetok u yakomu z 1934 po 1993 rr bula serednya shkola a zgodom monastir Na pochatku 1918 r v s Lemeshivka stvoreno revkom yakij zajmavsya rozpodilennyam zemli Iz volodin pana Spasovicha selyani oderzhali 1160 ga V 1924 r organizuvali silsku radu 12 kvitnya 1931 r stvoreno kolgosp Chervonij Zhovten Pershimi kolgospnikami buli Andrij Sikal Andrij Obrevko Fedir Stepanyuk Pershij golova Adolf Yurkivskij Piznishe kolgosp ocholyuvav Adam Darovskij zgodom A P yatkivskij Do sela pochala nadhoditi tehnika gotuvalis mehanizatorski kadri Pershimi mehanizatorami buli O Vashuk S Kalinskij yu R Yurkivskij M Yashuk ta bagato inshih V 1940 r v kolgospi nalichuvalosya 100 plugiv ponad 300 konej odna parova molotarka elektrodvigun chimalo porosyat voliv koriv Mirna pracya lyudej bula perervana vijnoyu V boyah za vizvolennya vid nacistskogo ponevolennya brali uchast ponad 400 selyan 90 z nih ne povernulisya z polya bitvi Okupaciya sela trivala 2 5 roki Nimci viganyali lyudej z budinkiv zabirali majno hudobu Tih hto zalishavsya v seli gnali na robotu vidpravlyali v Nimechchinu 8 bereznya 1944 roku vizvoleno Lemeshivku Rajki Lyulinci Kutishi Adamivku ta inshi sela Pislya vignannya nacistiv kolgosp vidnoviv svoyu robotu Zhinki ta pidlitki siyali orali buduvali Najbilshogo pidnesennya ekonomika kolgospu dosyagla za Zabuzhanskogo yakij golovuvav 14 rokiv 1944 1958 rr V selo prijshov dostatok V 1945 1959 rr golovoyu silskoyi radi pracyuvav Josip Ivanovich Sorochinskij U 1959 r vidbulos rozshirennya kolgospu priyednali Rajki ta Adamivku Golova kolgospu S A Goc 1958 1959 rr Z 1960 r Ulyan Ivanovich Mihalchenko pracyuye golovoyu silskoyi radi do 1977 r U 1987 r do gospodarstva priyednali M Kutisha Ob yednanomu kolgospu dali nazvu Ukrayina Z kozhnim rokom vse krashimi stavali selo i kolgospi Tak v 1953 roci nalichuvalos 375 dvoriv 813 chleniv kolgospu Pogoliv ya svinej 338 Vrozhajnist zernovih z 1 ga 23 8 c Avtomashin 5 traktoriv 8 1962 r 702 dvori 1419 chleniv kolgospu Pogoliv ya svinej 1146 Vrozhajnist zernovih z ga 43 5c Znachno zbilshivsya avtotraktornij park kolgospu u yakomu bulo 13 avtomashin 17 traktoriv Golovami kolgospu z 1959 po 1966 rik buli P D Sokor ta O V Naumenko a z 1966 roku Volodimir Mironovich Bondar pracyuvav do 1992 roku Za chas jogo roboti zbudovano dityachij sadok v seli Lemeshivka primishennya kontori kolgospu budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt pobudovanij kombinat prodovolchij ta promislovij magazini ukladena doroga z tverdim pokrittyam a z 1973 roku selo zv yazane z rajcentrom avtobusnim spoluchennyam Pobudovano odin dvopoverhovij zhitlovij budinok ta shist zhitlovih budinkiv dlya molodih simej i specialistiv Gazifikovani sela Mali Kutisha ta Lemeshivka V 70 h rokah kolgosp Ukrayina specializuvavsya na viroshuvanni molochnih koriv dlya kolgospiv rajonu Pracyuvali predstavniki i u tvarinnictvi sered yakih T Ribak N Bogachuk G Tkachenko G Matvijchuk ta inshi Ne zavzhdi odnakovo rozvivalos kolgospne gospodarstvo U 1994 r sposterigavsya jogo neznachnij spadok Zmenshilas vrozhajnist zernovih ta pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi V kinci 80 h rokiv Ukrayina vpevneno krokuye vpered Pidnyalas vrozhajnist zernovih z 1 ga 42 c zbilshilas kilkist mashinno traktornogo parku V gospodarstvi vzhe nalichuvalos 70 traktoriv 17 kombajniv 24 avtomashini Veliku organizacijnu robotu v kolgospi provodiv sekretar partkomu S A Goc Pro cyu lyudinu ukrayinskimi kinematografistami bulo znyato dokumentalnij film U 1993 r golovoyu kolgospu staye V O Yakobchuk A vzhe cherez rik 12 lipnya 1994 roku na zborah kolgospnikiv rozdilyayut na dva okremih kolgospi Zgidno z ukazom Prezidenta Ukrayini pro reformuvannya agrarnogo sektora ekonomiki 5 sichnya 2000 roku vidbulisya zagalni zbori KSP na yakih bulo obrano novu formu gospodaryuvannya STOV Ukrayina A v 2006 roci STOV Ukrayina bulo ogolosheno bankrutom ta stvoreno nove pidpriyemstvo STOV Agrofirma Vahnivka za rahunok vikuplennya majnovih payiv u robitnikiv zbankrutilogo STOV Ukrayina U 2008 roci stvoreno novi robochi miscya na ZAT Chernivecka ptahoferma Na teritoriyi Lemeshivskoyi silskoyi radi ye dvi zagalnoosvitni shkoli Lemeshivska ta Rajkovecka 3 silskih klubi 3 feldshersko akusherskih punkti i viddilennya zv yazku Z 1999 roku diye cholovichij monastir u yakomu meshkaye 12 monahiv Nastoyatelem Ioano Bogoslovskogo monastirya ye arhimandrit Feodosij 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Kalinivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Kalinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmilnickogo rajonu Vidomi lyudiSpasovich Volodimir Danilovich vidatnij vchenij yurist kriminalist prisyazhnij povirenij literaturoznavec publicist LiteraturaLemieszowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 137 pol Leme shivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 294PosilannyaUkrayinskij Genealogichnij Forum 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Kalinivska miska ob yednana teritorialna gromada portal Decentralizaciya originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2021 http piccy info view3 6785880 4e71feda51309bc183bcf46b4a35079d 1200 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv