Лейла де Ліма

Лейла Норма Євлалія Хосефа Магістрадо де Ліма (тагал. Leila Norma Eulalia Josefa Magistrado de Lima; 27 серпня 1959(19590827)) — філіппінська політична діячка, правозахисниця і адвокатеса. Сенатор ^[en] (з 30 червня 2016 року). Раніше займала посади секретаря департаменту юстиції (2010—2015) і голови комісії з прав людини (2008—2010). Член (з 2015 року). Пішла з поста міністра юстиції, щоб взяти участь у виборах до , які проходили 9 травня 2016 року. У підсумку вона посіла одне з дванадцяти місць у 17-му скликанні сенату Філіппін.

Лейла де Ліма
тагал. Leila de Lima
Народилася	27 серпня 1959(1959-08-27) (64 роки) ^d, Південний Камаринес, Бікол, Лусон^[d], Філіппіни
Країна	Філіппіни
Діяльність	викладачка університету, політична діячка, міністерка
Alma mater	^d, ^d, ^d і ^d
Знання мов	тагальська, англійська і ^d
Посада	^d
Партія	^d
Автограф
Сайт	leiladelima.ph
Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Лейла є старшою дочкою в сім'ї. Її батьки Вісенте де Ліма і Норма Магістрадо. Вона народилася і зростала в місті ^[en] провінції .

Арешт

У грудні 2016 року Ліма отримала визнання міжнародних правозахисників і журналістів за критику політики Дутерте, президента Філіппін, у ставленні до незважаючи на політичні репресії проти неї. 17 лютого 2017 року місцевий суд пред'явив звинувачення проти Ліми. 23 лютого суд ^[en] видав ордер на арешт Ліми за нібито порушення закону про . Мовляв, Де Ліма стикається у своїй адвокатській роботі зі справами, пов'язаними з наркотиками, нібито через те, що використовує свою посаду міністра юстиції Філіппін для обігу наркотиків. Де Ліму було заарештовано наступного ранку.

16 березня 2017 року Європейський парламент засудив хвилю вбивств на Філіппінах (так звані позасудові страти) і закликав звільнити з в'язниці Де Ліму. Парламент висловив серйозну стурбованість з приводу того, що звинувачення, з якими сенатор Де Ліма була ув'язнена, майже повністю були сфабриковані. «Міжнародна амністія» розглядає сенатора Де Ліму як «в'язня сумління». Незважаючи на її тюремне ув'язнення, Ліма продовжує протистояти політиці президента Дутерте і залишається членом Філіппінського Сенату і Ліберальної партії Філіппін.

Див. також

• Єтнеберш Нігуссі

Примітки

1. (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 4 вересня 2016.
2. The Challengers: Leila de Lima. Foreign Policy. 12 грудня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
3. . BBC News. 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2020.
4. Reformina, Ina (23 лютого 2017). . . Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
5. . The New York Times. 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
6. . . 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
7. Power, Samantha (березень 2017). . TIME. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
8. . European Parliament. 16 березня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 березня 2020.
9. . . 16 березня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 9 березня 2020.
10. . The Los Angeles Times. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
11. . The New York Times. 24 березня 2017. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 9 березня 2020.
12. . . 3 березня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 9 березня 2020.