Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лезгинська мова (лезги чӏал, lezgi č'al) — мова лезгинів.
| Лезгинська мова | |
|---|---|
| лезги чӏал lezgi č'al | |
 | |
| Поширена в |  Росія,  Азербайджан |
| Регіон | Ґубинський район d d d Агдаський район Агсуський район Балакенський район Гейчайський район Євлахський район d Зердабський район d Самухський район d Уджарський район d Шамахинський район Баку Євлах Гянджа Мінгечаур Сумгаїт Шекі |
| Носії | 800 000 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | lez |
| ISO 639-3 | lez |
Лезгинська мова розповсюджена в районах проживання лезгинів — здебільшого в південно-східному Дагестані (Курахський, Ахтинський, Магарамкентський, Сулейман-Стальський, і частково в інших районах) та на півночі Азербайджану (Кубінський, Кусарський, Хачмазський райони). За даними перепису 2002 року в Російській Федерації 398 тис. осіб, а в 1999 році в Азербайджані 178 тис. володіли лезгинською мовою. Лезгинська мова має статус однієї з державних мов Дагестану.
Поширення
У 2002 році лезгинською мовою говорило близько 397 000 осіб в Росії, переважно в Південному Дагестані; у 1999 році нею говорило близько 178 400 осіб, переважно в провінціях Кусар, Куба, Кабала, Огуз, Ісмаїллі та Хачмаз на північному сході Азербайджану. Лезгинською мовою також говорять в Казахстані, Киргизстані, Туреччині, Туркменістані, Україні, Німеччині та Узбекистані мігрантами з Азербайджану та Дагестану.
Деякі мовці проживають у провінціях Баликесір, Ялова, Ізмір, Бурса Туреччини, особливо в Кирнє (Ортака), селі в провінції Баликесір, що розташоване на західному узбережжі, на південь-захід від Стамбула.
Загальна кількість мовців становить приблизно 800 000 осіб.
Діалекти
Діалекти: Кюрінський, Гюнейський (основа літературної мови), Курахський, Яркінський, Самурський та Кубінський.
Граматика
Іменник має категорію відмінку (18) та числа, а дієслово не змінюється в особі та числі, але має складну систему часових форм. Номінативна, ергативна та дативна форми є основними при побудові простого речення.
Письмо
До 1928 року лезгини використовували арабську писемність, яка була замінена латинською. Від 1938 року для письма на гюнейському діалекті радянською владою була запроваджена кирилиця.
Кириличний алфавіт: Загальні відомості про правила написання та вимову в лезгинській мові:
- Ш — використовується тільки в словах, запозичених з російської мови, але вимовляється як [ш];
- Ё — зустрічається в літературі лише в одному слові — "ёъ" ([joʔ]);
- Ы (ə) — дуже часто зустрічається в діалектах;
- Ь — м'який знак — фактично використовується лише в диграфах гь, хь, уь, кь; оскільки в лезгинській мові відсутні м'які фонеми, навіть у запозичених словах він не використовується, наприклад, "автомобіль", "мультфільм".
Сучасна орфографія діє з 1962 року. До 1962 року приголосні без аудібельності /k/, /p/, /t/, /t͡s/, /t͡ʃ/ відображалися подвоєними буквами, відповідно: кк, пп, тт, цц, чч, утворюючи такі пари, як "ччил" (/t͡ʃil/ — "земля") і "чил" (/t͡ʃʰil/ — "сітка"). Всього існує щонайменше 19 таких пар. У сучасній орфографії такі слова є омографами: "чил" може означати одночасно і "земля", і "сітка".
| А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э | Ю | Я | ||||||||||||
| а | б | в | г | д | е | ё | ж | з | и | й | к | л | м | н | о | п | р | с | т | у | ф | х | ц | ч | ш | щ | ъ | ы | ь | э | ю | я |
Алфавіт латиницею:
| A a | Ä ä | B b | C c | Č č | Ch ch | Čh čh | D d |
| E e | F f | G g | Gh gh | H h | I i | J j | K k |
| Kh kh | L l | M m | N n | Ŋ ŋ | O o | Ö ö | P p |
| Ph ph | Q q | Qh qh | R r | S s | Š š | T t | Th th |
| U u | Ü ü | V v | X x | X́ x́ | Y y | Z z | Ž ž |
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Лезгинська мова на сайті Ethnologue: Lezgi. A language of Russian Federation (англ.)
- Лезгинська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Lezghian [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Лезгинська мова на сайті WALS Online: Language Lezghian [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lezginska mova lezgi chӏal lezgi c al mova lezginiv Lezginska movalezgi chӏal lezgi c alPoshirena v Rosiya AzerbajdzhanRegion Gubinskij rajon d d d Agdaskij rajon Agsuskij rajon Balakenskij rajon Gejchajskij rajon Yevlahskij rajon d Zerdabskij rajon d Samuhskij rajon d Udzharskij rajon d Shamahinskij rajon Baku Yevlah Gyandzha Mingechaur Sumgayit ShekiNosiyi 800 000Pisemnist kirilicyaKlasifikaciya Pivnichno kavkazka sim ya Nahsko dagestanski movi dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 nemayeISO 639 2 lezISO 639 3 lez Lezginska mova rozpovsyudzhena v rajonah prozhivannya lezginiv zdebilshogo v pivdenno shidnomu Dagestani Kurahskij Ahtinskij Magaramkentskij Sulejman Stalskij i chastkovo v inshih rajonah ta na pivnochi Azerbajdzhanu Kubinskij Kusarskij Hachmazskij rajoni Za danimi perepisu 2002 roku v Rosijskij Federaciyi 398 tis osib a v 1999 roci v Azerbajdzhani 178 tis volodili lezginskoyu movoyu Lezginska mova maye status odniyeyi z derzhavnih mov Dagestanu PoshirennyaU 2002 roci lezginskoyu movoyu govorilo blizko 397 000 osib v Rosiyi perevazhno v Pivdennomu Dagestani u 1999 roci neyu govorilo blizko 178 400 osib perevazhno v provinciyah Kusar Kuba Kabala Oguz Ismayilli ta Hachmaz na pivnichnomu shodi Azerbajdzhanu Lezginskoyu movoyu takozh govoryat v Kazahstani Kirgizstani Turechchini Turkmenistani Ukrayini Nimechchini ta Uzbekistani migrantami z Azerbajdzhanu ta Dagestanu Deyaki movci prozhivayut u provinciyah Balikesir Yalova Izmir Bursa Turechchini osoblivo v Kirnye Ortaka seli v provinciyi Balikesir sho roztashovane na zahidnomu uzberezhzhi na pivden zahid vid Stambula Zagalna kilkist movciv stanovit priblizno 800 000 osib DialektiDialekti Kyurinskij Gyunejskij osnova literaturnoyi movi Kurahskij Yarkinskij Samurskij ta Kubinskij GramatikaImennik maye kategoriyu vidminku 18 ta chisla a diyeslovo ne zminyuyetsya v osobi ta chisli ale maye skladnu sistemu chasovih form Nominativna ergativna ta dativna formi ye osnovnimi pri pobudovi prostogo rechennya PismoDo 1928 roku lezgini vikoristovuvali arabsku pisemnist yaka bula zaminena latinskoyu Vid 1938 roku dlya pisma na gyunejskomu dialekti radyanskoyu vladoyu bula zaprovadzhena kirilicya Kirilichnij alfavit Zagalni vidomosti pro pravila napisannya ta vimovu v lezginskij movi Sh vikoristovuyetsya tilki v slovah zapozichenih z rosijskoyi movi ale vimovlyayetsya yak sh Yo zustrichayetsya v literaturi lishe v odnomu slovi yo joʔ Y e duzhe chasto zustrichayetsya v dialektah m yakij znak faktichno vikoristovuyetsya lishe v digrafah g h u k oskilki v lezginskij movi vidsutni m yaki fonemi navit u zapozichenih slovah vin ne vikoristovuyetsya napriklad avtomobil multfilm Suchasna orfografiya diye z 1962 roku Do 1962 roku prigolosni bez audibelnosti k p t t s t ʃ vidobrazhalisya podvoyenimi bukvami vidpovidno kk pp tt cc chch utvoryuyuchi taki pari yak chchil t ʃil zemlya i chil t ʃʰil sitka Vsogo isnuye shonajmenshe 19 takih par U suchasnij orfografiyi taki slova ye omografami chil mozhe oznachati odnochasno i zemlya i sitka A B V G D E Yo Zh Z I J K L M N O P R S T U F H C Ch Sh Sh Y E Yu Yaa b v g d e yo zh z i j k l m n o p r s t u f h c ch sh sh y e yu ya Alfavit latiniceyu A a A a B b C c C c Ch ch Ch ch D dE e F f G g Gh gh H h I i J j K kKh kh L l M m N n Ŋ ŋ O o O o P pPh ph Q q Qh qh R r S s S s T t Th thU u U u V v X x X x Y y Z z Z zDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil lezginskoyu movoyu Kilin chchin Lezginska mova na sajti Ethnologue Lezgi A language of Russian Federation angl Lezginska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Lezghian 24 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Lezginska mova na sajti WALS Online Language Lezghian 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi